Дмитро Хоркін: Демосфен говорив, що голос людини — друге обличчя 03.01.2018

3 січня 2018 р.

Його голос називають голосом Українського радіо. Дмитра Хоркіна знають як ведучого прямоефірних передач, спецпроекту «Донбас-UA», радіожурналу «Слово».

Віднедавна слухачі захопилися передачею «Лайфхак українською».
А ще він проводить державні протокольні урочистості. Його знають як диктора парадів до Дня Незалежності у Києві. Вперше провів на Софійській площі в Києві святкування Різдва 25 грудня.
А з минулого червня Дмитро Хоркін ще й генеральний продюсер Українського радіо. З ним сьогоднішня розмова — зокрема, про радіо «Культура» і «Промінь», проекти Наталки Соколенко та Ірини Славінської.
Із дитинства любив слухати радіо 
— Дмитре, як так сталося, що ви потрапили на радіо?
— Можливо, у когось це викличе усмішку, але я з дитинства любив слухати радіо. У мене були свої улюблені диктори: Микола Козій, Ігор Мурашко…Народився я в Торезі, що на Донеччині. Жив там iз батьками до сьомого класу, а потім ми переїхали на Полтавщину. У школі я завжди був ведучим усіх заходів і концертів. Згодом навчався у Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова і там весь час проводив усілякі заходи. До речі, школу закінчив із золотою медаллю, хоча особливо не «гриз граніт науки».
Я приніс Майорщинській середній школі, що в Гребінківському районі, перемогу на двох олімпіадах: з англійської мови та історії. Уявляєте: на олімпіаді знавці зі спеціалізованих ліцеїв і я, де англійську всього лише двічі на тиждень вчили!
А знаєте, як я вступав до вишу? До слова, саме у той рік скасували пільги для медалістів. Отже, розвіз документи, зокрема і до Шевченкового університету. Та не сподобалося мені, що приймальна комісія так далеко розташована (сміється). А тут поруч Володимирський собор, метро… Вступив без проблем на бюджетне навчання. Вперше я подивився парад на Хрещатику і мені страшенно не сподобався диктор. Він підпер голову рукою й щось нерозбірливо говорив. І я собі дав слово, що колись я вивчуся й вестиму парад iз Хрещатика…
— І ваше бажання здійснилося. Як довго ви до цього йшли?
— Навчаючись на другому курсі, я натрапив на оголошення, що на Українське радіо потрібні диктори. Швиденько зателефонував, говорив iз самим президентом радіокомпанії. Той запитав, скільки мені років. Відповів — вісімнадцять. І тут почув: «Мчи сюди, збиваючи коліна!» Був грудень. Ведуча посадила мене поруч. Прямий ефір. Прямі дзвінки до студії. Сиджу, слухаю. І раптом, під час заставки, ведуча виголошує: «А зараз — прогноз погоди, з яким вас познайомить Дмитро Хоркін!» До мене повернули мікрофон, я не розгубився й усе чудово прочитав. Наступного дня приніс вісім гривень на трудову книжку.
— І за увесь цей час не було казусів?
— Та ні, не було. Якби я не вмів контролювати себе, то мене б не запрошували на президентські концерти й заходи.
— Мрія провести парад коли здійснилася?
— Це сталося у 2011 році. Останні роки я веду паради на День Незалежності, День Перемоги і всі офіційні заходи. До речі, мене запрошують поставити голос відомі особистості.
— До вас приходить багато людей у прямий ефір. Що запам’ятовується?
— Для мене — це свого роду університет. Від спілкування з кожною людиною беру щось корисне для себе, відкриваю якийсь секрет, занотовую. Люблю спілкуватися з радіослухачами. Якими б гострими не були їхні коментарі, навіть інколи агресивними, намагаюся знайти спільну мову. І мені це вдається.
Три десятки нових проектів лише на Першому каналі УР 
— Дмитре, які зміни Українського радіо найвідчутніші нині? 
