Ми наступили на хвіст впливовим людям — Ілля Пономарьов про видобуток газу в Чорному морі, партнерство з олігархами і український паспорт

27 серпня 2019 р.

Компанія Trident екс-депутата Держдуми РФ перемогла в конкурсі на видобуток газу в Чорному морі. НВ Бізнес дізнався, чому Кабмін Гройсмана не затверджує підсумки, і хто за ким стоїть у цій справі

 

Компанія Trident, створена екс-депутатом Державної думи Російської Федерації Іллею Пономарьовим, у липні стала переможцем конкурсу на розробку газоносного ділянки «Дельфін» на шельфі Чорного моря. З 2016 він живе в Україні. 17 травня поточного року, в останній день своєї каденції, 5-й президент України Петро Порошенко підписав указ про надання громадянства Іллі Пономарьову.

Чим відомий опальний (і колишній) російський політик? Насамперед згадують, що він єдиний депутат Держдуми, який проголосував проти «приєднання» Криму до Росії. Але за його плечима також великий бізнес-досвід. В середині 1990-х Пономарьов приєднався до команди найбільшої нафтосервісної компанії Schlumberger, ініціювавши трансформацію її бізнесу у всьому світі. А в 1998 році став одним з топ-менеджерів ЮКОСа Михайла Ходорковського. Компанія активно розвивалася, поки її творця не репресувала російська влада, звинувативши в несплаті податків у 2003 році.

З 2007 до 2016 року Ілля Пономарьов був депутатом російської Держдуми. Однак, думки про видобуток вуглеводнів його не відпускали. У 2016 році разом з партнерами створив у США компанію Trident Acquisitions Corp. Влітку минулого року вона провела IPO на фондовій біржі NASDAQ і залучила понад $200 млн, які будуть спрямовані на інвестиції в енергетичні активи у Східній Європі з фокусом на Україну.

Дочка компанії — Trident Black Sea — стала учасником конкурсу з розробки шельфу Чорного моря на ділянці Дельфін. Її заявка виявилася найкращою серед всіх учасників. Але Кабінет міністрів України на чолі з Володимиром Гройсманом не затверджує підсумки конкурсу.

НВ Бізнес зустрівся з Іллею Пономарьовим, щоб дізнатися про причини нерішучості уряду, плани Trident з розвитку в Україні та за її межами, роль співвласника АТБ Геннадія Буткевича в компанії. Екс-російський політик також розповів про перспективи протестів у Москві, можливу угоду лідерів західних країн з Путіним і найбільш ймовірний сценарій зміни режиму в Кремлі.

Повернення до витоків

Ви вже понад 15 років офіційно не пов’язані з нафтогазовим бізнесом. Але, наскільки я розумію, досвід роботи в Schlumberger і ЮКОС дав таке глибоке занурення в тему, що коли ви опинилися в політиці, то нафта і газ залишилися частиною вашої непублічної діяльності?

Так. Я ніколи з цієї сфери не йшов. Вона мене драйвить, та й просто мені подобається. Нафтова галузь поєднує в собі високі технології і політику — те, що мене найбільше захоплює.

Коли я приходив до потенційних інвесторів Trident, я їм дуже просто пояснював, що хочу зробити. «Я хочу побудувати східно-європейський ЮКОС з центром в Україні», — ось основна ідея. У нас сильна профільна команда з великим нафтогазовим досвідом, і люди в неї повірили.

Ілля Пономарьов / Фото: Олександр Медведєв / НВ

Влітку минулого року ви заявляли, що першим кроком Trident буде покупка діючого активу…

Ми повинні провести злиття, так звану «бізнес-комбінацію», з великою компанією, що працює. Ми перебуваємо в активних переговорах з декількома компаніями і за осінь повинні оголосити угоду.

Це саме в Україні?

Є в Україні, є не в Україні. Якщо у нас не вийде те, що ми зараз робимо за УРП, то будемо змушені з України, найімовірніше, піти. Альтернатива наша — в Америці. Операція буде або в Україні, або в Штатах.

