Сергій Жадан: Головні книги про цю війну ще не написані, бо війна не закінчилася

22 липня 2017 р.

Сергій Жадан, Ірина Славінська та Лариса Денисенко на ефірі виїзної студії
Громадське радіо

Письменник Сергій Жадан розповідає про мистецький Фестиваль «Дорога на схід», який відбудеться в серпні в Ізюмі, читає вірші та міркує про літературу в умовах війни

Фестиваль «Дорога на схід», яким опікується «Фонд Сергія Жадана». Фестиваль відбудеться в серпні.

Ірина Славінська: Куди цього року приведе «Дорога на схід»?

Сергій Жадан: Вона приведе в Ізюм Харківської області. Ті, хто їздить останні 4 роки на Донбас в зону АТО так чи інакше проїздять через Ізюм, але зупиняються в ньому лише на деякий час — перекусити. Та, насправді, це дуже цікаве місто своєю специфікою, історією, і ми з друзями тисячу разів проїздили це місто і ніколи там не зупинялися. Ми вирішили, що це неправильно.

Я б акцентував увагу на те, що це південний кордон козацьких земель, там є стара барокова церква, там закінчується Слобожанщина і починається Донбас. Проте розбіжності між суміжними містами Харківської області і Донбасу мінімальні. І про це часто забувають. Ми знаємо, що з початком боєвих дій дуже багато мистецьких та культурних ініціатив спрямовані на Донбас. Це правильно, але ми при цьому забуваємо, що подібної підтримки і подібних ініціатив потребують не лише ці дві області. Їх не менше потребують і Полтавська, І Харківська, і Сумська області, та й вся Україна.

На фестивалі в Ізюмі в нас буде велика етнічна сцена, літературна сцена, де будуть Юрій Андрухович, Артем Полежака, Дмитро Лазуткін, Олексій Чупа, Люба Якимчук, багато харківських цікавих молодих поетів. І в нас буде музична сцена, будуть місцеві музиканти, з Донеччини, з Луганщини і з Києва. Наприклад, буде гурт «Тартак», ми з «Собаками», гурт «Шана» і багато інших.

Головні книги про цю війну ще не написані, напевно, тому що війна ще не закінчилася

Лариса Денисенко: У вас програма на кілька днів?

Сергій Жадан: Наш фестиваль відбуватиметься 2 дні 18-19 серпня. 18 серпня ми зберемося під Ізюмом, у місці «Фазенда Виноград». Це надзвичайно цікаве і фантастичне красиве місце. Там Юрій Андрухович із «Артполем» будуть грати свою виставу просто неба на тлі слобожанського заходу сонця.

В нас на фестивалі буде вишенька на тортику. Ізюмчани свою площу Леніна перейменували на площу Леннона. І ми їм робимо разом із нашими партнерами банком «Аваль» великий мурал із портретом Джона Леннона.

Ірина Славінська: Війна, очевидно, присутня в українській сучасній літературі. Чи вона присутня там правильно і доречно?

Сергій Жадан: Так, мені здається українська література гідно складає іспит на свою дорослість та адекватність.

Ірина Славінська: Як і що пишуть українські письменники?

Сергій Жадан: Пишуть дуже по-різному, і напевно, так і має бути. Не повинна ж виникнути якась генеральна лінія партія, як потрібно писати про війну. Вони пишуть, виходячи з власних переконань, з власної наближеності до цієї війни. Я підозрюю, що за ці три роки з’явилося не так мало. З’явилась не лише проза, це багато поезії, багато репортажів, якихось журналістських речей. Але я думаю, що це перша частина, яка не буде основною. Головні книги про цю війну ще не написані, напевно, тому що війна ще не закінчилася.

Я свої перші тексти про війну почав писати в квітні 2014-го року. Ми тоді поїхали робити наш дивний проект «Розділові» в дивне місце Селезнівка між Луганськом і Донецьком. Ми там були з кінця квітня до початку травня, як раз в гарячу пору. Я вів блог, одразу викидав вірші в інтернет. Зараз мене це цікаво перечитувати, тому що це був зріз того, що там відбувалося. Я намагався якомога більше давати діалогів, тому що було страшено цікаво чути, що люди говорять, як вони не знають, що говорити про те, що навколо них відбувається. Ти відчуваєш, що в голосі дуже багато тривоги, істерики, страху. Цей страх, який ламає твою мову, інтонацію, ламає твою оптику, коли ти починаєш говорити дуже дивні речі, які б ти ніколи не говорив до війни. Це для мене, як для письменника, дуже важливо було фіксувати. З того часу я почав щось писати.

Ірина Славінська: Нам с журналістського цеху часто видо, що говоріння і писання про війну може бути пов’язане з не завжди справедливою критикою в непатріотизмі. Тобто ви показуєте якісь речі, які здаються частині читачів неправильними, тому що треба було б мовчати або говорити інакше, «бо в нас війна». Якщо говорити про літературу, чи ти відчуваєш теж такого роду тиски — чи ідеологічні, чи цензурні?

Сергій Жадан: Безперечно, я постійно з цим стикаюся. Є такі речі, коли література починає функціонувати на чужій території, виходить поза межі свої території виживання. Тоді з’являється ідеологія, політика або якісь речі, пов’язані з функціонуванням інформаційного простору. І тут вже є твій вибір як письменника піддаватися цьому тиску або опиратися. І тому я не про все, що бачу і знаю, зараз пишу, зокрема, щоб не нашкодити. Тому що не розумієш, що коли пишеш про життя і смерть, і цей перехід від життя до смерті є для певних не метафорою, а щоденною реальністю, треба зважати на думки цих людей. Коли я пишу про людей, які живуть безпосередньо на фронтовій лінії, або про тих, які воюють, я з ними узгоджую.

Ірина Славінська: А якщо говорити не про безпеку, а про ідеологію?

Сергій Жадан: Є й такі речі, але я на них менше зважаю уваги. Коли ти намагаєшся підлаштуватися під ідеологічну чи політичну кон’юнктуру, це, напевно, не зовсім правильно. Це шкодить і літературі, і загальній справі.

Ірина Славінська: Коли ти працюєш з дитячою аудиторією, про що ти говориш дітям?

Сергій Жадан: З дітьми говорити завжди легко, якщо ти говориш щиро і відверто, якщо ти не граєш, не намагаєшся з себе когось вдавати. І коли ти говориш про те, що тобі дійсно цікаво, то їм стає цікаво.

З дітьми в різних областях говоримо про різні речі, не пов’язані ні з політиком, ні з війною, ні з травматичним досвідом. Насправді, про війну вони не говорять. Тай не треба з ними зараз, я думаю, говорити про війну. Адже емоції можуть проявитися в будь-який момент, навіть коли начеб то все спокійно.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі

Скорочену текстову версію підготувала Алла Торчанська
Розмовляли Ірина Славінська, Лариса Денисенко
Advertisements

Залишити коментар

Filed under Жадан Сергій

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s