Владислав Бичок, 4 канал: Дмитро Добродомов — великий порадник для нас

4 червня 2019 р.

Генеральний продюсер — про плани розвитку нового інформаційного мовника і вплив народного депутата Дмитра Добродомова на канал, що належить його однопартійцям.

4 канал з’явився в українському медійному просторі рік тому після переформатування каналу RTI (ТОВ «ТРК “Інтеррадіо”»). Новий мовник має досить амбітні плани та явно непогані інвестиції, бо вже за рік планує увійти до топ-5/топ-6 інформаційних каналів. Він уже присутній не лише на супутнику, а й у київському цифровому ефірі та в мережах провайдерів по всій Україні. Має команду зі 165 співробітників, шукає спеціалістів у комерційний та піар-відділ, готує автоматизовану студію, а влітку планує провести піар-кампанію, увійти в панель телевимірювань і стати ще одним гравцем на рекламному ринку.

Власники каналу — соратники позафракційного народного депутата Дмитра Добродомова (колишнього очільника телеканалу ZIK), який останнім часом став завсідником ток-шоу на каналах Медведчука, а раніше часто з’являвся в ефірі каналу «Інтер», — члени політради партії «Народний контроль» Андрій Кісера та Андрій Мисик. Генпродюсер запевняє, що інших інвесторів у каналу немає.

Кістяк команди від початку складали вихідці зі StarLightMedia. Одним із них є генеральний продюсер 4 каналу Владислав Бичок. Він свого часу працював над проектами Нового каналу «Спортрепортер», «Репортер» та «Абзац».

В інтерв’ю «Детектору медіа» Владислав Бичок розказав про особливості формату чергового інформаційного мовника, запевнивши, що він «прозорий і відкритий для будь-яких політичних сил».

«За півроку ми спромоглися покрити майже всю Україну»

— Владиславе, телеканал змінив назву і провів ребрендинг рік тому. Що вдалося зробити за цей рік?

— Ми нарешті за цей рік зрозуміли, який ми хочемо побудувати канал. Спершу ми мали бути маленьким регіональним каналом, тому робили відповідний контент. Але так вийшло, що ми спільними зусиллями за півроку спромоглися покрити майже всю Україну. Тепер ми покриваємо близько 7 млн домогосподарств.

— Переважно це покриття в кабелі?

— Ми співпрацюємо зі 120 провайдерами. При цьому близько двадцяти з них — загальноукраїнські. Зокрема, 4 канал присутній у пакетах провайдерів «Ланет», «Воля», «Тріолан», Oll.tv тощо. Ми присутні в цифровому етері, покриваємо всю Київську область. У нас є супутникове мовлення. Присутні в інтернеті — прямий етер 24/7.

— Чи присутні ваші канали в ОТТ, IPTV?

— Так, ми постійно розширюємо нашу мережу й ростемо в геометричній прогресії. Навіть не сподівалися, що провайдери з таким задоволенням забиратимуть нас до себе.

— На яких умовах ви з ними працюєте? Як я розумію, ви їм платите?

— З кожним по-різному. Інколи провайдерам подобається контент чи новини, і вони просять надати можливість ретранслювати нас на локальному місцевому телебаченні. А за це вони дають сигнал у своїй мережі. Великим провайдерам, звісно, доводиться платити. Безумовно, це ринок, від цього не втечеш. Звісно, коли ти маєш розкручений бренд і він затребуваний суспільством, провайдери самі будуть просити тебе забрати. Але для цього потрібно зробити якісний контент.

— Ви мовите в цифровому ефірі Києва та Київської області через провайдера «Ера продакшн». Чи плануєте ви розширювати покриття через інші цифрові мультиплекси?

— Є багато цілей на майбутнє. Але зараз у нас немає мільярдів доларів, щоби встигнути все. Тому ми спершу зосередимося на етапі виробництва контенту. Далі буде етап промо, а згодом ми зрозуміємо, яким чином будемо випрацьовувати стратегію розвитку. Будемо вирішувати, чи цікавлять нас місцеві мультиплекси, чи варто зосередитися на кабельних провайдерах. Тому що у великих містах більшість абонентів дивляться ТБ через кабельних провайдерів.

— На яких умовах ви працюєте з «Ерою продакшн»? Скільки коштує поширення в цифровому ефірі на місяць? Скільки в цілому ваш канал витрачає коштів на місяць на поширення свого сигналу?