УРП (Угода про розподіл продукції) — особливий вид договору про заснування спільного підприємства. Зазвичай діє в сфері природних ресурсів. Укладається між зарубіжною видобувною компанією (підрядником) і державним підприємством (державноюстороною), що уповноважує підрядника провести пошуково-розвідувальні роботи і експлуатацію в межах певної області (контрактна територія) відповідно до умов угоди. В Україні регулюється Законом «Про угоди про розподіл продукції», прийнятим у 1999 році. Однак нині немає жодного діючого СРП.

SPAC (Special Purpose Acquisition Company) — різновид зворотного IPO, створювана в рамках особливих правил Securities and Exchanges Commission (SEC) США. Вона передбачає розміщення залучених коштів на рахунку спеціального трасту до моменту ідентифікації об’єкта для угоди (злиття, поглинання, обмін акціями, покупка частки та інші операції).

І також є крайній термін для проведення операції?

Так, у нас є термін — грудень — для «бізнес-комбінації». Але при цьому є можливість цей термін продовжувати. Як правило, у СПАКів це відбувається, коли угода готова, про неї зроблено оголошення, але вона технічно не завершилася. Тому що бувають корпоративні процедури, які можуть зайняти півроку, наприклад. Це часто трапляється у великій компанії. І в нашому випадку я не виключаю, що так і буде. Нічого страшного в цьому немає. Для нас важливо оголосити ринку про угоду до грудня. Ми це точно зробимо.

Велика компанія — це якісь параметри?

Вона повинна коштувати від $500 млн до $1 млрд. Грубо кажучи, це означає від 500 тис. до 1 млн тонн нафтового еквівалента видобутку.

В Україні є компанії з такою капіталізацією?

Три штуки. Це не є таємницею. Це ДТЕК Нафтогаз, Burisma і УНБ (Укрнафтобуріння.Перераховані компанії належать, відповідно, Рінату Ахметову; Миколі Злочевському; Ігорю Коломойському, Віталію Хомутинніку і Павлу Фуксу — ред.).

Ви повинні стати партнером в одній з цих компаній?

У цих, або в іншій. «Бізнес-комбінація» — це покупка компанії переважно за акції. Тобто існуючі акціонери стають частково акціонерами Trident, а Trident — 100%-ним власником компанії. При цьому ми можемо залучати додатково зовнішні гроші для викупу акцій у когось з акціонерів, які можуть нам з тієї чи іншої причини не підходити або самі хочуть вийти з бізнесу. Але в підсумку буде консолідована компанія на базі Trident, що торгується на NASDAQ, і зберегла на своїх рахунках $200 млн, залучені під час IPO.

Вже об’єднана компанія буде витрачати ці кошти, зокрема, на розробку Дельфіна.

Ви сказали, що компанія, з якою ви повинні об’єднатися, повинна мати капіталізацію від $500 млн до $1 млрд. Ваша капіталізація зараз $260 млн. Виходить, що ваш новий потенційний партнер — Ахметов, Злочевський або Коломойський з Хомутинніком і Фуксом — стане мажоритарним акціонером в об’єднаній компанії?

Абсолютно вірно. Якщо ми когось із них не відкупимо на якусь частку за допомогою додаткових грошей. Однак управління публічною компанією здійснює все одно Рада директорів, не акціонери, в межах прозорих корпоративних процедур.

Ілля Пономарьов / Фото: Олександр Медведєв / НВ

Як ці додаткові кошти будуть залучатися? Теж через розміщення акцій?

Це буде механізм PIPE (Private investment in public equity), що реалізується в момент здійснення бізнес-комбінації. Ці гроші залучити простіше, ніж зробити IPO, і їх не обов’язково залишати в компанії, а можна використовувати для виплат акціонерам, що йдуть.

