Гарет О’Нейл: Критичний підхід і вільне висловлення думок є вирішальним для демократії в Європі

6 квітня 2018 р.

Європейська рада докторантів і молодих учених (Євродок) є неурядовою організацією зі штаб-квартирою у Брюсселі. Вона об’єднує національні організації докторантів і молодих учених з 35 країн Європи, що репрезентують інтереси молодих учених на європейській арені. 

Україна є членом Євродоку з 2014 року. Інтереси молодих українських науковців у Євродоку представляє Рада молодих учених при МОН.

Про те, що хвилює європейську наукову молодь, розповів президент Євродоку Гарет О’Нейл.

— Пане Гарет, які виклики нині стоять перед молодими вченими Європи?

—Основні виклики, які Євродок вважає істотними для молодих науковців Європи, — це брак можливостей залишитися в академічному середовищі і перехід на неакадемічний ринок праці; перехід до відкритої науки (Open Science) і зростання кількості питань психічного здоров’я (mental health issues) в академічних колах.

— Як Європейська рада докторантів і молодих учених впливає на розв’язання цих проблем?

— Євродок координує діяльність робочих груп з молодих науковців і спеціалістів з різних важливих тем. Наші робочі групи працюють у таких напрямах: питання зайнятості та кар’єри; відкрита наука і питання психічного здоров’я для молодих науковців.

— Чому важливо, щоб асоціації молодих учених у Європі об’єднувалися для розв’язання спільних проблем?

— Євродок представляє асоціації молодих науковців (у Європі молоді науковці (early-career researcher) не обмежуються віком, а визначаються позицією в кар’єрному розвитку. — О.Р.) з 32-х країн Європи. Ця співпраця має вирішальне значення для визначення важливих проблем молодих учених та їх розв’язання.

— Які результати такої співпраці?

— Євродок організовує семінари і конференції для тих, хто розпочинає наукову кар’єру; проводить опитування і розробляє політику для молодих науковців у Європі — як-от, наприклад, наша недавня заява щодо Рамкової програми-9.

— Які реформи у сферах освіти і науки відбуваються нині в Європейському Союзі?

— Європейська комісія вважає, що освіта і наукові дослідження в Європі мають бути більш відкритими. Концепція “Відкрита наука” передбачає обмін онлайн-інформацією про навчальні матеріали, дослідницькі дані та результати досліджень. Така політика кардинально змінить науку в Європі.

— Як концепція “Відкрита наука” може бути реалізована на практиці?

— Наразі найбільш розвинені два методи. Open Science — це відкритий доступ Open Access та відкриті дані Open Data. Метою Open Access є відкриття дослідницьких публікацій у журналах і сховищах. Метод Open Data передбачає відкриття даних досліджень у форматі FAIR (Findable Accessible Interoperable Reusable — доступний для пошуку, сумісний з багаторазовим використанням).

— Європейський Союз приділяє велику увагу науці та її ролі в суспільстві. Цікава ініціатива Асоціації випускників Марії Кюрі — My Science Super Heroes (Моя наука Супергерої). Вона спрямована на залучення дітей до науки і таким чином заохочує їх прагнути ставати вченими.

— В умовах онлайн-технологій навчання зменшується попит на “живе викладання” в університетах, відповідно значно зменшується попит на працю професорсько-викладацького складу. У зв’язку із цим постає питання: де молоді вчені Європи можуть знайти роботу, якщо вакансій в університетах немає ?

— Одна з головних проблем, з якою молоді науковці стикаються в Європі, — це те, що вони змушені залишати університети. Відтак у них часто виникає почуття розчарування від того, що вони не змогли залишитися в науковій галузі. Справді, шанс залишитися працювати в академії на все життя реально невеликий, але є чимало можливостей для кар’єри в державному та приватному секторах.

— Як високий рівень мобільності позначається на сім’ях молодих дослідників?

— Молоді дослідники — це справді високомобільні люди, вони часто подорожують усередині своїх країн та поза їхніми межами з метою здійснення докторських та постдокторських досліджень. Така мобільність є стресовою для них самих та їхніх сімейних стосунків і навіть може змусити молодих дослідників відкласти створення сім’ї.

— Які програми підтримки дітей та сімей молодих учених є в Європі?

— Мені не відомі жодні структурні інституційні програми в Європі, які пропонували б підтримку сімей молодих учених і дослідників. Незважаючи на те, що це загальноприйнята практика в державному і приватному секторах для початківців-професіоналів. Тому, вважаю, академічна сфера повинна пропонувати більшу підтримку сім’ям молодих учених.

— Чому для країн важливо мати певну критичну масу інтелектуалів, науковців? Як це впливає на загальне соціально-економічне становище держави?

— Вчені й інтелігенція дають критичну оцінку нашим суспільствам, працюють над розвитком нашої громадськості як соціально, так і науково. Критичний підхід, вільне висловлення думок та наукових висновків є вирішальним для демократії в Європі.

 

 

 

 

Розмовляла Ольга Романенко

 

 

 

Джерело: Дзеркало тижня

Залишити коментар

Filed under Uncategorized

Напишіть відгук

Please log in using one of these methods to post your comment:

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s