Тартак на місці не встоїть

11 липня 2004 р.

Тартак випустив третій альбом, який вже давно від нього чекали. Свій. Без багаточисельних друзів. Чи виправдає він очікування слухачів, справа їх особистого смаку. Презентація альбому в формі автограф-сесії відбулася 12 червня 2004 р. в “Будинку Медіа” (третя лінія ТЦ “Глобус”). Сашко Положинський із неприхованим задоволенням роздавав автографи усім, хто з неменшим задоволенням на нього нависав. Інших учасників групи майже не чіпали. Не впізнавали, напевно.

В паузах я розпитувала музикантів про ідеї альбому, а слухачів про перші враження.

Як виникла ідея назви альбому?

Муха: Якого?

Ось цього.

Муха: Якого цього?

Ну, котрого ви випустили.

Муха: Хто випустив?

Якщо не знаєш, група Тартак випустила альбом, “МУзичний ЛИст ЩАстя” називається.

Муха: Ти уточняй, уточняй. Я до останнього дня не знав – позавчора взнав буквально.

Діма:  Мне тоже вчера позвонилии – сказали, шо выходит альбом. Я сюда пришел.

Так, може, ви й не брали участі у записі?

Діма: Нет, почему? Брал. Вот по поводу музики могу ответить.

Муха: Альбому? Хи-ги! (прикриває диктофон рукою – прим. авт. ). Нє, включай давай, харашо (“Що це було? Мабуть, НЛО!” – прим. авт.). Звичайно, звичайно, написав пів альбому.

Сашко: Стосовно назви. Колись в дитинстві я отримав звичайний лист щастя, тоді я вирішив, що було би класно, щоб лист був не звичайним, а музичним.

Ти зробив копії?

Сашко: Так моя дитяча мрія… Ні, він мені не сподобався, бо він був звичайний, не музичний. Так моя дитяча мрія реалізувалась у віці 32 роки. Разом з групою Тартак.

Кос: Мулища – це мулька, тільки велика!

Кіса: Хе-хе-хе. Я думаю, прикол в том, шо в кінці радянських часів була така фішка: присилали лист і треба було переписати його 9 разів.

І зараз є.

Кіса: І ше зараз є така тєма? І якщо не відішлеш, то буде не дуже добре. Я думаю, це пов’язано з цим. А по-друге, якшо люди будуть так робити – купуватимуть альбом – це буде дуже добре, тому що от в мене, коли я граю 15 треків підряд, заряджаюсь позитивною енергією – це дійсно приємно. Я думаю, шо і людям, які це слухатимуть, буде приємно – наш лист для них. Лист щастя.

Валік: Є шось в цьому: купи друзям 20 дисків – роздай друзям!

Хитро!

Валік: Да, це хитро і, в принципі, я думаю, друзі не образяться. Будь-який новий диск, який з’являється в  моїй хаті, завжди в радість.

Але ж лист треба розіслати ще принаймні десяткові осіб і, якщо цього не зробити, їм почне нещастити. Так і з музичним листом? Не боїтесь, що, якщо люди цього не зроблять, то звинуватять вас у всіх своїх нещастях?

Сашко: Нє, не буде. Не буде не щастити. Просто їхнє щастя буде менше трішечки, ну, приблизно, в 10 разів. Ну, але щастя буде. Це не проблема.

Кіса: Атлічна, хай звинувачують. Нє, я думаю, все буде добре. Люди будуть щасливі від того, що вони куплять, а як не куплять – не будуть:)

Валік: Там таке написано? На нашому альбомі таке написано? Та нє, це залежить від людини – знаєш, якшо людина собі створює якісь перешкоди для життя в стилі “кіт перебіг дорогу” або там “бабушка з пустим відром перейшла дорогу”, тут так само: якшо ти негативно хочеш думати, якшо ти депресивна людина, любиш собі створювати, блін, напрягати своє життя такою халепою, то да, може, комусь це так. Ну, я цього не боюся, тому шо нас же не дебіли слухають.

Як гадаєте, ваша аудиторія розшириться після виходу цього альбому?

Сашко: Сподіваюсь, що так. Сподіваюсь. Альбом же ж класний.

Класний!

Сашко: З кожним новим альбомом аудиторія все розширюється і розширюється!..

А чим цей альбом відрізняється від інших двох – в особливості від першого?

Кіса: Від другого відрізняється тим, що в нас в цьому альбомі тільки наші пісні. Ну, там є 1 бонус-трек. А чим відрізняється? Я не знаю. Цей альбом більш такий рок’н’ролльний, більш подібний на перший, ніж на другий, такий драйвовий, швидкий.

