Тамара Андрєєва, психолог: Партнерські пологи: чи варто пускати чоловіків у пологовий зал (повна розмова)

14 грудня 2018 р.

Чи потрібен тато в пологовому будинку? Що він там буде робити? Як підготуватися і не непритомніти? Яка роль доули і навіщо вона потрібна під час пологів? Відповіді на ці та інші сумніви 24 каналу дала психолог, інструктор з підготовки до пологів, доула Тамара Андрєєва. Ділимося деталями.

У першій частині інтерв’ю Тамара розповіла, чи треба готуватися до вагітності, як правильно харчуватися і що робити, щоб післяпологова адаптація для мами пройшла якомога м’якше.

Хто така доула? Це помічниця при вагітності і під час пологів, надає практичну, інформаційну та психологічну підтримку. На відміну від акушера, доула не використовує медичні методи.

Що варто проговорити перед пологами

Партнерські пологи зараз досить популярні. Але Ви згадували про чоловіків, які втрчають свідомість на пологах. Напевно, це індивідуальна історія – чи варто кликати на пологи чоловіка, партнера?

Коли до мене приходить пара на підготовку, я завжди проводжу тести і дивлюся на сумісність, на моменти, які їм варто опрацювати. Але дуже важливо перед партнерськими пологами, якщо партнером буде тато (тому що це можуть бути й інші люди, друзі, батьки, доули – професійні партнери в пологах), важливо відразу, ще перед пологами, озвучити, що він має право піти з родзалу, якщо буде почувати себе тривожно або некомфортно. І це нормально. Це не прояв слабкості. Навпаки, це сильно: визнати і вийти.

І якщо ви його любите так само, це не впливає на ваші почуття і стосунки. Що ви теж маєте право попросити його покинути родзал. Це не про те, що він поганий партнер і не впорався, а про те, що зараз ви відчули. І що він має право супроводжувати так, як він відчуває. До того моменту, як йому комфортно, і вам. Коли пара так домовляється, то ніяких проблем не виникає.

Коли тато йде, як герой на амбразуру – це дуже погано закінчується. Або, коли мама його притягує за вуха, тому що “у всіх сходив, а ти не йдеш”. Це викликає в подальшому формування різних проблем, скандалів. Це такий крихкий грунт, який просто “всмоктує” сім’ю в непотрібні сварки. Тому важливо озвучити свої межі, потреби і розуміння цього процесу. Коли є взаєморозуміння в сім’ї, то ніяких проблем не відбувається.

У мене часто буває, коду запрошують мене другим партнером, і тато є, ми домовляємося, що мама може попросити вийти мене чи тата. Бувають ситуації, коли вже під час потуг мама просить чоловіка вийти, а як тільки дитина народжується – швидко кличе його до себе. Тому що він їй важливий. Є якісь внутрішні, глибинні причини, і розуміння, що так можна вчинити, дає розслаблення і комфорт – те, до чого ми прагнемо, супроводжуючи вагітну в пологах.

Підготовка до пологів
На курсах для вагітних. Татам до пологів також варто готуватись

Що робити партнеру

Яка роль тата, партнера, в пологовому будинку? Що він там робить?

Забезпечує жінці безпеку і комфорт.

Тримає за ручку, гладить по плечику?

По-різному. Може бути і масаж, і розмова, і просто присутність поруч. Завдання тата – забезпечити зручність і комфорт, як і в житті. Це і включити-вимкнути світло, подати водичку, зводити в туалет, покликати лікаря, якщо є необхідність.

Звичайно, татові важливо бувати на лекціях і розуміти, що там відбувається, до того, як прийти в родзал. Якщо прийде непідготовленим – може робити зайве або те, що може нашкодити. Емоції мама дуже класно дзеркалить від партнера. Вона в ньому відчуває підтримку, захист, як ми в дитинстві відчували це від батьків. І коли батьки тривожаться, не довіряють – діти це відчувають і лякаються ще більше. І тому партнеру важливо вміти розслабитися, відчути, що все прекрасно, і передати цей настрій жінці.

Коли є впевненість і віра в жінку, що вона зможе пройти пологи, вона впорається, – тоді вони добре справляються. Якщо партнер розгубився, затремтів – йому потрібно піти, погуляти, попити каву, а потім повернутися пізніше. Тому що для жінки важлива безпека, і віра в неї.