— Це фінансові питання, в яких ми маємо низку зобов’язань перед партнерами. Одна з таких відповідальностей — це комерційна таємниця наших взаємовідносин, тому, на жаль, не можу конкретно називати суми. Але, як ви чудово розумієте, це дуже недешеве задоволення, але воно життєво необхідне для якісного існування каналу.

Особливість формату — скрипниківка та громадянська позиція журналістів

— Яка унікальність формату вашого каналу? Адже наразі він досить подібний до всіх інформаційних каналів (новини, студійні програми, розмови з експертами)?

— Формату, який ми пропонуватимемо глядачам в Україні, ще не було. Коли ми робили регіональний канал для київського глядача, нашим гаслом було «Там, де ти». Ми вмикались із будь-яких точок Києва. Ми були аватаром глядачів і розповідали про події не постфактум, а в режимі онлайн. Але далі ми почали розростатись і зрозуміли, що нас дивиться більшість регіонів України — і міста-мільйонники, й маленькі населені пункти — ми вирішили змінюватися.

Канал «Україна», ZIK — усі починали з маленького каналу. Ми зрозуміли, що маємо працювати для всіх українських глядачів. І зараз ми змінюємо концепцію, щоби стати почесним справжнім українським каналом.

— А якщо без зайвого пафосу?

— На каналі ми вживаємо скрипниківку (харківський правопис). Так розмовляли наші прадіди, але після часів СРСР українська мова не розвивалась, ба більше — її знищували. Наприклад, усім знайома літера «Ґ», яка була у харківському правописі, в СРСР з абетки щезла. Тому зараз ми маємо не чисту свою, українську мову, а більше не надто кваліфікований переклад із російської на українську. Тому ми зараз маємо компот, а не щиру українську мову. Академія наук визнала скрипниківський правопис, але боїться його впроваджувати. Думаю, з остраху. Бо частина українців не може взагалі вивчити українську мову. Наші бабусі й дідусі з села ніколи не казали «конфета» та «кофта», а казали «конхвета» й «кохта». Наприклад, у нас написано «живий етер», а не «ефір» (розмова відбулася ще до затвердження нової редакції правопису, в якій обидва варіанти тепер є нормативними, так само як нормативним тепер є написання «проєкт», а не «проект». — Ред.). Німецьке слово «проект» насправді звучить як «проєкт». Ми вживаємо не «паспорти», а «пашпорти». Ми так і кажемо. Проте в нашому етері не буде одразу засилля старих слів. Ми все одно маємо залишатися зрозумілим для глядача інформаційним каналом.

— Усі ваші ведучі говорять згідно з вимогами скрипниківського правопису? Свого часу подібна практика була на СТБ.

— Ми потихеньку йдемо до цього. Наша мова — одна з ключових засад, на які ми спираємося. (Через кілька днів після інтерв’ю уряд затвердив нову редакцію правопису. Тобто наш канал був таким собі передвісником у мовному питанні на телебаченні. І те, що ми впровадили ще на старті своєї історії як каналу буде лише наздоганятися згодом іншими ЗМІ, у тому числі й телеканалами. — В. Б.)

Також особливістю нашого каналу є громадянська позиція всіх ведучих і журналістів. Наша зйомка ведеться так, щоб журналіст завжди був у кадрі й міг реагувати на те, що відбувається, брати участь у тому, що він хоче донести до глядачів. Громадянська позиція журналістів полягає в тому, щоб захищати ті українські засади, які мають бути непорушними. Це — державний гімн і герб України, те, що на сході не громадянська війна, а збройна агресія РФ, те, що Крим — це окупована Росією територія. Якщо за будь-яких обставин хтось скаже, що в нас іде громадянська війна, наш журналіст не буде, як більшість інших журналістів на інформаційних каналах, стояти осторонь. Він висловить свою громадянську позицію.

Це не означає, що наші журналісти змушуватимуть усіх говорити українською. Але якщо чиновник відповідно до закону має розмовляти українською, то ми не будемо мовчки погоджуватися на спробу надати коментар російською мовою.

— Озвучуватимете російськомовні коментарі експертів українською?

— Ні. Хіба що при графічному зображені цитат.

— Наш новий президент Володимир Зеленський під час дебатів назвав бойовиків на сході повстанцями. Що в цій ситуації мали би зробити ваші журналісти?

