Дінео Сеше Бопапе, художниця: Навіть після президентства Нельсона Мандели велика частина африканської землі залишається в руках білих

8 березня 2018 р.

Дінео Сеше Бопапе – південноафриканська художниця, яка створює картини з мінералів і землі, захоплюється українським чорноземом, визнається в любові до хачапурі і розповідає, що в якості сувенірів з України, привезе своїм рідним  в’язані шерстяні шкарпетки.

З південноафриканської художницею Дінео Сеше Бопапе, виставка якої відкрита в модній столичній галереї PinchukArtCentre, НВ зустрічається на шостому поверсі центру в кав’ярні ONE LOVE coffee. Бопапе, ставна темношкіра дівчина в тюрбані гірчичного кольору, виглядає рідкісним птахом серед інших відвідувачів закладу. Втім, вона звикла до уваги: ​​персональні виставки Бопапе проходили в Нью-Йорку, Парижі, Лондоні і Амстердамі.

– Дінео, – просто вітається вона, відповідаючи на рукостискання.

Недовго думаючи над меню, ми робимо замовлення – яйця Бенедикт і карпаччо з лосося. Також, всупереч назві закладу, замовляємо трав’яний чай. Аромати трав можна вловити і чотирма поверхами нижче – на виставці Бопапе, любительки сміливо експериментувати з природними матеріалами.

У минулому році роботи африканки з величезними масивами чорнозему, трав і мінералів завоювали головну премію міжнародного конкурсу Future Generation Art Prize, що проходив в PinchukArtCentre, плюс $100 тис. призових.

36-річна Бопапе – одна з тих африканських художниць, мистецтво яких перетворилося в модний тренд глобального арт-ринку. Якщо десять років тому колекціонери і арт-дилери світу вишукували висхідних зірок Китаю, то сьогодні вони виглядають таланти Африки.

Втім, Бопапе самородком сонячного континенту не назвеш: вона вивчала живопис і скульптуру в Дурбанському технологічному інституті, а ступінь магістра образотворчих мистецтв отримала в Колумбійському університеті в Нью-Йорку. У минулому році роботи африканки були представлені на головному арт-заході світу – Венеціанської бієнале.

 

На створення масштабних робіт із землі і мінералів в PinchukArtCentre у Бопапе пішло дві з половиною тижні. Трави, необхідні для композиції, вона купила в Києві на Бессарабці, а керамічні елементи на її замовлення зробив український майстер. Земля – ​​теж українська, але змішана з грунтом з печери Канго в ПАР, з Конго і з інших місць планети. Є навіть трохи грунту з Ісландії.

– Земельна політика – це питання, яке хвилює сьогодні всіх жителів Південної Африки, – починає пояснювати художниця, чому використовує в своїх роботах землю. – Колись вся територія була розділена між європейськими колонізаторами, і навіть після перемоги демократії і президентства Нельсона Мандели велика частина землі залишається в руках білих.

Тут же Бопапе уточнює, що питання землі – не просто проблема матеріальної власності: земля – ​​це джерело прожитку, а ще – запорука суверенітету.

– Мінерали, нафта, інші корисні копалини – всі ці ресурси видобувають нинішні власники. При цьому весь прибуток вони залишають собі, а навколо в злиднях живуть люди, яким насправді повинні належати ці території.

Я не можу втриматися від паралелей з Україною, де питання з відкриттям ринку землі залишається гострим і болючим досить тривалий час.

Роблячи ковток чаю, Бопапе тут же жваво підтримує мене:

Тема землі дійсно непроста, але плюси в ній є, і дуже серйозні, – з натхненням говорить вона. – Якщо народ починає усвідомлювати важливість своєї землі, розуміє, що вона для нього означає, і вчиться відстоювати свій суверенітет, він стає по-справжньому незалежним.

Ще один важливий елемент для художниці – це вода. Тому в інсталяції використані зрізи дерев, що росли біля водойм, а серед фігур, сформованих з грунту, є обриси риб. Вода особливо цінується в розпеченій сонцем Африці, до того ж один з найбільших міст ПАР Кейптаун найближчим часом може виявитися першим мегаполісом світу, що залишилився без водопостачання. Про кризу, що наближається, причиною якої стали роки посухи, вже попередили владу і попросили городян обмежити споживання води.