І буває таке, що навіть якщо чоловік ходив разом на підготовку – все одно лякається?

Звісно, буває. І я дуже пишаюся своїми випускниками, тому що вони вміють це визнати, озвучити, прожити. А не просто закритися – і потім шукати крайніх. Це круто, коли людина може бути такою, як вона є.

Навіщо і кому потрібна доула

А яка роль професійного партнера – доули? Чи може вона замінити чоловіка, наприклад, чи потрібно це? Чи всім потрібна допомога доули?

Доула необхідна, напевно, всім, просто кожен приходить до цього свого часу. Доула – це теж про комфорт і безпеку. Це підтримка. Вона вміє підібрати ключик до кожної жінки. У нас в Україні є організація АФПБ (Асоціація фахівців з природнього батьківства – “24”), яка видає сертифікацію доулам, і я там навчалася. З 2010 року ця організація функціонує в Україні. Важливо при виборі доули цікавитися її освітою. На сьогоднішній день є багато доул, які не проходили спеціальну підготовку. І, на жаль, це теж може бути травматичним для жінки та її родини. Тому до цього потрібно серйозно підходити. На сайті АФПБ є списки сертифікованих доул, і з них можна вибирати свою.

Пологи і доула
Партнер на пологах забезпечує психологічний комфорт і відчуття безпеки для мами

Доула в пологах йде за жінкою, її завдання – зрозуміти, що важливо саме цій мамі. І при цьому, маючи величезну кількість інструментів і всього – ми не розповідаємо мамі, як їй народжувати. Ми йдемо за її потребами. І у цьому весь секрет – у створенні безпечного простору, в якому пологи проходять набагато м’якіше, простіше, легше.

І є дослідження ВООЗ про зміну статистики пологів з доулами. За офіційною статистикою – з доулами знижується на 40% кількість кесаревих розтинів. До них є прямі показання, а є опросередковані. У моїй практиці при не прямих показах до кесаревого розтину такий ризик знижується на 80% при моєму супроводі. Коли є пряме показання за медичними показниками – тут зрозуміло. А коли є можливість, що жінка це сама пройде – за її віри та підтримки, це дає дуже багато сил.

Те ж саме – з травматизацією перед пологами. Вона дуже знижується, тому що жінка відчуває себе захищеною, в комфорті.

Якщо це важкі пологи, вони теж бувають в нашій практиці, то потужна любов і підтримка, яка дається жінці, допомагає прожити це набагато легше і менш травматично.

Як доула контактує з лікарем, як це відбувається?

Ми ніяк не контактуємо. Тільки з мамою і сім’єю. Коли приходимо в родзал – знайомимося з бригадою, тому що доулі важливо створити сприятливу атмосферу. На початку, коли я ходила на пологи, мене впізнавали лікарі, в деяких пологових будинках відчувався якийсь протест. Важливо було це згладити – посмішкою, анекдотом, компліментом. Це все давало класні результати.

Зараз, через 8 років, до мене вже ставляться легше і спокійніше. Багато хто знає, чує. І багато лікарів, які зі мною вже супроводжували пологи, розслабляються і розуміють, що зараз буде все класно. Іноді чую від лікарів: “Що ти з ними робиш?” Але мені це приємно – що дійсно моя робота і мій досвід отримують підтримку від таких професіоналів, які багато-багато років у цьому, і розуміють, що доула – це корисно.

Як співпрацюють доула і лікарі

Тобто – ви ніяк не “контролюєте” лікарів, не “підказуєте” їм, що робити?

Ні. Доула не має медичної освіти, як правило. Ми не можемо контролювати лікарів, це їх вузька спеціалізація. Доула може пояснити, підтримати, допомогти вибрати щось. У жінки в пологовому будинку є інформаційна угода, і вона сама приймає рішення в тому чи іншому випадку, який йде в її ситуації. Також може бути зібраний консиліум.

Якщо жінці щось не подобається, або здається неправильним якесь призначення, вона може покликати всіх лікарів, хто є в пологовому будинку, і кожен висловлює свою точку зору. На сьогоднішній день у жінки дуже багато прав в пологовому будинку.

А доула – це емоційна підтримка, не юридична. Тому складно сказати, що саме вона робить. Але всі, хто були в супроводі з доулою, вдруге і втретє також кличуть доулу. Розуміють, що це комфорт. І дуже багато лікарів вже теж оцінили цю професію, розуміють, що з доулою набагато простіше, легше. Жінка весь час під наглядом, лікаря завжди покличуть вчасно, і він зможе вчасно надати допомогу.

