Павло Рябікін, генеральний директор аеропорту «Бориспіль»: Зараз йдеться про, скоріше, інвестиції Борисполя в Ryanair

25 липня 2017 р.

Українцям потрібні доступні авіаквитки, аеропорт «Бориспіль» хоче виконати план по прибутку і дружити з МАУ, міністр інфраструктури Володимир Омелян – інвестицій у транспорт, а Ryanair – нові ринки через надлишок флоту і – дешево.

Здавалося б, Ryanair і Україна потрібні один одному, але домовиться у них не вийшло.

Більш того, скандал між «Борисполем», Міністерством інфраструктури Ryanair і став надбанням громадськості. Авіакомпанія поставила свої умови входження на український ринок. Вони влаштували міністерство, але категорично не влаштували «Бориспіль». Там підрахували, що квитки Ryanair по 30 євро коштуватимуть кожному українцеві побічно з бюджету 13 тис. грн. Аеропорт втрачає 2 млрд на рік. А 1,5% пасажирів, яких обіцяє авіакомпанія, того не варті.

Міністр Володимир Омелян, якому вдалося посадити за стіл переговорів міжнародну компанію, в такій математиці бачить змову МАУ і «Борисполя». Їх дійсно пов’язують давні теплі стосунки.

У конфлікт втрутився Прем’єр і запропонував Ryanair як варіант розглянути Гостомельський аеропорт.

Зараз Україна продовжує мляві переговори з авіакомпанією, але гарантій її заходу – ніяких.

Ці питання і, користуючись нагодою, внутрішні справи аеропорту, новий паркінг, проблеми терміналу D і двох інших, що простоюють, захід в Україну однією з кращих авіакомпаній світу Qatar Airways, доходи «Борисполя» Укрінформ обговорив з генеральним директором Міжнародного аеропорту «Бориспіль» Павлом Рябікіним.

– Відомо про те, що ви навчалися з Президентом Порошенком…

– Факт навчання можу підтвердити. Під час навчання в університеті (Київському університеті ім.Т.Шевченка – Авт.) у нас був дружний курс. Факультет для іноземних студентів. На курсі з Радянського Союзу – 45 осіб, решта студентів – Азія, Африка, Латинська Америка. Нас об’єднувала спільна робота в будзагонах, студентське самоврядування. Через кілька років перетиналися в парламенті, але були в різних фракціях. Міністерство закордонних справ Петро Олексійович очолив вже після того, як я працював послом. Так що мої пересування не пов’язані з його особистою участю.

– Депутат Сергій Лещенко звинувачував вас у зв’язках із Дмитром Фірташем і Льовочкіним…

– Протягом десяти років роботи в якості адвоката я займався різними питаннями – від розлучень до управління активами. Моїми клієнтами було багато бізнесменів, у тому числі й ті, хто згодом стали відомими політиками і бізнесменами.

– У грудні ви перемогли в конкурсі на посаду голови аеропорту «Бориспіль». Що скажете про своїх конкурентів та конкурс?

– Його проводили так, що учасники не знали один одного. Бачилися один раз на фінальній співбесіді в стінах Кабміну. Бажали один одному удачі.

– А з чим пов’язана така тривала процедура від виграного конкурсу в грудні до вступу на посаду в березні?

– Напевно, ніхто нікуди не поспішав…

– Не потрібен був директор найбільшому аеропорту країни?

– Не знаю, це від мене не залежало.

– Над якими завданнями зараз працюєте?

– Аеропорт існує без оновленого Генплану розвитку, не розроблена містобудівна документація. Працюємо над тим, щоб освіжити його, розробити і затвердити детальний план території. Включаючи плани підведення рейкового сполучення, будівництва нових терміналів, розрахованих на пасажирооборот у 10 млн, який ми отримаємо цього року, а також на подальше зростання в 15, 20, 50 млн…

– Що ви отримаєте?

– Розраховуємо на 50 млн до 2040 року. Звідки ця цифра? Активно розвиваються авіаперевезення, а ми – частина глобального світу. Є дві злітно-посадочні смуги. При максимально активній експлуатації вони можуть забезпечити до півмільйона вильотів літаків, а це близько 50 млн пасажирів.

