Голова “Укрцементу”: Білоруський цемент на території України знаходить таку протекцію, яка навіть не снилася українському виробнику

12 липня 2017 р.

Ексклюзивне інтерв’ю голови асоціації виробників цементу України “Укрцемент” Павла Качура агентству “Інтерфакс-Україна”

Запитання: За даними Укрцементу, в 2016 році імпорт цементу в Україну збільшився на 40% порівняно з 2015 роком. Поясніть, з чим це пов’язано і як це співвідноситься з обсягом внутрішнього виробництва? Чи вистачає країні цементу власного виробництва?

Відповідь: Цементу в країні вистачає, і українські цементні заводи готові в повному обсязі заповнити внутрішній ринок основними видами цементу. Більше того, сьогодні заводські потужності використовуються не повністю. Загальне споживання цементу в країні становить близько 10 млн тонн в рік. А наші підприємства готові запропонувати споживачам 18-20 млн тонн українського цементу хорошої якості і за гарною ціною. І це той потенціал, яким може сміло скористатися ринок України.

Водночас існує низка так званих спеціальних цементів, які відрізняються від традиційних сировиною, технологією виготовлення та властивостями. Це глиноземний цемент, що має високу термостійкість, спеціальні цементи для будівництва резервуарів для води і нафтопродуктів, шлаколужні цементи для гідроспоруд, білий і кольорові цементи для дизайнерських робіт тощо. Їх Україна зазвичай імпортує. Навіть за умови зростання імпорту таких спеціальних цементів на 40% їх питома вага в загальному обсязі споживання цементу є незначною.

Запитання: Асоціація заявляла про проблеми з імпортом в Україну білоруського цементу. Які саме проблеми виникли?

Відповідь: Головна проблема – недобросовісна конкуренція. Ми розуміємо відкритість ринку як дорогу з двостороннім рухом, від якої виграє головним чином споживач. Тобто, якщо білоруський цемент конкурує на ринку України, то й український цемент повинен мати можливість конкурувати на ринку Білорусі.

І тут виникає перша проблема – український цемент на білоруський ринок не пускають. Друге – називати економіку Білорусі “ринковою” можна з великою натяжкою, а значить, з великою натяжкою можна говорити й про ринкові ціни. Наприклад, у виробництві цементу Білорусь використовує енергоносії, насамперед природний газ, який купує за договірними “політичними” цінами на $100/1 тис. куб. м дешевше, ніж в Україні. І третє, найсумніше – білоруський цемент на території України знаходить таку протекцію, яка навіть не снилася українському виробнику.

Запитання: В чому виявляється ця підтримка?

Відповідь: В протекціонізмі щодо іноземного виробника на шкоду власному виробнику. Ми виявили факти ввозу білоруського цементу на митну територію України в першому кварталі 2017 року за фіктивними сертифікатами. Було встановлено, що два органи сертифікації – ДП “Київоблстандартметрологія” і ДП “Чернігівстандартметрологія” – видали сертифікати білоруським виробникам цементу, проігнорувавши вимоги щодо обов’язкового випробування характеристик ввезеного цементу в незалежній лабораторії. Міністерство економічного розвитку і торгівлі було змушене скасувати ці сертифікати. Тобто, видані сертифікати насправді були фіктивними, тож продукція завезена за ними на митну територію України нелегально. Вилучити цю продукцію тепер уже неможливо, але інформація про те, хто її ввозив, коли, в якій кількості, залишилася. І діють чіткі вимоги закону про матеріальну відповідальність таких “імпортерів”.

Важко уявити собі будь-яку іншу країну Європи, яка, маючи незавантажені власні потужності, дозволяє так званим “імпортерам” використовувати державні структури й нелегально завозити на ринок аналогічний товар з сусідньої країни. Тому коли ми говоримо про проблему білоруського цементу, то говоримо, передусім, про нечесну конкуренцію і про нерівні умови роботи для українських виробників на території України.

Запитання: Якими можуть бути наслідки такої ситуації?

Відповідь: З такими темпами імпорту цементу з Білорусі найгіршим варіантом може бути зупинка одного-двох заводів на території України або вихід з ринку однієї з іноземних компаній. Це видимий наслідок. Менш помітні – скорочення робочих місць на території України, зменшення відрахувань до держбюджету.

Запитання: Чи можливо звернутися до Антимонопольного комітету для розслідування цих порушень?

Відповідь: Асоціація “Укрцемент” провела кілька засідань з цього приводу. Ми вживемо всіх доступних правових способів задля того, аби учасники цементного ринку конкурували на рівних. В тому числі використовуватимемо й можливості антимонопольного законодавства. Його дія розтягнута в часі, але цей шлях ми готові пройти.

