Феномен Closer: Ми не хочемо перетворитися в клуб, де грають топ-100 світових артистів

7 листопада 2018 р.

«Просто тут я вдома, і всі мої друзі прийшли». Сергій Яценко про бюджет Brave!, майбутнє Стрічки та людей Closer

Ім’я Сергія Яценка спадає на думку одним із перших, коли йдеться про електронну сцену України. Сьогодні арт-центр Сloser, який відкрили Сергій Яценко, Тимур Баша, Сергій Вел, Ольга Бекенштейн і Ксенія Малих п’ять років тому на території колишньої стрічкоткацької фабрики, – без перебільшення, головна точка на карті нічного життя країни. Водночас фестивалі Стрічка і Brave! Factory, що проводить команда клубу, стали важливими івентами в масштабі Європи.

В одну із п’ятниць жовтня, напередодні п’ятиріччя арт-центру, ми зустрічаємося на Нижньоюрківській, 31 у Savage Food. Заклад відкрила команда Closer, передусім, для себе та друзів, але сюди можуть приходити всі. Це вегетаріанський ресторан із баром. Він у тій самій будівлі, що й арт-центр.

Новина про топ Resident Advisor для Hostelworld, у якій фігурував Closer, здається, облетіла всі українські ЗМІ. І не важливо – був цей топ насправді чи ні, про Closer написали навіть ті видання, читачі яких навряд чи колись сюди прийдуть. Як вважаєш, чи сприяє вам уся ця медійність і рейтинги?

Ми байдуже ставимося до подібних рейтингів, адже насамперед займаємося музикою, а не оцінками. Ймовірно, вони додали нам туристів, але й це сумнівно. На появу нових гостей радше впливають відгуки самих відвідувачів і те, що багато хто з них, як і музиканти, повертається до нас вдруге і втретє. Вдома вони діляться враженнями про час, проведений у тому ж Closer, про людей та Україну, про те, як тут дешево.

Є цілий пласт людей у світі – техно-туристи. Одні їдуть, наприклад, спробувати національну кухню, інші – подивитись музеї, а є ті, кому цікаве нічне життя того чи іншого міста. Їхні слова про Closer важливіші за рейтинги.

А оцінки самих музикантів, які залишають відгуки про клуб, впливають на вашу роботу?

Є класний приклад, коли «сарафанне радіо» спрацювало на користь. Ми досить давно знайомі з діджеєм і продюсером Рікардо Вільялобосом, але через дуже високу ціну за виступ не могли його привезти. І ось завдяки тому, що всі його друзі-музиканти постійно розповідали йому про Сloser, і самому Рікардо було цікаво в нас виступити. Тож ми домовилися про ціну, яка всіх влаштувала. Насправді подібних ситуацій виникало багато.

І після цього cічневого сету, напевно, пропозиції полетіли з усіх боків?

З одного боку, після його виступу з деякими артистами домовлятися стало простіше. Для багатьох агентів важливим показником є те, що в клубі виступив Рікардо. А з іншого – на нас посипалися пропозиції забукати того чи іншого іменитого діджея і були ситуації, коли ми писали відповіді типу «хлопці, ми не хочемо перетворитися в клуб, де грають топ-100 світових артистів…». Нам це взагалі не потрібно.

Іноді хочеться привезти когось «великого», але це трапляється рідко. Інакше це буде не про нас, ми втратимо індивідуальність. Усе-таки унікальність Сloser у тому, що у виборі артиста бере участь команда з усіх 12 діджеїв-резидентів. У кожного свій музичний смак і свій напрямок, і кожен готовий боротися за свого артиста, пояснювати, чому варто привезти саме його.


Я часто ловлю себе на думці, що 50% імен тих, кого ми веземо, і сам не знаю


Ви завжди показуєте 10 або 15% тих, кого я міг би гіпотетично знати або слухати. Наскільки я розумію, артисти у вас рідко діджеять, але ви могли б заощаджувати на цьому, якби запрошували їх і пропонували замість лайву виступити із сетом. Що думаєш про це?

Дуже часто, коли ми плануємо фестиваль, нам пропонують взяти якогось артиста із сетом, а не з концертом. А чому ми повинні брати його? Він що, вже 20 років діджеїть? У нього повна квартира платівок? Звичайно ж, ні.

У нас такий підхід: якщо ми співпрацюємо з артистом, то намагаємося випускати його як артиста. Діджея – як діджея. Винятки трапляються рідко.