Нам повірили як менеджерам, дивлячись у мої прекрасні очі, вивчаючи біографію і репутацію команди. І ні в що більше

Коли ми робили IPO, то інвестори брали на себе ризик, що ми не знайдемо угоду. Ми ж те, що називається blanc cheque company. Ми не говорили їм про конкретні угоди. Нам це навіть заборонено законом. Ми абстрактно говорили, що будемо дивитися на Східну Європу, зокрема — на Україну. Тут шельф перспективний, є можливості реабілітації старих родовищ. Сланцеві родовища. Ще щось є. Але в кінцевому підсумку — нам повірили як менеджерам, дивлячись у мої прекрасні очі, вивчаючи біографію і репутацію команди. І ні в що більше.

Тобто інвестори взяли на себе досить істотний ризик, який не несе інвестор, що приходить в момент угоди. Останній вже бачить конкретний об’єкт для інвестицій. Тому для нього немає таких обмежень, і його гроші простіші. Під час IPO всі інвестори вкладалися по кілька одиниць мільйонів, а під час PIPE ми можемо говорити про суми, в 100 разів більші.

Для компанії більш важлива дія — це злиття з діючим гравцем, а не Дельфін?

Так. Дельфін — це відмінна можливість для розвитку і використання піднятих грошей, але бізнес-комбінація — важливіше.

Майбутнє проекту Дельфін

На двох останніх засіданнях Кабміну не прийнято рішень щодо затвердження підсумків конкурсу по ділянці Дельфін. Можливо, у вас є свіжа інформація, чому цього не відбувається?

Ми своєю перемогою наступили на хвіст великій кількості впливових людей

Нам говорять, що ми своєю перемогою «наступили на хвіст» великій кількості впливових людей. Тож прем’єр поки що не знайшов у собі сил прийняти це рішення. Але ми сподіваємося, адже у нього ще є певна кількість часу. Якщо він не зробить це, то вирішувати буде вже нова команда.

Коли крайній термін затвердження рішення?

12 вересня. Наші юристи говорять, що треба брати три місяці з моменту прийому заявок, який був 12 червня.

Раніше ви говорили, що відносини з новою командою, яка сформована навколо президента Зеленського, у вас краще, ніж з попередньою.

Краще, але це нічого не означає в цьому випадку. Я їх тому і підтримую, що бачу, що рішення будуть прийматися не на основі особистих пристрастей і відносин, як було раніше.

Але які у них настрої щодо затвердження результатів конкурсу?

Ми від них чуємо весь час, практично від усіх без винятку: «Ми вас любимо, ми знаємо, що ви чесні люди, у вас хороші гроші, ви будете класним інвестором тощо.Але ми дуже погано ставимося до цього конкурсу. Вважаємо, що його спланували так, щоб вкрасти актив». І це, на мій погляд, не так вже й далеко від істини. Просто ми своєю появою не дали нічого вкрасти!

Ілля Пономарьов / Фото: Олександр Медведєв / НВ

Конкурс ініціювали через американську компанію Frontera Resources…

І ви прекрасно знаєте, хто за цією компанією стоїть в Україні…

Не знаю.

Пам’ятаєте, що цю компанію представляли з трибуни Верховної Ради?

Це попередній прем’єр-міністр?

Бачите, ви все і без мене знаєте.

Але мені розповідали, що ці ж люди могли стояти за залученням на конкурс Caspian Drilling Company (CDC), дочірньої компанії азербайджанського SOCAR.

Я теж це чув. Що вони спочатку хотіли все зробити через Frontera, але потім стало зрозуміло, що Frontera, м’яко кажучи, не викличе великої довіри у комісії, що розкрилося завдяки вашим колегам зі «Схем». І довелося терміново залучати когось іншого, тому що виграти конкурс через цю компанію стало навіть теоретично неможливо.

Але ви раніше заявляли, що CDC знялися з конкурсу, тому що з’ясувалося, що за ними стоїть російський капітал.

Я ніколи не стверджую того, що не можу довести, але такий інсайд я теж чув.

