Людина внутрішнього конфлікту: відомий психолог розшифрував жестикуляцію Порошенка

р.

У новому випуску рубрики “Політика по Фрейду” “Апостроф” з психологом і експертом по невербальній комунікації Валентином Кімом обговорив особистість чинного президента Петра Порошенка.

Перше інтерв’ю в межах рубрики “Політика за Фрейдом” читайте тут: Тимошенко – вже не та бойова тигриця, якою була до в’язниці – політичний психолог

– Почнемо традиційно для нашої рубрики з питання про імідж. Образ Петра Порошенка передбачувано стриманий – це класичні костюми, червоні галстуки. У рідкісні хвилини, коли він з’являється в неформальній обстановці, його можна помітити в джемпері і джинсах. Але іноді можна почути критику: мовляв, він дещо недбалий. Це що: відгомони його напруженого ритму життя, враховуючи, що він президент, або за цим стоїть щось інше?

– Складно робити однозначний висновок, не знаючи кулуарних речей. Але в одязі президент справляє враження людини недбалої і в якісь моменти навіть неохайної. В ідеалі на ньому найкраще сидить військова форма, камуфляж, тому що він мішкуватий, приховує недоліки фігури і дозволяє це все приховати. Взагалі навіть в хороших костюмах президент виглядає мішкувато, не дуже красиво, вальяжно. Виникає питання, чому його служби допускають такий зовнішній вигляд? У мене варіантів відповіді декілька: швидше за все, що це взагалі пов’язано з його неувагою до зовнішнього вигляду – і це дуже дивно для політика, тим більше для політика першої величини в українському політикумі.

З іншого боку, це може бути і відлунням напруженого ритму життя: Порошенко виглядав більш підтягнуто і презентабельно тоді, коли він був міністром – закордонних справ при Тимошенко і економічного розвитку в Кабінеті міністрів при Януковичі. А зараз президент дійсно виглядає не дуже. Якщо оцінювати з точки зору поведінкової психології, це говорить про те, що для президента якась внутрішня складова набагато важливіше зовнішнього прояву, і це видно не тільки у зовнішньому вигляді, для нього очевидно не так важливо добре виглядати. І це дивно, з огляду не те, що на кону – президентські вибори.

Фото: колаж Апостроф

– Тоді виникає логічне запитання, чи сильно впливає зовнішність політика на реакцію електорату?

– Дуже сильно. Останні опитування показали, що українці зацікавлені в особистих рисах кандидата набагато більше, ніж у його програмах. Ми, виборці, любимо очима. Для нас дуже важливо, щоб політик добре виглядав. І тут це може бути частиною стратегії, тому що в даному випадку Порошенко – єдиний з вищого політикуму, хто не приділяє такої уваги зовнішньому вигляду. Його основні опоненти завжди підтягнуті, завжди відмінно виглядають, одягнені з голочки, все на них ідеально сидить, зшито за індивідуальним замовленням. А з Порошенком таке враження, що він одягається десь на базарі, і загалом – Марина Порошенко за ним не особливо стежить.

– Перейдемо від зовнішності до меседжів. У своїх виступах він часто використовує займенник “ми”: ми вирішили, ми прийняли, ми проголосували, це можна почути і в його рекламі. Таким чином складається враження, що він ніби відокремлює політичний істеблішмент від народу. Також його риторика часто спрямована проти якогось об’єкта чи явища – проти Росії, суперників, корупції. Він також часто любить заочно сперечатися з Тимошенко, своїм основним опонентом. Які емоції це все провокує у виборця?

– Меседжі у президента достатньо складні з тієї причини, що вони досі не сформульовані в чітких фразах. Чому він так часто використовує займенник “ми”? Для нього це показник єднання. Оцінюючи характер його виступів, аналізуючи складову частину меседжу, можна зробити висновок, що Порошенко націлений на кооперацію. Він дуже багато про це говорить, і займенник “ми”, який він так часто використовує, є спробою приєднатися, створити спільність, створити групу, але в народі може оцінюватися як спроба відокремитися. Але це вже питання до виборця: якби Порошенко використовував будь-який інший займенник, це все одно було б оцінено негативно.

