Рефат Чубаров, політик: Українська влада нарешті готова заперечувати західним партнерам

23 вересня 2016 р.

З постійними загостреннями ситуації на сході України та новими повідомленнями про загибель там людей, здається, що інколи питання анексованого Криму відходить на другий план. Однак такі події як, зокрема, Ялтинський економічний форум, що відбувся 15-17 вересня у Києві з новою силою ставлять проблему захопленого Криму.

Окрім Києва у ці дні багато про окупований півострів говорили і у Львові. Під час щорічного львівського Форуму видавців відбулась діяв спеціальний тематичний майданчик “Крим”, гостем якого був також і Голова Меджлісу кримськотатарського народу, Президент Всесвітнього конгресу кримських татар та народний депутат України Рефат Чубаров. Ексклюзивна розмова POLUKR.net з Рефатом Чубаровим  про нинішнє життя кримських татар у Криму, окупаційну владу та оцінку дії української влади.

– Як сьогодні почуваються кримські татари у Криму і як змінювалася їхня реальність протягом двох років окупації?

– Кримські татари вже отямились від того шоку, що був у перші дні та тижні окупації. Тоді ніхто не міг навіть припустити такого розвитку подій, ніхто не міг подумати, що держава Україна не зможе захистити своїх громадян. Це було дуже великим шоком. Не просто те, що в один день ми опинились в зовсім іншій ситуації, а те, що це відбувалось у достатньо принизливій формі: сьогодні зайшли росіяни, завтра вони виставили довкола Криму свої загони, потім почали перекидати літаки і виводити з Криму українські війська.

Перший шок зараз пройшов, люди адаптувались. Але все ж у суспільстві вкоренився досить високий рівень страху. Він по-різному проявляється у різних людей. Хтось боїться всього і замкнувся лише на своїй родині,  інші чітко навчились розділяти людей на своїх і чужих.

Кримським татарам набагато складніше за інших, адже ми на початку публічно і дуже масово продемонстрували неприйняття російського вторгнення. Маю на увазі великі мітинги 14 березня, за два дні до так званого референдуму, коли 50 тисяч осіб вийшли ланцюгом по усіх дорогах Криму. Тоді окупанти зрозуміли, що кримські татари є цілком нелояльним до них населенням. Так і є насправді і саме тому вони першими відчувають на собі системні дискримінації. Втілюючи їх у життя, окупанти ставлять перед собою одразу два завдання: якомога швидше розчавити кримських татар та показати усім іншим, що з ними буде так само, якщо ви будете не лояльні до влади.

– Які три системні проблеми у нинішньому Криму можете виділити, з якими кримські тартари зіштовхуються щодня?

– Перша – це відсутність можливості вільно висловлювати свою думку і відстоювати її публічно, не нариваючись на репресії. Фактично це заборона на публічне висловлювання правди. Друга – це постійний пошук можливості забезпечити свої родини, не йдучи на поклін до окупанта. Це виявилось дуже важко. Дуже багато людей працюють у бюджетній сфері, йдеться зокрема про вчителів, медиків, працівників культури. Російська влада вимагає від них постійного підтвердження лояльності і тому багато-хто змушений був переформатувати своє життя. Це виклик, з яким люди постійно зіштовхуються і він фактично перетворився на щоденну проблему. Третя системна проблема – це постійне очікування на кардинальну зміну ситуації у Криму, точніше на те, що окупанти підуть. Але ці очікуванні достатньо болісні, зважаючи на те, що вони не підтвердженні належним чином підтримкою з материкової  України і від світу. Реальна ситуація довкола Криму не відповідає часто цим очікуванням.

– Багато років представником кримськотатарського народу і його голосом був Меджліс.  І ваша організація одною з перших зазнала утисків від окупаційної влади. Як сьогодні почувається Меджліс в Криму? Чи маєте можливість працювати та представляти інтереси свого народу?

– У Криму наші можливості зараз досить обмежені.26 квітня так званий Кримський суд оголосив Меджліс екстремістською організацією і заборонив його діяльність. За російськими законами, які сьогодні де-факто розповсюджені на окупований Крим, це рішення ще не вступило в силу, оскільки наші колеги з Меджлісу, які постійно проживають у Криму, подали апеляцію до Верховного Суду Росії. Ми розуміємо, що це все зайві зусилля і Верховний Суд підтвердить рішення кримського суду. Але нам потрібно пройти цю процедуру, щоб продемонструвати нашим західним колегам, що їхні заклики щодо необхідності діалогу з Росією задля забезпечення прав людини, є даремними. У путінівській Росії будь-які кроки до діалогу можуть бути сприйняті лише у випадку, коли ти вже встав на коліна. Якщо цього не відбулось, то ніякого діалогу не вийде. 29 вересня має відбутись суд і після цього ми плануємо подавати позов до Європейського суду з прав людини. Його рішення буде ще однією цеглинкою у стіні звинувачення Росії.