Запитання: Чи допомагають вам правоохоронні органи у вирішенні цього питання?

Відповідь: У нас питання переважно до держорганів, наділених функцією контролю за ринком і контролю за чесною конкуренцією. Тобто, нас цікавить позиція держави. На нашу думку, для всіх повинні бути рівні умови на ринку. А преференція, як мінімум, не повинна надаватися іноземному виробникові.

Запитання: На вашому форумі в травні багато уваги було відведено перспективі будівництва бетонних доріг. Чому асоціація активно просуває цю тему і в яких регіонах є сенс будувати такі дороги?

Відповідь: Підприємства цементної галузі, безумовно, зацікавлені в будівництві бетонних доріг, позаяк при цьому використовуватиметься український цемент. Водночас світовий досвід показує, що будівництво бетонних доріг вигідне як для держави, так і для платників податків.

Якщо ми будуватимемо лише асфальтні дороги, то в нас просто не вистачить коштів Державного дорожнього фонду, який запрацює з початку 2018 року. Це питання не так технології, як здорового глузду. Якщо наші дороги після їх будівництва або капітального ремонту не витримають мінімум 15 років до нового капітального ремонту, то перспективи мати хороші дороги в країни немає. Ми математично показали це на основі прогнозу можливостей дорожнього фонду та протяжності доріг державного значення. Ось чому ми хочемо, щоб у нас будувалися бетонні дороги, які простоять довше, ніж ті, які будуються сьогодні.

Запитання: Тобто асоціація виходить з того, що будівництво бетонних доріг економічно доцільніше?

Відповідь: Звичайно. В цінах 2017 року розрахункова вартість будівництва асфальтної й бетонної дороги практично однакова. Але я гадаю, що реальні витрати на будівництво асфальтних доріг будуть більшими, позаяк у нас немає бітуму тієї якості, яку закладають в розрахунки. Ми використовуємо бітум, який за якістю не відповідає вимогам технології, що додатково збільшує витрати.

Якщо взяти за період експлуатації дороги 25-30 років, то економічна доцільність будівництва й обслуговування бетонної дороги майже вдвічі вища, ніж асфальтної. Крім того, бетонні дороги безпечніші й екологічніші, здатні витримувати більше навантаження на вісь автомобіля.

Втім, ми не приховуємо, що з будівництвом бетонних доріг пов’язані певні незручності, найбільшою з яких є термін застигання бетону: мінімум сім діб для легкового транспорту та 28 діб – повний цикл застигання. З іншого боку, життєвий цикл бетонної дороги становить 25 років, а асфальтної – практично удвічі менше.

Ми за те, щоб будувати бетонні дороги, адже в результаті отримаємо велику економічну вигоду і для водіїв, і для державного бюджету, і для економіки загалом.

Запитання: Чи існують наразі проекти будівництва бетонних доріг в країні?

Відповідь: На сьогоднішній день на етапі проектування й проходження експертизи знаходяться наступні магістралі: Кіровоград-Миколаїв, об’їзна дорога навколо Житомира, ділянка дороги Полтава-Дніпро в районі Решетилівки та дві регіональні дороги в Львівській і Тернопільській областях. Усе це не нове будівництво, це ділянки, які йдуть під реконструкцію.

Варто наголосити, що будівництво бетонних доріг державного значення в цьому році ще під великим питанням. Будівництво ж регіональних доріг за сприяння “Укравтодору” може розпочатися вже в цьому році.

Запитання: Держава проявляє зацікавленість до будівництва бетонних доріг?

Відповідь: Наша аргументація щодо економічної частини будівництва сприймається з розумінням і в уряді, і в “Укравтодорі”. Але навколо бетонних доріг існує багато міфів. Наприклад, що бетонні дороги на 40% дорожчі, ніж асфальтні. Розрахунки показують, що в поточних цінах бетонні дороги, як мінімум, не дорожчі від асфальтних, але міф існує і його час від часу можна почути у “високих” кабінетах.

Або інший міф – про неготовність цементної промисловості випускати дорожній цемент. Ми направили прем’єр-міністру офіційного листа про те, що цементні підприємства України готові випускати дорожній цемент (який має свою специфіку) в кількості, необхідній економіці України, і в якості, яка відповідає європейським стандартам.

Ще популярні міфи, що бетонні дороги нема кому будувати, нема кому обслуговувати… І це при тому, що українські компанії будують аеропорти, злітні смуги, використовуючи сучасне обладнання та кращі світові технології. Аналогічні технології використовуються і для доріг.