Ще одне пріоритетне завдання – це збільшення пропускної спроможності терміналу D. Він побудований з пропускною здатністю 15 мільйонів пасажирів на рік. Зараз ми одночасно можемо обслуговувати 22 літаковилітів на годину і десь 3 тис. пасажирів на годину. Необхідно шукати спосіб збільшити ці цифри і створити додаткові потужності з пропускної здатності. Для цього потрібно розширити кількість виходів на посадку, потужності багажного відділення, зони проходження контролю для трансферних пасажирів, розширити галерею на 6 аеромостів. Потрібні додаткові місця стоянок, нові паркувальні місця, реконструкція другої злітно-посадкової смуги. Це потрібно зробити протягом 5 років. Щоб не уповільнити розвиток. Також ми прийняли рішення про завершення будівництва недобудованого паркінгу і цього року сподіваємося відкрити першу чергу.

– У скільки обійдеться паркінг?

– Коштуватиме він 670 млн грн. У другій половині паркінгу ми вивчаємо можливість зробити автобусну станцію. Там будуть інформаційні монітори та можливість перевірки на авіабезпеку. Окремий вхід в термінал.

– А що з іншими терміналами F або B?

– Вони у нас в стані готовності. Термінал B ми відкриваємо на сезонну програму у вересні, коли приїжджають хасидські паломники. Термінал F у разі необхідності ми можемо протягом 3-4 місяців розконсервувати. Туди потрібно буде вкласти 80-100 млн грн.

– У скільки обходиться обслуговування цих простоюючих терміналів?

– 13 млн грн на рік. А від проведення різного роду заходів: конференцій, презентацій ми отримуємо 15 млн. Так що вони не є збитковими.

– Ви раніше заявили, що збираєтеся надіслати на розвиток аеропорту 10 млрд грн протягом 5 років. Де візьмете ці гроші?

– Ми минулого року віддали до бюджету 1,5 млрд грн. Цьогоріч – 1,8 млрд і бачимо приріст. Якщо нам дозволять використовувати дивіденди на розвиток, то ми зможемо обійтися без кредитних коштів. Зараз у Кабміні розглядають проект постанови про зміну порядку сплати дивідендів.

– За рахунок чого Бориспіль зможе отримати чистий прибуток у 1,5 млрд грн?

– План буде досягнутий, якщо нам не нав’яжуть додаткових невигідних програм. У нас оптимістичний фінплан. Минулий рік був рекордним за пасажирообігом і рентабельністю аеропорту. Бориспіль обслужив 8,6 млн осіб. Цього року виходимо на 10,5 млн пасажирів завдяки програмам стимулювання. Цього року ми вже обслужили – 1 млн 837 тис. пасажирів. Це плюс 31% приросту.

У другому півріччі у зв’язку зі змінами ставки пасажирського збору з 17 до 13 $, ми втратимо близько 8% від загальної суми доходів. При цьому плануємо зростання пасажирообороту. У 2018 році буде невеликий спад, але вже до 2019 року при збереженні тенденцій ми компенсуємо втрати.

– Скільки складають неавіаційні доходи в загальній структурі?

– Ми цього року сподіваємося вийти на 19% замість 16%, які є зараз.

– Мало.

– Дивлячись з ким порівнювати. Є і 7%. Думаю, наша стеля – це 25-27% у найближчі 3-5 років. Ми обмежені в частині здачі площ в оренду. За нас це робить фонд держмайна і велика частина доходу йде туди. Аеропорти у всьому світі формують неавіаційні доходи від комерційної концесії інших структур, які знаходяться в зоні аеропорту. У цій частині ми теж обмежені. У нас немає резервної землі, на якій можна розміщувати додаткові сервіси. Землі у попередні роки роздані приватним бізнес-структурам.

– Qatar Airways починає виконання польотів з України 28 серпня цього року. Як довго йшли переговори з ними?

– З Катаром було домовитися складно технологічно, тому що це найкраща авіакомпанія в світі. Вона пред’являє найвищі вимоги до обслуговування пасажирів. Для нас це круто як знак якості, знак відповідності всім стандартам найкращих авіакомпаній світу.

– І про ще одну авіакомпанію. Хто більше винен у тому, що виник скандал з Ryanair?

– Я не шукаю там винних. Це просто неузгодженість командних дій. Коли команда об’єднана одним бажанням привести лоукост в Україну, але по-різному в силу посадових функцій оцінюється вартість. Міністру важливо це зробити за будь-яку ціну. Мені це важливо зробити на взаємовигідних умовах та умовах, запропонованих мені контрактом керівника аеропорту «Бориспіль» з Міністерством інфраструктури. У цьому різниця. І наше загальне недоопрацювання в тому, що все це стало публічним.

