Хто мантії роздає, той Феміду і «танцює»

20 липня 2017 р.

Від конкурсу з відбору суддів Конституційного Суду у новому законі про КС лише назва залишилася.

Поки депутати гострять водні лижі на канікули, судді Конституційного Суду свічки у церкві за їхнє здоров’я ставлять. Жирний куш, прописаний у раніше проваленому варіанті закону про КС, служителям конституційної Феміди не вигорів (йдеться про зарплати під 200 тисяч гривень на місяць). Але і на те, за що Верховна Рада авралом проголосувала у передостанній пленарний день сесії, суддям гріх жалітися. Залишилося дочекатися підпису президента під ухваленим у «блокадній» залі новим Законом «Про Конституційний суд», і можна ширшими гаманцями запасатися. Голові КС вділили 145 тисяч зарплати, заступникам — 139 тисяч, суддям — 126 тисяч на місяць (з кожним наступним зростанням прожиткового мінімуму суми збільшуватимуться). Судді у відставці отримуватимуть «пожиттєвку» у розмірі половини суддівського заробітку. Тільки не поспішайте втішати себе думками: «Стерпиться, злюбиться, тільки б Конституційний Суд нарешті перестав бути маріонеткою у владних руках і запрацював без оглядки на телефонне право та «цеу» згори». Від обіцяного конкурсного добору суддів КС в ухваленому шляхом політичних «договорняків» (25 голосів навіть «опоблоківці» підкинули) законі лише назва залишилася. Служителів конституційної Феміди і далі призначатимуть у ручному режимі, залишаючи нитки у руках політичних ляльководів. Про ці та інші нюанси нового закону — у розмові з експертом Центру політико-правових реформ Романом Куйбідою.

— Судячи з того, як профільний комітет зарубав ледь не всі правки до другого читання (з майже 600 врахував лише 15), а потім і у сесійній залі їх конвеєром провалили, комусь дуже потрібно було, щоб Закон «Про Конституційний Суд» ухвалили у «правильній» редакції. Що маємо на виході?

— Ухвалення нового Закону «Про Конституційний Суд» було продиктовано тим, що минулого року до Конституції внесли зміни у частині правосуддя, ввівши такі новації, як конкурс на посаду судді Конституційного Суду і запровадження інституту конституційної скарги. Конкурсний відбір — це важливо. Такий підхід мав би зламати ганебну практику призначення суддів КС шляхом кулуарних консультацій, за принципом політичної лояльності, а не професіоналізму. Але так, як конкурсний відбір прописали у законі, — це розтоптані сподівання на позитивні зміни. Залишили майже ту саму систему, яка є, тільки назвали її конкурсом. (Як і раніше, по шість суддів КС призначатимуть президент, Верховна Рада і З’їзд суддів. Списки кандидатів, відібраних нібито на конкурсній основі (насправді конкурс звели до спецперевірки і співбесіди), подаватимуть відповідно комісія, створена президентом, парламентський Комітет з питань правової політики та правосуддя і Рада суддів. — «ВЗ»). Робили це з умислом, намагаючись зберегти  практику призначення суддів КС у ручному режимі. Рекомендації — це не конкурсний відбір. По суті, право вибору залишається без змін: президент, парламент, З’їзд суддів можуть призначити того, хто їм потрібен. Конкурс передбачає змагання, за результатами яких посаду отримує найкращий. А тут з таким же успіхом мантія судді КС може дістатися найгіршому з конкурсантів.

— На сподіваннях про перезавантаження Конституційного Суду можна ставити хрест?

— Говорити про перезавантаження Конституційного Суду, на жаль, не доводиться. Ба більше, у КС досі залишається чимало суддів, які дозволили Януковичу узурпувати владу через скасування конституційних змін, внесених 2004 року.

— Верховна Рада своїх «квотників» звільнила — за порушення присяги. А ось президент і З’їзд судів, схоже, вирішили, що залишити на посадах суддів КС, які прислужилися режиму Януковича, — це нормально.

— Одному зі суддів КС, яких звільнив парламент, вдалося поновитися через суд.

— Після того, як у червні закінчилися повноваження двох суддів КС, вакансій побільшало: з 18 суддів залишилося 13, що, по суті, паралізувало і без того кволу роботу КС. Після ухвалення закону про КС з призначеннями, вочевидь, довго не тягнутимуть?

— Без ухвалення цього закону жодного нового суддю КС не можна було призначити. Оскільки змінами до Конституції передбачили, що відбір здійснюється на конкурсних засадах, але у порядку, визначеному законом. А оскільки закону більше як півроку не було, заповнити вакансії не було можливості. Конституційний Суд і у неповному складі залишався повноважним. Але щодо результатів його роботи, статистика сумна. З початку року КС не ухвалив жодного рішення по суті. Торік — стільки, що можна на пальцях однієї руки перелічити. КС занадто дорого обходиться (у цьогорічному бюджеті на Конституційний Суд передбачили 173 млн. грн., порівняно зі 100 млн. позаторік. — «ВЗ»), але результатів не дає. Залишається ручним, і навіть в оновленому складі очікувати від нього прогресу важко.

