Катерина Рожкова: Тільки спільними зусиллями можливо відновити економіку

19 грудня 2017 р.

Національний банк України з початку року спостерігає позитивну тенденцію зростання обсягу кредитів як фізичним, так і юридичним особам

Українські банки мають гроші й зацікавлені в тому, щоб на них заробляти. Утім, вони не поспішають знижувати ставки, вважаючи ризики надто високими.

Таким чином, в Україні попит на кредити відносно невеликий через високі процентні ставки, які наразі вищі 10%. Для того, щоб ці ставки знижувались, потрібна стабільна ситуація в економіці країни.

Крім того, з 15 грудня 2017 року НБУ підвищив облікову ставку з 13,5% до 14,5% річних. Експерти прогнозують, що вона ще не один раз може зрости.

Заступник голови Нацбанку України Катерина Рожкова розповіла НВ Бізнес, що НБУ планує робити з обліковими ставками та банківською системою України.

– У минулому році багато говорилося про те, що банківська система має пройти очищення, перезавантаження, а потім вона почне кредитувати. І начебто у цьому році потрібно вже бачити результати. Які вже є результати?

– Результати є, але вони не такі, на які ми розраховували. Відновлення кредитування відбувається, але темпи не високі. У першу чергу, ми спостерігаємо відновлення споживчого кредитування. Це перший сегмент, на який банки звернули увагу після того, як були докапіталізовані. І сьогодні темпи видачі нових споживчих кредитів досить високі. Банки активно працюють у цьому сегменті.

Але ми розуміємо, що для економіки важливо кредитування самої економіки, щоб вона могла відновлюватись. І тут є декілька серйозних причин, чому все йде повільніше, ніж нам би того хотілось. У першу чергу, це високий рівень закредитованості більшості галузей. Наразі він трохи знижується, але все ще недостатньо для того, аби банки могли надавати нові кредити.

Чому така висока закредитованість? Дуже багато підприємств мали кредити у валюті, не маючи при цьому валютної виручки. І в результаті девальвації ці борги збільшились, а можливість підприємства генерувати грошовий потік для того, щоб їх обслуговувати, залишилась на тому ж рівні, якщо не знизилась. І тому зараз дуже складно відновити свій рівень і вийти на нормальне обслуговування та можливість отримати додаткові обігові кошти.

Крім того, дуже високий рівень непрацюючих кредитів у банківській системі. Що потрібно для кредитування? По-перше, щоб банківська система була докапіталізована. По-друге, треба відновити ресурсну базу у банках для того, щоб ліквідність банківської системи не просто стабілізувалась, але й почала зростати. Це вже відбувається. Треба, щоб відсоткові ставки знижувались. Це все завдяки фінансовій стабілізації, яку внаслідок впровадження нових підходів до монетарної політики імплементував Національний банк.

Таким чином, сьогодні ми маємо капіталізовану, ліквідну банківську систему, абсолютно чіткий тренд на зниження відсоткових ставок. За валютними депозитами вони на історичному мінімумі, а за гривнею – на шестирічному історичному мінімумі. Тобто вони вже такі низькі, якими майже ніколи не були у нашій країні. І це відображається на вартості кредитних коштів.

– Але ж кредити для бізнесу і досі дорогі. Чому це відбувається?

– Якщо ми порівняємо кредити для бізнесу в країнах Європи з нашими, ставки вищі. Але ж і ставки за депозитами все ще вищі. Так, вони сьогодні не 30%, а 14%. Але банку необхідно мати різницю між залученими коштами і тими, які віддають у кредити. З чого ця різниця формується? По-перше, є звичайні затрати, які треба перекривати, але є поняття кредитного ризику, і він все ще високий. Рівень поганих кредитів у банківській системі перевищує 55%. Звичайно, коли банк видає новий кредит, він буде закладати цей підвищений ризик. Чому є погані кредити? Тому що на сьогодні робота з проблемними активами ускладнена насамперед небажанням великих позичальників врегульовувати ці питання з банками: вони хочуть, щоб їм все пробачили, а так не буває. По-друге, вони намагаються маніпулювати законодавством, щоб не врегульовувати цю заборгованість. По-третє, треба навчитися домовлятись. Позичальники, які не сплачують свої борги, повинні зрозуміти, що якщо вони хочуть, щоб їх бізнес існував довго, вони мають берегти свою репутацію, вміти домовитись з кредитором і врегулювати це. В іншому випадку, жоден банк ніколи не надасть їм додаткові позики ні в Україні, ні за її межами.

– Фахівці, що працювали за кордоном, кажуть, що в більшості країн починається зростання економіки, якщо відсоткова ставка нижча за 10%. Коли у нас буде така ставка?

– Національний банк впливає на рівень відсоткових ставок шляхом встановлення своєї ключової ставки – облікової. А вона сильно залежить від прогнозованого рівня інфляції, оскільки Нацбанк перейшов у своїй політиці до таргетування інфляції. Не фіксації того, що є, а прогнозу на майбутнє і управління тим, що буде через рік. Тому це питання не тільки до Національного банку. На сьогодні дуже багато говорилось про те, що рівень інфляції зараз вищий, ніж очікувалось раніше. І це в першу чергу через здорожчання продуктів харчування внаслідок низького врожаю фруктів і овочів та розширення експорту м’ясо-молочної продукції, а також через підвищення собівартості товарів та послуг завдяки зростанню заробітних плат. При цьому зростання економіки не відбулось такими ж темпами. Ці фактори штовхають інфляцію вгору, і Нацбанк своєю ставкою змушений реагувати на це.

