Богдан Овчарук, “Amnesty International”: На сході України – катування, позасудові страти, невибіркові обстріли та жорстоке поводження з полоненими

21 жовтня 2018 р.

Катування, свавілля міліція, утиски самовираження, залякування  – це незначна частина тих порушень прав людини, які в Україні відбуваються щодня. За півтора роки кількість  таких порушень зросла у рази, фіксують у Amnesty International. AI – це світовий рух, що об’єднує більше семи мільйонів людей, які вважають боротьбу з несправедливістю своєю особистою справою. Про реальний стан прав людини в Україні ми поговорили з Богданом Овчаруком, спеціалістом із комунікацій Amnesty International в Україні.

– Як змінилася ситуація із дотриманням прав людини в Україні після анексії Криму та початку воєнних дій на сході України?

– Ситуація з правами людини значно погіршилася після зміни влади в Україні через низку чинників, більшість яких пов’язанні з окупацією Криму Російською Федерацією та розгортанням збройного конфлікту на сході країни.

Де факто, влада в Криму не змогла розслідувати серію викрадень і катувань своїх критиків, а також проводить безперервну кампанію з залякування, щоб змусити замовкнути незгодних. Ми задокументували низку порушень владою Криму прав людини, вчинених щодо проукраїнських засобів масової інформації, громадських організацій, кримських татар та осіб, які критикують режим.

На сході України ми документуємо порушення прав людини та «законів війни» (міжнародного гуманітарного права) обома сторонами конфлікту: викрадення, катування, позасудові страти, невибіркові обстріли та жорстоке поводження з полоненими. Досі у нас була можливість працювати на територіях, підконтрольних обом сторонам. Нещодавно сепаратисти опублікували указ, який забороняє діяльність міжнародних правозахисних організацій, проте ми поки не знаємо, як це вплине на нас.

Як правило, до викрадень та катувань бранців вдаються збройні угруповання, які не належать або не інтегровані до офіційних структур, – збройні групи сепаратистів та непідконтрольні владі добровольчі батальйони.

– Серед ініціаторів катування є формування з України?

Наразі єдиним неінтегрованим в державну систему контролю та підзвітності добровольчим формуванням України є «Правий сектор». Використовуючи покинутий молодіжний табір в якості імпровізованої в’язниці, «Правий сектор» утримував там десятки цивільних полонених в якості заручників, жорстоко поводячись з ними та вимагаючи великі суми грошей від них та їхніх сімей. Мова йде про десятки людей, які устримуються незаконно. Інформацію ми отримували від жертв, очевидців, досліджували фото, відео та медичні документи.

Безумовно, ми визнаємо участь Росії в конфлікті, яка підбурює сепаратистів на воєнні злочини та підтримує їх. Ми фіксували застосування катувань, жорстокого поводження по відношенню до полонених та позасудових страт на сході України з обох сторін конфлікту. АІ не може надавати статистику щодо порушень прав людини – ми повідомляємо про тенденції, надаємо факти та , таким чином, створюємо тиск на владу, щоб відповідні державні органи проводили розслідування та, поміж іншого, надавати б таку статистику.

Необхідно також зазначити, що інформаційна війна між Україною та Росією призвела до порушення права на свободу вираження. Вперше за 5 років в Україні з’явився в’язень совісті – журналіст Руслан Коцаба, якого кинули за ґрати тільки за публічне висловлення своєї позиції щодо мобілізації. Варто зазначити,що бойкотувати мобілізацію, а також створювати акції в соц мережах є способом виражати свої думки. Право на свободу вираження гарантовано міжнародним правом та Конституцією України.

– Amnesty International публікувала доповіді, де наводить свідчення катувань та вбивств полонених під час конфлікту в Україні. Якою була реакція на ці доповіді української держави та європейської спільноти?

– Українська влада дослухається до наших доповідей, і ми регулярно отримуємо гарантії, що випадки, наведені в наших документах, будуть розслідувані. Проте ми не бачимо якогось відчутного прогресу в цьому питанні. Наприклад, нелегальна база «Правого сектору» для утримання полонених, де катують людей, досі існує, а батальйон не інтегрований в державну систему контролю та підзвітності.

На рівні Європейських інституцій працює наше спеціалізоване бюро в Брюсселі, яке доводить до відома європейських посадовців наш аналіз ситуації з правами людини в Україні. Таким чином ми намагаємось створити тиск на Україну з тим, щоб вона дотримувалась своїх зобов’язань у сфері прав людини перед ЄС та Радою Європи.

– Як ви збираєте і перевіряєте інформацію про катування та порушення прав людини?

– Ми працюємо як «у полі», так і у форматі кабінетних досліджень. Виїжджаючи на схід України, ми спілкуємось з жертвами порушень прав людини та міжнародного гуманітарного права, медичними співробітниками, правоохоронцями, комбатантами, місцевими представниками влади. Ми збираємо і перевіряємо медичні документи, протоколи допитів, дані судмедекспертизи. Ми також досліджуємо наявні фото- та відеоматеріали. Для нас важливо отримувати інформацію з перших рук і перевіряти її через декілька джерел, а в основі кожного нашого дослідження завжди є індивідуальні історії людей, чиї права були порушені.