Цього року на Brave! виступив Іван Дорн…

І знов-таки, наша команда довго сперечалася, коли ми обговорювали його сет. Однак я поспілкувався з його друзями, дізнався, що у Дорна є колекція платівок і він цим живе. Як на мене, усе вийшло так, як треба.

Кожен ваш проект сьогодні – це бренд, який представляє не тільки електронну музику на світовому рівні, а й саму Україну. Про вас кілька разів писав Independent, до того ж дуже приязно. Ви запрошуєте журналістів чи вони самі до вас їдуть?

Когось ми запрошуємо, а хтось їде сам. Зазвичай співвідношення запрошених журналістів і тих, хто акредитувався за власною ініціативою, 20% до 80%. На Стрічку ми перші три роки привозили журналістів – оплачували їм проїзд і проживання, щоб показати, як у нас проходить фестиваль. Аліса (Аліса Мален відповідає за комунікації Closer – ред.) організовує прес-тур, мета якого не отримати «приємну статтю», а показати редакторові видання, яке ми поважаємо, як ми можемо робити електронні фестивалі в Україні. Ці люди багато бачили й кожного разу приємно здивовані, що рівень організації в Україні нічим не гірший від європейського. І діляться цим у своїх медіа.

Я цього року був на Стрічці, зустрівся з Настею (Nastia), вона все показала і дала зрозуміти, що на початковому етапі вона і своїми зв’язками, і своїм ім’ям допомагала.

… і фінансами. Взагалі намагалася вникнути в усі деталі фестивалю.

Але тепер ви проводите все самостійно?

Настя, як і раніше, радить нам цікавих артистів і допомагає домовлятися з тими, з ким знайома особисто. Її менеджер веде перемовини з артистами і допомагає з платежами, адже законодавство у нас недосконале. Наприклад, ми не можемо переказати одразу всю потрібну суму авансу за гонорар.

Настя у своїх інтерв’ю сказала стільки хорошого про нас і Стрічку, що це можна назвати взагалі окремим піар-каналом фестивалю.

Ранок Strichka-2018 на літній терасі Closer, 19 травня 2018 / Анна Бобирєва для The Village Україна

На Стрічці останні два роки в буквальному сенсі не проштовхнутися. Фестиваль у травні входить до найкращих заходів місяця за версією Resident Advisor – здається, все склалося. Але що далі?

У нас 2,5 тисячі проданих квитків до заходу, а 500-600 ми продаємо наступного дня. У 2019 році може бути і солд-аут. Максимально фестиваль вміщує 3,5 тисячі людей. Я думаю, на цьому ми і зупинимося.

Тобто Стрічка настільки окуповується як проект, що ви готові розглядати не більший простір, а меншу кількість квитків?

По суті, Стрічка – це стрічкоткацька фабрика, яка є нашою історією. Цього року ми вирішили зробити фестиваль трохи глибшим у музичному сенсі, привезти ще більше самобутніх артистів. Розширювати фестиваль фінансово уже можливості немає. Ми розуміємо для себе його бюджет, скільки буде людей і які будуть сцени. І досягнули максимуму в усіх сенсах.

Як на мене, фестиваль може і за 10 років проходити у такому ж форматі.

Я рідко буваю у Сloser, але ходжу туди всі ці п’ять років. Раніше мені здавалося, що це закрите ком’юніті, де всі знають одне одного і не дивляться, хто там прийшов. Іноді я зустрічав знайомих, від яких несподівано було почути, що їм теж подобається нічна електронна музика, хоча вони фінансисти у великих компаніях і ведуть «офісний» спосіб життя. Мені здається, у вас о третій ночі можна зустріти кого завгодно. Питання в тому – чи змінилася аудиторія за час існування?

Можу сказати, що пішла так звана фешн-тусовка, для якої раніше ми були «модним місцем», тепер відкрили інші модні місця. Мода – швидкоплинна. Ще пішли люди, які приходили не за музикою, а тому, що тут є знайомі. Вони йдуть одне за одним, але так само одне за одним і приходять. Тепер аудиторія в плані інтересів та професій розширилася.

Brave! Factory Festival 2018 на київському заводі «Метробуд», 25-26 серпня 2018 / Анна Бобирєва для The Village Україна

Brave! Factory cтав логічним продовженням усього, що ви робите. І торік, незважаючи на погоду, залишив багато яскравих спогадів. Усім було зрозуміло, що це тільки початок, і всі чекали від вас продовження. Але ви до останнього не оголошували подробиці другого фестивалю цього року, чому так?

