Сергій Савчук, голова Держагентства з енергоефективності та енергозбереження України: В Україні найвища окупність інвестицій у відновлювальну енергетику

29 червня 2017 р.

Цього тижня голова Держенергоефективності України Сергій Савчук бере участь у цілій низці енергофорумів у Європі. В середу він працював у Парижі на конференції під проводом Міжнародного енергетичного агентства, де обговорюється тема відновлювальних джерел енергії. У четвер виступає на конференції, яку організовує ООН за участі 100 країн світу. Мова йде про енергоефективність і вклад кожної держави в неї, у тому числі України. У вівторок виступив із доповіддю та взяв участь у дебатах панельної дискусії на першому німецько-українському симпозіумі “Потенціал України у сфері відновлюваної енергетики”. У рамках цього заходу з чиновником поспілкувалася кореспондент Укрінформу. 

– Сергію Дмитровичу, чи вже виконала Україна всі умови для надання коштів від міжнародних фінансових установ для вітчизняного Фонду енергоефективності?

– Проект Закону про фонд енергоефективності вже пройшов парламент. Сьогодні це вже закон. Крім того, ми на минулому тижні прийняли Закон про облік. Це було однією з умов. Плюс, ми прийняли Закон про енергетичну ефективність будівель. За великим рахунком, усі умови ми виконали. Залишився проект закону про житлово-комунальні господарства. Думаю, що він буде поставлений ближчим часом на голосування. Облік – це те, з чого треба було починати Україні ще 25 років тому. Облік це те, що стимулює людей взагалі до енергоефективної поведінки та енергоефективних капіталовкладень у мережі, будівлі. Тому, думаю, нам вже потрібно ставити питання про те, що кошти на фонд мають заходити.

 – Коли можна очікувати надходження цих коштів та повноцінного запуску роботи Фонду?

– Думаю, що з початку 2018 року він може бути запущений. Цим питанням переймається Міністерство регіональної політики, тому я буду обмежений у своїх коментарях. Але, на мій погляд, основні умови ми виконали.

– Чи вдасться у цьому році у повному обсязі задовільнити запити за “теплими кредитами”, чи є ризик, що гроші по якійсь із програм закінчаться раніше, як це сталося і минулого року?

– У цьому році 400 млн ми вже освоїли через співфінансування. У нас зараз дуже активна фаза вибірки. Дуже добре долучилися ОСББ. Ми її розкручували, грубо кажучи, робили для них промоушн, показували, яким чином можна робити утеплення, як можна економити. Ми залучали місцеві органи влади до співфінансування. Зараз у нас вже понад 150 програм співфінансування. Тобто це додаткові кошти з місцевих бюджетів. Це призвело до того, що, наприклад, у минулому році у нас в кращі місяці, пікові осінні, по 25 ОСББ (на місяць) утеплювалися. А на минулому тижні у нас утеплилися 36 ОСББ, а це ще далеко до пікового сезону.

Тобто дуже добре пішло. Індивідуальний житловий фонд пішов ще швидше, там оперативніше приймаються рішення: не треба, щоб весь будинок проголосував – чоловік з дружиною вирішили, пішли в банк і взяли кошти на встановлення необхідного обладнання. Кошти закінчилися, зараз ми працюємо над тим питанням, щоб 300 млн грн додатково зі статті Фонду енергоефективності, де було передбачено 400 млн грн (оскільки він у цьому році ще не запущений), перекинути на “теплі кредити”. Отже, сподіваюся, що в цьому році ще буде 300 млн, і зараз до бюджету ще додаткові кошти надійдуть. Думаю, що в цьому році ми, звісно, весь попит не задовільнимо. Ми зробили, з одного боку, добре для населення, ми розповіли, що є такі інструменти, ми переконали людей в тому, що їм буде добре. Населення пішло за цими кредитами. З іншого боку, тепер нам не вистачає коштів. Але думаю, що ми будемо якомога швидше рухатися, у тому числі й у співпраці з Мінфіном, щоби цих коштів виділялося більше.

Ми також працюємо зараз над проектом постанови щодо часткової монетизації субсидій за рахунок зменшення  обсягів споживання енергоресурсів. Якщо людина зекономила, доцільно, щоб вона на ці кошти зекономлені мала можливість придбати обладнання, матеріали  у рамках системи “теплих кредитів”. Це величезні обсяги коштів, оскільки у нас більше ніж 50 млрд грн субсидій. Тобто, якщо економити на субсидіях, то можна влити в систему “теплих кредитів” від 10 млрд грн.

– Існує альтернативна програма «теплих кредитів», що реалізується Європейським банком реконструкції та розвитку та має назву IQ Energy. Яка є різниця між державною програмою та програмою ЄБРР? Що користується більшим попитом в Україні?