А ті, хто досі агресивно ставляться до професії доули – мені незрозумілі. Тому що доула займається своїм, лікар – своїм, а акушерка – своїм. І роботи всім вистачить. Ми не переходимо межі професії.

Лактація кожній мамі

Чи потрібно якось спеціально готувати груди до вигодовування під час вагітності?

Ні. Кожні груди, будь-якої форми і розміру – ідеальні для малюка, який у вас народиться. Природа вже все передбачила.

Різниця між молозивом і молоком, навіщо вона є? Розкажіть детальніше про ці стадії.

Молозиво з’являється у жінки ще під час вагітності. Вже на 20 тижні багато мам можуть помічати крапельки молозива у себе на бюстгальтері. Це не у всіх проявляється, але у всіх є. Якщо не проявляється – це не свідчення того, що немає. Все залежить від сфінктера соска. Є більш тугі, а є м’якші.

Важливо розуміти, що молоко – це кров і лімфа. І від того, що ви народили, у вас точно кров і лімфа нікуди не поділися. Якщо включати розум, намагатися порахувати – починаються проблеми. Тому важливо – просто вірити в те, що молоко є.

Молозиво переходить в молочко на другу-п’яту добу. У кожної по-різному. Але діткам всього достатньо. Цінність молозива в тому, що воно дуже повільно виділяється, не викликає в дитини страху, допомагає налагодити лактацію і посилити смоктальний рефлекс. Також воно профарбовує шлуночок і кишківник дитини таким захисним шаром, який служить нам все життя. Передається мамин імунітет, ферменти, які захищають її організм, допомагають перейти з внутрішньоутробного годування, через пуповинку, на лактотрофне – смоктати груди. Тому це магія. І крапельне добування молозива дає дитинці впевненість в її смоктальному рефлексі, м’яку адаптацію – воно не повинно литися. На третій-п’ятий день, коли вже починає литися, дитина вже сміливо смокче, розуміє, як це робиться. У дитини ще є бурий жир – в щічках, спинці. Він допомагає компенсувати рідину, якої менше в молозиві, ніж в зрілому молоці.

Неспокійність новонародженої дитини може бути через недостатнє годування?

Те, що дитина неспокійна, плаксива, не означає, що у вас мало або “погане” молозиво. Просто дитинка адаптується – у кожного своя нервова система, і кожна дитина по-різному це проживає.

Особисто я виділяю три типи діток. Діти-істерички – які з ранку до вечора кричать і погано сплять, і мами думають, що все погано, що дитина витрачає багато енергії, а мало смокче – погано набирає вагу. Але їм потрібен час. Три, чотири, п’ять днів – і дитина вже спокійніша, прикладається до грудей, починає більше відпочивати. Діти-“коматозні” – з ранку до вечора сплять. Їх важливо будити, догодовувати, доціджувати молозиво і з ложечки догодовувати. Тому що є певні дози, щоб дитина набиралася сил, прокидалася. І є ідеальні дітки, вони хвилин 30-40 смокчуть груди, і 2-3 години сплять.

Звичайно, всі щасливі, мама відпочила. І, звичайно, коли у тебе дитина-істеричка, а поруч лежить така ідеальна – то дуже важко впоратися зі своїми емоціями і почуттями. Але це залежить від нервової системи дитини. Характер і темперамент закладається з народження. Адже ми, дорослі, всі також по-різному реагуємо на зміни в житті. А у новонародженої людини змінилося все: система дихання, травлення, тактильні відчуття, запахи, звуки. Тому – згадуйте себе, як ви реагуєте на зміни у світі, і ставитеся з розумінням до того, яка дитинка до вас прийшла.

Грудное кормление акция
У Нью-Йорку в 2014 мами, які годують, вимагали визнати їхнє право годувати грудьми в громадських місцях. Фото Getty Images

Перше прикладання до грудей. Що найважливіше?

Не чіпати дитину. Щоб вона сама приклалася до грудей. Не впихати, не тримати голівку, не вкладати сосок. Просто лягти зручно, вкласти дитинку біля грудей і чекати, коли вона почне повзти і знаходити груди.

Кожна дитина знає, як правильно смоктати груди. Це і є правильне прикладання.

