Юрій Стець, міністр інформаційної політики: Прохання МІП часто залишаються без уваги телеканалів

16 серпня 2018 р.

Міністр інформаційної політики — про те, що саме найближчим часом планує рекламувати міністерство на телебаченні та як воно в цілому комунікує з аудиторіями всередині України, за її межами й на окупованих територіях.

Протягом кількох останніх років пильна увага медійної громадськості прикута до Держкіно та Міністерства культури, які розпоряджаються державними коштами на виробництво кіно і серіалів. Значно менше уваги в цьому сенсі приділялося Міністерству інформаційної політики (МІП), яке, тим не менше, теж має намір замовляти документальні фільми. Ба більше, нещодавно міністерство оголосило тендер на розміщення реклами на українському телебаченні на суму 145 млн грн. За умовами тендеру, МІП планує протягом вересня — грудня поточного року розмістити телерекламу в обсязі 17 тис. EqTRP за аудиторією 18–54, 50 тис.+ на загальнонаціональних, інформаційних та невеликих розважальних телеканалах. Для тих, кому складно зрозуміти, багато це чи мало, зазначимо, що бюджет, яким оперує МІП, становить близько 1,5 % річного обсягу всього українського ринку прямої реклами на телебаченні.

Про те, що саме планує рекламувати міністерство та як воно в цілому комунікує з аудиторіями всередині України, за її межами та на окупованих територіях, «Детектор медіа» запитав у міністра інформаційної політики Юрія Стеця. Свої відповіді міністр надав нам письмово.

Пане Юрію, 2018 рік — перший рік існування МІП, коли його припинили жаліти через слабке фінансування: бюджет цього року зріс майже в чотири рази порівняно з 2017-м. Найбільше зросли видатки на «здійснення заходів у сфері захисту національного інформаційного простору». Які саме заходи маються на увазі і яких із них уже вжито?

— Кошти, передбачені МІП у Державному бюджеті України на 2018 рік, використовуються виключно відповідно до компетенції МІП, що визначена Положенням про МІП, а також, ви абсолютно праві, Порядком використання коштів на захист інформаційного простору, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 вересня 2015 р. № 772. Треба розуміти, що МІП є лише розпорядником коштів. І ці кошти виділяються під конкретні програми та під фінансування конкретних структур. Наприклад, на забезпечення діяльності ДП «Мультимедійна платформа іномовлення України» (телеканал UA|TV) та УНІА «Укрінформ» виділено 483,2 млн грн. Номінально ніби фінансування МІП збільшено в чотири рази, однак фактично це не так.

Є прості та комплексні заходи, що стосуються захисту інформаційного суверенітету України. Серед них — проведення комунікаційних кампаній, виготовлення та поширення інформаційної продукції, підтримка реформ уряду, популяризація армії, популяризація України за кордоном тощо. У 2018 році по всіх напрямах, від інформаційної реінтеграції Донбасу та Криму до підтримки книговидання для потреб сходу України, ми провели багато тендерних процедур та реалізували низку проектів:

1. Просування України за кордоном: презентація нового бренду Ukraine Now у Лондоні, презентація реформ уряду в Копенгагені, популяризація фільмів «Дякую», «Кіборги», «Бранці Кремля» тощо.

2. Проведення всеукраїнських комунікаційних кампаній: День Конституції, День Європи в Україні, День пам’яті та примирення тощо.

3. Видання книжкової продукції в рамках інформаційної реінтеграції та підтримки сходу України (наприклад, проект «Українська бібліотека») та Криму.

4. Популяризація армії, зокрема проект «Українські амазонки».

5. Популяризація реформ уряду, інформування про соціально важливі питання: безпеку дорожнього руху, права громадян і т. д.

Водночас звертаю увагу, що наявність у Державному бюджеті передбачених коштів ще не є гарантією їхнього використання. Зокрема, як і всі інші міністерства, при використанні бюджетних коштів МІП має проходити процедуру тендерної закупівлі. Це, в свою чергу, обумовлює необхідність дотримання передбачених законодавством строків та процедур. І хоча використання системи Prozorro істотно спростило цей процес, трапляються випадки, коли з об’єктивних причин тендер не відбувається — наприклад, через відсутність поданих пропозицій. Це призводить до затримок у реалізації проектів, а інколи — й до неможливості їхньої реалізації. Цей факт необхідно враховувати, адже є вимоги законодавства й ми маємо їх виконувати.