– А чому ці умови ви озвучили саме 10 липня, а не скажімо на два тижні раніше?

– За кілька днів до цього прозвучала заява міністра про те, що у разі непідписання угоди – потрібно вийти і сказати чому. Я, власне, вийшов і сказав. До речі, ми підписали контракт з Ryanair, але на умовах, які для нас є прийнятними. Якщо ці умови переглядати, треба розуміти, що ми потрапимо в зону фінансових ризиків. І для мене, як для людини, яка має контрактні зобов’язання щодо збереження прибутковості Борисполя – ці умови є неприйнятними.

Ми розуміємо, що це ще і стратегія компанії, коли потрібно просити неможливого, щоб отримати бажане. І багато вимог, від яких відмовилися обидві сторони в процесі були висунуті, щоб потім сказати: ми вам зробили поступку – тепер поступіться нам у принципово важливих моментах. Однак вони є принципово важливими і для нас.

– Ryanair тільки в України просив такі неможливі речі?

– Думаю, це загальна практика.

– Дивно, що ви спілкувалися з міністром з питань Ryanair через ЗМІ в основному?

– У нас було спілкування і поза ЗМІ, але оскільки для міністра важливо донести до громадськості свою точку зору, я вважав за потрібне донести свою.

– Мало віриться, що настільки відомий адвокат, який вирішував різні питання українських олігархів, маючи стовідсоткове бажання, не зміг домовиться з авіакомпанією…

– Ми мали до початку переговорів підписаний протокол між міністерством і Ryanair, у якому було вирішено найголовніше питання – вартість послуг. Договір, підписаний Міністерством, передбачав фіксацію певної суми. Це неприпустимо, тому що це зона відповідальності аеропорту. Коли ми просили переглянути це – нам відповідали: все підписано, ви повинні виконувати. У авіакомпанії не було глибокого розуміння, що аеропорт є незалежною юридичною особою, яка несе відповідальність за свої дії і підписаний у вигляді протоколу про наміри документ не є обов’язковим до виконання.

– Що було прописано в протоколі?

– Це питання до того, хто його підписував.

– Тим не менш, ви пішли на зниження пасажирського збору до 13 доларів і, відповідно, втрату 8% доходів?

– Для підтримки темпів приросту пасажиропотоку потрібні співінвестування з боку аеропорту і з боку авіакомпаній. При збереженні приросту ми перекриємо своїми доходами ці недоотримані 8%.

– Однією з умов зниження було те, що сума зниження буде відображатися у квитку. Вже відображається?

– Те, що ми бачимо по лоукост-компаніям (їх 4-ред.): їхня цінова політика і є зниженими цінами. По МАУ, базовому перевізнику, ми бачимо програму лоукост-тарифу, де вони дають півмільйона квитків за цією ціною в рік. Плюс щомісячні акції по 30 тис. квитків. Це 860 тис. квитків за лоукост тарифом протягом року. Інші компанії не дуже погоджуються на ці знижки. У них немає можливості це безпосередньо відобразити. Поки тільки дві авіакомпанії підписалися на цю програму. Також ми бачимо акційні пропозиції у інших великих авіаперевізників.

– Прихильникам «змови Бориспіль-МАУ» ви радили подивитися переговори між аеропортом «Київ» (Жуляни) і Ryanair. Аеропорт теж вважав невигідними пропозиції авіакомпанії. Але ж економіка Жулян інша. Вони навряд чи потягнуть стимулювати авіаперевізника такими знижками.

– Чому? У них є своя програма знижок.

– Тобто з Жулянами могло б вийти?

– До змін в наказі, які відбулися в червні, вони були значно дешевше. Потенціал аеропорту «Київ» (Жуляни) близько 4 млн пасажирів на рік. Цього року вони виходять на цифру в півтора мільйона. У них є резерв. Однак ситуація там виглядає наступним чином – там є своя базова авіакомпанія Wizz Air. І вона має якусь суму як усереднену за одного пасажира. А те, що просив Ryanair, було явно менше суми Х. Надавши Ryanair ці умови, вони повинні були б зробити теж саме для авіакомпанії Wizz Air. Підозрюю, що в цій ситуації у них при збільшенні пасажиропотоку на 20% було б загальне зниження доходу. Це нонсенс. У нас ситуація виглядає схожим чином.

