«Навіки» з «Mad Heads XL»

9 липня 2008 р.

Новий альбом “Forever” – це початок нового етапу в житті гурту. Хлопці знову створюють вишуканий мікс із ска, регі, панка та рок-н-ролу. Однак у цілому музика колективу стала значно більш зрілою і дорослою, зберігши при цьому весь свій нестримний драйв!

 

Тексти пісень стали глибшими. Вадим Красноокий – беззмінний лідер і основний автор гурту – все ближче до досконалості у сполученні музики та лірики.

“Forever” («Навіки») цілком складається з авторського матеріалу, цього разу музиканти відмовилися від «каверів» на народні пісні. Натомість, окрім вже характерної духової секції, залучили екзотичні акордеон та флейту.

Саме з приводу виходу нової платівки та не тільки ми вирішили поспілкуватися з лідером гурту Вадимом Краснооким.

 

– Розкажіть трохи про новий альбом.

Насамперед, я дуже серйозно підійшов до створення і відбору пісень. Їх в альбом увійшло 14, і це приблизно половина від того, що було написано за останні кілька років. Це виразні тексти і мелодії, які можуть звучати самодостатньо, незалежно від музичного оформлення і навіть без нього – їх можна співати просто під гітару. Інакше кажучи, в альбомі багато потенційних хітів.

В плані настрою – це енергійна і позитивна музика, хоча і не завжди весела. По музиці – це гітарний рок з багатою духовою секцією. Ми не орієнтуємося на звучання якого-небудь конкретного західного виконавця, чи на рамки якого б то не було існуючого стилю. Ми граємо за своїми правилами.

Втім, не можна сказати, що ми вигадуємо все з нуля. Це стилістичний коктейль, в якому ми потроху використовуємо все те, що є знайоме слухачам з попередніх наших альбомів – ска, регі, сучасний панк рок, рок-н-рольна музика 50-60х років минулого сторіччя, подекуди навіть латинос. Єдине, від чого ми повністю відмовилися – це переробки народних пісень. Не тому, що розчарувалися в них, а навпаки, тому що хочемо приділити цьому напрямку нашої творчості більше уваги і підготувати у майбутньому окремий альбом.

 

 – Розкажіть детальніше про процес запису платівки. Впорались повністю своїми силами, чи також за допомогою сесійних музикантів?

Ми записували “Forever” з Олегом Білим на студії WHITE у Києві. Мастеринг було зроблено в Німеччині на студії SKYLINE TONFABRIK. Це найбільш довго записуваний з усіх наших альбомів. Студійна робота тривала майже півтора роки. Інколи траплялися технічні затримки, найбільше часу ми витрачали на пошук потрібного звучання.

Наприклад, я використовував 5 гітар і 3 підсилювачі, і щоб зрозуміти, яка комбінація найбільше підходить для тієї чи іншої партії, потрібно було перепробувати безліч варіантів. З духовими інструментами все також було не просто. Наші музиканти хотіли досягти принципово кращого звучання, в порівнянні з попереднім альбомом, тому доводилося шукати нових способів запису. Духові до більшості пісень перезаписувалися по кілька разів, допоки ми не отримали жаданого результату.

Що стосується самих музикантів, в основному ми впоралися силами учасників гурту. Нас шестеро – і це вже вельми різнобарвна палітра для творчості. До того ж наші „духовики” показали себе справжніми мультиінструменталістами: саксофоніст Богдан Гуменюк награв флейту і фортепіано, а трубач Вадим Нікітан – флюгельгорн. Ще був дебют у контрабасиста Максима Красноокого – він вперше записував на студії бас-гітару в двох піснях. Гостей було небагато. Макс Малишев, один з найкращих ударників України (працює з Ані Лорак), записався в двох піснях. А для запису акордеона в «А я на морі» був запрошений Леонід Бєлєй з групи «Мандри».

Оформлення альбому створювали Ольга і Віра Іщук, ми з ними співпрацюємо вже багато років. Вони добре відчувають творчість групи і завжди доповнюють нашу музику вдалим дизайном.

Цього разу особливою «фішкою» оформлення стало те, що основна обкладинка диска має 2 альтернативних варіанти, а буклет зроблений таким чином, що будь-який з них може стати основним. Інакше кажучи, ви самі обираєте для вашого диска обкладинку по смаку.

 

 – Ви людина, яка в гастролях об’їздила купу країн. Що для вас гастролі? Це робота чи відпочинок? Які нещодавно траплялися цікаві випадки під час концертів?

Гастролі для мене – стиль життя. Я дуже люблю подорожувати, тому можна сказати, що вдало вибрав для себе професію. Звичайно, з часом втомлюєшся навіть від того, що подобається, але варто провести деякий час на одному місці і я знову відчуваю поклик дороги.

