Юрій Зозуля, головний патрульний Києва: Раніше після фестивалів просто «хлопали за п’янку» водіїв

24 липня 2019 р.

Юрій Зозуля про безпеку на фестивалях та сommunity policing

 

«Офіцере, ви ж бачите, що ми спокійно стоїмо і нікуди не ліземо. Ми законослухняні громадяни, – керівник Патрульної поліції Києва Юрій Зозуля переповідає історію, як кримінал у Х’юстоні спілкується з місцевими поліцейськими. – Там рівень взаємодії поліцейського з місцевими на своїй ділянці дуже високий – вони всіх знають, їх знають усі. Проблеми з тим, що хтось не говорить з поліцією, немає».

Зозуля проходив навчання у Техасі і зараз хоче запровадити у Києві принцип сommunity policing – налагодити пряму і неформальну взаємодію поліцейських з місцевими громадами.

Завершився фестиваль UPark 2019. Поліція щойно спробувала там нову схему взаємодії з організаторами масових подій. З головним київським патрульним сидимо у подільському закладі, де готують шаурму. Говоримо про фестивалі, татуйованих поліцейських та склянки з написами «випив – не водій».

– Прикол в тому, що ми не обслуговуємо комерційні заходи. У патрульної поліції немає такої платної послуги. Як правило, всі великі івенти замовляють послуги приватних служб охорони. Але будь-яка служба охорони немає тих повноважень, які має поліція. Якщо на території стається крадіжка чи бійка, то охорона викликає поліцію. Тоді вже ми оформлюємо все правильно та, за потреби, проводимо затримання.

Візьмемо до прикладу ВДНГ: за звичайний тиждень ми отримуємо 3-5 викликів звідти. А от за час великого фестивалю може бути 15 чи навіть 20 викликів щодня. Тому тоді ми тримаємо поруч з локацією один чи два екіпажі, щоб вони швидко підскочили, а не катались туди-сюди.

Плюс у патрулів завжди є й інша робота – по трафіку, наприклад. Дуже багато людей приїздять на авто, починаються затори. На жаль, організаторів фестивалів часто хвилює тільки ситуація на їхній території. Дехто каже: «Дорога й затори – це не наші проблеми». Хоча у світовому досвіді організатори подій мають про це також подбати: готують розпорядження про перекриття вулиць, домовляються про додаткові маршрути громадського транспорту. У нас вже теж почали робити кроки в цей бік: і метро працює довше, і перевізники кидають більше маршруток або автобуси додаткові виводять.

Але все одно, повною мірою в цьому ще немає зацікавленості від організаторів. Дуже мало фестивалів, які звертаються до поліції та інформувають: «очікуємо скільки-то людей, буде багато машин», просять допомогти «розрулити затори», щоб люди могли просто доїхати на фестиваль.

«Марші рівності» у Києві. На Володимирській противники прайду чекали його учасників, тримаючи транспаранти, 23 червня 2019 ©️ Богдан Кутєпов для Громадського

– ЩО ОЗНАЧАЄ «РОЗРУЛИТИ ЗАТОРИ»?

– Затори утворюються не тільки через те, що велика кількість авто на дорогах. А й тому, що люди паркуються у недозволених місцях. Навіть коли поруч є паркінг, на жаль, не всі готові платити за паркування 15 чи 20 гривень за годину, тому кидають тачки де завгодно.

Така ж історія й з таксі. Таксисти приїжджають по клієнта і чекають на нього під заборонним знаком – їм байдуже, порушують вони ПДР чи ні.

Іноді треба вимкнути світлофор і відрегулювати рух. Тому що світлофори на кожному перехресті налаштовані на певний алгоритм роботи. Знаючи, що на цю вулицю має приїхати протягом двох годин значно більше машин, ніж проїжджає в нормальний час, ми намагаємось дати з якогось напрямку більше зеленого світла. Переналаштувати світлофор – це досить складно, тому його просто вимикають та виставляють регулювальника.

Так само й зі смугами руху громадського транспорту важливо відпрацьовувати. Ми ж хочемо, щоб більше людей залишали авто вдома та користувались громадським транспортом. Але для цього треба забезпечити, щоб цей транспорт швидко міг доїхати. Автобус може перевезти 90 людей і швидко рухатись смугою громадського транспорту – а тепер уяви, скільки місця займатимуть 90 машин, якщо кожен їхатиме сам. Люди мають розуміти, що автобусом вони доберуться швидше, ніж на власному авто.