Запитання: Торкнемося проблеми фальсифікації цементу, яка існує вже давно. В кінці травня асоціація “Укрцемент” підписала з мережами “Епіцентр” та “Нова лінія” меморандум щодо гарантування якості цементу в їх магазинах. Чи вдалося вже виконати умови документа, і чи можуть ці мережі зараз гарантувати, що на їх полицях немає мішків из фальсифікованим цементом?

Відповідь: Цемент дуже легко фальсифікувати, а простому покупцеві дуже важко це визначити. Ось на цьому і побудована стратегія фальсифікаторів. Вони купують товар на заводі-виробнику за звичайними ринковими цінами. Щоб запропонувати покупцеві більш низьку ціну і при цьому ще й заробити, у них два шляхи зробити це – або за рахунок якості, або за рахунок ваги. Інших варіантів немає. В обох випадках це прямий обман покупця.

Асоціація “Укрцемент” виконала велику роботу і спільно з громадською організацією “Союз споживачів України” провела окреме дослідження ринку фасованого цементу. З’ясувалося, що, якщо взяти неправильно маркований мішок цементу, на якому не зазначена назва виробника та його адреса, то з ймовірністю близько 80% це буде підроблений цемент, який або не відповідає задекларованій марці цементу, або має недостатню вагу.

Зараз “Епіцентр” та “Нова лінія” гарантують відсутність неправильно маркованих мішків цементу на полицях своїх магазинів. Це означає, що покупець, заходячи в “Епіцентр” або “Нову лінію”, гарантовано отримає той товар, за який він заплатив гроші. Ми підписали такий меморандум, щоб максимально убезпечити споживача від купівлі неякісного товару.

Оскільки цемент, як будматеріал, використовується в конструкціях, наприклад, для будівництва фундаментів будинків, фальсифікований продукт може становити загрозу для здоров’я і життя людей. Тому ми також шукаємо способи співпраці з владою, щоб відновити контроль за якістю продукції на ринку. Повинен бути ринковий нагляд, здатний забезпечити не тільки вільну конкуренцію, а й неможливість появи фальсифікату на ринку.

Запитання: Стосовно ринкового нагляду – зараз його взагалі не існує? Виробників підробок ніяк не притягують до відповідальності?

Відповідь: На жаль, для фальсифікованої продукції на ринку України зараз горить зелене світло. Навіть якщо ви спіймаєте фальсифікатора за руку, притягнути його до відповідальності практично нереально. В найгіршому випадку він отримає символічний штраф.

Але це довго тривати не буде. Україна підписала угоду про асоціацію з Європейським Союзом. А там є окремі вимоги щодо виробництва будівельних матеріалів і конструкцій. Регламент ЄС № 305/2011 передбачає, що держава обов’язково здійснює контроль за ринком будівельної продукції. Зокрема, цемент підлягає обов’язковому маркуванню за європейським стандартом. Це означає, що навіть на стихійному ринку не зможе з’явитися мішок з цементом, де не вказаний виробник та його адреса. Таким чином, людина, яка прийде в магазин і купить мішок цементу, буде точно знати до кого звернутися, якщо продукт виявиться не тим, що вона купувала.

Запитання: З якими ще мережами хочете підписати такий меморандум, і як мотивуєте їх долучатися до цього?

Відповідь: Всі, хто працює на ринку продажу цементу, і бажає гарантувати покупцеві якісну продукцію, можуть долучитися до меморандуму.

Ми звернулися з пропозицією щодо приєднання до меморандуму про гарантію якості цементу до керівництва мережі “Леруа Мерлен”. Звернення було офіційним, але відповіді поки що не отримали. Плануємо таке ж звернення до мережі “Олді”. У разі відсутності відповіді, будемо намагатися зустрічатися і пояснювати репутаційні ризики, пов’язані з продажами неправильно маркованого тарованого цементу, що можуть виникнути через публікації “Союзу споживачів України”. Після приєднання до меморандуму великих національних мереж, будемо виходити на регіональні магазини.

Матеріальної мотивації приєднання до меморандуму немає, але є питання власного іміджу і репутації. Якщо покупець, заходячи в магазин, буде на 100% впевнений у відсутності там фальсифікату, що представляє ризик для нього, то це найкраща реклама для такого магазину або мережі магазинів.

Запитання: Чи допоможе перехід цементної галузі на євростандарти скоротити або взагалі прибрати фальсифікат з ринку? Яка перспектива впровадження в галузі цих стандартів?

Відповідь: Це не просто перспектива, це зобов’язання України виконувати підписану угоду. З 1 січня 2018 року в Україні починають діяти європейські стандарти. Спочатку будуть діяти і європейські, і українські паралельно. А до 2020 року ми повинні перейти виключно на європейські стандарти.

