Продюсерка Харківської філії НСТУ Ганна Силаєва: Щодня є ризик, що через стару техніку новини можуть не вийти в ефір

Ще в грудні 2017 року на першому конкурсі члени правління НСТУ обрали продюсеркою Харківської філії Суспільного Ганну Силаєву. Журналістка з 2009 року працювала кореспонденткою Української служби BBC в Харківській області. Відтоді є постійною авторкою агентства «МедіаПорт», де обіймала посади редакторки та головної редакторки. Працювала випусковою редакторкою в медіа-групі «Об’єктив», кореспонденткою Української служби Польського радіо в Харкові. Має досвід запуску інформаційного агентства повного циклу, була авторкою ідеї та продюсеркою документального кіно.

Через два місяці після призначення Ганни Силаєвої в харківському інтернет-виданні «Справжня варта» появилася публікація, де мішенню стали Суспільне і нова продюсерка. Сайт «Суспільне. Детектор медіа» тоді з’ясував, що не все в повідомленнях про нібито конфлікт у Харківській філії відповідає дійсності.

Півроку потому ми вирішили дізнатися в Ганни, що їй вдалося змінити і як працює Харківська філія тепер.

– Ганно, нещодавно канал ОТБ Харківської філії отримав логотип суспільного мовлення «UA і змінив назву на «UA: Харків». Тож запитання про те, що останнім часом змінилося у філії та в ефірі зокрема?

– Для мене особисто і для команди отримання логотипу Суспільного — це визнання не стільки досягнень, скільки наших зусиль і того, що ми рухаємося у правильному напрямку. Ми ще дуже недосконалі. Якщо доречне порівняння, то ми як немовля, яке має наростити м’язи, в якого будуть прорізатися зуби. Я не очікувала, що отримання логотипу справить таке велике враження на мене й на людей, які працюють, а особливо тих, які в компанії ще з часів державної ОДТРК. Сталося справді переродження, ми позбулися наочних візуальних ознак державного телебачення. Я сподіваюся, що і для глядача це має значення.

Чи розуміє глядач, що таке «UA:» і чому ОТБ вийшов в ефір із новою назвою?

– Я ґрунтуюся лише на своїх враженнях та відгуках у соцмережі. У нас немає джерела вимірювань, досліджень, тому я можу сказати про непрямі свідчення. За моїми спостереженнями, за реформою Суспільного стежать люди, які були пов’язані з Харківською ОДТРК, адже тут за роки працювало сотні людей, а також звичайні глядачі, які звикли до державного телебачення. Це різні люди з різним ступенем усвідомлення, ставленням до процесу, який відбувається.

Серед наших глядачів, приміром, є 81-річна харків’янка, яка навесні написала мені листа від руки й переслала його поштою. Вона була незадоволена тим, що ми змушені були скоротити мовлення, й тим, що прибрали з ефіру програми. Жінка сумувала за тим контентом, до якого звикла. Вона — справжній критичний глядач, який бачить вади й переваги. Я написала їй листа, в якому намагалася пояснити, що з нами відбувається, закінчила свою відповідь словами, що невдовзі логотип ОТБ зникне і з’явиться «UA: Харків». Телеглядачка відписала, що їй сподобалися дві наші програми і що бажає успіхів «UA: Харкову» й мені особисто. Звісно, я не маю орієнтуватися лише на одну телеглядачку, але вважаю, що мушу враховувати її смаки, побажання, критику.

ГО «Детектор медіа» моніторить філії НСТУ. Експерти виявили, що в новинах у березні 2018 року в ОТБ були невисокі критерії повноти інформації (0,33). Чи працюєте над цим?

– Ніхто так не усвідомлює наших вад, як ми самі. Те, що я скажу, лунатиме як виправдання, але у філії на новинах працює п’ятеро кореспондентів, і ризик, що новини не вийдуть в ефір через стару техніку, якщо чесно, становить 30 % щодня. Маємо касетні камери, до камер акумулятори примотані скотчем, комп’ютери такі, що коли людина приїхала зі зйомки, не встигає змонтувати, бо лише щоб запустити програму потрібно кілька хвилин, вимикається світло, збій технологічний може статися на будь-якому етапі. Люди купують касети за свої гроші. Камери такі, що голівки ріжуть плівку. Навіть якщо ми прекрасно відзнялися і були першими чи єдиними на місці якоїсь пригоди, нам проблематично дістатися до редакції, витягнути касету з камери, де міг не записатися звук чи сама касета може бути пожованою.