Ілля Пономарьов / Фото: Олександр Медведєв / НВ

Тобто ті, хто їх залучив, з’ясували, що за CDC є ще чийсь інтерес?

Напевно, це треба не мене питати. Мені зрозуміло одне: своїх грошей для розробки Дельфіна у CDC немає. Наші гарантії непорівнянні. Це взагалі не видобувна, а сервісна компанія, що сама раніше нічого не розробляла.

Але за них поручилася материнська компанія.

Вона поручилася в технологічному плані, але не грошима. Уряд Азербайджану забороняє SOCARу брати участь у проектах видобутку поза територією Каспійського басейну.

Ми, як Trident, запрошували SOCAR стати партнером у нашій заявці, зустрічалися з усім керівництвом

Ми, як Trident, запрошували SOCAR стати партнером у нашій заявці, зустрічалися з усім керівництвом. Але вони відповіли, що процедура займе більше року, тому що потрібно рішення президента, уряду, наглядової ради тощо, щоб зробити виняток з правил. Саме тому в підсумку там була CDC, у якій немає таких обмежень. Вони мають право працювати по всьому світу.

Вони були серйозним конкурентом?

Звичайно. Хоча я здивувався, що комісія їх визнала такими, що відповідають умовам конкурсу. Тому що, коли ми подавалися на цей конкурс, то хотіли йти в альянсі з сервісною компанією GSP, яка № 1 на Чорному морі, з великим відривом. Але нам під час консультацій з урядом відповіли: її досвід не буде зарахований. Тому що потрібні компанії, у яких є ліцензії свої, які є операторами по видобутку. Тому ми запросили San Leon, у якої є свої ліцензії на офшорі. А GSP є ексклюзивним партнером консорціуму.

Ви згадали компанію San Leon. У неї є єдине родовище, яке позиціонується, як видобуток на шельфі — в Нігерії. Але в документації компанії це родовище зазначено, як те, яке розташоване на суші. Плюс у San Leon там частка близько 10%.

Це не так. Ми розуміли, що боремося з державними чиновниками. Тому дуже уважно поставилися до того, щоб бездоганно відповідати вимогам конкурсу. Щоб нас не могли зняти з формальних підстав.

San Leon працює в 6 регіонах. З яких половина — це чистий офшор. Просто багато їх проектів — розвідувальні. У них шельфовая розвідка в Ірландії й Албанії. І три ділянки на суші — в Іспанії, Польщі (де ми з ними спочатку познайомилися) і Марокко. І шельфовий видобуток у Нігерії.

За нігерійським правилами обов’язкова участь нігерійської держави в проекті — режим схожий на СРП. Тому точно так само, як у нас Trident Black Sea, у них створений окремий оператор для цього родовища, який називається Eroton. Його вони контролюють. Але економічну вигоду від проекту вони отримують у розмірі 10%. При цьому добувають 2,6 млн тонн нафти на рік. Це більше Укрнафти, підняли за три роки в три рази видобуток, і готуються ще його подвоїти, якщо домовляться з Нігерією.

Чому говорять, що видобуток в Нігерії не офшорний? Це знову-таки питання сумлінності інтерпретації. San Leon працює в дельті річки Нігер, в мангрових болотах. Це величезний водний простір, який являє собою не відкрите море, а болотну територію з численними протоками. Там ставляться такі ж стаціонарні платформи, як ми збираємося ставити на Дельфіні, такі ж підводні трубопроводи, ми навіть докладали фотографії та карти до заявки, щоб у комісії не було сумнівів. Безумовно, це офшорний видобуток на мілководді, рівно те, що ми будемо робити на Дельфіні.

Платформа Depthwize Majestic для видобутку нафти в болотах дельти річки Нігер / Фото: drillingcontractor.org

Партнери, акціонери і суди

Є одна людина, яка має великий вплив на вашу компанію — це співвласник торгової мережі АТБ Геннадій Буткевич. Як його зв’язки і знайомства допомагають чи не допомагають компанії?

