Сергій Савчук, голова Держенергоефективності: Україна йде шляхом енергетичної децентралізації

13 серпня 2018 р.

Глава Держенергоефективності про те, чим бізнесу вигідна “зелена енергетика” і коли в Україні запустять систему аукціонів на введення потужностей, що генерують “чисту” електроенергію.

Україна має колосальний потенціал для розвитку джерел відновлюваної енергетики. Так, за чотири роки в українську відновлювану енергетику інвестували €1,1 млрд і це не межа.

У планах іноземних інвесторів будівництво комплексів вітрових і сонячних елекстростанцій. Так, тільки одна норвезька компанія NBT планує спорудити 70 вітрових електростанцій у Херсонській області.

Втім, у зв’язку з розвитком цієї галузі в липні Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження анонсувало запуск ринку “зелених” облігацій. Передбачено, що це допоможе досягти 11% “чистої” енергії в кінцевому енергоспоживанні до 2020 року і 25% “зеленої” енергії в загальному первинному енергопостачанні у 2035 році.

Про те, хто може користуватися “зеленим тарифом” до 2030 року, які енергетичні проекти будуть вигідніші в майбутньому та скільки в Україні з’явиться нових сонячних і вітрових електростанцій НВ Бізнес розповів глава Держенергоефективності Сергій Савчук.

Як в Україні розвивається відновлювана енергетика?

– “Чиста” енергетика набирає стрімких обертів в Україні. Переломним періодом став 2014 рік, оскільки саме тоді перед Україною постала низка енергетичних викликів, особливо з постачанням газу.

Розвиток напрямку виробництва електричної енергії з відновлювальних джерел скоротив споживання газу.

Так, у 2014 році такими трьома категоріями споживачів, як населення, підприємства ТКЕ і бюджетна сфера, спожито 24 млрд куб. м газу, а у 2017 році –  лише 18 млрд куб. м газу. Тобто використання газу зменшено на 6 млрд куб. м за рік і заощаджено €1,2 млрд щорічно.

Крім цього, ще тоді у 2014 році Держенергоефективності розроблено та Урядом схвалено Національний план дій з відновлюваної енергетики до 2020 року. Відповідно до міжнародних зобов’язань наша ціль – це 11% “чистої” енергії у кінцевому енергоспоживанні у 2020 році.

Великі проекти від 500 мегават і вище будуть дуже поширені у майбутньому.

Для залучення як вітчизняних, так і зарубіжних інвесторів на українському ринку запроваджено низку дієвих стимулів. Серед основних варто відзначити такі: прив’язано до курсу євро “зелений” тариф на “чисту” електроенергію до 2030 року; введено надбавку до “зеленого” тарифу до 10% за використання українського обладнання; передбачено можливість укладати не однорічні, як раніше, а довгострокові договори на закупівлю-продаж “чистої” електроенергії; встановлено прозорий стимулюючий тариф на тепло, вироблене з альтернативних джерел енергії.

У результаті цих та інших законодавчих змін бізнес значно активізувався і почав впроваджувати дедалі більше “зелених” проектів.

Якщо брати до уваги виробництво електроенергії з відновлюваних джерел, то з року в рік зростають обсяги нових потужностей: у 2015 році – 30 МВт; у 2016 році – 121 МВт; у 2017 році – 257 МВт; у І півріччі 2018 року – майже 270 МВт.

Загалом з 2015 року і до сьогодні бізнес залучив понад €650 млн інвестицій у встановлення 677 МВт потужностей відновлюваної електроенергетики.

Не менш важлива сфера виробництва тепла саме з альтернативних джерел енергії. Система стимулюючого тарифоутворення на виробництво тепла “не з газу” активно функціонує. Будь-який інвестор, який виробляє тепло з пелет і брикетів, отримує повернення інвестицій через стимулюючий тариф. Інвестор має право у будь-якому регіоні продавати своє тепло, яке виробляється з альтернативних видів палива, із 10% дисконтом від тарифу на тепло, яке виробляється з газу.

У підсумку за останні три роки встановлено приблизно 2 ГВт нових потужностей, що генерують тепло не з газу, а з пелет, щепи, енергокультур тощо. Бізнес інвестував у такі проекти приблизно €460 млн.

Загалом, залучено понад €1,1 млрд інвестицій у розвиток вітчизняної “зеленої” енергетики.

Додам, що популярною є сонячна енергетика. Лише за перше півріччя цього року встановлено додатково 270 МВт потужностей, що генерують “чисту” електроенергію, з яких майже 80% – це сонячні станції.

Ми за вітчизняного виробника, тому й ініціюємо додаткову надбавку до “зеленого” тарифу за використання нашого вітчизняного обладнання.Стимулом є “зелений” тариф. Наприклад, тариф для великих СЕС – 15,02 євроцентів/кВт/год, для електростанцій на біомасі чи біогазу – 12,4 євроценти/кВт/год.

Водночас, увесь світ поступово переходить на інші види підтримки розвитку “чистої” енергетики, зокрема, на аукціони. Наприклад, у Німеччині компанії конкурують на цих аукціонах за можливість встановити сонячну електростанцію і продавати “чисту” електроенергію. Продаж залежить від аукціонної ціни і може сягати у різних країнах, зокрема в Німеччині, десь приблизно 7-8 євроцентів/кВт/год. У деяких випадках – навіть 4 євроценти/кВт/год.

Наразі Україна також розглядає можливість поетапного переходу на систему аукціонів на введення потужностей, що генерують “чисту” електроенергію.

– А хіба це не зміна правил гри по дорозі? Компанії розраховували на тариф до 2030 року, а тут змінюється?