Як правило, цікавими випадками є насамперед наші концерти. Вони відрізняються один від одного, навіть коли все іде за сценарієм. Крім того, звичайно, буває що виникають якісь «сюрпризи» – перш за все технічного характеру. В них мало приємного, адже замість того щоб сконцентруватися на грі, співі, шоу, спілкуванні з публікою, доводиться вирішувати проблеми, роблячи вигляд, що нічого не сталося. Втім, згадувати буває смішно.

Ось кілька прикладів з того, що траплялося лише за останній місяць.

На одному з недавніх концертів розкрутилася мікрофонна стійка, і в той момент, коли я підійшов до неї, щоб співати, мікрофон дивився мені кудись у груди, а стійка продовжувала хилитися ще нижче. Оскільки руки в мене зайняті гітарою, самостійно вирішити таку проблему протягом пісні я не можу, а техніки, що працюють на сцені, вчасно не зрозуміли, що відбувається. Тому доспівувати мені довелося практично навприсядки.

На іншому нещодавньому концерті наш тромбоніст випадково наскочив на мій гітарний підсилювач, і той полетів з метрової підставки. Важить він 35 кілограмів, при падінні цілив на запасну гітару, що стояла поруч. Тут, на щастя, технік спрацював блискавично, і гітару з під комбіка витягнув, але сам апарат добряче гепнувся об сцену. Щоправда, і сцена вціліла, і комбік звучить, ніби нічого не сталося.

А от на зйомках нової програми на Першому Національному сцена не вціліла. У пісні, яку ми виконували, був епізод, коли всі музиканти синхронно підстрибують, і цього ефекту резонансу сцена не пережила. На щастя, це була остання пісня того знімального дня.

 

 – Як ви ставитесь до українського шоубізу? Чи подобається вам бути його частиною? І який шоубізнес треба наслідувати, як ви вважаєте?

Це дивлячись, що розуміти під словом «шоубіз». Якщо гламурну тусовку, то я до неї точно не належу. Якщо говорити про музичну індустрію, то звичайно наш гурт має до неї пряме відношення. Музична індустрія в Україні поки що слабо розвинена, і для цього є багато об’єктивних причин. З іншого боку, можна впевнено сказати, що розвиток відбувається, але звичайно, завжди хочеться швидше. Наслідувати треба кращих, у випадку з шоубізом світовими лідерами є США і Велика Британія, де музична індустрія – це надзвичайно прибуткова галузь економіки. Я впевнений, що й Україні б таке не завадило, але для цього потрібні серйозні інвестиції і державна підтримка.

 

 – Хто є вашою аудиторією?

Перш за все – звичайно, молодь. Хоча напевно знаю, що у нас також чимало прихильників серед тих, кому за 30. В цьому плані новий альбом дуже показовий, по звучанню – це весела і енергійна рок музика, а тексти пісень більш дорослі. В ідеалі, наші старші прихильники мусять відчути себе більш юними, а молодші – трошки мудрішими (посміхається – прим. автора).

 

 – Чи планується якийсь тур в підтримку нового альбому?

Звичайно, ми хочемо зробити офіційний альбомний тур, і попрацюємо над цим. Але, фактично, такий тур триває давно. Ми постійно гастролюємо Україною, нові пісні включаємо у нашу концертну програму ще з минулого року.

 

– Як ви ставитесь до розповсюдження музики через інтернет, як це, наприклад , робили “Radiohead”?

Приклад «Radiohead» у нас поки що не працює, в Україні все відбувається наступним чином. От щойно вийшов наш новий диск, його вже легко і безкоштовно можна завантажувати з інтернету. Люди слухають, радіють – музиканти за це нічого не отримують. Здавалося б, нічого хорошого. Але я все таки вбачаю в цьому певний позитив. Адже в багатьох містах України наш диск у продажу ще невідомо коли з’явиться. А так люди можуть його там слухати вже. Для мене це важливіше, ніж гроші. Крім того я вірю, що ті, кому альбом дуже сподобається, при нагоді куплять і диск, може навіть замовлять його через інтернет.

 

 – Які останні диски ви придбали? Які книжки? Що взагалі полюбляєте читати?

Зараз слухаю новий альбом «The Offspring» та гурт «Billy Talent». Останні книжки я купував для свого малюка. Сам я останнім часом читаю те, що допомагає моєму особистісному розвитку, і це переважно не художня література.

Хоча, звичайно, у художніх книжках також зустрічається те, на чому я будую свою життєву філософію. Найбільш доступно, мені здається, про це написали Річард Бах в «Ілюзіях» та Паоло Коельо в «Алхіміку».

 

– Ваші побажання читачам.

Успіхів і процвітання, любові і гармонії.

 

 

 

 

 

Джерело: Сумно

Залишити коментар

Filed under "2001 - 2010", "Mad Heads XL"

Напишіть відгук

Please log in using one of these methods to post your comment:

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s