Будь-які зв’язки і знайомства, звичайно, допомагають. Але сказати, що у Буткевича вистачає політичної ваги, щоб вирішити питання на нашу користь — ні, не вистачає. Його вплив у Trident’е обумовлений статусом члена ради директорів, яка приймає всі рішення в компанії і складається з 5 осіб. У кожного з них рівна кількість голосів.

Я чув, що він інвестував $5 чи $10 мільйонів. Яка сума вірна?

Він купив акції номіналом $10 млн. Вони йому дісталися з певним дисконтом, який ми не розголошуємо.

Чи правда, що якби ви не знайшли Буткевича, то і компанія не відбулася б в такому вигляді? Що його інвестиція дозволила, зокрема, й провести IPO?

Буткевич не контролює Trident ні в якому вигляді, фактично у нього 20% голосів і близько 3,8% акцій

Нам не вистачало свого власного капіталу, і без грошей Буткевича, або іншого аналогічного інвестора, ми не змогли б зробити IPO на біржі. Це була дуже важлива для нас інвестиція. Ми з ним близько дружимо, але він не контролює Trident ні в якому вигляді, фактично у нього 20% голосів і близько 3,8% акцій.

Акціонери, які підписалися на ваші акції, перерахували трохи більше $200 млн на рахунок, де вони зараз задепоновані. Але наскільки я розумію, ви можете скористатися цими грошима тільки в тому випадку, якщо кожен з цих акціонерів схвалить запропоновані проекти. Якщо їм не сподобається Дельфін або компанія, з якою ви захочете об’єднатися, то якась частина акціонерів може сказати «ні», й у вашому розпорядженні буде не $200, а, наприклад, $100−150 млн. Чи так це?

Акціонери не схвалюють окремі угоди компанії, це робить Рада директорів. Але в момент, який називається «бізнес-комбінація», тобто в момент першої інвестиції компанії, кожен з акціонерів окремо має право сказати: «Ні, я в цю угоду не вірю. Поверніть мені, будь ласка, мої гроші». Це вони мають право зробити.

Саме «поверніть», а не «залиште на іншу угоду»?

Саме «поверніть». Якщо рада директорів проголосувала за угоду, угода відбудеться. Заблокувати її акціонери не можуть. На цей випадок є механізм, який називається заміщення. Коли ми робили IPO, виникла черга на акції нашої компанії. На $200 мільйонів розміщення у нас було $300 мільйонів передплати. Відповідно, якщо хтось із цих $200 млн «відвалюється», то ми можемо віддати ці акції тим, хто стоїть далі в черзі. Тому ми щодо цього спокійні.

І крім усього іншого, у будь-якої дії повинна бути економічна логіка. Наші інвестори — це фінансові інвестори. Це не нафтовики. Вони дивляться на цю ситуацію виключно з однієї точки зору: що буде далі відбуватися з акціями компанії? Тобто вони можуть сказати: «віддайте гроші», якщо вважають, що на наступний день після операції акції просядуть.

Для падіння курсу повинна бути фундаментальна причина. Якщо актив, у який ми заходимо, чесний, якщо його оцінка є справедливою, то люди не заберуть гроші, адже це буде їм невигідно. Вигідніше самим продати через біржу, ліквідність у нас висока. Це лише страховий механізм захисту інвесторів, щоб менеджмент компанії не міг схалтурити і підсунути липову угоду.

Якщо новий Кабмін у встановлені терміни не затверджує підсумки конкурсу, наскільки ви рішуче налаштовані відстоювати цю справу в судах?

