13 жовтня 2017 р.
Фото: Сергій Старостенко
В інтерв’ю Тижню посол Ісламської Республіки Іран розповів про те, як його країна сприймає виклики сепаратизму й тероризму, про відносини між мусульманськими конфесіями та перспективи економічної співпраці з Україною.
Як ви оцінюєте референдуми в Каталонії та Іракському Курдистані? Чи варто порівнювати ці дві події?
— В ім’я Аллаха Милостивого і Милосердного! Всі країни світу, крім однієї (Ізраїлю. — Ред.), не визнали референдуму в Іракському Курдистані. Збереження цілісності будь-якої держави — це дуже важливий принцип міжнародної політики. Головний зовнішньополітичний лозунг Ірану — підтримка територіальної цілісності держав. Ми однаково оцінюємо події і в Іракському Курдистані, і в Каталонії, подвійних стандартів у цьому питанні не визнаємо. Якщо порушувати питання про незалежність із релігійних чи культурних міркувань, то у світі різко зросте кількість конфліктів.
Чи готовий Іран до перегляду ядерної угоди, як на тому наполягають США й особисто Дональд Трамп?
— Ми вважаємо чинну угоду розумною, логічною та зручною для всіх сторін. Її підтримала Рада Безпеки ООН. Іран виконав усі взяті на себе зобов’язання в межах згаданого
документа. Усі країни 5+1 це підтвердили. Це не двостороння домовленість із США, які, до речі, не виконали своїх зобов’язань, на жаль. Якщо американська сторона навмисне не виконуватиме угоду й Іран не отримає передбачених цим документом гарантій, реакція Тегерана буде відповідна.
Що саме ви маєте на увазі?
— Дасть Бог, до цього не дійде.
США, Росія, Іран — кожна країна відводить собі провідну роль у боротьбі з тероризмом. У чому ви бачите різницю підходів?
— Лідер Ірану Гасан Ругані на Генасамблеї ООН закликав відмовитися від насилля та екстремізму. Мир і стабільність — основа розвитку всього людства. Тероризм — протилежний до цього процес. Іран у боротьбі з терористичними угрупованнями, які підтримують деякі країни, налаштований дуже рішуче. Але водночас тероризм, на жаль, є великим ринком збуту зброї, є зацікавлені сторони. До того ж бездіяльність світової спільноти посприяла поширенню тероризму. Щоб викорінити тероризм, щоб покінчити з ним, потрібен реальний, неполітизований підхід.
Не буває хорошого чи поганого тероризму. Відомо, громадянами яких країн були ті, хто атакував вежі-близнюки в Нью-Йорку. Якщо ми подивимося на всі терористичні атаки, які сталися до 11 вересня та після в усьому світі, то не знайдемо серед терористів жодного громадянина Ірану. Так, на жаль, ці терористичні організації називають ісламістськими, їхні бойовики вважають себе мусульманами. Але ваххабітів не варто називати мусульманами. Іслам — це релігія любові, дружби, миру та добра. Наш Пророк проповідував високі моральні принципи.
Як пояснити зростання суперечностей між сунітами та шиїтами в мусульманському світі?
— Суперечностей між шиїтами та сунітами не більше, ніж, наприклад, між католиками й православними. Бог один, Коран один. А ті відмінності, що є, не можуть бути приводом для війни. У Катарі шиїти й суніти живуть мирно, в Іраку поруч живуть шиїти, суніти, ашури, християни. Там немає релігійних розбіжностей. І водночас імперіалістичні режими Заходу ведуть політику, спрямовану на роз’єднання мусульман, звідси й конфлікти.
Є хороший історичний приклад, що пояснює суть цих процесів. Британський прем’єр-міністр часів Імперії лорд Вільям Ґладстон зібрав у своєму кабінеті вельмож, заслав дуже великий килим, у центрі якого помістив Коран і сказав присутнім: «Хто може взяти цю Книгу, не наступивши на килим?». Вельможі розгубилися. Тоді лорд став скручувати килим і таким чином підібрався до Корану. Він сказав: «Ми повинні забрати цю Книгу в мусульман, щоб володіти ними». Тобто є мета — роз’єднати мусульман, щоб між ними була ворожнеча. На жаль, ця колоніальна політика жива й досі.
Наскільки тісною є на сьогодні співпраця Ірану з Туреччиною та Росією?
— Для початку хочу сказати, що ми окремо вибудовуємо відносини з кожною країною. Так, наші контакти з Росією, наприклад, ніяк не позначаються на співпраці з Україною. Політика Ірану — мати хороші відносини з усіма країнами світу, особливо із сусідами. З Москвою та Анкарою нас об’єднує передусім боротьба з тероризмом. Ми повинні узгодити наші позиції в цьому питанні. Усім відома позиція Ірану щодо врегулювання сирійської кризи. Ми одна з небагатьох країн, яка від початку вважала, що зробити це можна тільки через переговори, передусім між сторонами конфлікту в самій Сирії.