— Якби таке трапилося в нашому етері, то журналіст би звернув на це увагу. Тому що це правильна реакція. Якщо журналіст хоче показати правду, він не має мовчати. Він має обурюватися, коли лунають антидержавні вислови. Наш журналіст мав би виправити спікера, а якщо після цього пан Зеленський наполягав би на тому, що він не обмовився, а так вважає, тоді би було обурення.

— Окрім мови, громадянської позиції, чим ваш формат буде відмінний від решти інформаційних каналів?

— Ми хочемо давати більше оригінальних новин, важливих для українців. Зараз ми розвиваємо мережу корпунктів по всій Україні. У нас немає міжнародки, як на більшості каналів. Я вважаю, що інколи наші мовники спекулюють міжнародкою — вони просто не знаходять потрібної кількості українських новин, дають міжнародні, які не мають достатнього резонансу. До того ж їх часто подають без пояснення, як це впливає на українців. Наприклад, якщо зараз спитати в людей на вулиці, що таке Брекзит і яке це значення має для України, то ніхто не відповість. Тому ми точно не даватимемо незрозумілих новин. Ми краще шукатимемо ті новини про Україну, які не лежать на поверхні.

— Через які формати програм ви будете подавати інформацію? Що з’явиться у вас в ефірі, крім розмовних студій, новин і кількох тематичних програм?

— Думаю інформацію можна подавати щонайменше в десяти форматах. Від новин, аналітики, формату дебатів до тих програм, які легше сприймаються глядачами. Наприклад, у нас є програма «4К», яка розкриває проблематику в іронічному стилі, але методом конспірології. Ми можемо лише здогадуватися, про що розмовляють на зустрічі Путін із Лукашенком чи Порошенко з Меркель. Але ми можемо робити різні гіпотези для роздумів глядачів. Наприклад, якось промайнула новина, що Путін поговорив телефоном із Порошенком. Жодної додаткової інформації не було, але ми змогли з цього зробити на нашому каналі хороший контент. Розмірковувати, хто кому подзвонив, про що вони могли говорити, можливо, про звільнення заручників. Так, ми не дамо точних відповідей, але змусимо людину задуматись, аналізувати.

— Будуть у вас споживацькі програми чи соціальні реаліті?

— До всього ми йдемо поступово. Наприклад, у нас є проект «Люди кіно». Це сучасний проект про те, що нині коїться в українському кіно. Ми показуємо зйомки фільмів, за допомогою «людей кіно» аналізуємо те, на яку стрічку варто йти. Також у нас є пілот програми про українські книжки. Хочемо, щоб людина, яка увімкне наш проект, зрозуміла, яку книжку можна вибрати дитині.

— Проект про українську музику у вас теж буде?

— Поки все у планах. Ми ще не стали на ноги, щоб запустити всі проекти одночасно. Але в нас буде лінійка проукраїнських інформаційних проектів. Поки що ми вклали багато коштів у студію й запустили прямоетерне мовлення приблизно 15 годин на добу. Ми хочемо довести, що ми проукраїнський канал. Також будемо працювати над підсумковими аналітичними форматами. У нас у планах дуже багато проектів.

«Дмитро Добродомов допомагає зі створенням каналу»

— Скільки коштує година виробництва на вашому каналі? Приміром, година виробництва на каналах Сергія Бойка та Film.ua («Дача» та «Епоха») коштує 10 тисяч гривень без урахування заробітної плати. Ваше виробництво більш затратне?

— Я би дав вам якусь цифру, якби щодня в нас не змінювалося навантаження. Боюся помилитися й назвати неправильну цифру. Зараз у нас працює 165 людей, і ми збільшуємо кількість наших співробітників. Наприклад, учора до нас працевлаштувалось двоє людей, і це теж треба враховувати.

— Хто складає кістяк вашої команди, вихідці з яких каналів (режисери, редактори, журналісти тощо)? Ви свого часу працювали в «Абзаці» на Новому каналі, як і ведучий Михайло Шаманов. Чи багато колег зі StarLightMedia зараз працюють із вами?

