Психолог Євген Мірошниченко: Не відбирайте у дітей смартфони!

24 червня 2017 р.

Шкільні канікули стартували, а багато батьків все ще ламають голову, куди прилаштувати дитину, або як самим організувати корисне дозвілля. Ми вирішили розпитати про це дитячого психолога, президента Асоціації практичних психологів, освітнього адвоката Євгенія Мірошниченко. 24 червня в рамках найбільшого молодіжного фестивалю Youthday ’17, присвяченого Дню молоді, Євген давав майстер-клас для батьків. Інтерактивна лекція проходила за підтримки благодійного проекту по видавництву і поширенню україномовної науково-популярної літератури для підлітків ЛакіБукс, в експертну раду якого і входить психолог.

Російську соцмережа ВК заборонили, проте підлітки знаходять обхідні шляхи і продовжують стирчати в інтернеті. Як же відірвати дитину від гаджетів, особливо зараз – у період канікул?

Це поширена помилка батьків – відривати дітей від гаджетів. Нам здається, що якщо не відірвати його прямо зараз – станеться щось жахливе і непоправне. Мені ж дуже близький підхід в школах Фінляндії: вони не забороняють гаджети, а послідовно вчать дітей правильно їх використовувати, отримувати користь. Є цілий курс, присвячений застосуванню планшетів і телефонів “Інформаційно-комунікативні технології”. Це важлива компетенція, якою фіни навчають дітей: як спілкуватися за допомогою смартфонів, як їх правильно використовувати для роботи – пошуку інформації, її перевірки. Гаджети – це інструмент. Наші діти їх використовують в основному для ігор, а насправді призначення у них може бути функціональне і прагматичне. До речі, в Фінляндії діти самі розробляють ігри, там і хакатони влаштовують, фіни вже входять в трійку лідерів по розробці ігор в Європі. Це дуже потужна індустрія.

Що в такому випадку порадите українським батькам?

Перш за все, не забороняти. Заборони безглузді: діти дуже легко навчаються їх обходити. Гаджети – невід’ємна частина нашого світу. Забороняти їх – все одно, що сказати “користуйся тільки лівою рукою“. І друге: зверніть увагу, чому дитина “йде” в телефон або комп’ютер. Це невротичний прагнення, тому що йому незатишно в цьому світі. Він не відчуває себе комфортно і безпечно, у нього немає достатнього контакту з батьками. А в комп’ютерній грі дитина – герой – перемагає, живе. Це його світ, яким він керує, в якому досягає успіху. Плюс – це ціла сфера спілкування. Нинішні діти народилися в епоху інтернету, це невід’ємна частина їх світу, ми ж – дорослі – там всього лише емігранти, тому ми боїмося “віртуальних” небезпек, намагаємося обмежити контакт наших дітей з тим, у чому ми не сильно розбираємося.

Як уникнути ризиків і небезпек?

Допомогти дитині знайти справу, заняття, в якому вона буде реалізовуватися. Наприклад, у нас в таборі “Майстерня успіху” діти знімають кіно. Ми не забираємо їхні гаджети, але – ось парадокс – вони в них “не втикають”. Молодь у нас в цікавому середовищі, де багато спілкування, нових знань і спільної роботи. Діти насправді не ледачі, вони просто хочуть отримувати конкретні результати. А світ не дає такої можливості. Практично немає сфери, де вони могли б діяти самостійно – і через це їм стає нудно. Віртуальний же світ приносить “негайні результати”, тому вони туди легко переключаються, там їм комфортно. Забезпечте дитині комфорт – і вона повернеться.

А як можна мотивувати дитину до самоосвіти?

А як мотивувати дитину вчитися ходити? У ній вже закладено цей інстинкт розвитку, природна енергія цікавості, дослідження. У школі цей інстинкт якимось чином пригнічується. Тому і виникає таке питання – як мотивувати вчитися. Ми можемо пригнічувати це. Якщо нав’язувати їй якісь цілі – він зменшується, і ми отримуємо зворотний ефект. У дитині закладено пристрасть розвиватися, “бути дорослим” і проблема всієї нашої освітньої системи саме в тому, що вона не підтримує це прагнення, а пригнічує і деформує його. Діти дуже змінилися, а підходи у нас залишилися колишніми – “традиційними” – тому вони в основному перешкоджають вільному розвитку. Зауважте, сучасні діти більше розбираються в ІТ-технологіях, ніж батьки, наприклад.
Але в той же час психологи нарікають на поверхневе “кліпове мислення” …
Так, діти зараз саме так сприймають інформацію. І хочу вам сказати: коли вони виростуть, то зроблять з цим кліповим мисленням великі відкриття. Вони інакше сприймають цей світ. Це мислення фрагментарне, немає системності, але, тим не менше, навіть таке калейдоскопічне сприйняття дозволяє дитині зібрати з уламків картину світу. Завдання дорослих – допомогти зробити її реалістичною, цілісною, несуперечливою, додати глибини.
Ось, наприклад, ми в Раді експертів благодійного книжкового проекту ЛакіБукс, який нещодавно стартував за підтримки БФ “Я Майбутнє України” та IT-компанії Lucky Labs, дуже ретельно підходимо до формату книг. І радимо авторам не писати “підручників”. Підлітку не цікава лінійна подача, так званий історичний підхід і так далі. Якщо його цікавить щось конкретне – він сам знайде це у Вікіпедії. Пізнавальна книга повинна бути прикладною і при цьому залучати дитину в якийсь сюжет, дивувати, пробуджувати дух експерименту. І наше завдання, завдання дорослих – підтримувати у дітей бажання творити, навіть коли це більше схоже на “вчворювати”.

Підсумуємо: як влаштувати дітям корисні канікули?

Канікули – це час для відпочинку і спілкування. Чим більше буде у дитини спілкування і спільного часу зі своєю сім’єю, тим краще. Друга рекомендація – знайти спільну діяльність, яка йому буде цікава. Розвивати його захоплення, заохочувати цікавість, підштовхувати до експериментування, підтримувати вільну гру і імпровізацію. Навіть коли ваша дитина грає в комп’ютерні ігри, поцікавтеся, що конкретно вона там робить, які у неї успіхи, що саме її захоплює. У той же час організуйте насичений освітній простір, створіть умови, щоб підживлювати її цікавість і перетворювати на допитливість. І третє – потрібно знайти спільноту, в якій дитина буде розвиватися. Починаючи, знову ж таки, від активного сімейного дозвілля: походи, прогулянки, спільні ігри, і обов’язково особисті захоплення – студії та інноваційні літні табори. Але майте на увазі, що дитина перш за все вчиться у тих, до кого прив’язана, хто для неї є прикладом і авторитетом. І перше, що їй потрібно, – ваша дбайлива увага.

 

 

 

Джерело: Країна

Advertisements

Залишити коментар

Filed under Uncategorized

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s