Ярослав Жукровський: На співбесіді запитую, коли народився Степан Бандера

2 серпня 2017 р.

Журналіст «ВЗ» поспілкувалася з начальником Головного територіального управління юстиції у Львівській області Ярославом Жукровським.

“Юстиція відкрита для людей!”. З таким гаслом у серпні 2015 року прийшов на посаду керівника  Головного територіального управління юстиції у Львівській області 38-річний журналіст, юрист, громадський активіст Ярослав Жукровський. До того він працював помічником судді, науковим консультантом судді Конституційного Суду України. З перших днів запам’ятався гучними кадровими звільненнями. Як виконавчій службі управління юстиції вдається боротися із незаконними забудовами у Львові? Хто такі “чорні нотаріуси”? Чому обіцяний ремонт РАЦСу на вулиці Франка затягнувся на невизначений термін. Про ці та інші наболілі проблеми журналіст “ВЗ” поспілкувалася з Ярославом Жукровським (на фото).

– Почнімо з резонансних виконавчих проваджень щодо демонтажу незаконних будівель у місті Лева. Торік особисто була на нараді у голови Львівської ОДА Олега Синютки, де силовики визнали, що з деякими підприємцями не можуть собі дати ради, аби довести  до логічного завершення справи незаконних архітектурних монстрів.  

– По Львову є кілька резонансних проваджень щодо демонтажу об’єктів: ресторану “Хутірець” на Сихові, АЗС на вул. Лемківській, 8, двоповерхової будівлі на проспекті Чорновола, 67-а, багатоповерхівки на вул. Личаківській… Щодо цих об’єктів є рішення суду. У периферійних районах Львова подібні справи значно дрібніші, стосуються знесення огорожі, прибудови.  Здебільшого до суду звертаються міські та сільські ради. Закон пише, що витрати на знесення лягають  на позивача та боржника (власника незаконних будівель). У суспільстві є хибне враження, мовляв, до будівлі приходять виконавці і по цеглині розбирають її. Демонтажем займається спеціальна підрядна організація. Наприклад, мерія заплатила виконавчій службі за знесення АЗС на Лемківській, 8, мільйон гривень. Чому така велика сума? Щоб знести заправку, треба “вимкнути” пальне.

Щодо ресторану “Хутірець”, то суд визнав незаконність його зведення. Але під час судової тяганини власник якимось чином перереєстрував ресторан під… житловий будинок.  Виконавча служба приходить і повідомляє про знесення ресторану. І власник показує документ, що це ніякий не ресторан.   У вчорашньому ресторані прописана навіть малолітня дитина. Також нам показали рішення суду, яке забороняє виконавчій службі вчиняти будь-які дії, поки Феміда не визначить, чи це будинок, чи ресторан… Ось такі хитрі львівські підприємці… Знесення самобуду реальне, але це тривалий процес. Справи можуть тягнутися роками. Яскравий приклад — конфлікт з будинком на вулиці Ярославенка. Підприємець, який зруйнував будівлю, уклав з мерією мирову угоду у суді про те, що побудує музичну школу. Хоча суд постановив, що будинок композитора треба відновити.

Часто роботу виконавчої служби блокують громадські активісти. Є серед них напівтверезі атошники. Кажу їм: “Хлопці помирають на сході не за те, щоб тут панувало  беззаконня і невиконання судових рішень”. Функція громадського активіста — захист суспільних інтересів, а не захист людей, які порушують закон. У 2016 році наші державні виконавці внесли понад 800 подань щодо неможливості невиконання рішень суду, винесено лише два (!) вироки.

– Як львівська юстиція бореться із “чорними нотаріусами”?

–  На Львівщині працює понад 400 державних та приватних нотаріусів. Хто такі “чорні нотаріуси”? Ті, які, наприклад, реєструють право власності  на житло на підставі неповного чи сфальсифікованого пакета документів. Йдеться насамперед про гучну львівську справу  “Афера століття” (кількадесят об’єктів комунального майна приватизовано за участі нотаріусів, які внесли дані у реєстр на підставі фіктивних документів. — Авт.).

Майно відчужували за такою схемою. У документах вказували “лівих” посадових осіб районних адміністрацій. Подавали фальсифіковані реєстраційні свідоцтва 1999 року на бланку радянського взірця, однак  печатка була з тризубом. Нотаріус не перевірив документів, не подав навіть необхідного запиту, зареєстрував право власності на майно. Йдеться про десятки договорів на майно. Ці документи були зареєстровані настільки швидко, що за повільної роботи реєстру в робочий час це складно було зробити. У цих оборудках брав участь один нотаріус. Тепер питання до правоохоронців: яке покарання для цих осіб, чи повернуто майно у комунальну власність?