Якщо говорити про емоції, які Порошенко передає, то тут його політичний меседж кардинально відрізняється від всіх інших. Інша маса наших поточних кандидатів заточена на передачу відчуття страху, на відчуття невпевненості. Вони теж говорять “ми” – ми врятуємо, ми захистимо, але вони всі працюють від емоцій страху: навколо небезпека, у нас все погано, тому вибирайте нас. У Порошенка зовсім інше послання, він працює на задоволення базових потреб. Його політичний меседж – армія, віра і мова – це якраз те, що він декларує вже як досягнутий результат. Ми забезпечили безпеку завдяки армії, ми забезпечили стабільність завдяки вірі, ми забезпечили єдність завдяки мові, тобто задовольнили базові потреби. І якщо розглядати піраміду базових потреб, то Порошенко відрізняється від інших претендентів тим, що він працює на те, що намагається дати відчуття безпеки. Просто загальне негативне ставлення до влади заважає цей меседж сприйняти, і тут знову до політтехнологів питання – хлопці, а чи в ту чи ви категорію цілилися?

– Якщо проводити історичні аналогії, наприклад, зі знаменитою промовою Уїнстона Черчилля (1940 року, після операції при Дюнкерку, – “Апостроф”), в якій він вселяв відчуття гордості, самосвідомості, наснаги, – чи є це в посиланні президента, з огляду на складну ситуацію, певна схожість?

– Структура роботи його як політичного діяча – це структура роботи лідера, націленого на наступне покоління, на оцінку з боку наступних поколінь. Тому викликає здивування, що деякі речі, які реально досягнуті, у звичайної політичному порядку денному ніяк не фігурують. Промова Черчілля – хрестоматійна, плюс ми її оцінюємо через призму сприйняття фільму, який недавно вийшов, ми оцінюємо її через призму того, що це була успішна промова людини, яка стала в кінці кінців успішним політичним діячем. У Гітлера теж була маса цікавих речей, але він програв.

Тому оцінка Порошенку буде складена трохи пізніше, коли цей складний перехідний період закінчиться. Зараз електорат бачить в основному негатив, але хочу відзначити, що останній його виступ у парламенті був украй конструктивний, він був досить чітким, і це була позиція дорослого. Наші політики часто спілкуються з виборцем або з точки зору батьків, який нав’язує свою точку зору, нав’язує правила гри, або з точки зору дитини – примхливої, обуреної, яка кричить про загрозу, про небезпеку. Наприклад, парламентська промова Порошенка 2018 року – хороший приклад конструктивної промови з точки зору дорослого, це була апеляція до здорового глузду, до раціонального, звичайно, у ній було дуже багато загрози, але така ситуація.

Президент України Петро Порошенко під час засідання Верховної Ради України, 20 вересня 2018 року Фото: УНІАН

– А можете ви як експерт згадати ще якісь слова, які він вживає дуже часто?

– У нього досить бідна лексика, більш того, він відрізняється помилковістю суджень. Буває так, що він якісь слова скаже, які потім будуть сприйняті негативно. Наприклад, варто згадати його виступ про те, що ми б і без добровольців впоралися. Потім йому довелося за це вибачатися. Він говорив, що за кілька тижнів має закінчитися АТО, а потім знову вибачався. Коли він виступав у програмі Шустера, говорив, що не треба називати тих людей, які на Донбасі бастують, сепаратистами: мовляв, поки це просто проросійські елементи, і потім йому довелося визнати, що це таки сепаратисти. Тому Порошенко, незважаючи на певну стриманість, людина внутрішньо дуже емоційна, дуже експресивна, він легко відгукується на виклик. Маса прикладів, коли він включає емоції, і коли він починає стримуватися, бо готовий перейти на крик.

– Хоча офіційно Петро Порошенко ще не заявив про своє висунення, але за наявною інформацією, він таки буде йти в президенти. Його реклами зараз не дуже багато, і апелює він більше до духовних питань: церкви, мови. Армія – питання все-таки більше про безпеку, але, тим не менш, воно стосується незалежності країни. Зважаючи на таку політичну рекламу, що можна сказати про його посил, що він вкладає в нього і за що бореться?