При тому, згідно з моніторинговим звітом, критерій оперативності у вас найвищий.

– Ми дуже намагаємося, тому змушені робити менше, але краще. Хай це буде коротший випуск, але те, що ми даємо, маємо дати як слід. Наші новини про вибухи на території військового арсеналу в Балаклії Харківської області стали першоджерелом для багатьох ЗМІ. На нас посилалися всеукраїнські інтернет-видання, такі як «Українська правда», «Цензор.нет». Нещодавно ми стали джерелом інформації для інших ЗМІ й тоді, коли висвітлювали новини з міської ради, коли заступника мера кинули у сміттєвий бак. Для мене це показник.

Чи допомагають моніторинги помічати помилки і якісно розвиватися?

–Як людина я можу зреагувати на моніторинги так чи інакше, але як керівник, як менеджер я змушена до них дослухатися, обговорювати, аналізувати, над ними працювати; й ми це робимо. Одним із закидів до нас було те, що в новинах не присутня влада, бо наче ми уникаємо її показувати, щоб не звинуватили в наявності матеріалів із ознаками замовності. Це неправда. Ми привчаємо представників влади давати змістовні відповіді й не поставимо в ефір синхрону на кшталт: «Ми тут зібралися в цей визначний день…». Ми хочемо ставити запитання й отримувати змістовні відповіді. Формально може бути цитата заступника голови облдержадміністрації чи директора департаменту, але глядачеві потрібен змістовний коментар. Це наша мета.

Ви час від часу запрошуєте у програму «Тема дня» представників влади, зокрема міськради. Чи завжди вони йдуть на діалог із журналістами, коли знають, що потрібно буде конструктивно відповідати?

– Відмов дуже багато, представники влади неохоче ходять на ефір. Коли я тільки прийшла у філію, я написала листа голові міської ради Геннадію Кернесу. У листі я пояснила, що відбувається реформа, більше немає ОДТРК, що ми хочемо розмов, дискусій, у нас ніколи не буде тролінгу, ми не зацікавлені в палких дискусіях, які тиснуть на низькі інстинкти телеглядачів, ми хочемо привчити глядачів до критичного мислення, тому не допустимо сварок в ефірі, щоб люди обливалися водою, але ми залишаємо за собою право ставити незручні, критичні запитання.

Взагалі в нас культура публічних виступів, риторики, дискусій не дуже розвинена. Та й інформаційне поле в Харкові таке, що незалежних ЗМІ немає, і якщо обласна рада чи міська адміністрація має в своєму розпорядженні канали й медійні ресурси, які гарантують ефект «теплої ванни», то нащо йти на ефір, де будуть ставити запитання, на які ти або не маєш відповіді, або не хочеш чи не можеш відповідати з будь-яких міркувань. Наша мета на даному етапі — дати зрозуміти, щоб до нас приходили, з нами можна розмовляти, нашим спільним завданням має бути пояснення людям, наприклад, чому прориває труби взимку й жителі залишаються без опалення. Ми хочемо разом із чиновниками пояснити в ефірі про стан комунальної сфери, де десятиліттями все руйнувалося, ніколи не ремонтувалося й тепер на це все потрібні мільйони.

У новинах ви перекладаєте російськомовних спікерів, в інших програмах — ні. В одній із останніх «Тем дня» був Олег Дробот, директор департаменту реєстрації Харківської міської ради, який розмовляв російською. Це вже не кажучи про інших гостей, які не на державній службі. Як вирішуватиме питання, щоби в ефірі все менше звучало російської?

– Коли Україна вирішила дублювати фільми українською, ми робили сюжети, що кінотеатри можуть стояти порожніми. Пройшло кілька років, і фільми українською для нас стали звичною справою; ми знаємо, що кінострічки з українським дубляжем у рази кращі, ніж російськомовні. Так само тут, це певною мірою питання бажання і часу. Так, це проблема, бо людина, коли навіть хоче й може говорити українською, не робить цього в ефірі, бо треба трішки більше часу, щоб підібрати слово, сформулювати думку, перехід на українську може негативно відбитися на якості мови.

Це питання стосується всієї НСТУ, і компанія шукає загальне рішення. У разі запису програми можуть титруватися, а для прямоефірних виходом міг би бути синхронний переклад. Якщо є сурдопереклад, то чому не робити синхронний переклад?

Які проекти Харківська філія подавала на пітчинг?