Якщо виникають якісь проблеми, то є фахівці з грудного вигодовування, які допоможуть правильно прикласти дитину. Не вкласти. А вона сама захоплює.

Годування дитини краще за системою чи коли їй хочеться? Що правильніше?

Системи все порушують. Ви вкладаєте сюди знання, інтелект, часові рамки. А в природі це неможливо зробити. Є груди і діти, які адаптуються до системи, і до пустушок, до всього. А є те, що призводить до проблем. Я працюю консультантом вже 8 років, у мене було близько 5 тисяч жінок, яким я допомогла при грудному вигодовуванні, і якраз у багатьох з них були системи.

Важливо розуміти, що все в природі абсолютно. Дитина і груди – це єдина система. Є різні періоди потреби, це як еволюція.

Коли дитина тільки народжується дитина постійно біля грудей, тому що груди для неї – безпека. Не їжа, а первинно – безпека. Груди допомагають дитині легше пройти адаптацію, груди допомагають декомпенсації, розвивають мозкову діяльність. Тому вона постійно біля грудей перший час. І пам’ятаємо, що вона ще нетямуща, почуття голоду такого яскравого у неї ще немає. Тому важливо її будити, не давати спати більш як 3 години. Потім її потрібно активізовувати. Для цього дитину роздягаємо, щоб наблизити її до природних умов. Одягнена чи закутана – їй тепло, вона відчуває себе ніби в утробі. А там смоктати не треба було. Коли роздягнути малюка – він відчуває дискомфорт, прохолоду, починає проявляти активність, смоктати. Потім, втомившись, наївшись, наспілкувавшись, він готовий відпочивати. І так перший місяць.

Через 4-6 тижнів після пологів дитина починає агукати, посміхатися, тягнути ручки до мами. Тут вже у неї з’являються відчуття голоду і насичення. Дітки починають вже сприймати груди в більшості як їжу. Засіб спілкування для неї вже – ручки, посмішка, ваш голос. Через деякий час, з кожним віком, періодом, дитина робить все більші проміжки між прикладаннями до грудей. І до рочку вони вже їдять тверду їжу, а груди – як десерт, знеболювання, спілкування, прилив любові. Таким чином, не втручаючись в грудне вигодовування, у нас проблем не виникає. Труднощі можуть з’явитися, коли починаємо втручатися – одягаємо стримуючий бюстгальтер, не годуємо, вважаючи, що дитина не хоче, не прокидається.

Коли ми йдемо за дитиною – ми допомагаємо їй в адаптації до нашого світу, формуванні її психічного здоров’я. А це дуже крутий фундамент, тому що місто дає безліч стресових ситуацій.

Грудне годування Кікі Валентайн
Американська акторка Кікі Валентайн підтримує грудне вигодовування. Фото Getty Images

Спосіб життя та годування грудьми

Який мамин раціон при грудному годуванні?

Він ніяк не змінюється. Ви їсте те, що і раніше – різноманітну їжу, п’єте водичку. Єдине – не зловживати молочними продуктами і чистим коров’ячим молоком. Перші місяці бажано замінити рослинним молоком, без вмісту лактози, в ту ж каву або какао.

А годування і алкоголь, і куріння?

Ми всі дорослі люди і розуміємо, що і алкоголь, і куріння є небезпечними для дитини. Але ми самі приймаємо рішення. Є мами, які вживають і алкоголь, і курять, при цьому годують грудьми. Я не можу сказати, що це погано чи добре. Це просто вибір цих людей.

Але сто відсотків це краще, ніж годувати штучною сумішшю. На таке багатство, яке знаходиться в грудному молоці, не можна нічим вплинути, щоб це було так погано, як суміш.

Годування груддю займає тривалий період. А в сучасних реаліях мамі треба виходити на роботу. Як поєднати?

У перший місяць мало кому відразу треба виходити на роботу. А в півроку дитина – це вже самодостатня особистість. У неї вже з’являється дорослий стілець. І є гаджети – можна зціджувати груди, зберігати в контейнерах молочко, можна передавати з роботи. У мене є багато мам, яким я допомагала налагодити лактацію, і це – абсолютно нормально працювало.

Тобто – перші місяці важливі, а потім можна пристосуватися?

Так. Перші два-три місяці – це і для жінки важливо, це відновлення, і для дитини – це контакт, адаптація. А далі – можна домовлятися з дитиною. Вона все розуміє.