– Його рекламна кампанія – дуже дивна. Перша емоція, яку викликає його рекламна кампанія – це здивування і острах, тому що наскільки мало всього. Вона – дуже бідненька. Таке враження, що вона зроблена в режимі економії ресурсів. Білборди, які ми бачимо, його триєдиний слоган “Мова, віра, церква” – це дуже біднувато, тому що інші кандидати використовують набагато ширший спектр.

Але тут потрібно розуміти, що у Порошенка є серйозна відмінність від них. По-перше, він дотримується своєї стратегії 2014 року. Він пізніше включається, на самих останніх стадіях, а ось маса кандидатів, які вже зараз запустили свої політичні реклами, допустили фальстарт, вони розкрили карти відразу, і порядок денний змінюється дуже швидко, і міняти свої політичні меседжі ще до того, як навіть почалася політична кампанія, дуже важко. У цьому плані Порошенко у виграшній позиції, і це показує, що він – людина, яка вміє чекати і вичікувати. Більш того, така його стратегія спрацювала в 2014 році. Якщо згадати, його політичні послання, наприклад, “Зберегти країну”, то зараз можна сказати, він еволюційно перейшов до наступного етапу “Ми зберегли”. Він хоче це констатувати, а його ключовий меседж ми ще побачимо пізніше.

– Все-таки така відсилка до духовного, враховуючи, що згідно з усіма соціологічними опитуваннями – добре це чи погано – але людей цікавлять насамперед економічні питання, викликає питання. Чи не “пролетить” він з такими месседжами?

– Ризик є. З одного боку – це фундаментальні речі, речі, на які спиратиметься політик-неодноднівка, це речі, на які буде спиратися політик, у якого гра йде “в довгу”. Це не політик, який зараз прийде і завтра його вже не буде. Видно, що Петро Олексійович – людина з довготривалим планом, але ризик є.

Однак потрібно зробити акцент на наступний момент: тут, як із одягом, складно уявити Порошенка, який буде гнатися за останнім писком моди і одягатися так само химерно, як Ляшко або Тимошенко. У цьому плані Порошенко прекрасно розуміє, що на цьому полі він однозначно програє, і він на ньому не воює. Очевидно, що гонка за тим електоратом, який поведеться на популістські гасла для нього теж приречена на невдачу. Він тут не перевершить Оппоблок, Ляшка, він відстане від Тимошенко. І, швидше за все, він не вибирає це поле битви. І тому його реклама така стисла і біднувата, розрахована на інші емоції. Вона передає більше відчуття стабільності, що дуже важливо напередодні виборів.

– Як, на вашу думку, сприймається виборцем його заочний спір із Тимошенко?

– Вони перебувають у схожому політичному полі, плюс треба розуміти, що вони вихідці з однієї політичної команди. Років 10-15 тому вони були в схожих політичних силах, разом підтримали Ющенка під час Помаранчевої революції. Потім, звичайно, політична кар’єра у всіх склалася по-різному, але у них багато спільного минулого. А спільне минуле часто спонукає до сильних емоцій – або до емоцій тяжіння або до емоцій відштовхування.

Знову-таки, у Тимошенко дуже чітка претензія на президентський пост, і Порошенко змушений відповідати їй як найяскравішому гравцеві. Тому що за останніми дослідженнями рейтинг Тимошенко вище, ніж у всіх інших кандидатів, зрозуміло, що він ще може змінитися. Велика кількість людей ще не визначилися зі своїм вибором, але, тим не менш, вона зараз головний гравець, і Порошенко повинен до неї апелювати. А ситуація, коли він не називає її по імені, згадуючи про неї, нагадує Путіна по відношенню до Навального – той теж його ніколи по імені не називає. І тут це може бути і відбиток сильної емоції, і бажання не створювати зайву згадку про неї.

Фото: колаж Апостроф

– Здається, Порошенко з тих політиків, які не мають свого ядерного електорату, наприклад, як у Тимошенко. За нього часто голосують ті, хто вибирає між двох зол. Чи так це? Або все-таки у нього є свій ядерний електорат?

– У президента, як недивно, ядерний електорат досі не склався, і ядро дуже розмито. Якщо взяти ту ж Тимошенко як лідера соцопитувань, то у неї ядро дуже чітке – це люди старшої вікової категорії, особливо після 55. Якщо брати таких кандидатів, які ще не заявили про своє можливе висунення – Володимир Зеленський або Святослав Вакарчук, то їх ядро – молодь. У президента зовсім інакше.Можна говорити про “антиядро”: південні та східні регіони дадуть йому низьку оцінку, і якщо говорити про антирейтинг, то у нього – високий відсоток тих, хто проти нього.

