Він підійшов до критичної межі – сестра Сенцова про голодування брата і те, як вплинути на Путіна

р.

Український режисер Олег Сенцов, засуджений у Росії до 20 років ув’язнення, продовжує голодування з вимогою звільнити всіх українських політв’язнів, які незаконно утримуються в РФ. Двоюрідна сестра режисера НАТАЛІЯ КАПЛАН в інтерв’ю “Апострофу” розповіла про стан здоров’я Сенцова і про проблему звільнення в’язнів Кремля.

– Які останні новини про стан здоров’я Олега? Ви їх дізнаєтеся тільки через адвоката? Я знаю, що ви з Олегом спілкуєтеся тільки листуванням.

– Так, останні новини тільки від адвоката. Він там був у понеділок і вівторок, в Лабитнангі (маленьке місто на російській Крайній Півночі, де утримується Сенцов, – “Апостроф”). Стан Олега поки оцінюється як стабільний, але лікарі попереджають, що він підійшов до критичної межі, за якою буде тільки гірше і все буде дуже погано. Олега попередили, що в разі погіршення стану здоров’я буде ухвалене рішення про примусове годування – це трубка через ніс і вливається поживна суміш. Треба розуміти, що навіть в Росії примусове годування прирівнюється до тортур. Це незаконно, але в колонії готові на це піти. Зараз головна небезпека для його здоров’я – це відмова нирок, і ніхто не може передбачити, коли це станеться, адже особливості організму у всіх різні.

– Якось вплинути на рішення Олега відмовитися від голодування можливо?

– Ні.

– Ви говорили, що найболючіше його місце – це діти. Через його дітей якось намагалися вплинути?

– Так, але Олег – така людина, що якщо він вирішив, то – все.

– В Україні кажуть, що у нас немає важелів впливу на Кремль у питанні звільнення політв’язнів. Як бути в цій ситуації?

– Я думаю, що тут обов’язково потрібна якась дуже активна третя сторона. Ми зайшли через Францію, через Німеччину. У нас поки проблеми зі США, але я думаю, якби [президент США Дональд] Трамп виставив якісь вимоги, то це могло б спрацювати. Або якщо б, наприклад, міжнародні політики поставили питання так, що, якщо ви не відпускаєте політв’язнів, то ми не приїжджаємо на чемпіонат світу, а відпускаєте – приїжджаємо. Я знаю, що весь цей пафос, як VIP-ложі на чемпіонаті світу – це для Путіна дуже важливо. І я думаю, що він би постарався зробити так, щоб все виглядало – шик, блиск.

– Низка країн вже заявили про дипломатичний бойкот чемпіонату світу в Росії. Днями в Америці 48 письменників, журналістів і кінематографістів направили листа Путіну з вимогою звільнити Сенцова, але ще немає реакції від адміністрації президента Трампа. Хто та людина, яка може донести американському президентові цю проблему? Чи вистачає важелів впливу в українському МЗС?

– Українське МЗС робить дуже багато. Принаймні, на Німеччину вийшли через українське МЗС. На Францію спочатку вийшли активісти, а потім підключилося МЗС. Що стосується США, тут дещо складніше. Якби я особисто знала, як вийти на Трампа, повірте, ми б уже це зробили. Поки ми не можемо знайти виходу з цієї ситуації.

– Ви не раз говорили про те, що Україні потрібен уповноважений у справах політв’язнів, який би знаходився в Росії.

– Ні, насправді такий уповноважений потрібен все-таки не в Росії, а тут. В Росії займатися цим вкрай складно. Ми наполягаємо на цьому. Зараз, за останніми даними, українських політв’язнів вже 71 особа. І дуже дивно, що за такої кількості досі нема з кого запитати про те, що відбувається, немає людини, яка відповідає за цю ситуацію, немає людини, яка би розробляла стратегію, яка б елементарно знала всі ці справи, у кого конкретно яка ситуація. В Україні досі лише правозахисники цим займаються, а на державному рівні такої людини немає.