Прикладом може бути тендер на суму 26 млн грн. на закупівлю послуг зі створення та поширення інформаційних продуктів у провідних світових засобах масової інформації (на телебаченні). Перший раз тендер не відбувся і його довелося оголосити повторно, щоб це відповідало вимогам Prozorro. Уже закінчується серпень, але невідомо, чи відбудеться тендер, через це не можемо запустити проект і, відповідно, немає можливості використати кошти.

Чи зросла кількість ваших співробітників у зв’язку зі збільшенням бюджету? Скільки людей тепер працює в МІП?

— Хороше запитання. У зв’язку з розширенням функціоналу МІП та зростанням обсягів завдань, що мають бути реалізовані міністерством, виникла об’єктивна потреба в розширенні кількості людей, залучених до його діяльності. Але на сьогодні в штаті МІП працює усього 39 осіб. Це включаючи бухгалтерів, фінансистів, завгоспа. Об’єктивно нас як було двадцятеро, так і є. Зрозуміло, що така кількість людей протидіяти викликам часу, в тому числі інформаційній агресії з боку Російської Федерації, не може.

Перше, що я кажу критикам МІП: «Ставайте поруч, давайте працювати разом». У кращому випадку у відповідь тиша, а в гіршому: «Ні-ні-ні. Нам простіше критикувати, а робити — ні, то не до нас».

Крім згаданого вами тендера на 26 млн грн. на розміщення реклами на іноземному телебаченні в МІП нині є ще одне відкрите оголошення про закупівлі — 145 млн грн. на рекламу на українських телеканалах. Які саме меседжі ви плануєте просувати за допомогою цієї реклами? Чому обрали саме такий канал комунікацій — пряму рекламу на телебаченні?

— МІП активно використовує всі засоби комунікацій: зовнішню рекламу, радіостанції, соціальні мережі.

Але у своїй роботі ми зіткнулися з тим, що вітчизняні телеканали вкрай неохоче беруть для показу інформаційний продукт, розроблений будь-якими органами влади, навіть якщо це контент соціального характеру. Як показує моніторинг, попри досить велику кількість роликів, зроблених наприкінці минулого року і в першому півріччі 2018 року, прохання МІП часто залишаються без уваги телеканалів або ж ролики розміщуються в нічний час.

Наведу два конкретні приклади. Один стосується проблеми ситуативної, пов’язаної зі збільшенням ДТП, а другий — системної, у сфері запобігання та протидії корупції. Здавалося б, це актуальні для суспільства питання. Стосовно першого МІП розробило соціальну кампанію з гаслом «Зупинись! Згадай! Збережи життя!». Та коли ми звертаємося до телеканалів із проханням поширити цей контент у якості соціальної реклами, вони цей матеріал не беруть, а натомість хочуть, щоб він розповсюджувався на платній основі.

Якщо ж говорити про іноземне телебачення, то питання безкоштовного розміщення навіть не стоїть.

Тому для ефективної реалізації напрямів діяльності МІП постала необхідність закупівлі ефірного часу на тендерній основі. Інакше ми втрачаємо найефективніший на сьогодні канал комунікації — телебачення.

Що до меседжів, то вони повністю відповідають тим цінностям та завданням, які передбачені Положенням про МІП, а також Планом дій уряду на 2018 рік і про які ми постійно звітуємо. Наприклад, для закордонної аудиторії ми готуємо інформаційні кампанії з просування України як цікавої країни можливостей — із використанням бренду Ukraine Now. Це ролики туристичного спрямування й ролики для інвесторів. Для української аудиторії це буде інформаційний контент, що надаватиме об’єктивну інформацію про реформу в армії, освіті, медицині, сфері надання юридичних послуг.