–У 2000 році Україна підписала, однак досі не ратифікувала Римський статут. Чому так важливо це зробити і які наслідки має зволікання з ратифікацією?

– Ратифікація Римського статуту Міжнародного кримінального суду є особливо важливою в умовах збройного конфлікту на сході, адже МКС – це єдиний постійно діючий міжнародний орган, який може проводити судові переслідування за геноцид, злочини проти людяності і воєнні злочини. Ратифікація Римського статуту також є зобов’язанням України відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС.

Приєднання до МКС, проте, не звільнить Україну від зобов’язання проводити власні розслідування воєнних злочинів, адже суд є комплементарним і може розпочати провадження лише в тому разі, коли національна система не матиме можливості чи бажання самостійно розслідувати найтяжчі злочини.

Міжнародний кримінальний суд не є тим органом, який замінить національні правоохоронні та судові системи. Це орган, який зміцнить їх шляхом співпраці та надання рекомендацій. Так само вдосконалиться й законодавство України, яке, найімовірніше, доведеться гармонізувати зі статутом у, наприклад, визначенні «воєнних злочинів».

Зрештою велика кількість українців висловилась на підтримку ратифікації: за даними соціологічного дослідження, проведеного на замовлення Amnesty International в Україні, 73% опитаних виступають за залучення Міжнародного кримінального суду для розслідування воєнних злочинів.

–Чи є пояснення такої кількості катувань зі сторони силовиків в Україні і як часто порушників карають?

– Наша організація моніторила і порушення прав людини під час Євромайдану, і перебіг розслідування. Ми змушені констатувати систематичну нездатність розслідувати незаконні дії співробітників українських силових структур під час протестів Євромайдану в Києві та нездатність влади відновити справедливість щодо потерпілих.

Нині лише двох рядових співробітників органів внутрішніх військ визнали винними. Крім того, тривалий час слідчі зусилля були зосереджені на вбивствах і ймовірній вині високопоставлених посадовців з попередньої влади, проте навіть у цій справі заяв про успіхи лунало більше, ніж було реальних результатів. Для більшості ж людей, які отримали поранення і зазнали катувань та жорстокого поводження, розслідування не є ефективними.

Відсутність результатів розслідування, поміж іншого, була обумовлена відмовою силовиків співпрацювати, знищенням ними доказів, а також відсутністю матеріальної бази і дублюванням повноважень у різних слідчих органах.

Нездатність вирішити проблему масштабного свавілля під час протестів Євромайдау створює небезпеку того, що давно усталена безкарність співробітників міліції вкорениться ще глибше.

Розчаровує, поміж іншого, те, що влада не робить дієвих кроків на шляху до подолання безкарності за катування в міліції. Багато років ми проводимо дослідження на цю тему, ілюструючи їх індивідуальними історіями українців, які стали жертвами міліцейських катувань, та надаючи рекомендації владі, як можна викорінити тортури. Проте в Україні досі не існує механізму, який незалежно й ефективно розслідував би всі повідомлення про такі катування. Скільки ще доказів нам необхідно зібрати і скільки людей повинні стати жертвами катувань, щоб влада нарешті вжила дієвих заходів?

– Amnesty International багато уваги приділяє справі Олега Сенцова та Олександра Кольченка. Якими будуть ваші подальші кроки для підтримки полонених?

– Сенцов і Кольченко стали мішенню російської влади виключно через свою позицію щодо російської інтервенції в Криму та подальшої анексії півострова. Ми моніторимо перебіг справи Сенцова і Кольченка – збираємо й аналізуємо інформацію, відвідуємо судові засідання, звертаємо увагу міжнародних ЗМІ та мобілізуємо наших прихильників у всьому світі діяти на захист кримчан. У рамках Акції термінової допомоги – міжнародного документа, який розповсюджується у всіх наших офісах, – наші прихильники надіслали владі Російської Федерації сотні й тисячі листів.

Головне для нас у цій справі – домогтися зняття обвинувачень у «тероризмі», розслідування заяв про застосування катувань та повернення Олега й Олександра на територію Криму. Тут важливо зазначити, що, відповідно до міжнародного гуманітарного права, країна-окупант не має права вивозити людей з окупованої території та застосовувати щодо них своє кримінальне законодавство. А сама справа військової прокуратури виглядає як фантазія співробітника ФСБ, вигадана для підтримки російської пропагандистської війни проти України.

 

 

 

 

Розмовляла Мар’яна Вербовська

 

 

 

 

Джерело: PolUkr

 

Advertisements

Залишити коментар

Filed under "2014-2020"

Напишіть відгук

Please log in using one of these methods to post your comment:

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s