– Наступного року у бюджеті прогнозується інфляція на рівні 7%. Це означає, що облікова ставка може бути нижчою або близькою до цього?

– У будь-якому випадку ми прогнозуємо і визначаємо свою облікову ставку з урахуванням прогнозного рівня інфляціїЯкщо ми будемо бачити, що ризиків щодо зростання інфляції немає або вони знижуються, причин для проведення жорсткої монетарної політики не буде. Якщо ж ми бачитимемо суттєві ризики, то будемо змушені проводити жорсткішу монетарну політику.

– А які ризики ви зараз бачите?

– На інфляцію впливає дуже велика кількість факторів. На якісь ми можемо впливати, на окремі – ні. Тому що темпи зростання цін залежать, наприклад, від зовнішнього середовища, від того, що відбувається за межами України. Наша держава впливає в першу чергу на внутрішнє споживання. Це дає дуже швидкий поштовх для інфляції. Якби ми бачили структурну перебудову економіки і економічне зростання, яке було б збалансоване відповідним ростом споживання, то це було б нормально. Поки що тут у нас диспропорція, і це є основним ризиком, який ми бачимо.

– Тобто як тільки у нас зростає економіка, люди починають більше споживати, але ми не бачимо, що люди інвестують?

– Коли пропорційно зростає економіка і споживання – це нормально. Але коли споживання зростає швидше, ніж економіка, є основні ризики, які негативно впливають на рівень інфляції.

– Що ви робите для того, щоб кредити для бізнесу та для пересічних громадян стали більш доступними?

– Ми можемо діяти монетарними інструментами. Це ключова ставка. Вона понижувалась досить довгий період часу –  з 30% на початку 2015 року, і прийшла до сьогоднішнього рівня 14,5%. І ми бачимо, як сьогодні працює наш трансмісійний механізм. На зміну ставки реагує міжбанківський ринок, ринок цінних паперів і відповідно реагують депозитні та кредитні ставки. Крім того, сьогодні ми намагаємось знизити ризик кредитування двома шляхами. По-перше, посиливши вимоги до комерційних банків під час оцінки нових кредитів для того, щоб премія за ризик у банку була мінімальною. Це нові кредити та нове кредитування. По-друге, ми активно працюємо над тим, щоб допомогти їм врегулювати проблемні кредити, вивільнивши їхні ресурси, і знову ж таки не закладати.

– І які кроки?

– Перше – це законопроект про кредитний реєстр: він дасть можливість керувати новими кредитами і їх якістю, допомагати банкам це робити. Друге – законопроект про створення компаній з повернення активів. Він фактично створить вторинний ринок для врегулювання поганих активів.

– Такий державний колектор?

– Це не державні компанії. Ми говоримо про створення умов для роботи таких компаній. Вони можуть бути різними. І ми сподіваємось, що перші з них будуть компанії з міжнародними інвесторами, такими як EBRD або IFC, які мають репутацію на ринку, і зможуть і надавати сервіс, і залучати інвестиції в активи, які потребують відновлення.

– Тобто зараз є такий законопроект?

– Так, є. Ще один законопроект, уже давнішній, про який уже багато хто забув – про посилення захисту прав кредиторів. Він дуже важко йде, але не можна опускати руки. Дуже важко роз’яснювати позичальникам, особливо тим, які не хочуть нічого сплачувати, що треба все-таки врегульовувати ці питання. Але мені здається, що цю роботу треба продовжувати і ми будемо це робити як Національний банк.

– Чи можемо ми сподіватись, що споживчі, іпотечні та автомобільні кредити стануть доступнішими наступного року?

– Я вірю в те, що завдяки нашому інструментарію, правильному управлінню і співпраці з урядом в частині управління інфляцією ми все-таки будемо виходити на прогнозні показники, а значить вона буде знижуватись. Буде знижуватись наша облікова ставка, а отже і вартість ресурсів. Але треба розуміти, що у нас поки що недостатньо якісних платоспроможних позичальників. Споживчі кредити зазвичай не є дуже великими і тут простіше. Але коли ми говоримо про іпотеку, кредитування автомобілів, треба розуміти, що якість позичальників залишається все ще низькою, і банкам важко це робити. Крім того, існує заборона на стягнення застави стосовно іпотеки. Її потрібно знімати, бо поки заборона існуватиме, ніхто не буде нормально кредитувати іпотеку.

– Якщо всі ці заходи, законопроекти будуть прийняті, то що ми побачимо?

– Якщо вони будуть не тільки прийняті, але й імплементовані. Це дуже важливо, тому що зараз діють закони, за якими позичальник має повертати свій борг. Але він чомусь не погашає, іде в суд, намагається отримати якісь рішення, робить фіктивні банкрутства. Тому важливе не тільки прийняття, але й правильна імплементація цих законів. І врешті-решт розуміння усіх гравців – це і бізнес, і банки, і законотворці, і судові органи – що тільки спільними зусиллями можливо відновити економіку та досягти того рівня інфляції, який закладено у бюджеті наступного року. Відновлення економіки не може відбутись без банківських кредитів, поки існуватимуть проблеми з поганими боргами, поки будуть прийматися не зовсім коректні судові рішення. Потрібно розуміти, що це спільна робота. Цей момент вже врегулювали, коли приймали бюджет на 2018 рік.

 

 

 

Розмовляли Ірина Лесишин, Андрій Юхименко

 

 

 

Джерело: НВ

Залишити коментар

Filed under Uncategorized

Напишіть відгук

Please log in using one of these methods to post your comment:

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s