Я приїхав в Україну явно не для того, щоб судитися з урядом

Я генеральний директор компанії, який несе фідуціарну відповідальність перед своїми акціонерами. Ми витратили досить значимий фінансовий ресурс на підготовку до цього конкурсу. Робили гарантію, резервували кошти. Якщо уряд України буде діяти не за законом, то я зобов’язаний судитися, тому що інакше повинен сказати інвесторам, що погодився з таким рішенням і розбазарив їх гроші. Це буде неправильно. Тому я зобов’язаний зробити цю дію, незалежно від того, яким буде результат всіх судових процесів. Я вкрай не хочу цього робити. Я приїхав в Україну явно не для того, щоб судитися з урядом. Тим більше з новою командою, яка мені дуже подобається, яку я підтримував під час виборів і в яку вірю.

Ще щодо Дельфіна у вас були публічні суперечки з представниками НАК Нафтогаз України…

У нас суперечок не було. У нас з Нафтогазом злагода та любов. Я на 100% впевнений, що з ним ми домовимося. є менеджери «Укргазвидобування», які налаштовані більш агресивно. Але з Андрієм Коболєвим у нас прекрасні людські стосунки. І я впевнений, що обом сторонам вигідно домовитися.

Останній раз повернуся до ініціатора конкурсу компанії Frontera. Юридично це теж американська компанія.

То ж і воно, що в основному юридично…

Я чув, що посольство США в Україні та Держдеп не дають сигнали Кабміну, на чию користь прийняти рішення, саме через те, що і Frontera, яка подала позов до суду, і ви маєте американське коріння.

Цей фактор існує. Неформально ми отримуємо всі сигнали від американського уряду, що вони нас підтримують. Але, наскільки я розумію, вони не можуть робити публічних заяв через цю ситуацію з точки зору законодавства США. При цьому всю підтримку ми відчуваємо, і думаємо, що вона буде наростати. Зрештою, це найбільша американська інвестиція в українську економіку, причому та, яку пробивав особисто секретар з енергетики Рік Перрі. Скасування конкурсу, безумовно, у Вашингтоні буде сприйняте як серйозний крок назад.

Є три сценарії розвитку ситуації після вашої остаточної перемоги. Перший — ви починаєте видобуток. Другий — перепродуєте й інші компанії починають видобуток. Третій — на ділянці нічого не відбувається протягом багатьох років. Наскільки різновірогідні всі ці сценарії?

Вони, звичайно, не рівноймовірні.

Який з них можна виключити? Я чув, що заморожування — це найвигідніший сценарій для Росії, наприклад.

Безумовно. Я вважаю, що в разі перемоги СDС найбільш імовірним був би саме цей сценарій.

Ми ж налаштовані дуже твердо, щоб максимально швидко ввести це родовище в експлуатацію. У нас є стаціонарна бурова платформа в Чорному морі, що належить GSP. Будь-якому іншому гравцеві треба притягти платформу через Босфор, а це приблизно $50 млн додаткових витрат і час.

Ми створювалися для видобутку, а не для розвідки

Скажу не тільки як генеральний директор, а й як засновник компанії: ми створювалися для видобутку, а не для розвідки. Я вже говорив, що я продавав інвесторам: східно-європейський ЮКОС. Велику вертикально інтегровану нафтогазову компанією. Що агресивно зростає шляхом злиття, поглинань, взяття нових активів: тут мільйон тонн, тут півмільйона, там мільйон… Таку, що набере 5−6 млн тонн видобутку в найближчі роки.

Ми створили це для того, щоб управляти цим активом і домагатися його зростання. Але ніяка компанія не може для себе виключати сценарій продажу. Може, до нас прийде ExxonMobil і скаже: «Хлопці, ви зараз коштуєте мільярд, але ми даємо вам 5!». Звичайно, ми відповімо: «Добре!». Але ймовірність цього лише ненабагато вище, ніж якщо ExxonMobil вирішить зараз повернутися в Україну через Дельфін…

Політичні зв’язки та протести в Москві

Питання щодо громадянства. Чому це сталося в останній день каденції Порошенка?

Це треба до Петра Олексійовича…

Чому це сталося в принципі? Ви дуже хотіли або хтось за вас «вписався»?