Така неймовірна річ, як лактація у жінки, яка не народжувала.

Це називається індукційна лактація. Так, це можливо. У мене є досвід роботи з такими жінками, коли народжує мама сурогатна, а біологічній мамі ми налагоджуємо лактацію. Або коли усиновлюють дитину до 3-х місяців – теж можливо розвинути лактацію, без застосування гормонів – просто бажання годувати і часте прикладання до грудей.

Це теж магія якась.

Це старе забуте. Раніше так і було. Були годувальниці, які годували чужих дітей. Були бабусі, які годували онуків, бо діти їхали на заробітки.

Відлучаємо від грудей

Ще одна непроста тема – як відучити дитину від грудей. Коли це робити?

ВООЗ рекомендує годувати до 2 років. Але годування грудьми – це добровільний процес, приємний мамі і малюкові.

Я рекомендую закінчувати грудне вигодовування, коли мамі воно перестає приносити задоволення. Якщо вона відчуває роздратованість, невдоволення.

Але тут ще є питання з психології – чи дійсно це грудне вигодовування їй некомфортне. Тому поспілкувавшись з мамою, ми з’ясовуємо це. І якщо причина дійсно в грудному вигодовуванні – починаємо поступове зниження кількості годувань. Молоко приходить протягом місяця в залежності від попиту. Якщо все менший попит – менша й пропозиція. Це правильне завершення, немає травматизації ні мами, ні дитини.

А якщо дитині вже близько двох років, мама годує її тільки на ніч, але без цього дитина відмовляється засинати?

Є дуже багато технік. Одна з них – метод відстрочки, коли мама, дотримуючись всіх ритуалів перед сном, говорить дитині – мені потрібно, наприклад, білизну перебрати у ванній. Дитина приходить, перевіряє, турбується. А мама хвилин 15 перебирає цю білизну. Якщо вона дочекалася – мама йде її годує. І так три рази. На четвертий раз дітки вже не приходять, чекають на маму в ліжечку, а потім просто засинають. Це один з варіантів.

А вже в три роки з дитиною можна домовитися. Наклейки клеїти, завести календарик, коли ми відлучаємося від грудей.

Наскільки необхідний спільний з дитиною сон і як довго?

Спільний сон, на мою думку, це дуже важливо. Це знову-таки – про ту безпеку, яку ми даємо дитині. Мінімум до півтора року.

Це зручно для мами – вона відпочиває, не треба схоплюватися вночі. Для дитини це спокійніше. З півтора до трьох років дитина спить в одній кімнаті з вами, але в окремому ліжечку. І з трьох років, коли з’являється “я сам”, – переходимо в окрему кімнату. Але це все умовно, у кожної дитини це по-різному.

Це теж така еволюція психіки – в кожному віці є своя потреба.

Коли мама отримує задоволення від спільного сну і перестає дитину перекладати окремо, це вже особиста терапія. Тому що жодна дитина не хоче зробити мамі погано, вона завжди йде за мамою. І коли кажуть – моєму синові три роки, він з нами спить, і я не можу його відучити, у мене відразу питання – кого будемо відучувати? І, як правило, мама починає зізнаватися, що так, це їй приємно, це вона хоче. Тому що діти – це величезний оазис любові, ніжності і турботи. Можливо, у цієї мами є брак цих почуттів.

Тому спільний сон – це абсолютно не страшно, якщо ви розумієте, навіщо і для кого ви це робите. Важливо розуміти, що це тимчасово. У мене двоє дітей виросли зі мною, разом спали. І зараз всі сплять окремо.

Тамара Андреева
Тамара Андрєєва зі своїми дітьми. Фото з її особистого архіву

Окреме ліжечко, коли дитина на грудному вигодовуванні – це дуже складно. Діти відчувають зникнення маминого запаху. Якщо боїтеся спати в одному ліжку – є такі приставні ліжечка. Але з мого досвіду, я підготувала близько 7 тисяч випускників, всі діти вижили після спільного сну. Насправді страхи “раптом я його розчавлю” – не можуть бути реальними, тому що жінка дуже відчуває свою дитину.

Читайте також: Партнерські пологи: чи варто пускати чоловіків в пологовий зал

Наступний етап потреб – слінг чи возик?