У МІП уже є й досвід замовлення виробництва фільму «Дякую». Скільки він коштував? Чи є у вас плани й надалі фінансувати зі свого бюджету виробництво художніх чи документальних фільмів? Якщо так, то яких і коли?

— На виготовлення фільму «Дякую» витрачено 1 млн 600 тис. грн.

У рамках бюджету на 2018 рік та на виконання Плану дій уряду передбачено замовлення ще кількох документальних відеоматеріалів, присвячених інформаційній реінтеграції Криму, Донбасу, питанням кібербезпеки, а також популяризації армії.

Також звертаю увагу, що, згідно з чинним законодавством, МІП не має права замовляти художні фільми, це прерогатива Держкіно. Винятком можуть бути короткометражні стрічки типу «Дякую», які чітко відповідають завданням та функціоналу МІП, зокрема напрямку просування України у світі.

До речі, про «Дякую». Цей фільм презентовано та продемонстровано в різних країнах світу, і аудиторія сприйняла його позитивно. Зокрема, стрічка посіла друге місце в номінації «Туристичний напрямок — Регіон» на 11-му Міжнародному фестивалі туристичних фільмів Tourfilm Riga 2018 у Ризі (Латвія). «Дякую» також перемогла в номінації «Найкращий монтаж» на щомісячному міжнародному фестивалі Short to the point (Румунія). А 22 червня стрічку показали в рамках II Міжнародного кінофестивалю «Бруківка» в Кам’янці-Подільському, де вона здобула приз глядацьких симпатій як «Найкращий професійний фільм». Саме тому вважаю цей проект успішним і ми й надалі вироблятимемо такий контент.

Кабмін нарешті затвердив Стратегію інформаційної реінтеграції Донбасу, але ще не затвердив Стратегію інформаційної реінтеграції Криму. Коли, за вашими прогнозами, це затвердження може відбутися і що його гальмує?

— Процес розроблення та затвердження урядом подібних проектів є доволі тривалим. Він складається з кількох етапів, один із яких — погодження проекту із зацікавленими органами державної влади. На цьому етапі інші органи виконавчої влади вносять свої пропозиції та зауваження до проекту. Проходження саме цього етапу є ключовим, після якого документ доопрацьовується та вноситься на розгляд профільного урядового комітету, а потім уже — уряду.

Станом на сьогодні Стратегія інформаційної реінтеграції Криму перебуває саме на цій стадії погодження державними органами. Прогнозувати, коли вона завершиться, доволі складно, враховуючи необхідність дотримання процедури погодження проектів, передбаченої Регламентом Кабінету Міністрів України, і потреби в досягненні спільної позиції та підтримки проекту іншими органами виконавчої влади. Але намагатимуся робити все можливе, щоби це сталося найближчим часом.

Поділіться, будь ласка, найсвіжішою інформацією: які українські телеканали й радіостанції доступні мешканцям окупованих Донбасу і Криму?

— Розвиток телерадіоінформаційного простору Криму, Донецької та Луганської областей впродовж 2015–2018 років здійснюється в рамках діяльності Комісії з питань забезпечення стабільного функціонування системи національного телебачення і радіомовлення при МІП.

І. Мовлення в Херсонській області та на територію АР Крим

Із 2016 року в Херсонській області та на територію АР Крим забезпечено мовлення таких українських телерадіокомпаній: «UA: Перший», «Чорноморська ТРК», ICTV, 5 канал, Прямий канал, «UA: Українське радіо» — 100,7 МГц, «Радіо Meydan» — 101,4 МГц, «Радіо Крим. Реалії» — 105,9 МГц, «Херсон ФМ» — 107,8 МГц. Отже, на півночі окупованого Криму понад 200 тис. осіб отримали доступ до українського цифрового телебачення з Чонгарської вежі.

Комісія також сприяє розвитку мовлення Суспільного радіо на стратегічно важливих територіях регіону. Зокрема, на конкурсі на вільні радіоканали «Радіо Культура» отримало дві FM-частоти: 95,3 МГц у смт. Чаплинка та 98,8 МГц у смт. Нижні Сірогози.