– Це дві взаємодоповнюючі програми. Завдяки тому, що ми реалізували свою програму через державні банки, далі з’явилася вже інша програма. Представники ЄБРР дивилися, яким чином пройде цей експеримент, пілотний проект у нас: чи буде попит, чи буде повернення грантів на енергомодернізацію, чи будуть люди повертати кредити, чи вистачить платоспроможності…

Коли ми показали за перші півтора року величезний результат, зайшов новий проект від ЄБРР. Ми задоволені цим.

Банків має бути більше, програм більше. У Польщі, наприклад, сім різних програм. В Україні ринок на утеплення дуже великий – до 50 млрд євро як мінімум (якщо брати 100 тисяч багатоповерхових будинків й індивідуальний фонд 6,5 млн). Тому, чим більше програм таких буде в Україні, тим краще.

– Чи є вже напрацювання щодо проектів з альтернативної енергетики, які також допомогли б вирішити сміттєву проблему України?

– Весь світ вирішує сміттєву проблему через спалювання сміття і виробництво теплової електричної енергії. Швеція, наприклад, сьогодні купує сміття. А ми думаємо, де купити вугілля… Тому ми зараз максимально працюємо, у тому числі на цьому форумі з потенційними інвесторами, над можливістю залучення інвестицій в заводи тих інституційних інвесторів, які вже працюються по всьому світу, в таких державах як Японія, Китай, Ізраїль, країнах Східної Європи. Наша задача сьогодні – спільно з органами місцевого самоврядування і з інвесторами знайти точки входу для переробки сміття саме в електричну теплову енергію. Напрацювання є. Це потрібно погоджувати з мерами.

Точка входу – це ж не просто поставити ларьок і продавати чупа-чупси. Це потрібно зробити величезний проект, погодити його на всіх рівнях. Плюс ми працюємо на законодавчому рівні, щоб інвестиції були повернуті. А оскільки період окупності таких проектів при ціні за утилізацію сміття у нас становить від 15 років, який інвестор зайде з такими “довгими” грошима?  Таких немає.

Тому тут треба йти через проект державно-приватного партнерства, щоб були залучені органи місцевого самоврядування, які мають на сьогодні на рахунках від 12 млрд грн (просто на рахунках, отримують відсотки по кредитах).

Ми коли робили децентралізацію, сподівалися, що це є відповідальність, і ці кошти будуть ефективно освоєні. Тому органи самоврядування на місцях, навіть при тому, що немає великого тарифу на утилізацію, на збір сміття, мають бути залучені. Вони мають взяти на себе частину капітальних вкладень. Щоб інвестору, який заходить із приватними інвестиціями, зменшити період окупності інвестиції. Ми якраз над цим працюємо.

Минулого тижня я був в Одесі, говорив про це з облдержадміністрацією, облрадою, мерією. Також у Львові те ж саме питання. У Хмельницькому ми зараз працюємо по державно-приватному партнерству саме в галузі утилізації сміття. Це потужній майбутній ринок.

– В якому стані, на якому етапі зараз перебуває реалізація проекту зі створення парку відновлюваної сонячної енергії в Чорнобилі? Відомо, що виявили бажання взяти участь 50 інвесторів. Чи просувається робота над цим проектом?

– Просувається. Відповідає за Чорнобильську екологічну зону Міністерство екології та природних ресурсів України, на чолі з міністром Остапом Семераком. У них є підприємство, яке управляє землями Чорнобильської зони, його очолює пан Петрук (Державне агентство України з управління зоною відчуження, керівник – Віталій Петрук, – ред.). Вони зараз безпосередньо працюють з інвесторами. Там є питання стосовно подальшої реалізації з точки зору підключень, зокрема – по якому тарифу буде продаватися ця електрична енергія. Мінприроди зараз над цим працює спільно з іншими міністерствами.

 – Чи приваблива українська відновлювальна енергетика для Німеччини?

– Судячи з кількості присутніх на конференції в Берліні, коли люди стояли в залі, коли прийшло багато представників саме німецького бізнесу, вважаю, що дуже. Німецька сторона до нас давно придивляється. Їй потрібно чути позитивні сигнали від нас. Тому в Берліні були зібрані практично всі представники енергетичної галузі  України, які поставили собі задачу показати німецьким партнерам, що в Україну вже потрібно вкладати кошти. Оскільки період повернення інвестицій саме по відновлювальним джерелам сьогодні для німців дуже цікавий. Такого повернення, як в Україні – 3-5-6 років, – ніде немає. Ми були у вітроенергетичній компанії Enercon, вони розповідали, що в них проекти по 12 років окупності. У нас проекти з використання енергії вітру окуповуються за 7 років. Нас запевнили, що мають величезне бажання зайти в Україну. Україна сьогодні якраз на передовій у цьому напрямку. Ми все зробимо, щоб інвестиції зайшли.

 

 

 

 

Розмовляла Ольга Танасійчук. Берлін.

 

 

 

Джерело: Укрінформ

Залишити коментар

Filed under Uncategorized

Напишіть відгук

Please log in using one of these methods to post your comment:

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s