На самих початках головне ядро було саме з людей, які мали хороший досвід роботи у StarLightMedia.Аледуже швидко до команди приєдналися професіонали з багатьох українських мовників. Наприклад, головний режисер каналу Геннадій Терновий працював на «1+1» та ТРК «Україна», головний інженер Роман Танець прийшов із ZiKу, головний оператор Юрій Радик із продакшену. Якщо рік тому нам було складно заманити фахівців на невідомий нікому канал, то тепер про нас у телевізійних колах знають уже достатньо, й це дозволяє 4-му долучати до команди класних працівників із топових українських каналів.

Один з ведучих каналу — Михайло Шаманов (екс-ведучий і редактор Нового каналу)

— Чи є у вас план виходу на самоокупність?

— На теренах України не знаю каналу, який би міг сам себе забезпечувати. Це нереально. Жоден канал на теренах України не окуповується. Ми будемо намагатися заробляти на каналі. Але спершу треба зробити контент цікавим для інвесторів. Бо пропонувати канал бізнесу, коли ще немає контенту, марно. Тому ми зараз завершуємо перший етап формування контенту, щоби бізнес міг вкладати в нас кошти.

— Ви кажете, що канали апріорі не окуповуються. Тоді яка мета власників вашого каналу?

— А яку мету перед собою ставить канал «Україна» чи «1+1»?

— Вплив. Власник «1+1» Ігор Коломойський відкрито каже: без каналу ти не олігарх, і називає свого мовника батогом.

— Можливо, вплив на правильне сприйняття того, що відбувається в Україні, — це буде метою 4-го каналу.

— Ви вважаєте, що це — мета власників?

— Можу говорити лише за себе: моя мета — створити правильний інформаційний контент.

— Коли ви йшли на канал, які завдання перед вами ставили власники?

— Створити якісний, технічний канал, прозорий і відкритий для будь-яких політичних сил. До нас, на відміну від багатьох каналів, спокійно й вільно приходять усі політичні сили й вільно виказують свої думки. Ніхто не може сказати, що на 4-му каналі його не хочуть бачити. До нас можуть прийти люди, які не мають проукраїнської позиції, але можуть обґрунтувати свою думку.

Зазвичай ми запрошуємо ту політичну силу, яка має відношення до тієї чи іншої теми. Але дехто сам пропонує прийти як експерт. Наш глядач зможе почути на нашому каналі всі полярні думки.

Власники каналу — соратники народного депутата Дмитра Добродомова, члени політради партії «Народний контроль» Андрій Кісера та Андрій Мисик. Який вплив на редакційну політику має Дмитро Добродомов?

— Він як колишній журналіст (хоча я вважаю, що не буває колишніх журналістів) допомагає зі створенням каналу. Коли він буває на каналі, то підходить до редакторів і журналістів. Він із ними спілкується, намагається сказати зі свого досвіду, як що зробити. Він — великий порадник для нас. Його досвід — великий та неоціненний. І треба, щоб журналісти могли від такої людини чогось набратися.

— Він, до речі, веде на вашому каналі програму «Ми зможемо». Також в ефірі 4-го каналу виходить програма Андрія Іллєнка «Український контекст». Чому ви надаєте політикам можливість вести програми? Чи можуть з’явитися на вашому каналі й інші політики зі своїми програмами?

— Якщо людина може бути хорошим ведучим, не використовує для особистих потреб етер і має хорошу ідею, щоби створити програму, то я не бачу перешкод. Якщо я політик і можу зробити хороший проект, то навіщо мені закривати вхід на телебачення? Андрій Іллєнко приходить на канал і записує свій проект, але жодним чином не розповідає про свою політичну силу ВО «Свобода». Він розповідає про якісь події з дуже крутими проукраїнськими медійними обличчями. Розповідає про інші форми життя нашої країни. Нехай будь-хто передивиться всі програми і зробить мені закид, чому така програма не може існувати. Якщо людей обрали й вони стали депутатами, вони що, не можуть вести свої програми?

— Будь-який політик, який вироблятиме якісний контент, може прийти до вас на канал?

— Якщо це відповідає нашій концепції та проукраїнській позиції, ми, звісно ж, розглянемо цю пропозицію.

— Популяризація політика відбувається, навіть коли він не агітує за конкретну політсилу. Яскравий приклад тому — Володимир Зеленський.