У рамках розвитку місцевого радіомовлення та з метою посилення інформаційної безпеки регіону створено дві радіостанції територіальних громад: «Говорить Рикове» — 87,9 МГц у смт. Рикове та «Лепетиха ФМ» у смт. Велика Лепетиха — 107,1 МГц.

У результаті діяльності комісії також відновлено ефірне мовлення трьох кримських телерадіоорганізацій: «Радіо Meydan»; «Чорноморська ТРК»; «UA: Крим». Забезпечено створення радіостанцій, які розробляють локальний контент для мешканців Криму та Херсонської області, а саме «Радіо Хаят» та «Радіо Крим. Реалії».

Загалом протягом 2018 року кількість радіостанцій на межі з Кримом, що вже мовлять або мовитимуть із вересня, збільшено у п’ять разів: вісім нових радіостанцій почнуть мовити на півдні Херсонщини в найближчі місяці, зокрема три з них — на територію Криму.

У липні цього року видано перші дозволи на тимчасове мовлення (за спрощеною процедурою) таким телерадіоорганізаціям: «Чорноморська телерадіокомпанія», «UA: Крим», 5 канал (усі три — Чаплинка, Херсонська область), «Армія FM», «Радіо НВ», «Радіо Крим. Реалії», «Радіо Meydan», «Радіо Хаят», Radio Roks, «Хіт FM», Kiss FM Ukraine.

Із вересня — жовтня всі ці телерадіорганізації розпочнуть мовити в шести населених пунктах поблизу адмінкордону з Кримом.

Протягом 2015–2017 років у рамках першого етапу розбудови українського мовлення в Херсонській області й на територію Криму було побудовано вежу в Чонгарі висотою 150 м та організовано мовлення за стандартною процедурою: плюс сім радіостанцій у семи населених пунктах на межі з Кримом.

Уже з вересня — жовтня цього року, згідно з другим етапом, карта покриття українським радіосигналом виглядатиме так:

  • Генічеськ: «Армія FM», «Херсон ФМ», «Радіо Meydan», «Русское Радио — Україна», «Ретро ФМ», «Хіт FM», Power FM, Kiss FM, «Радіо Рокс — Україна»;
  • Чонгар (мовлення на територію Криму): «Армія FM», «UA: Українське радіо», «Радіо НВ», «Радіо Крим. Реалії», «Радіо Meydan», «Радіо Хаят», «Херсон ФМ»;
  • Чаплинка (мовлення на територію Криму): «Радіо НВ», «Армія FM», «Радіо Крим. Реалії», «Радіо Meydan», «Радіо Хаят», «UA: Радіо Культура»;
  • Скадовськ: «Армія FM», «Хіт FM»;
  • Лазурне: «Радіо Meydan»;
  • Новотроїцьке: «Радіо Meydan»;
  • Рикове: «Говорить Рикове» (проект «Мовлення громад»).

Таким чином, із 2014 по 2018 роки кількість мовників на межі з Кримом зросла у п’ять разів — із трьох до п’ятнадцяти. Кількість населених пунктів Херсонщини, де встановлено або найближчим часом буде встановлено передавачі, збільшилася в сім разів. У дев’ять разів збільшено кількість радіочастот для FM-радіомовлення.

ІІ. Мовлення на підконтрольних територіях та на окуповані території Донецької та Луганської областей

Донецька область

Станом на кінець 2017 року видано дозволи на тимчасове телевізійне аналогове мовлення чотирьом телерадіоорганізаціям у Донецькій області: ПАТ «НСТУ», ТОВ «ТРК “Україна”», ТОВ «ТРК “Експрес-Інформ”», ТОВ «ТРК “Студія 1+1”». Мовлення здійснюється в семи населених пунктах регіону: с. Єлизаветівка, м. Курахове, м. Авдіївка, м. Волноваха, м. Краматорськ, м. Маріуполь, м. Покровськ.

Для цифрового мовлення на 22-й ТВК у Волновасі Донецької області дозволи на тимчасове мовлення отримали чотири телерадіоорганізації: ТОВ «ТРК “НБМ”», ТОВ «ТРК “Україна”», ТОВ «ТРК “Студія 1+1”», ПАТ «НСТУ».