– Як керівництво МАУ дивиться на прихід нового лоукостера?

– Я трохи відволікся від вашого питання. Хто конкурент для аеропорту Бориспіль? Аеропорт «Київ» (Жуляни)? Вони нам не конкуренти. Це наш партнер, який допомагає розвантажитися. Наші конкуренти – в радіусі 1000 км. Це потужний хаб Стамбул, хаб трьох аеропортів у Москві, хаб у Відні, Варшаві, Празі. Ті, хто займається трансферною політикою в зоні радіусом в тисячу кілометрів. У цій зоні пролітає 200 млн осіб на рік. Багато з них летять з пересадкою. Буде ця пересадка в Києві, Стамбулі чи Варшаві – залежить від конкурентоспроможності продукту пересадки. Його створюють спільно: аеропорт, який дає базові елементи інфраструктури, і авіакомпанія, яка дає вигідну ціну, розклад, гарний сервіс тощо. Крім МАУ жодна компанія сьогодні не привозить пасажира з південно-східної Азії і не пересаджує його в Україні на рейси в Ізраїль, Лондон або Західну Європу. МАУ – наш базовий перевізник і партнер. З початку року вони перевезли 1 млн 140 тис. осіб. Усі інші компанії разом узяті – 700 тис. пасажирів.

– Можливий прихід Ryanair в Україну підстьобнув МАУ до введення лоукост-тарифів і це добре.

– У МАУ та інших перевізників рівні умови для обслуговування в аеропорту «Бориспіль». Вони у нас на офіційному сайті. Прозорі і зрозумілі для всіх учасників ринку.

– Як вам варіант прийняти Ryanair у Гостомелі?

– Я про це говорив ще у квітні, зараз є рішення уряду, прем’єра вивчити можливість створення на базі Гостомеля лоукост-аеропорту. Там беруть участь і наші фахівці. Але це питання не так часу, як коштів, які потрібно інвестувати. Але те, що Київ з часом приречений стати містом трьох аеропортів, це мені зрозуміло.

– Ви ведете переговори ще з чотирма лоукостами…

– У нас літають чотири компанії, які позиціонуються як лоукост-компанії. І ведемо цілу низку переговорів з іншими компаніями, серед яких є лоукост-компанії.

– Може так статися, що прихід Ryanair випередить захід іншої авіакомпанії?

– Не можу цього виключити.

– А як вам версія, що Ryanair не прийшов, бо побачив по продажу квитків низьку купівельну спроможність українського ринку?

 – Не виключаю.

– У соцмережах активно обговорювалася тема Ryanair. Був коментар, який вас по-людськи зачепив?

– Мене чіпляють коментарі розумних людей, яких я поважаю. Коментарів за межею пристойності було більш ніж достатньо, але звертати на них увагу я не можу собі дозволити.

– Що ви скажете про аргумент, що Україна втрачає не просто недорогі квитки Ryanair, а інвестора, який міг би привести інших?

– Зараз ми говоримо більше про інвестицію аеропорту Бориспіль в авіакомпанію Ryanair. Ми пішли на поступки – від нас вимагають інвестицій. А гарантій того, що вони окупляться – ні. Гарантія 150 тис. пасажирів на рік. Це гарантія приросту 1,5%. А у нас приріст без Ryanair в межах 30%.

– А як же ефект мультиплікатора?

– Тоді Міністерство в контракт має внести окремий розділ «Забезпечення соціальних проектів» і зняти відповідальність керівника підприємства за забезпечення соціальних та іміджевих проектів.

– Що зараз із Ryanair?

– Ми обмінюємося кореспонденцією. Домовилися не коментувати переговорний процес.

– А може таке бути, що ви як гідний Ryanair учасник перемовин взяли, і всі умови публічно озвучили, щоб схилити їх до підписання угоди на більш вигідних умовах?

– У кожного з нас своя тактика. Ви можете все що завгодно припускати. Давайте дочекаємося якогось результату

– А він буде?

– Якийсь буде. Позитивний або негативний. Але Ryanair в Україні точно буде. Цього року, наступного, через рік – важко відповісти. Але ми обов’язково побачимо з вами великі лоукост-програми, як тільки у нас почне оживати і підніматися економіка.

 

 

 

 

Розмовляла  Дарина Вершиленко, Київ.

Фото: Овсяннікова Юлія

 

 

 

Джерело: Укрінформ

Advertisements

Залишити коментар

Filed under Uncategorized

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s