Ми отримували численні скарги стосовно ще одного приватного нотаріуса. Юстиція перевірила інформацію і внесла подання про анулювання його свідоцтва. Цей нотаріус реєстрував майно на підставі договорів, які не були підписані. Щодо цієї справи працівники юстиції отримували погрози. Були дзвінки зі столичних кабінетів з “рекомендацією” не чіпати цього нотаріуса.

– Коли нарешті “Дім щастя” на вул. Франка буде відремонтовано? Фасад та зали РАЦСу — у поганому стані.

– Бюджетне законодавство не підтримує наразі капітальних ремонтів будівель, бо є мораторій. Торік юстиція Львівщини розробила план поступового оновлення РАЦСу. Цього року полаковано підлоги  усіх залів. Стартує ремонт водостічної системи, оновимо частину фасаду. Міністерство юстиції виділить на перекриття даху 200 тисяч гривень.

Мені не подобається вінчальний обряд у РАЦСі. Працюємо над його оновленням. Буде класичний обряд, сучасний шлюб та етновесілля.

– Кажуть, ви особисто частенько отримуєте погрози щодо своєї професійної діяльності…

– За останні два роки часто отримував  “рекомендації”, дивні SMS-повідомлення. Відповідаю “рекомендаторам”, що звернулися не за адресою. Якщо раніше на цьому все завершувалося, то за останні місяці “рекомендатори” звернулися у НАБУ та у правоохоронні органи. Проти мене ініціювали порушення кримінальної справи щодо розтрати 16 тисяч гривень бюджетних коштів. Йдеться про зібрання трудового колективу управління юстиції на “Арені Львів”.  Гроші ми заплатили державному підприємству (“Арені Львів”) зі спецфонду, що не суперечить законодавству. Під час цієї наради я цитував  Нікколо Макіавеллі. Це не сподобалося громадським активістам…

За два роки в органах юстиції відбуваються численні звільнення. Посад позбулися кількадесят одіозних держслужбовців, які ледарювали. Щодо цього теж ініціюють  кримінальне провадження, мовляв, через незаконні звільнення державі завдано матеріальної шкоди. Вважаю це абсурдом. Від ледарів, яких звільнено, держава отримала більше користі, ніж зла.

Вирішив відповісти усім, хто мені погрожує: під час одного з телеефірів заспівав “Лента за лентою”, де є слова “Український повстанче, в бою не відступай”.

– Це правда, що на співбесіді з новими працівниками запитуєте їх слова цієї пісні?

– Правда! За останні два роки “Лента за лентою” стала гімном львівської юстиції. Торік під час відзначення Дня вишиванки ми її гуртом виконали. На співбесіді більшість її не співає, а говорить. Чому так роблю? Бо державний службовець нового формату має знати не лише закони, а й бути патріотом. Крім цієї пісні, запитую на співбесіді, коли народився Степан Бандера, коли прийнято першу Конституцію Пилипа Орлика.

– Як вам працюється з новим колективом?

– На “Арені Львів” вперше в Україні зробив таємне голосування серед своїх підлеглих. Просив оцінити мою роботу за 2016 рік за п’ятибальною шкалою. 80% працівників юстиції Львівщини поставили мені п’ятірки і четвірки. 20%  оцінили мою роботу на трійки, двійки та одиницю. Для мене це серйозний виклик. Жоден держслужбовець в Україні не проводив таємного опитування, не питав у колективу, як його оцінюють як керівника структури.

Довідка «ВЗ»

Ярослав Жукровський народився 5 вересня 1979 року в селі Підбірцях Пустомитівського району Львівської області. У 2003 році закінчив факультет журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка.  У 2005-му — юридичний факультет цього ж університету.

Перший кар’єрний крок  зробив у ПП “Марусь”, де працював юристом. Після цього — референт ректорату Львівського національного університету імені Івана Франка,  лаборант кафедри конституційного, адміністративного та фінансового права юридичного факультету ЛНУ ім. Франка. У 2006−2009 роках  був головою Львівського юридичного товариства,  у 2008−2009 роках — директором ПП «Юридично-консалтингове бюро Жукровського».

Фото з приватного архіву Ярослава Жукровського.

 

 

 

 

Розмовляла Марія Доротич

 

 

 

Джерело: ВЗ

Advertisements

Залишити коментар

Filed under Uncategorized

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s