Валік: Відрізняється тим, шо він без друзів.

А від першого?

Валік: Тим, шо він третій.

Муха: На другому альбомі у нас були різнопланові друзі – були і хіп-хопери, і рокери, то й альбом вийшов різноплановий. А “Музичний Лист Щастя” – він більш, я сказав би, витриманий в одному стилі.

Якому?

Муха: Попса. Хи-ги-ги.

Сашко: Попса – те, шо Муха грає в своєму проекті (Бумбокс – прим. авт.), а це НОРМАЛЬНА МУЗИКА. Від першого, звичайно, відрізняється якістю і запису, і нашої роботи. В цьому альбомі нас уже більше. Ми професійніші, доросліші, зріліші як виконавці, як професіонали. Ві-і-ін… трішечки більший за обсягом по кількості пісень. Він, на даний момент, трошечки живіший.

В цім альбомі ви висловили все, що хотіли сказати на даному етапі?

Сашко: Ні! Ні! Ні! У нас уже приблизно готова ідея наступного альбому, ну, як би, ідея, мається на увазі, в кількості пісень, в тематиці пісень і так далі.

Валік: Я да.

Діма: И я. Меняется ли Тартак – это слушатель должен решать. Думаю, что да. По сравнению, если послушать первый альбом и третий… Живые инструменты, во-первых, материал, мне кажется, более интересный.

Кос: Ще не все висловили, але хотілось би. Це з якого боку дивитися на це питання.

Кіса: Я скажу, шо ми ніколи не можемо висловити всього – того, шо ми хочемо сказати. На скільки актуальний зараз для нас? Як розвивається Тартак, так і розвивається музика, яку ми граємо. Кожен рік ми видаємо щось нове і ростемо, і з тим росте наша музика і ми хочемо показати це в нашому альбомі. А судити людям, яким купувати.

Тобто, ви прогресуєте?

Муха: Канєшна!

Чуєв: Ну, на данный момент, да. Следующий альбом – будет что-то другое, следующее, что-нибудь другое, скажем так.

Сашко: Ну, не знаю, чи прогресуємо. Але на місці не стоїмо.

 

Тим часом, слухачі дещо остудили свій запал, набралися автографів, трохи наслухалися музики, що лунала з колонок і поділилися враженнями:

Марина Войте: Весело!

Андрій: Дитяче, щось дитяче і навіть крадене, плагіатівське, тому що пісня Ані Лорак зараз звучить. Серйозно. На фіг купив? Я просто не думав, що все так погано буде 🙂 Послухав, подивився на це – все дуже страшно 🙂 Це просто божевільне шоу, шоу для божевільних. Думаю, шо, коли послухаю в домашніх умовах, думка не набагато зміниться в позитивну сторону, але трішки має змінитись.

Настуся, прихильниця Тартака з великим досвідом: Чула я, в принципі, 7 пісень з 16 треків – те, що чула, мені подобається – може, не все, але досить прикольно. Взагалі думка змінюється на краще. Хоча деякі пісні набридаються дуже швидко. Але на концертах це є класно.

DJ Мавр (відвертається, стидаючись диктофона):

В целом, в принципе, дело в том, что альбом я просто еще не слушал новый, а “попередни” – дизайн обложек там хороший. Музыка… а, может, не нада? С одной стороны, это позитивно то, что у нас происходит на эстраде, но с другой стороны, если сравнивать с американським рынком, это вторично, на самом деле. С третьей стороны – ничего плохого я не вижу в этой группе. Лично сам я ее просто не слушаю, но мне особенно понравилось то, с чего они начинали – такое а-ля Prodigy. А в дальнейшем это переросло в поп-панк, а на Украине его все очень хавают. Вот потому у Тартака есть все шансы пойти дальше. Натовп этот, я считаю, еще маленький для них – годика 2 и за Тартаками уже все будут бегать как на всех остальных наших звезд. Я реально, в принципе, ориентировочно догадываюсь, что там, на диске, записано. Вот. Думаю, традиционно. “W.K.?” – гораздо лучше.

 

Одразу на виході з “Глобусу” я зустріла Іво Бобула і розцінила це як знак до презентації нового альбому “ТНМКонґо”. Справдилось! 🙂

 

 

 

 

Розмовляла спільнота: ФаДієз

 

 

 

 

 

Джерело: Сумно?

Залишити коментар

Filed under "2001 - 2010", "Тартак", Положинський Сашко (Тартак)

Напишіть відгук

Please log in using one of these methods to post your comment:

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s