– Кому конкретно з нашого уряду ви доносили цю ініціативу і якою була відповідь?

– Це доноситься постійно і всім, кому тільки можна. Це не тільки я, це і Об’єднання родичів політв’язнів Кремля. Поки нас ігнорують.

Записка Олега Сенцова про оголошення голодування з 14 травня 2018 року – під час прес-конференції, у Києві, 21 травня 2018 Фото: УНІАН

– Якби Олег зараз повернувся в Україну, чим би він займався?

– В першу чергу він би присвятив себе дітям. Спочатку йому, звичайно, треба відновити здоров’я, а потім, я впевнена, він закрився би і поїхав кудись із дітьми. Потім почав би знімати фільми і паралельно, звичайно, він би займався справами політв’язнів, але це було б скоріше у формі творчості або якихось виступів.

– У Олега ніколи не було політичних амбіцій?

– Можу точно сказати, що Олег не полізе в політику, це 100%. Ручаюся за нього. І мені дуже дивне завжди порівняння з Надією Савченко. Взагалі-то, вона не єдиний політв’язень, який вийшов з російських в’язниць, чому Олега постійно з нею порівнюють? Це неприємно і трохи дивно. Чому не з Юрієм Яценком, чому не з Солошенком, чому не з іншими в’язнями? Треба розуміти, що Надія Савченко не єдина, хто вийшов. Я не можу сказати, що інші поводяться стосовно української влади так само.

– Активно темою політв’язнів займається віце-спікер Верховної Ради Ірина Геращенко. Який вона має вплив у цій справі?

– Ми постійно з Іриною Геращенко на зв’язку, але треба розуміти, що вона не уповноважена займатися справами політв’язнів. Вона входить до мінського процесу і уповноважена займатися полоненими на Донбасі. Але полонених і політв’язнів, які в Росії та в Криму, розділили. Парадокс в тому, що в’язнями Кремля, які сидять в Росії і в Криму, не займається Ірина Геращенко. Те, що вона робить, це від себе особисто. І це теж неправильно. Має бути людина, з якої можна було б спитати.

– Цією людиною, з якої треба спитати, може бути президент України?

– Я думаю, ні. Але президент України може бути контролюючим органом. Я думаю, що він не повинен особисто стати органом, який би займався всіма політв’язнями. Але, безумовно, в нього повинен бути інтерес, і він повинен призначити таку людину і контролювати процес.

Акція на підтримку Олега Сенцова пройшла по всьому світу, Нью-Йорк, 2018 р. Фото: Social Media

– У Росії Сенцова відокремлюють від інших політв’язнів через нібито наявність у нього російського громадянства. Хотілося б розібратися, коли йому нав’язали це громадянство?

– Ситуація наступна: коли сталася анексія Криму, в Росії швиденько ухвалили закон, за яким, по-моєму, давався термін у місяць для того, щоб відмовитися від російського громадянства, написати відмову, що я хочу зберегти за собою українське громадянство. Олег цього не зробив. По-перше, він не визнає всякі російські державні органи в Криму. По-друге, він елементарно сидів у в’язниці. По-третє, там ще й технічно це все було складно зробити, тому що щось не працювало. І людей, які не написали таку відмову, Росія тепер вважає росіянами. Сашкові Кольченку хоча би паспорт намалювали, хоча він за нього не розписувався. Я знаю, що у багатьох інших кримчан, які втекли сюди і вже живуть у Києві, все одно десь лежить надрукований російський паспорт. Їм просто оптом надрукували. В Олега ми навіть не бачили такого паспорта. У нього єдиний документ – український паспорт. Ніяких інших документів, ніяких відмов від українського громадянства, ніяких заяв про прийняття його в російське громадянство немає.

– А що каже адвокат? Які є шляхи вирішення цього питання?