Коли ми готували перший Brave! Factory, то робили все з натхненням, просто тому що вважали: потрібно зробити так. А з другим фестивалем уже було більше питань, ми все перевіряли, проводили роботу над помилками першого Brave!

До того ж були нюанси з локацією – контракт ми підписали всього за півтора місяця до івенту, ще й з боями. Справді нервували, що доведеться все перегравати, і паралельно займалися пошуком запасних локацій.


І тепер історія повторюється – ми знову не знаємо, де наступного року пройде Brave! Factory


В організації таких івентів зазвичай усе серйозно. Хочеш поставити артиста на афішу – внеси передоплату. Тобто, якщо у тебе щось змінюється, погода, локація, ти вже з човна не зійдеш без втрат.

Влаштувати вечірку в Сloser – це одне. А коли бюджет на артистів перевищує 100 тисяч євро, починаєш грати в іншу гру. Наступного року бюджет буде ще більшим.

І тут буде запитання у стилі Юрія Дудя – який бюджет у Brave! Factory?

Цього року 320-330 тисяч євро.

А який мінус?

60 000 тисяч євро.

Але, попри те, що івент не приносить дивідендів, а радше забирає сили, ваші амбіції не згасають…

Якщо торік, коли нас підвела погода і ми зробили багато помилок, після фестивалю руки трохи опустилися, то зараз усе навпаки. Незважаючи на фінансові питання, ми раді, що вийшло виправити торішні недоліки й отримати вже тільки позитивні відгуки від гостей фестивалю.

Щойно ми вели перемовини з двома артистами на головних сценах, які виступлять у 2019-му. Глобально ми поставили собі за мету до січня нового року закрити лайнап повністю. Тому настрій – кардинально інший.

Щороку ви їздите у відпустку всією командою, у будні ходите в спортзал. Навіщо цей тімбілдинг, якщо у вас і так робота мрії?

У січні ми, як правило, закриваємо Closer, щоб разом з’їздити в корпоративну відпустку – в гори або на море. Позаторік виїжджали кататися на Драгобрат, минулого року був Єгипет, а цього ще вирішуємо, хотілося б знову кудись, де тепло.

Сloser частково оплачує працівникам спортивні секції і за потреби курси підвищення кваліфікації. Ми відправляємо нашу команду на фестивалі, щоб вони могли подивитися, як івенти влаштовані там, набратися досвіду. Йдеться не тільки про музичні, а й про фестивалі для барменів. Іноді ми всі разом йдемо на концерти в інші київські клуби та на фестивалі.


Ми ж не тільки в Сloser сидимо, ще цікаво і корисно дізнатися, що і де відбувається, часто хочеться кудись піти разом


Причому ініціатива часто йде від команди. Якщо хтось вважає, що йому потрібно відвідати той чи інший семінар або фестиваль, якщо в майбутньому ці навички допоможуть нам, то ми без проблем оплатимо участь. А якщо хтось вважає, що нам давно пора в кіно – чому б і ні.

Мені відомо, що понеділок – у вас вихідний, але у вівторок ви регулярно проводите планування, на яких збираєтесь усією командою. Забігаючи наперед, яку тему хотілося б обговорити на наступних зборах?

Я хотів би обговорити на нараді – у кого що перед очима через наступні п’ять років. А головне, ким хто себе бачить.

А може бути така ситуація, що ми вже все зробили.

А якщо запитати тебе з позиції людини, яка може порівняти свої проекти з іншими в світі. Якою іноземні медіа та потенційний турист бачать українську сцену?

Усе тільки починається. Є передумови і багато людей для розвитку самої електронної сцени. Усе більше тих, хто хоче цим займатися, писати музику, грати, бути причетним з боку ЗМІ.

Раніше я завжди зустрічав тебе в клубі під час вечірок. Як це – бути фінансовим директором, а ночі безперервно проводити тут?

Ну, в мене немає окремого життя від Closer, воно у мене лише тут і відбувається. З цього приводу немає проблем.

І це не зобов’язує «бути на вечірках»…

Просто тут я вдома, і всі мої друзі прийшли.

 

 

 

 

 

Розмовляв Женя Філатов

 

 

 

 

 

Джерело: The Village

Advertisements

Залишити коментар

Filed under "2014-2020"

Напишіть відгук

Please log in using one of these methods to post your comment:

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s