Ірина Федишин, співачка: Я дуже щаслива, що маю хороший тил

11 липня 2019 р.

Ірина Федишин – одна з героїв проекту “Крізь терни до успіху”, в якому ми розкажемо історії талановитих музикантів, які щодня працювали “не покладаючи рук” задля того, щоб сьогодні їхні імені лунали в Україні й далеко за її межами. Їх знають і поважають, їх люблять і цінують, вони не бояться кидати виклики самим собі, експериментувати та ризикувати.

 

Успішна артистка і турботлива мама, яка кожного дня наполегливо працює задля своїх дітей. Постійно гастролює Україною, зовсім скоро її концертну програму побачать найбільші міста Америки. Її люблять та нею захоплюються шанувальники, вона є прикладом сильної та водночас ніжної жінки. Все це про народну улюбленицю Ірину Федишин. Про сім’ю та творчий шлях Ірини читайте далі.

– Дитинство… Яким воно було у Вас?

– Щасливим. Сповненим любов’ю, турботою, спокоєм моїх батьків. Я щаслива, що вони приділяли мені багато уваги в дитинстві, дали правильне виховання.

– Пам’ятаєте свій перший сольний виступ, коли вперше вийшли на сцену?

– Мені тоді було три роки, я виступала в хрещеної мами на весіллі. Мій тато музикант і ми підготували пісню для неї. Пам’ятаю той момент, коли я виступала, було дуже багато глядачів і мені це дуже сподобалося. Мама також працювала в культурній сфері і часто залучала мене до вистав. Крім того сама співала ще. Потім були різні гуртки, колективи і почалися перші сольні виступи. Почала писати перші пісні, в студії записувала аранжування і розпочалися перші сольні концерти. Спочатку гастролювала західною Україною, невеличкими містечками.

Перші концерти були дуже скромними по світловому наповненню, по звуку. Пам’ятаю, що ми з чоловіком придбали дві лампочки, які світили на сцені, дві колоночки і так їздили і виступали. Проте головним було спілкування з публікою і ті емоції, які відчувала на концерті.

Я далі працювала і розвивалася, бо те, що робила — надихало мене.

Ірина Федишин
Ірина Федишин на зйомках / Instagram / @irynafedyshyn

– Що було найважчим на шляху до омріяної сцени?

– Сприймати критику зі сторони. Коли ти щось робиш, а тобі кажуть що це не той формат, зовнішній вигляд, костюми не такі, як треба, і пісні не такі. Тому для того, щоб все вийшло добре, склалося в одну гарну картинку, потрібно було багато працювати над собою.

Я дуже щаслива, що маю хороший тил. В мене є сім’я, яка не довзоляє мені опускати руки. Навіть якщо щось не виходить, треба йти тільки вперед, не здаватися, розвиватися.

Зараз всі активно користуються соціальними мережами і кожен може написати будь-що в твою сторону, але я до цього ставлюся спокійно. Є здорова критика, коли розумію, що справді треба допрацювати якісь нюанси, а є й банальна людська заздрість, коли в твою сторону ллється безпідставний негатив.

– Як змінилася Ваша кар’єра після народження першої дитини?

– Дуже стрімко пішла вгору, бо з’явилася пісня “Малесенькі долоньки”, яка стала справжнім хітом. Це невмируща пісня, яка завжди йде на ура на всіх концертах. Безумовно, що я подорослішала, змінився світогляд і це також відображалося на манері поведінки на сцені і на тому, як спілкуюся з глядачами. Я вважаю, що всі ці зміни відбулися в кращу сторону.

Ірина Федишин – Малесенькі долоньки: дивитись відео онлайн

– Розкажіть трішки про своїх діток. Які вони, чим люблять займатися?

– Дітки в мене дуже активні, особливо старший. Юрчику подобаються комп’ютерні спрямування: робототехніка, IT. На ці заняття він ходить і все, що пов’язано з комп’ютерами йому цікаво. Олежик цікавиться всім. Все, що йому покажеш, то буде цікаво. Він менший, але захоплюється багатьма речами.

– Ви часто подорожуєте з дітьми. Чи є у них улюблені країни або чи кажуть Вам куди хотіли б поїхати?