«Марші рівності» у Києві. Поліція перекрила Володимирську, 23 червня 2019 ©️ Андрій Баштовий для The Village Україна

Є КЕЙСИ, ЯКІ ВИ ЯК ПОЛІЦІЯ ВИВЧАЛИ, ДЛЯ ТОГО, ЩОБ ПОТІМ ЕФЕКТИВНІШЕ ВІДПРАЦЬОВУВАТИ НА ФЕСТИВАЛЯХ?

– Інструктори з х’юстонської поліції, які з нами працюють, проводили курс з планування великих заходів. Програма включає в себе взаємодію поліції з місцевими органами самоврядування, щодо транспорту і так далі.

Є у вас чи немає охорони на заході, все одно за безпеку відповідає поліція. Коли ми розуміємо, що буде відбуватись якась подія, ми сідаємо і прораховуємо все.

Є певні алгоритми: яка кількість людей буде, скільки це може бути транспорту, ми заміряємо, яка пропускна здатність якоїсь вулиці. Можливо на якийсь захід треба зробити вулицю пішохідною, або зробити односторонній рух, або взагалі перекрити, як на KyivPride. Ми все вивчаємо, щоб розуміти як працювати і скільки на це людей виділити, що це було ефективно і не шкодило безпеці у інших частинах міста.

«Марші рівності» у Києві. Поліцейські супроводжують учасників прайду Пушкінською, 23 червня 2019 ©️ Андрій Баштовий для The Village Україна

– ЯК ПРАЦЮЄ ІСТОРІЯ З МОНОПОЛІЄЮ НА НАСИЛЬСТВО: ОСКІЛЬКИ ЛИШЕ ПОЛІЦІЯ МОЖЕ ЗАСТОСОВУВАТИ СИЛУ, А НА ФЕСТИВАЛЯХ ПРАЦЮЄ ПРИВАТНА ОХОРОНА?

– Приватна охорона не має повноважень затримувати людей, а можуть припинити правопорушення…

– ЩО ОЗНАЧАЄ «ПРИПИНИТИ ПРАВОПОРУШЕННЯ»?

– Якщо б’ються двоє людей, то охорона може лише їх розвести та викликати поліцію. Але вони не можуть наносити тілесних ушкоджень, не можуть застосовувати спецзасоби, обмежувати волю людини чи одягати наручники.

Є дозволені речі, такі як, сльозогінний газ. Але не такий самий, яким користується поліція.

Якщо вони бачать кишенькового злодія, то можуть його затримати. Це називається «громадянське затримання». Але потім ми приїжджаємо, заповнюємо всі документи, складаємо рапорт. Це все має робитися з дотриманням норм. Наприклад, вкрадена річ на момент опрацювання поліцією має бути саме у злодія, а далі її треба офіційно вилучити. Кожну вкрадену мобілку поліцейський має вилучити як речовий доказ саме у людини, яка її вкрала. Бо якщо просто забрати у злодія вкрадену річ, буде більш складно доводити у суді, що це дійсно злодій. Ці юридичні аспекти охоронцям треба розуміти.

На великих заходах ми придумуємо не тільки дорожній рух. Думаємо над тим, де краще розмістити поліцейські пости, щоб швидко дістатись кожної точки. Ми визначаємо маршрути евакуації, щоб за потреби легко вивести людей. А ще – яким чином буде заїжджати екстрений транспорт: швидкі, пожежні, поліцейські.

У випадку з UPark ми якраз стежили за трафіком – намагалися максимально швидко його розвантажити. Там якраз ремонт проспекту Бандери йде, на SkyMall не дуже зручний заїзд, і машини починають просто на цьому заїзді зупинятися. Кожен же хоче просто під двері торгового центру під’їхати. Ми всіх заганяли на паркінг – там повно місця і можна спокійно висадити пасажирів. Бо інакше якби щось трапилось, то туди ніхто не зміг би заїхати.

Поліцейський патруль на в’їзді до центрального входу фестивалю UPark біля торгового центру SkyMall, Київ, 16 липня 2019 ©️ Андрій Баштовий для The Village Україна

– НА UPARK ВИ СПРОБУВАЛИ НОВИЙ ФОРМАТ ВЗАЄМОДІЇ З ПОЛІЦІЄЮ: У ВАС БУЛИ ДОМОВЛЕНОСТІ З ОРГАНІЗАТОРАМИ ЩОДО СПІВПРАЦІ ТА ВЛАСНИЙ СТЕНД НА ФЕСТИВАЛІ? ЯК ЦЕ ПРАЦЮЄ?