– Ситуація дуже серйозна, – говорить Бопапе. – Є певний ліміт води, який можна використовувати за день. Раніше обмежувати споживання доводилося тільки біднякам, а тепер уже і середній клас змушений боротися за доступ до водних ресурсів.

Води не вистачає не тільки людям – страждають також тварини і рослини. Це велика проблема для фермерів і експортерів сільськогосподарської продукції.

– Але минулого тижня в Кейптауні несподівано пройшов сильний дощ, – на обличчі Бопапе розквітає посмішка, її очі світяться радістю. – Всі були по-справжньому щасливі.

Я питаю художницю, чи знала вона, вибираючи матеріали для інсталяції, що для українців земля теж має особливого сенсу. Бопапе визнається, що не знала.

– Коли я подавалася на премію, то мало чула про Україну. І тільки минулої весни, вперше приїхавши сюди, дізналася вашу історію: про знамениті українські чорноземи, про те, що під час Другої світової війни вивозили землю з України, і про нинішній конфлікті з Росією.

У родючості української землі гостя вже встигла переконатися сама:

– Інсталяції з грунту я робила в Південній Америці, Зімбабве, Нью-Йорку і Канаді. Майже всюди – раніше чи пізніше – з них починали з’являтися рослини. Десь це займало більше часу, десь менше – залежно від складу грунту. Але тут, в Україні, перші паростки з’явилися ще до того, як ми закінчили інсталяцію. Такої швидкості я не бачила ніде – це просто диво.

Захоплення Бопапе з приводу українського чорнозему перериває офіціант, що з’явився з нашим замовленням.

Поки співрозмовниця розправляється з прозорими скибочками лосося, вмочуючи їх у жовток, я продовжую препарувати її творчість.

– У ваших роботах часто зустрічаються символи чоловічого і жіночого начал. Ви думаєте, в сучасному світі рівність статей вже настала?

Бопапе відповідає несподівано емоційно:

– Буквально днями в центрі Києва, в будинку, де я зупинилася, я стала свідком того, як чоловік напав на жінку, утримуючи її в ліфті як заручницю. Це було обурливо. Але таке могло статися де завгодно, не тільки в Україні.

Втім, гостя запевняє: від поїздки до Києва залишаться і приємні спогади. Перш за все – від співпраці з українськими колегами. А ще – від знайомства з київськими ресторанами. Причому куди більше, ніж українська, африканці сподобалася грузинська кухня:

– Я зазвичай не їм ні молочних продуктів, ні борошняних виробів, але хачапурі – це щось неймовірне! – захоплюється Бопапе.

Останнім часом художниця живе в Йоганнесбурзі. Це місто недавно потрапило в міжнародні випуски новин після того, як активісти однієї з політичних організацій розгромили місцевий магазин шведської компанії H & M. Причиною стала реклама з расистським підтекстом. Я питаю співрозмовницю, що вона думає з приводу цієї ситуації.

– Тоді протести прокотилися не тільки по Йоганнесбурзі, їх підтримала вся Африка. Резонанс розійшовся по всьому світу, і всі, хто були залучені, всі, хто належить до цієї політичної партії, дуже пишаються результатом. Але були і ті, хто вважав, що енергія, витрачена на цей протест, могла бути спрямована на щось більш важливе.

Тут же художниця зізнається, що сама є прихильницею протестів і хоч сьогодні вийшла б на вулицю, таким чином висловлюючи обурення проти цілком конкретних речей – згвалтувань, корупції чи гомофобії.

Офіціант приносить десерт як раз тоді, коли ми закінчуємо розмову. Під кінець я питаю Бопапе, що вона відвезе з собою на пам’ять про Україну. Африканка посміхається:

– Я купила пучок лимонної вербени. Поки не знаю, в якій роботі її використовую, але у неї просто неймовірний запах. А ще привезу всім своїм родичам в подарунок вовняні шкарпетки – купила їх в однієї київської бабусі.

 

 

 

 

фото:

PinchukArtCentre;

Розмовляв Олександр Медведєв

Повне інтерв’ю читайте в Діджитал-версії журналу Новий час

 

 

 

 

 

Джерело: Новий час

Залишити коментар

Filed under Uncategorized

Напишіть відгук

Please log in using one of these methods to post your comment:

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s