– Ні, такого немає. Для них головне, що мама з татом були поруч. Нещодавно ми були в Одесі і Юрчик мене запитав: “Мама, а чому люди їздять відпочивати за кордон на море, якщо в нас також море є?” Старший в тому вже більше розбирається, а меншому поки що все одно. Але вони дуже люблять подорожувати.

– У Вас є сімейні традиції?

– На західній Україні краще відображаються традиції святкування Різдва, Великодня. За столом збирається вся родина, на Різдво треба приготувати 12 страв, зібрати ялинку, на Великдень обов’язково приготувати кошик з пасочкою, маслом, сиром, намалювати писанки. Ось такі традиції безумовно є присутніми у нашій сім’ї.

Ірина Федишин і сім'я
Ірина Федишин разом з дітьми та чоловіком / Facebook / @Ірина Федишин

– Зовсім недавно в Одесі відбувся концерт, який був під загрозою скасування. Якими були враження після концерту?

– Дуже класні, бо публіка добре зустрічала, ми разом співали, танцювали, а по закінченню концерту не хотіли розходитися. Але настрій перед виступом дуже впливав на емоційний стан, бо було не зрозуміло – вийду я на сцену чи ні, концерт може й не відбутися, а люди в залі вже сидять. Розуміла, що концерт вже на годину запізнюється, але на сцену я вийти не могла, хоча й була готова. Коли ми вже вийшли на сцену, то справді був жахливий вітер. І це було видно по моєму волоссю, яке розліталося в різні сторони і по сукнях. На щастя, все закінчилося добре, одесити знову запрошують приїхати до них з виступом, тому я щаслива.

– Як відрізняються концерти в різних регіонах України?

– Переважно немає відчутної різниці, бо глядач приходить на концерт свого улюбленого виконавця позитивно налаштований. А вже все інше залежить від самого виконавця: як він буде спілкуватися з публікою, як буде людей налаштовувати, бо кожен приходить зі своїми проблемами.

Сольні концерти – це дуже класно. Те, що відчувається на сольних концертах, коли приходить конкретно твій глядач і те, що ти відчуваєш на корпоративі якомусь – це зовсім різні речі.

На сході люди більш відкриті, вони співають, танцюють з першої пісні, а от заході України – стримані, тільки під кінець концерту починають відкриватися.

– Згадаєте найбільш емоційний виступ?

– Перед кожним виходом на сцену, якою б вона не була: маленька чи велика, зал чи стадіон, безумовно відчуваю хвилювання. Виступ на “Голосі країни”, напевно, був одним з найемоційніших. Це був своєрідний досвід, з якого ми багато чого взяли.

– Щодо пісні “Хочу на Мальдіви”, чому саме Мальдіви?

– Цю пісню я писала, перебуваючи в турі, кожного дня було інше місто, дуже насичений графік. І ми жартували, що хотілося б вже якогось відпочинку. Ця пісня – заклик до того, що я хочу відпочинку, не конкретно на Мальдіви. Кожна людина в цьому житті працює, але деколи хочеться відволіктися від всього. “Хочу на Мальдіви” має глибший підтекст, ніж здається. Звісно, сподіваюся, що найближчим часом все ж потраплю на цей острів, але сенс пісні – бажання відпочити будь-де, головне те, якою буде атмосфера та компанія. Для мене у відпочинку не важливе місце, а важливо – як і з ким відпочивати.

Ірина Федишин – Хочу на Мальдіви: дивитись відео онлайн

– Наш проект називається “Крізь терни до успіху”. Ваш шлях тернистий?

– Безумовно, що так. Я дуже багато працювала ці всі роки. Постійні гастролі, планування концертів, запис альбому, примірки костюмів, вибудовування програми – це дуже складно. Моя мама каже: “Я так хотіла, щоб ти була співачкою, але коли я бачу, скільки треба для цього прикласти зусиль, скільки треба працювати над собою, то, можливо, краще б в тебе якась інша професія була”. Звісно, що є приємні моменти.

 

 

 

 

Розмовляла Христина Кобак

 

 

 

 

Джерело: 24

Залишити коментар

Filed under "2014-2020", Федишин Ірина

Напишіть відгук

Please log in using one of these methods to post your comment:

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s