Для радіомовлення в Донецькій області видано дозволи на тимчасове мовлення десяти радіоорганізаціям: ТОВ «ТРО “Русское Радио” — Україна», ПАТ «НСТУ» («Голос Донбасу», «Радіо Промінь»), ТОВ «ТРК “Арта Плюс”» («Радио Класс»), Центральна телерадіостудія Міністерства оборони України («Армія FM — військове радіо»), ТОВ «ТРК “Галичина”» («FM Галичина»), ТОВ «Телерадіокомпанія “Українське Музичне Мовлення”» («Радіо Один»), ПГО «Громадське радіо», ПрАТ «РК «Гала» («Країна ФM»), ТОВ «ТРК “Можливість”» («Радіо М»), ТОВ «ТРК “Тризуб ФМ”». Мовлення здійснюється у 15 населених пунктах регіону: м. Авдіївці, м. Бахмуті, м. Волновасі, м. Гірнику, м. Мирнограді, м. Костянтинівці, м. Краматорську, м. Мар’їнці, м. Маріуполі, м. Покровську, м. Торецьку, м. Часовім Яру, м. Світлодарську, м. Селидовому, м. Очеретиному.

Луганська область

У Луганській області станом на кінець 2017 року видано дозволи на тимчасове телевізійне аналогове мовлення двом телерадіоорганізаціям: НСТУ («UA: Перший» та «UA: Донбас») і КП «ТК “Львів-ТБ”» («Перший західний») для мовлення в семи населених пунктах: с. Бахмутівці, м. Біловодську, смт Білолуцьку, с. Зоринівці, смт Марківці, с. Сватовім, сел. Широкому.

Для цифрового телевізійного мовлення дозволи отримали вісім телерадіоорганізацій: ПАТ «НСТУ» («UA: Перший»), ТОВ «ТРК “Студія 1+1”», ТОВ «ТРК “Україна”», ТОВ «Міжнародна комерційна телерадіокомпанія (ICTV)», ТОВ «ТРК “НБМ”» (5 канал), ТОВ «ТК “Прямий”», ТОВ ТРК «Нові комунікації» («Z ZIK»), КП «ТК “Львів-ТБ”» («Перший західний»).

Національна рада також погодила роботу провайдера програмної послуги «Зеонбуд» на 23-й ТВК (МХ-1) у с. Бахмутівці Луганської області.

Для радіомовлення в Луганській області дозволи на тимчасове мовлення видано вісьмом телерадіоорганізаціям: ПАТ «НСТУ» («Українське радіо», «Голос Донбасу», «Пульс»), ПГО «Громадське радіо», ТОВ «ТРК “Галичина”» («FM Галичина»), Центральній телерадіостудії Міністерства оборони України («Армія FM — військове радіо»), ПрАТ «РК “Гала”» («Країна ФМ»), ТОВ «ТРО “Русское Радио” — Україна», ТОВ «ТРК “Можливість”» («Радіо М»), ТОВ «ТРК “Тризуб ФМ”». Дозволи видано в 13 населених пунктах: с. Бахмутівці, м. Лисичанську, м. Біловодську, м. Білолуцьку, с. Зоринівці, м. Марківці, м. Попасній, м. Сватовому, м. Старобільську, сел. Троїцькому, сел. Широкому, сел. Станиці Луганській, м. Щасті.

Для розвитку радіомовлення на підконтрольних територіях Донецької та Луганської областей Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення провела п’ять конкурсів на отримання ліцензій на мовлення. За результатами конкурсів створено чотири нові радіостанції: «Тризуб ФМ» (сел. Сартана Донецької області), «Вільне радіо» (м. Бахмут Донецької області), «Радио 49 параллель. Наша музыка — ваше удовольствие» (м. Кремінна Луганської області) та «Армія FM — військове радіо» (Центральна телерадіостудія Міністерства оборони України).