Україна та Іран із різних історичних причин почали інтегруватися в глобальну економіку. Які шанси в наших країн відвоювати місце під сонцем?
— У нас є така приказка: якщо шкоду зупинили, то все, що далі, вже йде на користь. Нещодавно в одному зі своїх інтерв’ю я цитував нашого першого імама Алі: «Можливості — це як хмарини на небі, вони швидко біжать і тануть». Тобто якщо ми не скористаємося можливостями, які є в нас зараз, то вони зникнуть. Після зняття санкцій з Ірану до нас стали приїжджати численні делегації із Заходу, представники бізнесу почали укладати перші контракти. Вони бачать можливості, ґрунт для подальшої співпраці. Так само й з Україною. Тут є величезний потенціал і можливості, просто треба ними скористатися. Ми, наприклад, маємо в Україні чималий інтерес і готові реалізувати тут низку доволі цікавих та перспективних проектів. Насамперед нас цікавить присутність в аграрному секторі. Найближчим часом іранська сторона планує орендувати тисячу гектарів сільськогосподарських земель, щоб почати розвивати тут екстратериторіальне сільське господарство: вирощувати агропродукцію для її подальшого імпорту. Такий формат роботи ми практикуємо в багатьох країнах, але вирішили, що Україна буде головною в цьому напрямі. Інший важливий для нас сегмент — науково-технічна співпраця. Ми розраховуємо на взаємодію, образно кажучи, від дна моря до космосу, коло інтересів доволі широке. Багато українських спеціалістів, зокрема з Енергоатома, вже працюють у нашій країні. Окремо варто сказати про авіабудування. Тут у нас дуже хороші перспективи. Ми розглядаємо Україну як такий собі хаб, точку виходу на ринки Східної Європи. Наприклад, нафтохімічна продукція — спочатку ми виходимо на український ринок із наміром найближчим часом охопити ринки східноєвропейських країн. Плюс робоча група з транспорту та з енергетики — ми її створили в березні цього року на міжурядовому засіданні. На стадії переговорів перебуває проект у сфері залізничних перевезень. Ми зацікавлені в експорті іранських медичних препаратів до України також із перспективою виходу на ринки Східної Європи. Днями до України прибула делегація представників нашої фармацевтичної промисловості. Ще одна делегація приїхала з провінції Ісфаган, щоб організувати закупівлі зернових.
Що потрібно іранському інвесторові, щоб вкладати в Україну?
— Приїхавши до України, я дізнався, що на той момент 11 років не проводилися українсько-іранські міжурядові засідання. Я вже три роки працюю в Україні, на черзі сьоме таке засідання в Тегерані. У 2016-му було зафіксовано 30% зростання товарообороту між нашими країнами. У першому півріччі 2017-го спостерігаємо ще 30% приросту. В іранських бізнесменів немає якихось особливих вимог до України. Потрібні закони про захист приватної власності, про захист інвестицій, гарантії та певні преференції: податкові, митні канікули чи щось подібне.
Що має робити українська дипломатія, щоб наша країна стала помітнішою для Ірану?
— Новий посол України в Ірані досить активний. Але дипломатів не вистачає для повноцінної співпраці. На сьогодні ми маємо шість авіарейсів на тиждень між Києвом і Тегераном, але цілком могли б збільшити їхню кількість до чотирнадцяти. Туризм — це ще один важливий напрям, який варто розвивати. Плюс співпраця в царині освіти. Процедуру надання української візи громадянам Ірану спростили, але певні труднощі все ще лишаються, тож очікуємо змін у цьому питанні. Ми готові навіть обговорювати безвізовий режим між нашими країнами. Ну чи щонайменше сподіваємося на спрощення надання віз двом категоріям громадян: бізнесменам і туристам. Це дуже важливо для зміцнення двосторонніх відносин. Віце-прем’єр Геннадій Зубко недавно сказав, що Іран увійде до списку країн, із якими Україна має спрощений візовий режим.
Але наразі цю обіцянку не виконано. Зате такий режим отримали мікроскопічні країни. І навіть якщо все їхнє населення приїде до України як туристи, це незіставно з можливостями Ірану. Наші народи мають спільне коріння, про що недавно казав Павло Клімкін. Водночас держави, які не мають з Україною глибоких історичних та культурних зв’язків, опинилися в списку тих, із ким спрощено візовий режим. А Ірану там немає. Іранські туристи дисципліновані, щедрі й щиро люблять Україну. Дуже сподіваємося найближчим часом побачити українських туристів і в нашій країні. Ми відкрили консульський відділ, робота якого побудована так, щоб усі питання, з якими звертаються громадяни, розглядати впродовж одного дня.
Розмовляв Дмитро Крапивенко
Інтерв'ю з України 
Ви маєте увійти, щоб оприлюднити коментар.