Ельміра Аблялімова: Кримськотатарська культура заважає окупантам

23 квітня 2018 р.

У 2017 році ЮНЕСКО оприлюднила результати моніторингу ситуації з культурною спадщиною в окупованому Криму. У звіті йшлося про те, що стан Ластівчиного гнізда, Ханського палацу у Бахчисараї, Генуезької фортеці в Судаку викликає тривогу. З моменту захоплення півострова росіянами у Генуезькій фортеці обвалилася стіна, фрагменти Тірітаксього валу (3-4 ст. до н.е.) практично знищені будівництвом так званого Керченського мосту. А активні «реставраційні» роботи в Ханському палаці в Бахчисараї призвели до того, що історична та автентична цінність цього об’єкта, на думку фахівців, втрачена.

Ельміра Аблялімова, колишній директор музею-заповідника «Ханський палац», переконана: Україні потрібно сформувати список всіх об’єктів у Криму, які потребують захисту відповідно до Гаазької Конвенції з охорони історичної спадщини під час збройного конфлікту.  Експерт також радить готувати Києву позови до міжнародних судів.

Що сьогодні відбувається з Ханським палацом у Бахчисараї?

На території Бахчисарайського району найбільша концентрація пам’яток історії, археології, архітектури, культури різних епох. Однією з перлин є Бахчисарайський ханський палац. Ситуація з ним катастрофічна.

Сьогодні там ведеться перший етап так званих реставраційних робіт. Ці роботи не зберігають пам’ятку, а руйнують її. Ми бачимо знищення історичної цінності та автентичності об’єкту.

Бахчисарайський ханський палац – це комплекс із різних будівель. Сюди входить палацовий майдан, північна брама, гарем, соколина вежа, ханський цвинтар, світський корпус, велика ханська мечеть, набережна з трьома мостами та ін. Це велика територія близько п’яти гектарів.

Перший етап «реставрації» окупанти почали з ханської мечеті. З кінця 2017 року ми спостерігаємо варварський демонтаж її покрівлі. Станом на сьогодні повністю демонтована черепиця – «татарка», яку було виготовлено кустарним способом. Її складно нині зібрати по всьому Криму, також виникають труднощі з її очищенням. Тому «реставратори» не морочили собі голови і перекрили іспанською черепицею під назвою «Монах і монашка», яка за своїми параметрами відрізняється від «татарки». А «татарку» уже розтягують охочі на свої потреби.

Демонтовано практично всі дерев’яні конструкції покрівлі. Ці роботи окупанти називають першочерговими протиаварійними роботами. Але вони були проведені без попередніх науково-дослідних, історично-культурних експертиз. Тобто основний принцип будь-яких реставраційних робіт – принцип науковості – не було взято до уваги. А також ми бачимо застосування сучасних будівельних норм і правил на об’єкті 16 століття. Отже, ми втрачаємо автентичність ханської мечеті, втрачається естетика всього комплексу.

Другий етап «реставраційних» робіт полягає в тому, що головний корпус буде обнесено залізним каркасом. Уже зараз заливається велика кількість бетону на території всього головного корпусу Ханського палацу. Ці роботи також проводяться без експертиз та наукових досліджень.

Хто проводить «реставраційні» роботи?

Генеральним підрядником виступає компанія «Атта-групп» (ТОВ Корпорація «Атта-групп», заснована в Москві у 2010 році – «Главком»). Ця компанія передала субпідрядні роботи компанії «Керамет» м. Сімферополь. Обидві компанії не мають досвіду ведення реставраційних робіт. Окрім того вони ж обидві проводили такі «роботи» в музеї Айвазовського в Феодосії. Там не було реставрації, а були так само як і в Ханському палаці першочергові протиаварійні роботи, відбувалися маніпуляції з поняттями «реставрація», «реконструкція», «протиаварійні роботи». Так само не було проведено історико-культурної експертизи. Ленінський районний суд міста Ростов-на-Дону ухвалює рішення стосовно цього об’єкта до так званого голови комітету з охорони культурної спадщини Криму про те, що було втрачено історичну цінність та естетичність цього об’єкту.

На початку цього року я через адвоката Миколу Полозова подала позов до суду міста Сімферополь щодо компанії «Керамет» з приводу аналогічних робіт в Ханському палаці. Через півтора місяця мені було відмовлено в позові, тому що суд не побачив порушення моїх прав.

Зараз я написала скаргу до «Верховного суду Криму» щодо відмови суду. Очікую розгляду. Швидше за все і там отримаємо відмову. Далі будемо подавати в суди Росії на генерального підрядника. Якщо і там буде відмова, будемо подавати до міжнародних судів.

Ви вірите в «аварійність», саме її окупанти називають основною причиною так званої «реставрації»?

Ні, на мій погляд, справжня причина таких дій криється в іншому. Сьогодні РФ дуже активно пропагує, що Крим був, є і буде російським. Такий міф повинен постійно підтверджуватися певними історичними фактами. Тому кримськотатарська історія, кримськотатарський етногенез, кримськотатарська державність не відповідають російській ідеології. Це дає пояснення цим всім роботам над історичними пам’ятками, які приводять до знищення історичної цінності, втрати автентичності. У майбутньому буде втрата світосприйняття кримськими татарами себе як корінного народу. Ще за радянських часів був нав’язаний стереотип, що кримські татари – це кочівники, які з’явилися в 13 столітті.