За результатами конкурсу:

  • від 08.04.2015 року FM-частоту 66,05 МГц у м. Волновасі Донецької області отримало «Громадське радіо» (ПГО «Громадське радіо» «ТРК “Громадське радіо”»);
  • від 12.01.2016 року FM-частоти 102,2 МГц у м. Краматорську та 107,3 МГц у м. Маріуполі Донецької області отримало ПАТ «НСТУ» («UA: Українське радіо»);
  • від 12.05.2017 року FM-частоти 87,5 МГц у м. Краматорську та 103,7 МГц у м. Покровську Донецької області отримало ТОВ «ТРК “Можливість”» («Радіо М»); FM-частоту 90 МГц у смт Сартані Донецької області отримало ТОВ «ТРК «Тризуб ФМ» («Тризуб ФМ»);
  • від 14.09.2017 року FM-частоту 91,5 МГц у м. Бахмуті Донецької області отримало ТОВ «Телерадіокомпанія “Вільне радіо”» («Вільне радіо»); FM-частоти 102,4 МГц у м. Костянтинівці та 101,4 МГц у м. Покровську Донецької області отримала Центральна телерадіостудія Міністерства оборони України («Армія FM — військове радіо»);
  • від 08.04.2015 року FM-частоти 92,6 МГц у м. Біловодську, 100 МГц у м. Білолуцьку та 103,7 МГц у м. Зоринівці Луганської області отримало ПГО «Громадське радіо» «ТРК “Громадське радіо”» («Громадське радіо»);
  • від 22.12.2016 року FM-частоту 104,6 МГц у м. Кремінній Луганської області отримало ТОВ «Сорок Дев’ята Паралель»;
  • від 12.05.2017 року FM-частоти 103 МГц у м. Кремінній, 102,6 МГц у м. Старобільську та 104,4 МГц у м. Щасті Луганської області отримала Центральна телерадіостудія Міністерства оборони України («Армія FM — військове радіо»).

За допомогою яких каналів комунікацій (ТБ, радіо, друковані ЗМІ, інтернет) ви тепер цілеспрямовано комунікуєте з жителями окупованого Донбасу та Криму? (Якщо є така спеціальна, цілеспрямована комунікація.)

— Окрім вказаних вище телеканалів та радіостанцій для Донбасу ми забезпечили випуск газети «Донбас Інформ». Контент газети становлять новини, роз’яснювальна інформація, наприклад, про нові правила перетину адміністративної межі, соціальні виплати, доступ до освіти, отримання пенсії, вступ до університету, місце купівлі дешевших продуктів (правильна відповідь: в Україні). Завдання газети — створення якісного інформаційного продукту як ефективного засобу для комунікації з мешканцями тимчасово окупованих та прилеглих територій.

Газета поширюється безкоштовно цивільно-військовим співробітництвом Генерального штабу Збройних сил України, Національною гвардією України, Державною прикордонною службою України, Донецькою та Луганською обласними військово-цивільними адміністраціями, Ощадбанком, волонтерами, зокрема на КПВВ, і, відповідно, потрапляє на тимчасово окуповані території. Газета «Донбас Інформ» випускається двічі на місяць накладом 80 тис. примірників, а з червня 2018 року — 250 тис. примірників.

Що стосується Криму, то МІП забезпечує випуск «Крим Інформ» — інформаційно-аналітичного видання, тематикою якого є життя в Криму, політика України щодо Криму, міжнародний контекст боротьби за звільнення півострова від окупації, а також правопорушення, мілітаризація півострова, його економіка, соціальні тенденції.

Проект розрахований на представників іноземних країн — світових лідерів, які мають стратегічне значення для України з точки зору підтримки її міжнародних ініціатив, а також мешканців півострова.

Також МІП реалізує адресну програму зовнішньої реклами в Донецькій, Луганській та Херсонській областях, на якій розміщено відповідні цільові меседжі: наприклад, із вересня там будуть корисні телефони для жителів сходу України або Криму. Окрім цього, вже реалізовано соціальну кампанію з підтримки абітурієнтів, четверті роковини окупації Криму Російською Федерацією та ін.