— Із вересня в ефірі почала працювати нова команда продюсерів, ведучих, журналістів. Це таки справді історична подія. Українське радіо з 93-річною історією увійшло в нову епоху. За цей короткий час з’явилися нові передачі, нові проекти. Це ранкові й вечірні прямі ефіри. Радіослухачі мають можливість почути найголовніші події в режимі «зараз про зараз», саме ті події, які миттєво відбуваються.
За цей час на першому каналі Українського радіо у нас вийшло 25 нових лінійних проектів і 5 спеціальних. Зокрема, ми говоримо і про історію Українського радіо, голоси відомих журналістів, які працювали у різні роки. А до Дня Незалежності у нас був цикл інтерв’ю з журналістами, які працювали на Українському радіо саме у 90-ті роки, коли Україна відновлювала свою незалежність. Наступного року плануємо більше спеціальних проектів.
— Хто нові журналісти на Українському радіо? 
— До нашої команди долучилася Наталка Соколенко з авторським спецпроектом про корупцію «Коло доброчесності». Разом iз нами й відома теле- й радіоведуча Ірина Славінська, яка веде спеціальний проект «Правда людини понад усе». В прямому ефірі обговорюються важливі й актуальні теми.
— Кардинально змінилося радіо «Промінь»?
— «Промінь» справді омолодився. Це практично молодіжний канал. Там вісім шоу. Оновлена й програма «На свіжу голову». Вона розпочинається на початку дня, робиться журналістами й продюсерами справді на свіжу голову, зі свіжими й цікавими темами. А ще «Промінь» живий, тому, що наша найбільша студія — Будинок звукозапису біля Кловської, повністю завантажений роботою.
Саме звідти звучить авторське музичне шоу з Євгеном Павлюковським, у прямому ефірі музиканти, молоді артисти грають, спілкуються з радіослухачами усієї України. Багато цікавинок. Не можу не згадати цікавий проект, який називається «Модний сезон з Марією Сизон». Вперше слухачі радіо «Промінь» зможуть стежити за останніми модними тенденціями.
— Родзинкою був і залишається канал «Культура»? 
— Так, третій канал «Культура» — це справді наша ро­дзинка. Оновлений канал стартував 1 жовтня у Всесвітній день музики. З того часу записано і вийшло в ефір 26 серій радіодетективів. До речі, ми одні з тих, хто отримав лист-благословення на використання творів Агати Крісті в радіоефірі від Британського королівського товариства Агати Крісті. У нас 74 театральні радіопередачі, 8 нових літературних проектів у прямому ефірі.
Це прямоефірні культурологічні, культурно-пізнавальні, освітньо-пізнавальні, мистецькі, музичні програми. На численні прохання радіослухачів ми відновили «Театр перед мікрофоном», радіопостановки, прямі трансляції з найкращих оперних залів світу. Ми почали працювати для європейських суспільних мовників.
— У прямих ефірах ра­діослухачі мають можливість спілкуватися з улюбленими артистами, ведучими… 
— Так, радіослухачі впізнають провідні голоси Ірини Грей, оксамитовий баритон Михайла Павлова, легенду-оповідача Бориса Лободу.
— Ви постійно орієнтуєтеся на смаки слухачів ?
— Звісно. І, найголовніше — це стандарти мовлення — оперативність і актуальність. Наприклад, ми можемо повідомити, що подорожчав хліб у Чілі, але це не актуально радіослухачу, який чує нас у Вінниці. На події відгукуємося оперативно — хвилин через 19-15 наші журналісти ведуть прямі ефіри з місць подій.
— В новому році продовжуватимете дивувати радіослухачів?
— Так, готуємо багато цікавих програм, викликів. Хочеться дивувати приємними новинами.

 

 

 

Розмовляла  Людмила ЧЕЧЕЛЬ

Advertisements

Залишити коментар

Filed under Uncategorized

Напишіть відгук

Please log in using one of these methods to post your comment:

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s