– В Україні комунікація з поліцією традиційно склалася у форматі: «Поліція вас застерігає, не порушуйте закон, будьте молодці та чемні». А ми хочемо по-іншому все пояснювати. Принцип, який ми сповідуємо, називається СOMMUNITY POLICING. Ми хочемо пояснити, що безпечним простір у місті може бути лише тоді, коли поліція нормально взаємодіє з населенням. Поліція відповідає десь за 70% безпекової ситуації з місті. Є багато всього, на що можуть вплинути самі громадяни, щоб зробити умови безпечнішими.

На UPark ми вирішили не говорити про все і одразу. Ми обрали акцент на п’янці за кермом – це перша з проблем, з якою ми стикаємось на таких подіях.

Що робили з фестами раніше? Зрозуміло, що на фестах багато людей п’ють. І поліцейські чітко розуміли, що після фестивалю багато хто сяде за кермо нетверезим. За старою практикою після таких подій стояла машина і «хлопала за п’янку» – можна було налупити протоколів або просто брали бабки – бо корупція.

Ми ж вирішили працювати по-іншому – поговорити з людьми до того, як вони вчинили порушення. Бо на кожен випадок виявленого водіння у нетверезому стані поліцейський витрачає час, а міг би в цей момент ловити грабіжника чи робити щось інше корисне. Все, що від вас вимагається – це відповідально себе повести. Якщо ви утримались від порушення, то допомогли зробити безпекову ситуацію в місті кращою.

На UPark у нас працювали справжні поліцейські, які могли людям розповідати реальні кейси, показували фото на телефонах, говорити про статистику. Ще був прикол з «п’яними окулярами», які нам канадійці подарували (маска, які дозволяє побачити світ так, як його сприймає нетвереза людина – ред.).

Поліцейський стенд на феситвалі UPark 2019

На барах були наші брендовані склянки з написами «випив – не водій». Але ми не хотіли, щоб люди бачили це саме з підписом «поліція». Ми не хочемо, щоб «поліція застерігала», краще щоб прокинулась ваша власна свідомість.

Люди у нас апріорі з обережністю ставляться до поліції. Але коли починали спілкуватися, то розуміли, що поліцейські – живі люди, які не закликають тебе не бухати на фестивалі. А просто радять пам’ятати про те, що ти можеш потім створити проблем не тільки собі, але й оточуючим.

Традиційно поліція робить стандартно на якихось заходах свій стенд: там пістолети, автомати можна потримати чи подивитися на «могутнього поліцейського у формі». Ми ж хотіли саме поспілкуватись з людьми, як громадяни з громадянами. Ми навіть свідомо не одягали уніформу, щоб не відлякувати людей.

Ми зараз розробляємо онлайн курс на Prometheus. Багато людей не знають своїх прав і обов’язків – це теж аспект загальної безпекової ситуації. Тому ми накидали близько 40 тем цікавих, провели опитування і обрали 10 тем, які людей найбільше цікавлять. Це надання першої медичної допомоги, закони про спілкування з поліцією, самозахист.

Наприклад, часто люди думають, що під час самооборони вони можуть робити що завгодно. Але дуже легко можна з жертви стати злочинцем. От кинув ти когось «з прогину» і зламав йому шию, обороняючись. А людина хотіла лише відібрати у тебе пляшку пива. Так, це злочин, але ти у відповідь вчинив ще серйозніший злочин, нанісши тяжкі тілесні ушкодження.

Спілкуючись з людьми на UPark, ми пропонували реєструватись на курс. За 3 дні підписались близько 1000 людей. Мета курсів – пояснити, що якщо ви обізнані, то ви самі допомагаєте робити місто безпечнішим.

– ЯК ЗАГАЛОМ ПРАЦЮЄ ПРИНЦИП СOMMUNITY POLICING?

– Це добре працює в районах, де є активні громади. Це виглядає так: ми зустрічаємось з людьми у районних адміністраціях та розмовляємо.

Наприклад, стихійні парковки. Уявіть: спальний район, багато будинків, там часто щось крадуть з машин. Безумовно поліція на це має реагувати. Наскільки ефективно буде реагувати поліція, якщо на парковці темно? Для злочинців це проста крадіжка. Що тут можна зробити? Тому поліція може підказати громаді, як легше буде виконувати роботу з охорони порядку. Просте рішення – зробити освітлення на парковці. Це допоможе ефективніше ловити бандитів та і крадіжок буде менше.

Інший приклад, це те, що ми займаємось з дітьми спортом. Ми знайшли кілька шкіл на Солом’янці, де нема гуртків, і батьки не можуть дозволити собі віддавати по тисячі чи дві за спортивну секцію. Канадійці дослідили, що злочинність починається з 9-13 років. У бідних районах діти, яким нема чим займатися, часто або сідають на наркотики, або починають красти.