– Ніхто не говорить про ретроспективне зменшення тарифів. Той, хто отримав “зелений” тариф на електроенергію, вироблену з енергії сонця, вітру чи планує його отримати, матиме змогу працювати за цим тарифом до 2030 року. Для нього система змінюватись не буде.

Нова законодавча ініціатива передбачає надання державної підтримки для великих “зелених” об’єктів: для СЕС потужністю понад 10 МВт та ВЕС потужністю більше 20 МВт. Перевагою для таких проектів буде термін підтримки строком на 20 років.

Мова йде про нові проекти, про нових девелоперів, які сьогодні мають на меті розробити проект, залучити у цей проект інвестиції, генерувати та реалізовувати електричну енергію в мережу за ціною, зафіксованою на проведеному аукціоні.

– Тобто той, хто інвестує у 2019 році, якщо ухвалять закон, уже житиме в інших умовах.

–  У разі ухвалення законопроекту, інвестори, які планують будівництво ВЕС потужністю від 20 МВт та СЕС потужністю від 10 МВт, працюватимуть за тарифом, визначеним на аукціоні. Перевагою для таких інвесторів буде термін дії аукціонного тарифу впродовж 20 років.

Як показує світова практика, запровадження аукціонів сприятиме: забезпеченню прозорої конкуренції між інвесторами; встановленню реальної ринкової ціни на електроенергію з відновлюваних джерел; зниженню цінового навантаження на кінцевого споживача; зниженню інвестиційних ризиків.

– Хто ці інвестори, які вкладаються у сонячну енергетику?

– На цьому ринку працюють як вітчизняні, так і зарубіжні компанії: канадські, китайські, французькі. Наприклад, цьогоріч ДТЕК із китайськими партнерами планує встановити СЕС потужністю 200 МВт у Нікополі.

Також нещодавно Житомирська міська рада та словенська компанія підписали договір щодо встановлення сонячної електростанції потужністю понад 10 МВт у Житомирі. Важливо, що проект планується реалізувати за підтримки уряду Словенії.

– У чому важливість цього проекту СЕС у Житомирі, адже це лише 10 МВт?

– Такі невеликі “зелені” проекти також дають можливість залучати інвестиції у вітчизняний ринок. Йдеться не лише про реалізацію самого проекту, а й активізацію бізнесу, що працює у суміжних галузях, створення нових робочих місць, розвиток економіки міста чи регіону загалом.

Крім цього, Україна йде шляхом енергетичної децентралізації. Зараз у багатьох містах реалізуються невеликі проекти потужністю 3-20 МВт. Це розподілена генерація, що позитивно впливає на збалансовану роботу енергосистеми.

– Проект невеличкий. І казати про деолігархізацію чи про те, що не буде монополізації, важко. У масштабах країни це ніщо. Чи все-таки це такий тренд, який змінить цю ситуацію?

– Це тренд, який надзвичайно швидко зараз змінює ситуацію. Незначні потужності відкривають ринок для інвесторів з невеликими капіталами. Будь-яка компанія може реалізувати в Україні “зелений” проект потужністю від 100 кВт і більше. Лише за останні 3 роки понад €1,1 млрд інвестовано у проекти з відновлюваних джерел енергії в Україні.

З аукціонами повернення інвестицій буде не менше ніж 5-7 років.

Не впевнений, що великі проекти від 500 мегават і вище будуть дуже поширені у майбутньому. Найімовірніше, компанії набиратимуть низку проектів: кілька сонячних і вітряних електростанцій, кілька станцій, які будуть виробляти електричну енергію з біогазу, у розрізі різних регіонів. Водночас, для України буде добре, коли хоча б у кожному районі, у кожному населеному пункті обласного значення буде встановлюватися по 10-15 МВт потужності “чистої” енергетики.

 

– Чи виробляють обладнання для СЕС в Україні? Якщо ні, то що цьому заважає?

– У Запорізькій області, у місті Енергодар, цього року вітчизняна компанія почала виробляти сонячні панелі. Сподіваюсь, що таких потужностей буде все більше і більше. Законодавство передбачає 10% премії до “зеленого” тарифу тим виробникам електричної енергії з відновлюваних джерел, які використовують наше вітчизняне обладнання.

– А що заважає? У нас же є і кремній, і були заводи?

– Зростанню попиту на СЕС сприяло встановлення нових виробничих потужностей. Зараз планується будівництво чергового заводу з виробництва сонячних панелей, зокрема, у Вінниці загальною потужністю 400 МВт.

– Була ініціатива зменшити мито на ввезення обладнання для сонячної генерації. Це добре чи погано?

– Для зміцнення української економіки необхідно більше виробляти та експортувати, і менше імпортувати. Потрібно все зробити для того, щоб усе-таки захистити нашого вітчизняного виробника.

– Чому ж тоді була ініціатива зняти мито?

– Держенергоефективності не ініціювало цього питання.

– Ви проти?

– Ми за вітчизняного виробника, тому й ініціюємо додаткову надбавку до “зеленого” тарифу за використання нашого вітчизняного обладнання.

– Наскільки швидко повертаються інвестиції у проекти сонячної електроенергетики?

Україна також розглядає можливість поетапного переходу на систему аукціонів на введення потужностей, що генерують “чисту” електроенергію

– Приблизно 5-7 років.

–  Як зміниться ситуація за аукціонів?

– Наразі механізм впровадження аукціонів ще опрацьовується, зокрема й рівень тарифів на електроенергію з відновлюваних джерел. Думаю, що з аукціонами повернення інвестицій буде не менше ніж 5-7 років.

 

 

 

 

Розмовляли Наталя Штука, Андрій Юхименко

Advertisements

Залишити коментар

Filed under "2014-2020"

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s