Думаю у Європейському суді цю справу будуть розглядати у скороченому варіанті, оскільки питання щодо діяльності Меджлісу і незаконності його заборони зафіксовані в рішеннях більшості поважних міжнародних організацій. Зокрема, Європейського Парламенту, Ради Європи, ОБСЄ. Розуміння, що Меджліс – це представницький орган кримськотатарського народу і він не підлягає забороні у Європі є.

– Чи мають можливість якісь кримськотатарські організації сьогодні нормально працювати у Криму?

– Без побоювань у Криму можуть працювати лише ті, що дозволені окупаційною владою. Йдеться не просто про формальний дозвіл, що їм можна працювати, а про запевнення від організації у їхній лояльності до нинішньої влади і підтвердження цієї лояльності публічно. Наведу приклад. Якщо ви завтра звернетесь до окупаційної влади з проханням провести мітинг, і при цьому зазначите, що на ньому підтримаєте позицію президента Росії у якомусь питанні, ви отримаєте дозвіл на будь-що. Але якщо цього не зробити і, наприклад, вказати, що хочете провести мітинг на захист свободи слова, вам ніколи не дозволять цього. Але точно пройде формулювання щодо мітингу на захист свободи слова та проти ганебної політики заходу.

– За Вашими оцінками, скільки кримських татар покинули Крим з моменту початку окупації і чи можуть вони вільно їздити додому?

– Точно цифри, скільки людей виїхало, вам не назве ніхто. Вважається, що загалом з півострова виїхало 35-40 тисяч людей. З них майже половина – це кримські татари. Деякі експерти вважають, що кількість людей, які змушені були виїхати, значно більша і говорять про більше як 50 тисяч осіб. Але те, що кримських татар, які покинули домівки, є кілька десятків тисяч, це факт. І це здебільшого молодь, яка особливо чутлива до неправди та цинізму. Багато-хто також таким чином уникає примусового призову до російської армії. Частина людей може вільно приїжджати до Криму з материкової України. Ми знаємо випадки, коли молодь, яка засвітилась на мітингах біля російського посольства, потім мала проблеми при в’їзді додому. Йдеться, зокрема, про допити відповідними структурами.

– Оцініть дії української влади і чого не вистачає в офіційній політиці України щодо кримського питання?

– Я би трохи відійшов від суто кримського питання і хотів подивитись на ситуацію в контексті і сходу України і Криму. Мені здається, що ми нарешті маємо ознаки того, що українська влада виходить на такий рівень, коли готова буде заперечувати західним партнерам і не діятиме лише за алгоритмами, які нав’язує Захід. Але я боюсь помилитись. Про що йдеться? Досі Україна єдине, що робила, – намагалась не загострювати стосунки з Росією. Нам постійно це пропонував Захід. Але, виступаючи на Ялтинському економічному саміті, Порошенко сказав, що будь-які угоди щодо вирішення ситуації на Донбасі за рахунок Криму неприйнятні. Я побачив у цьому відповідь на дискусії, які точились цими днями між владою України та європейських країн. Вони думають, що можна змусити Україну здати певні позиції, аби уникнути більшого протистояння з Росією. Ми розуміємо, що це не вихід. Мені здається, тепер українська влада теж постійно про це говоритиме.

Ми наполягаємо на тому, що нашій владі потрібно удосконалювати підхід у розмові з західними партнерами. Через два роки після того як запрацювали мінські угоди, ситуація є доволі іншою і нам треба говорити лише про відновлення територіальної цілісності України в межах кордонів, визнаних міжнародним товариством, включаючи Автономну Республіку Крим і схід. Іншого алгоритму дій не може бути.

Ми також всередині країни маємо готуватись до де окупації і змінювати статус автономії, вносячи зміни до розділу 10 Конституції України. Три фактори, які мають супроводжувати перетворення нинішньої АР Крим. Перший – АР Крим має бути заповнена таким правовим змістом, щоб кримські татари як корінний народ були задоволені своїм правом на самовизначення, що є правом будь-якого народу. Але кримських татар там ще житимуть багато інших національностей. Зокрема, етнічні українці – це 25% населення, більшість – етнічні росіяни. Тому автономія також має вид повидати інтересам усіх людей. Це друге? І третє – автономія має дати чіткі гарантії, що її створення не мають загрози територіальній цілісності України, а навпаки укріплюють її.

 

 

 

 

 

Розмовляла Мирослава Іваник

Фото: Андрій Поліковський

 

 

 

 

 

Джерело: PolUkr

 

Залишити коментар

Filed under "2014-2020", Чубаров Рефат

Напишіть відгук

Please log in using one of these methods to post your comment:

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s