Де його можливе ядро? Це “яструби” – люди війни, люди, націлені на однозначну євроінтеграцію і люди, готові до силового протистояння. Всі інші кандидати показали зворотний процес. “Опозиційний блок”, “мураївці” і йому подібні – за мирні домовленості й за інтеграцію з Росією. Тимошенко заявила, що вона євроінтегруєтся, і її наміри спрямовані в ту сторону, але, тим не менш, вона – за мирне вирішення питання. Коли мова йде про те, що війна йде на твоїй території, то мирне вирішення – лише прикриття поразки. Порошенко все-таки консолідує навколо себе людей, які виступають за війну до переможного кінця. Ось це його можливий потенціал. Але він дуже сильно розмитий і територіально, і за віковим принципом, і за інтелектуальним цензом. Це не єдина категорія, і зібрати її вкрай складно. Можливо, частково через це його рекламна кампанія така обережна.

– Чому так склалося, що він за роки президентства не сформував свій електорат?

– По-перше, це реально досить складно зробити. У цьому плані в опозиціонерів і осіб, які не займають перші пости, набагато більше для цього можливостей. У нас досить сильне негативне ставлення до влади, тому на цьому настрої набагато простіше зіграти і набагато простіше завоювати той електорат, який може тебе виштовхнути вперед. Але потім люди в тобі так само розчаровуються. Тут варто згадати як відбувалося падіння рейтингу президента: спочатку у нього було більше 50%, а через кілька місяців після обрання його підтримка впала до 19%.

– Як ви вже зазначили, Порошенко – досить емоційна людина. Він часто неоднозначно реагує на критику на його адресу, яку він сприймає болісно. При цьому він багато жестикулює, у нього жива міміка. Що можете сказати з приводу його емоційної складової, з приводу його жестів?

– Це дуже інформативна річ, яка може багато чого розповісти про будь-яку людину, особливо про політика. Порошенко в цьому плані людина внутрішнього конфлікту: з одного боку, його жестикуляція досить скована, при цьому його жести досить сильні, але вони всі зібрані в дуже вузькому просторі. Наприклад, один із характерних для нього жестів: коли він до позитивного руху рукою підключає рух ліктя, рух плеча. Тобто тіло реагує на його стверджувальну заяву. Це ознака того, що емоційно людина дуже сильно включена, але локація, в якій формуються жести дуже маленька, і це ознака того, що людина тримає себе в рамках. З одного боку людина тримає себе в рамках, з іншого – він емоційно включений, тобто це говорить про внутрішній конфлікт і про вміння це внутрішнє постійно тримати в єжових рукавицях.

Людина високого рівня самоконтролю, він дозволяє собі деякі емоційні випади, але він їх досить добре контролює. Порошенко – людина авторитарна. Пам’ятаю інтерв’ю, яке брала буквально за два дні до минулих президентських виборів Катя Осадча. Вона зустріла його в арт-центрі, у який він разом із сім’єю йшов на виставку. Було цікаво спостерігати за поведінкою сім’ї, коли говорив Порошенко. Вони всі остовпіли – ніяких рухів, щоб ніяк не видати своєї присутності. Папа сказав – стояти, значить, треба стояти. Єдина людина, яка хоч якось головою крутила, був старший син. І Марина, і дочки, і молодший син – усі вони стояли по стійці “струнко”.

– Тобто можна з упевненістю сказати, що він авторитарний політик?

– Порошенко авторитарний, він не терпить чужої думки. І коли він стикається з проявом категоричної незгоди він швидко переходить у стан гніву. Контролювати він його може, але проявляється він все одно. Ось тут Порошенко веде себе як дитина: з одного боку, він швидко гнівається, а з іншого боку, він починає швидко радіти, коли йому попадається питання, на яке йому приємно відповісти. Йому дуже подобається перебувати в центрі уваги. Правда, це слабкість практично будь-якого політика…

Advertisements

Залишити коментар

Filed under "2014-2020"

Напишіть відгук

Please log in using one of these methods to post your comment:

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s