– Перша хвиля пітчингів була особливою. Я не мала права робити попередній відбір. НСТУ надала право податися на пітчинг усім охочим, без будь-якого попереднього відбору продюсерами. Люди, які були скорочені, мали отримати можливість продовжити виробництво своїх програм, які закрили наприкінці 2017 року і в ефірі залишилися лише «Тема дня», ранкове шоу й новини. Можливо, це був непоганий продукт. Харківська філія подала більше 10 проектів; два з них після того, як отримали зауваження, що треба допрацювати документи й детально пропрацювати бюджет, відмовилися від пітчингу. Три проекти не пройшли першої хвилі захисту, коли Рада генпродюсерів спілкувалася з автором, ставила запитання, дивилася, чи є пілот. Автори ідей отримали відповідь, що програма в такому вигляді не відповідає або стандартам, або програмній політиці, або вимогам змісту, якості. Ще кілька проектів пройшли захист і готові до запуску в ефір, чекаємо фінансування.

Чи можете уточнити, які саме проекти пройшли й готові до запуску?

– У філії була досить потужна спортивна редакція, тож один із проектів — спортивні новини і підсумкова спортивна програма. Ще одна програма — культурна, розрахована на не дуже широку глядацьку аудиторію. Першу хвилю пітчингу пройшла програма про АТО, захисту ще не було. Якби в мене був бюджет, то першою я хотіла б запустити програму про АТО. Харків — прифронтове місто, ми мусимо цю тему обговорювати. Основна мета цього проекту — показати людей, які воюють, що вони не професійні кіборги, а звичайні механізатори, вчителі, вдома в них залишилися діти й батьки. Я хотіла би змусити глядача подивитися по-іншому на своїх сусідів.

Де в інтернеті, крім онлайн-мовлення на сайті, можна подивитися ваші програми?

– У нашому штаті немає людини, яка б опікувалася цифровими платформами, тож ми самі поширюємо свій контент на різних платформах. Ми зосередилися на Фейсбуку. Раніше в нас було три сторінки — філії, новин і «Твого ранку», ми їх злили в одну, об’єднавши аудиторію. Я вважаю, неправильно викладати всі випуски новин і програм на Фейсбуку. Коли кореспондент дістався на місце події, він спершу робить пост із фото чи відео у Фейсбуку. Так було під час висвітлення ситуації з центром ЛГБТ+ спільноти міста «Прайд Хабом», коли його розгромили вночі.

Ми маємо два канали на Ютубі — новин і філії, куди викладаємо всі випуски «Теми дня» й новин. Ранкових програм не викладаємо, бо для нас технічно досить складно завантажувати щоденно дві години прямого ефіру.

Наразі сайт телеканалу ОТБ «мертвий». Я вважаю, що сайт має виконувати функцію візитної картки, де повинна бути інформація про компанію, ведучих, онлайн-стрими. Чи варто окремо на сайті робити стрічку новин — питання відкрите. Незабаром НСТУ має запустити цифрову платформу, яка об’єднає всі філії.

Наприкінці січня був скандал нібито зі звільненням співробітників із програми «Твій ранок». Тоді на сайті «Справжня варта» йшлося про те, що конфлікт колективу з вами «триває вже не один місяць». Чи справді у вас були напружені стосунки та як ладнаєте сьогодні?

– Я сама багато років працювала в різних редакціях, компаніях і на зміну керівництва реагувала насторожено, мовляв, ну, подивимося. Це нормально, що люди з побоюванням реагують на нового керівника, приглядаються до нього, чинять опір внутрішній і зовнішній. Було б дивно, якби цього не було, люди звикли працювати в одному режимі і форматі, а тут раптом від них вимагають або пропонують щось інше. Це не просто технічні, а ідеологічні речі. Попри те, я дуже задоволена динамікою у своїх стосунках із колективом і в тому, що відбувається в ефірі.

Як мені цього вдалося досягти? Дуже багато розмовляю, максимально неформально спілкуюся, майже з усіма на «ти», окрім літніх людей. У мене немає секретарки, всі заходять, просто відкриваючи двері. Коли бачу, що якийсь сюжет не дотягує, не критикую, а запитую, чи журналісту самому цікаво було робити цей сюжет і що варто додати, щоб він став кращим.

Фото надане прес-службою Харківської філії НСТУ

 

 

 

 

 

 

Розмовляла Ольга Жук

 

 

 

Джерело: Медіасапієнс

Advertisements

Залишити коментар

Filed under "2014-2020"

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s