Необхідно відзначити й важливу роль телеканалу UA|TV, який почав цього року мовити на сході, а отже доносити офіційну позицію української влади до жителів окупованих територій.

Також варто акцентувати увагу на проекті підтримки української книжки для потреб сходу України, що розроблено разом із Комітетом Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики. Цей проект дозволяє передати книжки з української історії, мемуари бійців саме туди, де вони найбільше потрібні.

МІП продовжує моніторити й передавати до СБУ списки сайтів, які пропонується забороняти за рішенням суду. Чи відбудуться ці судові розгляди? Чому цей процес не узгоджено із санкційними списками РНБО, яка видає розпорядження блокувати без суду уже й українські сайти?

— На виконання Доктрини інформаційної безпеки України МІП у поточному режимі здійснює моніторинг засобів масової інформації та загальнодоступних ресурсів вітчизняного сегмента інтернету з метою виявлення інформації, поширення якої заборонено в Україні.

Спеціально для цього в МІП утворено профільну робочу групу, яка здійснює такий моніторинг та виявляє інтернет-ресурси, які поширюють інформацію, що потенційно може порушувати чинне кримінальне законодавство. Одразу зауважу, що встановлення факту порушення законодавства та реагування на такі факти належить до виключної компетенції правоохоронних органів.

З метою отримання фахової експертної оцінки щодо можливого протиправного характеру поширюваної інформації МІП передає переліки таких сайтів на оцінку Експертної ради при МІП. Експертна рада дає свою оцінку діяльності таких сайтів, а також рекомендує передати їхній перелік та висновок ради на розгляд СБУ, адже лише правоохоронні органи уповноважені на провадження щодо фактів порушення кримінального законодавства.

Як повідомило СБУ, два переліки сайтів отримані та долучені до кримінальних проваджень. На даний момент провадження в цих справах тривають. Переконаний, що судові розгляди стосовно цих фактів мають відбутися. Водночас маємо усвідомлювати, що на цьому етапі все залежить від СБУ, адже саме вона має передати справу на розгляд суду.

Також звертаю увагу, що санкційні списки РНБО та переліки сайтів, передані на розгляд СБУ, порівнювати недоцільно, адже це дві абсолютно різні процедури.

Списки сайтів, що передані СБУ, — це окремі ресурси в інтернеті, в діяльності яких виявлено поширення інформації, що може кваліфікуватися правоохоронними органами як порушення кримінального законодавства. А для таких випадків існує відповідна процедура — кримінальне провадження та подальший судовий розгляд. І хоча ця процедура досить тривала й подекуди не враховує особливостей поширення інформації в інтернеті, однак вона є й ми маємо її дотримуватися. Крім того, саме завдяки судовому розгляду можливо забезпечити максимальну об’єктивність та неупередженість подальших заходів щодо цих сайтів.

Застосування санкцій передбачає іншу процедуру та підстави, не стосується фактів кримінальних правопорушень і не передбачає судового розгляду. Крім того, санкції застосовуються щодо конкретних фізичних та юридичних осіб, а передані СБУ матеріали містять інформацію виключно щодо сайтів. Водночас, у разі встановлення осіб, відповідальних за поширення забороненої законом інформації на цих сайтах, не виключено можливість застосування санкцій стосовно них.

Окремо зауважу, що санкції мають економічний характер і їхня мета — не блокування контенту, а накладення визначених законом заборон на відповідну діяльність. Тимчасом як перелік сайтів, переданий до СБУ, має всі ознаки кримінального правопорушення, в якому саме поширення забороненої законом інформації є злочином.

Буду відвертим: зволікання із блокуванням цих ресурсів в інтернеті мене також не задовольняє, однак наголошував і наголошую — моя діяльність буде відбуватися виключно в межах чинного закону. Це єдина можливість, щоби «МінСтець» не став «МінЦензури» чи «МінКорупції».

Фото: mip.gov.ua

 

 

 

 

Розмовляла Галина Петренко

 

 

 

 

Джерело: Детектор медіа

Advertisements

Залишити коментар

Filed under "2014-2020"

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s