Я дуже хотів. Були люди, які «вписувалися», був Ігор Насалик, був Юрій Луценко, був Сергій Березенк

о. Я їм дуже вдячний за це. Але дуже довго переконували.

А чому влада була проти? Боялися, що ви агент спецслужб?

Така річ періодично ким-небудь вкидається, вона ж на поверхні: москаль, значить агент. Але ні

Така річ періодично ким-небудь вкидається, вона ж на поверхні: москаль, значить агент. Але ні. Вже президент-то точно знав, що це не так. У нього всі спецслужби є для того, щоб доповідати об’єктивну інформацію. Я думаю, що головна причина була в іншому: у досвіді з паном Саакашвілі — сьогодні ти яскравому політику даєш громадянство, а він на наступний день починає брати участь у політиці проти тебе.

Петро Порошенко та Володимир Зеленський / Фото: facebook Петро Порошенко

Я ж казав завжди, що не збираюся цього робити, але мені ніхто не вірив. Коли Петро Олексійович підписав громадянство, тут же Цеголко підійшов і запитує: «Ну що, тепер-то ти в Раду?». Думаю, що це не випадково відбулося в останній день каденції — щоб це стало вже головним болем Зеленського.

Активізація протестів у Москві: за вашою оцінкою, наскільки це серйозна загроза режиму Путіна?

Несерйозна. Зараз вони наростають, вибори (муніципальні, в Москві — ред.) закінчаться — вони зникнуть. Тому що зникне сенс протестувати. Потім буде якийсь інший привід і знову виникнуть протести. Вони всі підточують режим, розгойдують — це все дуже важливо; люди, які виходять — великі молодці, і я їх підтримую. Але режим впаде через внутрішні причини. Він не впаде в результаті протестів.

Важливо, що буде відбуватися в момент, коли він буде падати. Тому під час протестів багато опозиціонерів перетягують ковдру один у одного, щоб до моменту Х підійти найвпливовішими, найпомітнішими, відомими… Але все одно найвищі шанси будуть не у тих, що зараз на слуху, а у тих, хто буде готовий проливати свою і чужу кров.

Ваша думка про ініціативи Макрона і Трампа повернути Росію в G8? Чи означає це близькість якоїсь угоди щодо України?

Так. Всі бачать, що є можливість, щоб Зеленський з Путіним домовився. І вони намагаються Путіну якомога більше морквин покласти поруч зі старим батогом санкцій: ну домовся вже!

Наскільки взагалі ефективні і дієві санкції США проти економіки РФ і російських політиків?

Якщо говорити, чи ведуть вони до краху російської економіки — то ні, не ведуть. І не приведуть. Але чи створюють вони нервозність у верхах? Так, створюють. У багатьох, як то кажуть, крутих пацанів проблеми із запозиченнями, з міжнародним бізнесом, з відпочинком навіть. Нікому це не подобається. Вони всі так чи інакше підштовхують Путіна: ну давай вже якось це вирішимо! Саме тому я вважаю, що Україна може домовитися з Росією. Тому що є що розміняти: мир на Донбасі в обмін на зняття частини санкцій.

Саме Донбас і все?

Так. Більше нічого неможливо в нинішній ситуації. Але і санкції не всі будуть зняті, тому що значна частина санкцій пов’язана не з Донбасом, а зі Скрипалем, втручанням в американські вибори тощо.

Що, на вашу думку, може реально змінитися в економіці і інвестпривабливості України після перезапуску Верховної Ради і уряду?

Я думаю, що якщо вони таким людям, як ми, не заважатимуть, то Україну очікує інвестиційний бум.

Таких людей як ви багато?

Ні. Але буде більше. Головне — щоб з’являлися історії успіху!

 

 

 

 

 

Розмовляв Артем Ільїн

 

 

 

 

Джерело: НВ

Залишити коментар

Filed under "2014-2020"

Напишіть відгук

Please log in using one of these methods to post your comment:

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s