— Якщо ми розумітимемо, що людина хоче прийти на наш канал і використати його для популярності перед парламентськими виборами, то ми не підемо на такий хід. Але якщо ми співпрацюватимемо, то це буде довготривала співпраця. Я розумію, що за короткий період, який залишився до парламентських виборів, ввести нові медійні обличчя зі сторони ми не встигнемо. До того ж канал не розкручений. І я не думаю, що це буде вагомий важіль, щоби вплинути на волевиявлення наших людей. Насамперед ми хочемо створювати контент для глядача. Якщо немає більше людей, які можуть створити таку програму, то ми не закриватимемо проект через те, що про нас скажуть погані речі: «Дивіться, він на вас заробляє».

— Ви задоволені якістю проектів Андрія Іллєнка та Дмитра Добродомова?

— На даному етапі ми задоволені. Немає межі досконалості. Треба розвиватися. Будь-які проекти постійно видозмінюються і вдосконалюються. Можливо, настане час, коли ми змінимо всі проекти.

— Якщо згадані політики будуть балотуватися на парламентських виборах, ви припините трансляцію їхніх програм, щоб не займатися агітацією?

— Не бачу підстав закривати їх. Ми ж не скажемо глядачам: у нас парламентські вибори, тому ми закриваємо проекти. У нас є проект «Чесно» з Ташею Трофімовою, де ми знімаємо часто політиків. Ми ж не припинимо їх знімати. Ми не можемо абстрагуватися від цих людей і не показувати їх, щоби хтось не подумав, що ми за них агітуємо.

«Плануємо влітку увійти в панель»

— Якою є бізнес-модель розвитку вашого каналу для того, щоб він хоч щось заробляв?

— Якщо ми зробимо проукраїнський контент, то ми зацікавимо бізнес.

— Чи є у вас інвестори чи спонсори, крім ваших власників?

— Ні, немає. Перед виходом на В2В треба зробити контент.

— Тобто зараз у вас немає реклами каналі?

— Є, але її небагато.

— Ви не входите в телевізійну панель. Як ви продаєте цю рекламу, по спотах?

— Усе це — це партнерська реклама.

— Чи плануєте ви входити в панель?

— Плануємо влітку увійти в панель. І коли ми матимемо цифри, які так потрібні рекламним агентствам, ми зможемо визначатися, скільки ми вартуємо на рекламному ринку.

— Чи витримає ринок ще одного інформаційного мовника?

— Вважаю, що в Україні не так багато каналів. Якщо подивитися на світ і розвинуті країни, то в них є до десятка регіональних місцевих каналів. А в нас лише кілька десятків найпопулярніших каналів. Інформаційних не більше десяти, і не про всіх з них знає глядач, тому свою нішу зайняти можна.

— На яку частку аудиторії ви хочете вийти за рік після входження в панель?

— Це складне питання. Не можу пообіцяти конкретну цифру. Цілі виникають по мірі розвитку. Зараз ми хочемо за рік увійти в топ-5-6 інформаційних каналів. А яка це буде частка на той момент, складно сказати.

— На яку аудиторію ви орієнтуєтеся?

— Ми вже створили відповідний контент. Тепер ми хочемо дослідити, хто саме нас дивиться, й далі це коригуватимемо. У нас іще не було повноцінної промокампанії. За тиждень ми хочемо її розпочати, до цього мало хто чув про наш запуск. Зараз ми вважаємо, що можемо дати глядачу ту інформацію, яка відрізнятиметься від того, що він бачить на інших каналах.

— Хто ядро вашої аудиторії?

— Це людина, яка хоче отримувати якісну інформацію. Ми розуміємо, що це люди не молодого покоління.

— Чоловіки 60+.

— Ні, це занадто. У нас співвідношення чоловіків до жінок має бути 60 на 40, вік 45+. Ми хочемо залучити молодшу аудиторію. Ми бачили, як на цих виборах молоді люди включилися у виборчу кампанію. Тим паче, що в нас тепер новий президент, нові виклики. Тому за інформаційним полем наше суспільство стежитиме ретельніше. Бо всі очікують реформ, які обіцяв новий президент.

— Через які канали комунікації ви будете популяризувати свого мовника?

— Інтернет, борди й відеореклама у транспорті, на терміналах оплати.

Фото надані Владиславом Бичком

 

 

 

 

Розмовляла Наталія Данькова

 

 

 

 

 

Джерело: Детектор медіа

Advertisements

Залишити коментар

Filed under "2014-2020"

Напишіть відгук

Please log in using one of these methods to post your comment:

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s