Хатія Деканоідзе, екс-глава Нацполіції України: Ніхто у мене не відбере України. Ніколи

5 липня 2017 р.

Хатія Деканоідзе прибула до України разом із грузинською реформаторською командою, на яку покладались великі сподівання, у кінці 2014-го.

В уряді Грузії кар`єра Деканоідзе почалась у 2007 році, коли 24-літня Хатія очолила адміністрацію Ради безпеки Грузії у час президентства Михеіла Саакашвілі.

У 2012-му вона стала першим ректором Поліцейської академії МВС Грузії, де в шість разів скоротила кількість викладачів (з 300 до 50) і ввела тренінги з права, тактики і стрільби.

Крім того, Деканоідзе стала правою рукою Эки Згуладзе і допомагала їй реформувати патрульну поліцію у Грузії.

У кінці 2014 року Деканоідзе організувала в Києві Суспільну і політичну школу CAPS (Civil and Political School) для розповсюдження досвіду грузинських реформ і підготовки українських керівних кадрів.

4 листопада 2015 року на позачерговому засіданні Кабміну Деканоідзе була призначена керівником Національної поліції України. Під її керівництвом була розпочата і проводилась переатестація особового складу поліції. Зокрема, вищий командний склад поліції Києва було оновлено майже на 80 відсотків, а середній командний склад – майже на 70 відсотків.

14 листопада 2016 року на брифінгу в МВС України Деканоідзе заявила про свій намір піти у відставку, мотивуючи це тим, що основні завдання реформи виконані, а для багатьох необхідних змін у неї не вистачило повноважень.

До Львова Хатія Деканоідзе завітала в статусі почесного гостя «Alfa Jazz Fest». Тут вона взяла участь у панельній дискусії «Як створити інститути, достойні довіри», і висловила чимало цікавих міркувань щодо сучасного стану українських реформ, зокрема, у правоохоронних органах. Саме на цю тему й пропонуємо інтерв’ю Укрінформу з Хатією Деканоідзе.

– Хатіє, залишаючи пост керівника Нацполіції, ви мотивували своє рішення тим, що для подальших позитивних змін в органах правопорядку України вам не вистачило повноважень.

– Оскільки я маю приклад України та Грузії і є великим прихильником української національної поліції, в яку я вклала багато енергії та душі, я не бачу міцної політичної волі від уряду та вищих чиновників, щоб змінити правила на ті, які є необхідними для вільної, прозорої системи правопорядку. Що таке забезпечення правопорядку? Воно має три складові. Це поліція, яка реагує першою. Друге – це прокуратура – номер один за важливістю в системі забезпечення правопорядку – вона в Україні значною мірою зв`язана з політиками. Та третя – судова влада.

Зі свого досвіду можу сказати, що значним успіхом було проведення реформи поліції. Ми знайшли 15 тисяч молодих людей, які прагнули щось змінити у своїй країні. Пам`ятаю, що в січні 2015-го, коли ми оголосили конкурс у Національну поліцію, то отримали 34 тисячі заявок з усієї країни, головним чином, з Києва.

Другим успіхом було те, що у липні після відкриття Національної поліції у Києві вперше кожен громадянин відчув – ці люди працюють для мене, для нас, для України, а не для чиновників. Вони працюють прозоро, вони молоді та дуже вмотивовані. Успіхом стало і те, що довіра до поліції склала 46 відсотків проти трьох, якими користувалась міліція.

– Що ж стало каменем спотикання?

– Реформа кримінальної поліції, яка стосується кожного українця, особливо у сфері бізнесу. Ми отримували багато запитів від громадян, які працюють у сфері малого бізнесу, і повідомляють про рекет і рейдерів. Відділ розслідувань кримінальної поліції не є вільним від корупції з двох причин. По-перше, ми не маємо достатньо тарифних ставок для працівників цього відділу, по-друге, безкарність і розуміння, що вищі чиновники не намагаються змінити правила гри у сфері проведення розслідувань. Тому реформа кримінальної поліції, створення фінансової поліції є дуже важливими. І треба пам`ятати, що в оплаті уряд ніколи не зможе позмагатися із криміналітетом. Тому важливо для кожного офіцера змінювати ментальність, знати, що за корупцію буде неминуча кара. А скільки людей в Україні відбуває термін за корупційні дії?…

Ми змінили поліцію, маємо близько 50 тисяч нових людей, але подивіться на керівництво кримінальної поліції в областях. Воно те саме. Чому так? Тому що багато політичних сил задіяно у призначенні керівників поліції, тому що їм потрібні лояльні керівники, лояльні до них офіцери поліції. Крім того, ми маємо погані стосунки з комітетом правоохоронної діяльності Верховної Ради. Маленький приклад. Усі сперечаються і обговорюють те, що рівень організованої злочинності в Україні є дуже високим. Ми говоримо у парламенті: добре, якщо є проблеми, давайте змінимо закон, давайте приймати закони стосовно організованої злочинності, як у Грузії. Нам відповідають – ми не можемо копіювати грузинську систему. Але ж мова не йде про копіювання – ідеться про законодавчу базу для поліції, яка дозволить покарати всіх членів організованої злочинності. Але ні. Знаєте чому? Тому що інтереси перетинаються дуже щільно.