— Зате з якими прогресивними зарплатами і «пожиттєвкою»…  

— У новому законі оклад судді КС прирівняли до окладу судді Верховного суду. А це — 75 прожиткових мінімумів. Якщо б судді гідно виконували свої обов’язки, а не працювали маріонетками, такі зарплати були б виправдані. Але коли судді, які мали б бути звільнені за порушення присяги, ще й довічне грошове забезпечення від держави отримуватимуть, це обурює.

— У законі передбачили, що посвідчення суддів КС підписує президент. Ніби дрібничка, але, якщо вдуматися, досить символічна. Так, наче президентський автограф має нагадувати служителям конституційної Феміди про «вищу силу» над ними?

— Ця норма, записана у законі (раніше її не було), — цілковита дурниця. Для багатьох посвідчення — символ статусу.  І коли цим статусом наділяє начебто президент, це виглядає як ознака залежності суддів. Нам давно треба звести посвідчення у статус документів, які може виписувати, скажімо, керівник апарату того ж Конституційного Суду, а не глава держави, який причетний до формування не всього складу КС, а лише третини.

— Тепер до Конституційного Суду можуть звертатися не лише президент, депутати, парламентський омбудсмен, а й звичайні громадяни. Чи дієвим буде механізм конституційної скарги?

— Громадяни отримали можливість оскаржити закон, який вважають неконституційним, але за умови, що вичерпали можливості для захисту своїх прав у звичайних судах. Якщо суди, розглянувши справу, спираються на закон, який особа вважає неконституційним, людина може після цього звернутися до Конституційного Суду.

— Тобто оскаржити можна не будь-який закон, а лише той, який використаний у судовому процесі проти конкретної особи?

— Так, закон має бути застосований до особи. Якщо раніше люди, пройшовши  судові інстанції в Україні, зверталися одразу до Європейського суду, то тепер матимуть можливість звернутися до КС. Щоправда, в умовах, коли Конституційний Суд залишається заручником політичних ігрищ, говорити про ефективність цього інструмента складно. Хіба що питання стосуватиметься справ, які політичні сили не цікавлять.

— Але тут може бути і зворотний бік медалі — використання механізму конституційної скарги для блокування «неугодних» законів. Знаходять громадянина Пупкіна, організовують від його імені скаргу до КС — і готово. При цьому організатори залишаються поза кадром. Такі маніпуляції можливі?         

— Якщо говоримо про те, що суд діятиме керовано, то можна все припускати. Наприклад, хтось звернеться до Конституційного Суду з оскарженням Закону «Про очищення влади», і КС може скористатися цим, аби припинити дію  закону. Зловживання можливі, як і в будь-якій справі, яку вирішуватиме політично залежний суд.

— У законі прописано, що серед інших висновків КС може оцінювати додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення президента з поста у порядку імпічменту. Чи можна заблокувати процедуру імпічменту через КС?

— Говорити про те, що ця процедура у нас існує, складно, бо закону про імпічмент немає. Відповідно, ці норми завжди були мертвими. Тому оцінювати можливу роль Конституційного Суду теж не доводиться.

— У прикінцеві положення Закону «Про Конституційний Суд» вписали норми, які не мають стосунку ні до КС, ні до судової реформи взагалі. Йдеться, зокрема, про скандальну зміну процедури обрання Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Таємне голосування переписали на відкрите, що виглядає як підкупні для «Народного фронту», який бачить у кріслі омбудсмена свою людину і не зацікавлений у таємному голосуванні.

— Це ганебна практика — заганяти у профільні закони норми, які цих законів не стосуються. Очевидно, у такий спосіб намагаються отримати голоси конкретних фракцій. На жаль, ухвалення важливих рішень є заручником політичних домовленостей, внаслідок яких певні політичні сили здобувають для себе дивіденди, включно з призначеннями своїх людей на бажані посади. Закон «Про Конституційний Суд» не став винятком. Зміна процедури обрання Уповноваженого з прав людини — підтвердження цього.

— Яку б оцінку поставили за судову реформу її організаторам і виконавцям?

— Законодавче поле для судової реформи, за винятком Конституційного Суду, більш-менш нормально створюється. Найскладніше питання — втілення цих законів у життя. І тут, на жаль, спрацьовують ганебні практики політичних впливів. Що матимемо у результаті, важко спрогнозувати. Навіть з тим же Верховним судом. Поки Вища кваліфікаційна комісія не озвучила рейтинг, на підставі якого буде формуватися ВС, остаточну оцінку давати зарано. Хоча тривожить те, що у рейтинг потраплять чимало кандидатів з негативними висновками від Громадської ради доброчесності.

Ілюстрація зі сайту caricatura.ru.

 

 

 

Розмовляла Інна Пукіш-Юнко

 

 

 

 

Джерело: Високий замок online

 

Advertisements

Залишити коментар

Filed under Uncategorized

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s