Це інструменти. Тому – як зручніше батькам. Є шикарні візочки, які задовольняють потреби дитини – з анатомічною посадкою, з м’якою амортизацією, які справляються з усіма завданнями сім’ї. Слінг – теж шикарний засіб, який підійде більш активній мамі або коли немає умов для возика. Для мене це не взаємовиключні речі, а доповнюючі.

Що більше у мами інструментів, тим більше можливостей пересуватися, по-різному проводити час і отримувати задоволення від спілкування з малюком на вулиці.

Вдома також активно працюють і слінг, і крісла, і візочки. Я за будь-які інструменти, які мамі допомагають і роблять її щасливою. Тому що для дітей важливо, щоб мами були відпочилі і щасливі. І є різні діти, яким може підходити тільки слінг чи тільки візочок. І ви це зрозумієте, вже коли дитина з’явиться.

Малюк і його перша їжа

Перший прикорм для дитини – це користь для дитини чи “так треба”?

Звичайно, корисно. Молоко виконує свою функцію. Але кишківник еволюціонує. Далі харчування потрібно урізноманітнити клітковиною та іншими корисностями. Готувати дитину до дорослого столу. Прикорм ми вводимо від 6 місяців і старше, коли у дитини є три критерії: вона самостійно сидить, у неї зникає виштовхуючий рефлекс, і коли з’являється харчовий інтерес.

Харчовий інтерес – коли тягнеться до їжі?

Так. Причому, коли тягнеться до ложки, ви даєте порожню, і дитина нею бавиться – це не харчовий інтерес. Це просто зацікавила ложка як іграшка. А коли вона бере порожню ложку, психує, кидає, чекає, щоб в ній щось було, намагається з рота у вас щось дістати, щоб дізнатися, що ви жуєте – це вже харчовий інтерес.

Фізичний розвиток малюка

Гімнастика, плавання для маленької дитини – з якого віку починати? Чи всім це потрібно?

Всім. Перша сходинка інтелекту – фізична. Здорове тіло – здоровий дух. Від народження до двох-трьох років у нас домінує тіло, ми його розвиваємо. Перші шість тижнів після народження дитини дуже важливе погладжування, носіння на ручках, плавання – м’які техніки.

Починаючи з 6-тижневого віку підключаємо масажики, гімнастики, фітбол. Це ранній розвиток. Коли дітки сповиваються – вони також ростуть. Але темпи розвитку йдуть повільніше, ніж у діток, з якими батьки займаються.

Плюс – як виглядає тіло. Є дітки повненькі, але збиті. А є – як кисіль, целюлітні. Це залежить від того, як ми їх ростимо.

Тамара Андреева
Тамара Андрєєва зі своїми вихованцями. Фото з її особистого архіву

Протипоказання можуть бути. Вони пов’язані з неврологією або якщо були травми після пологів. Але є такі фахівці як реабілітологи, професійні масажисти, які можуть навчити маму тим технікам, що потрібні їхній дитині.

А якщо дитина доношена, здорова – будь-яка тілесна імпровізація для дитини в задоволення. І чим більше контактів з дитиною – тим більший її розвиток.

Будемо ростити генія?

А інтелектуальний розвиток, коли починати? Наприклад, вивчення іноземної мови з 2-3 років – це нормально?

Є сім’ї-білінгви, коли з народження дві або три мови вчать – це найбільш м’який підхід. Але немає правильного і неправильного. Хоча акцент ми ставимо на тілесному розвитку з народження до двох років.

З двох-трьох до шести років – формується емоційний інтелект. З шести до нескінченності – це ментальний інтелект.

Якщо у вас не білінгвістична сім’я, немає можливості занурення в мовне середовище і спілкування з носієм мови, то усвідомлене вивчення мов – з шестирічного віку. Тоді дитина розуміє, для чого і чому це робить.

Коли мама бере 2-3 річну дитину і веде на мовні курси – це не дуже працює, це неусвідомлено. Дитина може вивчити, звичайно, cat або dog, але це не принесе того результату, на який очікують батьки. Тому – або занурюємо в середовище: беремо відпустку, їдемо в іншу країну на півроку і там вчимо мову, або чекаємо 6-річного віку і починаємо вивчення без травми для дитини.

 

Фото з особистого архіву доули.

 

Advertisements

Залишити коментар

Filed under "2014-2020"

Напишіть відгук

Please log in using one of these methods to post your comment:

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s