– Тоді яка ж мотивація має бути у чесного поліцейського?

– Ми підвищили оклади для патрульної поліції та для відділу розслідувань. Проте цього недостатньо, адже кожен поліцейський, вільний від корупції, повинен відчувати, що за ним стоїть держава. Проте цього немає, бо нема прозорої, вільної від корупції судової системи. Без судової системи немає демократії. Без неї не може існувати система правоохоронних органів. Без судової системи виглядає, що країна має величезні проблеми, тому що для головної частини країни – бізнесу, особливо малого бізнесу, який має проблеми, наприклад, із рейдерством, ми не можемо зробити багато, оскільки судді йдуть на корупційні дії.

– Як у суспільстві можна створити тиск для проведення судової реформи?

– Немає рецепта. Рецепт один – коли люди підуть на виборчі дільниці, вони повинні двічі подумати, але ми як лідери громадської думки повинні зробити все для того, щоб донести просвітлення до людей та донести повідомлення, що це дуже важливо – брати участь у побудові державних інституцій. В іншому випадку буде те саме. Нам потрібно керувати країною у правильному напрямку. Нам потрібно реформувати все, не зупиняти реформи посередині. І ще одна помилка, велика помилка, як на мене, коли уряд поділяється на реформаторів та не-реформаторів – це трагедія.

– Ви говорите про недостатню політичну волю. Чи можете назвати представника влади – можливо, не ім`я, але посаду, найбільш відповідального за ситуацію, або того, чия політична воля може змінити стан речей. Хто це? Міністр внутрішніх справ, президент, прем`єр-міністр?

– Я можу назвати посади п’яти людей, які можуть загалом змінити стан справ у країні. Президент, прем`єр-міністр, міністр внутрішніх справ, міністр фінансів і прокурор. Ці 5 людей можуть змінити не лише систему правопорядку, а й країну загалом, в усіх сферах.

– Чи все так безнадійно у нашій правоохоронній системі й реформах?

– Ні, не безнадійно. Те, що ми тут сказали: не вистачає політичної волі, щоб змінити всі сектори. Але слава Богу, у нас сильне громадянське суспільство, щоб реально показати владі, що щось у неї не так діється. Думаю, безнадія – це мрія олігархів, щоб викликати зневіру. Все буде добре, коли буде єдина воля людей.

– Яку роль ви відводите незалежній пресі?

– Я мушу визнати, що здобутком у національній поліції було те, що в процедурі очистки до багатьох комісій були залучені журналісти, що є дуже важливим для країни. На жаль, те, що я спостерігаю зараз, це підйом цензури – на телебаченні, в інтернет-журналах. Цензура залишається дуже популярною. Вільні медіа та громадянське суспільство, думаю, що вони є найбільш потужним сегментом, який може щось змінити.

– Ви увесь час говорите «у нас». Чи означає це, що ви вважаєте Україну своєю другою Батьківщиною?

– Звичайно.

– З якими почуттями ви залишали Україну?

– Я чесно кажучи, нікуди не виїжджала, тому що у мене робота пов`язана з постійними мандрівками. Зараз це консультативна робота, грузинська політика. Але ніхто у мене України не відбере. Ніколи.

– У доповіді під час дискусії ви згадували про грузинське законодавство проти рекету. В чому воно полягає і чи варто його запозичати Україні?

– У жодному разі не потрібно копіювати. Важливо, щоб ми копіювали сучасну систему правопорядку: це найкращі поліцейські стандарти, стандарти усієї правоохоронної системи, тому що нічого кращого не вигадаєш за систему, яка працює.

– Ви зробили дуже багато для формування нової поліції. Не вважаєте, що з вашим звільненням із посади її керівника почався зворотній процес?

– Побачимо. Дуже цього не хотілось би.

– Але ви не спостерігаєте цього?

– Я спостерігаю, але не хотілось би, щоб у молодих людей, які прийшли у нову поліцію, було розчарування. Цього мені не хотілось би більш за все.

– Розчарування зараз є не тільки у них, але й у всього суспільства. Як ви вважаєте, чи потрібен третій Майдан, щоб змінити судову систему, перемогти корупцію? Чи можливо досягти цього без кровопролиття?

– У жодному разі кровопролиття допустити не можна. Я вважаю, що є ще вибори. Повинне громадянське суспільство натиснути на владу, щоб реально змінити виборчий кодекс, щоб з`явилась нова політична еліта, щоб олігархи грали меншу роль. Я думаю, що саме це дуже важливо. Якщо це буде, то ніякий Майдан більше не знадобиться.

– Чи хотіли б ви повернутися в українську правоохоронну систему?

– Поки що ні.

 

 

 

 

Розмовляла  Нінель Кисілевська, Львів.

Фото: Укрінформ, Данііл Шамкін, Володимир Тарасов

 

 

 

 

Джерело: Укрінформ

 

Advertisements

Залишити коментар

Filed under Uncategorized

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s