Ханський палац у Бахчисараї, 19 грудня 2017 рік

Ханський палац у Бахчисараї, 19 грудня 2017 рік

До анексії Криму Ханський палац потребував реставраційних робіт?

Звичайно. Ще до 2014 року «Укрндіпроектреставрація» підготувала проект робіт щодо ханської мечеті. Згідно з цим проектом планувалася заміна шести і реставрація п’яти балок. А загалом будівля має більш як сто балок перекриття. У нас є відео з 2015 року, котре показує стан покрівлі в середині мечеті. Відео підтверджує, що саме ця частина північного фасаду потребувала реставрації. Але окупанти прийняли рішення про повний демонтаж всієї покрівлі, демонтаж всієї черепиці.

Варто зазначати, що Ханський палац знаходиться на лівому березі річки Чурук–Су. Так, зараз там немає в ній води. Але ми не знаємо, що знаходиться під ґрунтом. Стіни ханської мечеті датуються 1532 роком. На ці старі стіни здійснили нове навантаження. Як себе поведуть ці стіни на ґрунті біля річки, передбачити складно. Сьогодні уже лопнули вітражі у мечеті. На мій погляд, це трапилося через те, що по периметру поклали армований сейсмопояс. Вітражі зроблені майстром у 18 столітті. Через роботу важкої техніки частина кладки стін була скинута вниз. На них теж були розписи. Все, вони втрачені назавжди. Окупанти кажуть, що вони будуть відновлювати це так званим 3D-накладанням. Але це не реставраційні роботи, це сучасні методи, які не можна застосовувати для історичних об’єктів.

Як мали б проводити ці реставраційні роботи?

Головне правило реставрації – не нашкодити пам’ятнику, тобто робити треба так, щоб естетичний вигляд залишився таким, яким він був до початку робіт. Усі технології повинні бути такими, якими будували об’єкт. Друге правило – поновлення процесу, тобто повинна залишатися можливість у перспективі виправити певні елементи. У даному випадку виправити вже нову конструкцію неможливо. Адже, наприклад, черепицю не вдасться відновити.

Чи повинна Україна звернутися до ЮНЕСКО, щоб в якийсь спосіб вберегти об’єкт від руйнування окупантами?

Ми дуже добре розуміємо з ким ми маємо справу. Кавалерійським наскоком це питання не вирішити. Тільки міжнародний тиск може змінити ситуацію. Нещодавно я взяла участь в заходах, які організувало МЗС. У посольстві України у Франції ми зібрали аудиторію зі спеціалістів ЮНЕСКО, спеціалістів Центру культурної спадщини, представників дипломатичних місій іноземних держав, що працюють в ЮНЕСКО. Ми розповіли їм про ситуацію, яка склалася з ханською мечеттю. Мені здається, нас почули. Також в посольстві України в Португалії був захід, на якому ми говорили щодо ситуації з культурною спадщиною в Криму. Це перший напрямок, в якому повинна працювати Україна.

Другий напрямок – судові позови. Сьогодні готується великий позов до міжнародних судів на предмет стирання кримськотатарської культури на окупованій території. Ми зараз готуємо матеріали, які будуть підтверджувати злочини щодо культурної спадщини не тільки кримських татар, а й України в цілому.

28 квітня цього року в Анкарі відбудеться велика науково-практична конференція, котра буде присвячена Ханському палацу. У мене є сповідання, що ми зможемо привернути увагу наукової спільноти для моніторингу ситуації в Криму. Повинна бути створена комісія, яка приїде на півострів і підготує звіт. Але чи пустить Росія наукових спостерігачів на ці об’єкти –  питання. Вона може пустити їх на ті об’єкти, які є в переліку Світової культурної спадщини. Сьогодні це тільки два об’єкти – Херсонес та «Артек». Ханський палац знаходиться тільки в попередньому списку.

Вкрай важливо, щоб проблематика втрати культурної спадщини на окупованих територіях звучала в іноземній пресі.

Якщо ханська мечеть уже втрачена, то тепер її не зможуть подати в ЮНЕСКО?

Номінаційне досьє було подано до 2014 року. Протягом 2014 року його повинні були розглянути, вирішити, чи включати цей об’єкт  –  історичне середовище столиці кримського ханства міста Бахчисарай – у список Світової культурної спадщини, чи ні. На жаль, події 2014 року (анексія Криму  Росією – Главком) тимчасово зупинили цей процес.

Є Гаазька Конвенція 1954 року Про захист об’єктів культурної спадщини у випадку збройного конфлікту. Дія Конвенції поширюється і на територію окупації. У документі є поняття як спеціальний захист. Мені здається, що зараз потрібно сформувати список всіх об’єктів у Криму, не тільки кримськотатарських, які потребують такого захисту.

Основний критерій для включення в список культурної спадщини – автентичність об’єкта, бо чи залишиться вона у пам’яток після деокупації – відкрите питання.

 

 

 

 

 

Розмовляла Наталія Малиновська

 

 

 

 

 

Джерело: Главком

 

Залишити коментар

Filed under Uncategorized

Напишіть відгук

Please log in using one of these methods to post your comment:

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s