Ми вирішили, що можемо дати дітям альтернативу, чим зайнятись ввечері. Діти можуть безкоштовно займатися спортом – до них вечорами приходять наші інструктори. Потім плануємо робити змагання між школами під егідою поліції.

«Марші рівності» у Києві, 23 червня 2019 ©️ Андрій Баштовий для The Village Україна

– ВИ ПРОХОДИЛИ НАВЧАННЯ У Х’ЮСТОНІ. ЯК ЦЕЙ ПРИНЦИП ПРАЦЮЄ В ТЕХАСІ?

– В Х’юстоні ми виходили на патрулювання з місцевою поліцією. Там рівень взаємодії поліцейського з місцевими на своїй ділянці дуже високий – вони всіх знають, їх знають усі. Проблеми з тим, що хтось не говорить з поліцією, немає. Поліцейський може просто гратися з дітьми на вулиці. А це, виявляється, діти якогось наркодилера.

У них зовсім інша кримінальна структура: вуличні банди, територія поділена… Місцевий кримінал може просто сидіти десь на вулиці (за татухами видно, що це бандити) і нормально спілкуватися з правоохоронцями. Поліцейський підходить, розпитує, йому розповідають про стрілянину в сусідньому районі: «Це не ми. Це якісь інші чуваки». Поліцейський нормально говорить, допоки вони нічого не порушують.

Це дуже допомагає, коли трапляються дрібні злочини. Коли хтось щось з машини вкрав, поліцейський де про це дізнається? Всі хочуть мати гарні стосунки з поліцейським. Йому прямо не скажуть, хто вкрав. Але натякнуть, де подивитись. «Офіцере, ви ж бачите, що ми спокійно стоїмо і нікуди не ліземо. Ми законослухняні громадяни».

Поліцейський всіх їх знає. Під’їжджаємо ми якось до площі перед магазином. Там зібралось людей 30 різного віку. Він вітається з усіма: з ним обіймаються, руку тиснуть. Але при цьому всьому у поліцейського не виникає сумніву, коли треба когось із цих людей затримати. І у місцевих не виникає питань: «Я нічого не порушую. А якщо порушую, то біжу…» Правила діють для всіх.

При мені затримали хлопця за наркотики. Він спробував «стартонути» на поліцію, його скрутили, наручники вдягли. Поліцейський одразу підходить до людей, які дивляться на все це: «Ви ж розумієте, чому я його паконув? До вас у мене питань немає. Хто ж його змушував сюди приносити наркотики?» Вони всі: «Так-так-так, ми все розуміємо. Він сам винен. Це ж не перший раз вже…»

Зрозуміло, що у багатьох із них своє на думці про «копів». Але добре, що ця, хоч і мінімальна, комунікація є. Тоді у місцевої громади немає стрибків агресії щодо поліції. Все проговорюється, люди можуть бути або частиною цього порушення, або просто спокійно стояти під магазином і пити своє пиво.

– АЛЕ КОЛИ АГРЕСІЯ ВИНИКАЄ ЯК АГРЕСІЯ НА НАСИЛЬСТВО З БОКУ ПОЛІЦІЇ ЗАГАЛОМ? BLACK LIVES MATTERS…

– Я запитував про це у поліцейських. Мій колега, з яким я спілкувався, працює в афро-американському районі. Він каже, що у нього цієї проблеми немає.

Він для мене запитував місцевих, чи відчувають вони расову упередженість з боку поліції. Про свій район люди казали: «У нас немає питань до поліції, у нас класний офіцер, у нас все ОК. Ми теж проти того, щоб «щемили» темношкірих, але у нас цієї проблеми немає». Просто саме у цього офіцера класно налагоджений зв’язок з громадою.

Поліцейський у хмарі диму: за розпорядженням КМДА демонтують паркан біля забудови на Андріївському узвозі, 9 листопада 2018 ©️ Анна Бобирєва для The Village Україна

– ЯК «В ІДЕАЛІ» ЛЮДИ МАЮТЬ СПРИЙМАТИ ПОЛІЦІЮ ТА ВЗАЄМОДІЯТИ З ПОЛІЦІЄЮ?

– В першу чергу це довіра, або хоч нормальне сприйняття поліції. Щоб люди не боялися говорити та ділитися з поліцією чимось.

– ГРІШМИ?

(сміється) … ділитися своїми проблемами.

Концепція така: Це має робитись на всіх рівнях поліції, а не просто через якогось одного начальника. Мають бути горизонтальні зв’язки: щоб поліцейський, який працює в цьому районі з місцевою громадою, сам взаємодіяв з людьми. Щоб він їм допомагав, а люди допомагали йому.