– З цього питання у нас справа лежить в ЄСПЛ. У Росії ми програли всі ці процеси. І їх дуже складно було заперечувати, тому що у них документи, які “підтверджують” російське громадянство Олега, – це довідка слідчого ФСБ, який написав, що Олег – громадянин Російської Федерації. Всім зрозуміло, що це повна маячня. Як може все будуватися на тому, що слідчий сказав, що він – громадянин Росії? Але це сталося. Найдивніше, що такий абсурд дуже складно спростовувати. Так, звичайно, на міжнародному рівні визнається, що він українець, Україна домагається, що він все-таки українець.

– Днями були опубліковані протоколи допитів Геннадія Афанасьєва, на яких він давав свідчення проти Сенцова. Сам Афанасьєв сказав, що ці свідчення давалися під тортурами. Навіщо, по-вашому, зараз був потрібен цей “злив”?

– Мені дуже дивно, чому ці свідчення зараз раптом знову спливли. Вони дуже активно мусувалися, принаймні, пропагандистськими ЗМІ Росії, в 2014 році. Ці свідчення були в основі справи, їх ніхто не приховував. Ще під час судового процесу Гена заявив, що він відмовляється від своїх свідчень, тому що вони були дані під тортурами. І він дуже докладно описав процес цих тортур і навіть описав людей.

– А як щодо підпису його адвоката в документах цього допиту?

– Там у нього адвокат був такий… У нього нормальний адвокат з’явився вже набагато пізніше, під час судового процесу.

– Це був адвокат від РФ?

– Так. Спочатку у нього був адвокат за призначенням. У Олега теж такий був, ми його внесли в наш “чорний список”.

Наталія Каплан в студії Апостроф TV Фото: Дарія Давиденко / Апостроф

– Ще один фігурант справи Олега Сенцова – Олексій Черній. Його адвокат заявив наступне: “Черній – не герой. Він відчуває себе беззахисним і не вірить, що Україна може чимось йому допомогти. Важко захищати людину в його становищі”. А Олег вірить, що Україна як держава може йому допомогти?

– Поки ще вірить. Він прекрасно розуміє, що один він не вибереться.

– Ви в Києві живете вже два роки, ви відчуваєте себе тут у безпеці?

– Так, цілком. Тут мені набагато комфортніше, ніж у Москві.

– У вас також залишилися родичі в Криму, з ними ви підтримуєте зв’язок?

– Це сім’я Олега, але ми з ними все одно на зв’язку. Ми з ним двоюрідні, росли в різних сім’ях.

– Чи можете розповісти, яка обстановка в Криму, що там відбувається?

– По-перше, я в Криму буваю вкрай рідко. По-друге, я розмовляю телефоном з мамою Олега, але ми політичну ситуацію не обговорюємо. Треба розуміти, що це літня людина, зазвичай ми розмовляємо на якісь побутові теми, я її заспокоюю щодо Олега. Ось так це все відбувається.

– Ви ще говорили про те, що хочете отримати українське громадянство, на якому етапі отримання ви зараз?

– Ні на якому. У мене тимчасова посвідка на проживання, і кожен рік я її продовжую. Поки так. Як мені сказали: “Немає підстав для отримання українського громадянства”. Юрист порекомендував просто вийти заміж, але мені здається, це дещо неправильно.

– А які повинні бути підстави?

– Якісь родичі з українським корінням, яких у мене, на жаль, немає. Що стосується Олега та інших – це далекі родичі, це не рахується. Шлюбу з українцем у мене теж немає. Живу я тут досить мало, щоб претендувати на українське громадянство. Єдиний варіант – указ президента, який може дати громадянство кому завгодно, але такого указу немає. Я хотіла б, звичайно, отримати хоча би постійну посвідку на проживання, але цього у мене теж немає. Кожен рік міграційна служба – це таке пекло, така біганина по коридорах, прикопуються до кожної коми. Дуже важко тут отримати документи.

Залишити коментар

Filed under Uncategorized

Напишіть відгук

Please log in using one of these methods to post your comment:

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s