Що це дає виробникам цементу? Там є дуже чітко сформований перелік інформації, яку виробник зобов’язаний донести до покупця через маркування. І маркування на мішок може наносити виключно виробник. Одна з ключових вимог – на мішку повинен бути вказаний виробник і його адреса. Тоді, в принципі, на ринку не може бути мішка з цементом, де не вказана ця інформація, інакше це вже буде порушення європейського законодавства. Ми переконані, що перехід на євростандарти буде суттєвим кроком для значного зменшення кількості фальсифікованого цементу на ринку України.

Запитання: Чи змінюються цими стандартами вимоги до самої якості цементу?

Відповідь: Якість українського цементу вже сьогодні задовольняє вимогам європейських стандартів, про що свідчить практика продажів української продукції в Угорщині, Румунії, Польщі, і в тому числі в Білорусі, коли його дозволяли туди завозити.

Ключова відмінність в іншому. Європейська сертифікація – це сертифікація самої продукції, а також сертифікація виробничого процесу, який повинен гарантувати стабільність якості. Тобто, при сертифікації цементу, цементний завод повинен показати, що вся технологічна лінія від етапу видобутку сировини і до відправки готової продукції покупцеві гарантовано забезпечує задекларовану якість. Ось в цьому і полягає головна перевага європейського законодавства в сфері будівельних матеріалів для чесних виробників. І це серйозна перешкода для тих, хто готовий займатися виробництвом підробок під відомі бренди.

Запитання: Тобто можна прогнозувати, що до 2020 року всі офіційні виробники цементу в Україні перейдуть на євростандарти?

Відповідь: Для цементної промисловості України такий перехід не завдасть великих проблем. Уже сьогодні, експортуючи свою продукцію в країни Європейського Союзу, підприємства успішно проходять вимоги ЄС-маркування. А це означає, що підприємство відвідали представники сертифікаційного центру ЄС, проінспектували весь технологічний процес і зробили висновок, що він відповідає європейським вимогам. Для працюючих в Україні іноземних компаній – групи CRH Plc, ПАТ “Дікергофф Цемент Україна”, ПАТ “ХайдельбергЦемент Україна” – це звична практика. Та і для підприємства зі 100% українським капіталом “Івано-Франківськцемент” це давно не проблема.

Запитання: Як Ви оцінюєте перспективи експорту українського цементу до ЄС?

Відповідь: Враховуючи ціну і якість українського цементу, перспективи дуже добрі. Але є і стримуючі наш експортний потенціал чинники. Перший – це відсутність спеціальних перевалочних баз для цементу в портах. Спеціальних ємностей, що забезпечують швидке навантаження цементу на кораблі. Без цього ми не можемо використовувати економічно ефективний водний транспорт.

Інший перспективний вид транспортування цементу – залізниця. Але і тут у нас є стримуючий фактор. Це різна ширина залізничних колій в Україні і Європі. Через це ми не можемо використовувати наш експортний потенціал на повну потужність. Але навіть при таких обмеженнях, продажі до Європи йдуть, і ми сподіваємося, що вони будуть тільки збільшуватися.

Водночас ми повинні розуміти, що цемент – це місцевий продукт, і найбільш ефективно, з економічної точки зору, його використовувати максимально близько до виробника.

Запитання: Чи вирішилась у вас проблема з перевезеннями “Укрзалізницею”?

Відповідь: Підприємства цементної промисловості не є винятком стосовно наявності проблем із залізничними перевезеннями. В усіх великих виробників, які мають залізничні перевезення, проблеми однакові. Що стосується наших підприємств, то ми хотіли б, щоб наш монопольний перевізник ПАТ “Укрзалізниця” подавав вагони вчасно, щоб термін виконання замовлення був приведений до задекларованих нормативів, щоб оборотність вагонів (в першу чергу, власних вагонів цементних заводів) була коротшою, а не складала 15-20 діб, як це є зараз, щоб вагони на підприємства повертались чистими.

Наша ключова проблема полягає не стільки у відсутності нових вагонів для перевезення цементу, скільки у швидкості їх обороту. Це в основному пов’язано з організаційними моментами і з логістикою самої “Укрзалізниці”. Зараз певні зрушення обіцяють, а значить, надія є. Якщо ці обіцянки будуть виконані, то ми відчуємо помітні зміни в контексті забезпечення “Укрзалізницею” перевезень замовлень українських підприємств.

 

 

 

Джерело: Інтерфакс

Advertisements

Залишити коментар

Filed under Uncategorized

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s