По місту є багато способів взаємодії. Є ті, які передбачені на папері: є звернення громадян, є структури в Київраді. «Поліцейська» комісія – це теж майданчик спілкування між поліцією та громадою: люди звертаються до місцевих депутатів, а ті вже виносять питання на комісію. Є транспортна комісія: коли люди хочуть зробити пішохідний перехід біля свого дому, наприклад. Організація дорожнього руху – це наша відповідальність, ми самі, звичайно, не малюємо той перехід, але перевіряємо обставини та рекомендуємо іншим службам його облаштувати.

Але тепер ми хочемо, щоб люди могли просто без усього цього офіціозу та бюрократії, щоб не писати звернення чи листи, підійти до поліцейського. Вони знають його та знають, що він працює у цьому районі. Просто сказати: «Слухайте, а допоможіть нам зробити таку-от штуку тут». А поліцейський щоб міг передати це далі, своєму командирові. Ми запустимо цей процес.

Ми хочемо просто на вулицях говорити з людьми про якісь живі речі та пояснювати все. Чи на якихось подіях, де ми можемо до людей достукатись.

Зараз це питання ресурсу. Та і не всі організатори погоджуються на таку взаємодію. Але ми шукаємо місця, де ця комунікація збігається з нашими ідеями. Нам треба мати якісь майданчики для спілкування, а не просто ходити вулицями. Нам хочеться мати дотик з дуже конкретними людьми – з субкультурами, наприклад.

Вперше ми зробили щось подібне на фестивалі Tattoo Collection ще два роки тому. Там поліцейські татуйовані просто ходили фестивалем та охороняли порядок. Гості фестивалю довго думали, що поліція найняла якихось моделей, щоб себе піарити. А потім виявилося, що це звичайні патрульні – вони теж б’ють собі татухи, мають спільних знайомих, ходять у ті самі салони. Так змінюється сприйняття поліції, у поліцейських бачать «своїх», поліцію не бояться вже так сильно.

От візьмімо алкоголь. Ми спробували працювати з UPark. Для організаторів це теж може бути проблемою: люди, які «набухуються», іноді дебоширять, щось ламають, б’ються. Організатори, які про це дбають, знають, що ми можемо допомогти – і відпрацювати як поліція, і зробити так, щоб цих проблем було менше.

Поліція розганяє противників Маршу рівності, які намагалися прорвати живий ланцюг правоохоронців та заблокувати проведення Маршу рівності. До цього націоналісти перекрили дорогу, Київ, 18 червня 2017 року ©️ Володимир Шуваєв для The Village Україна

– ЯК МАЄ РЕАГУВАТИ ПОЛІЦІЯ НА ВЛАСНІ ПОМИЛКИ? ЯКЩО ВИ НАМАГАЄТЕСЬ ПОБУДУВАТИ КОНТАКТ З МІСЦЕВИМИ СПІЛЬНОТАМИ, ТОДІ У ТОМУ, ЯК ВИ РЕАГУЄТЕ НА ВЛАСНІ ПОМИЛКИ, І ВИЯВЛЯЄТЬСЯ АДЕКВАТНІСТЬ.

– Про це треба нормально комунікувати і бути тут відкритим. Не треба робити картинку, що у нас всі ідеальні в поліції і ніхто не порушує.

Якщо щось трапилось, дуже важливо, щоб комунікація була вчасною. Є встановлений законом порядок, як повідомляти про порушення з боку поліції. У нас є служба моніторингу: можна просто зателефонувати 102 і сказати, що поліцейський зробив щось не так. З вами зв’яжуться наші «монітори» і перевірять цю інформацію.

Але також важливо, щоб на всіх рівнях поліцейський міг нормально комунікувати – пояснювати, а не приховувати: «Так, дійсно. У нас був випадок з корупцією. От ми все, що передбачено законом, зробили: відсторонили, звільнили, почали розслідування, співпрацюємо зі слідством…»

А громадяни мали б краще розуміти закони. Бо буває, що поліцейський «дунув» когось газом і одразу всі кричать: «Його треба посадити у в’язницю!». Але ж закон, Кримінальний та Адміністративний кодекс кажуть інакше: за різні проступки передбачено різну відповідальність. Десь вона може бути дисциплінарною, а десь – кримінальною.

Треба бути максимально відкритим і казати, що проблеми у нас теж трапляються. Все можна пояснити.

 

 

 

 

 

Розмовляв Андрій Баштовий

 

 

 

 

Джерело: The Village

Залишити коментар

Filed under "2014-2020"

Напишіть відгук

Please log in using one of these methods to post your comment:

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s