Віра Платонова: В Україні зростає запит на кредитні картки та інноваційні рішення

23 червня 2017 р.

Попит українців на безконтактні карти зростає в сім разів швидше, ніж на звичайні платіжні інструменти, а нові технології сприймаються краще, ніж в країнах Заходу.

Віра Платонова, генеральний директор представництва Mastercard Europe в Україні, Молдові, Грузії, Туркменістані, Таджикистані, Киргизстані та Узбекистані, ділиться своїми спостереженнями за українським ринком безготівкових розрахунків з НВ Бізнес, і розповідає про майбутні тренди.

– Останнім часом про зміни у фінансовій системі не так багато говорять, зважаючи на невідкладність пенсійної і медичної реформ, приватизації. Чи можемо ми собі дозволити зупинитися на тому, що було зроблено, адже розвиток безготівкових розрахунків теж вирішує багато системних проблем в економіці, зокрема питання корупції в Україні?

– В останні кілька років відбулися великі і серйозні трансформації в банківському секторі, ми втратили велику кількість банків. Але ринок безготівкових платежів в Україні розвивається швидко, і він не зупиняється в розвитку. І фінансовий сектор, з точки зору самої концепції кеша, добре рухається в напрямку євроінтеграції. Напевно, це один з основних успішних напрямків руху нашої країни за останні роки в напрямку Європи.

Якщо в 2011 році ми починали з того, що 8% всіх транзакцій по обороту відбувалися в торговій мережі, то зараз це вже більше 35%. Якщо за кількістю транзакцій в 2015-му це було 30%, то зараз вже 70% всіх операцій з картками відбувається не в банкоматі, а в магазинах. Люди вже сприймають картку як справжній засіб оплати, у нас вже добре розвинена інфраструктура. Навіть за перший квартал 2017 року кількість терміналів збільшилася на 17%. Всі основні міста вже покриті, і розвиток йде в регіонах.

– А в чому причина, що операції за обсягом займають такий низький відсоток, 30? Як з цим боротися?

– Головне, що ми спостерігаємо хороший тренд. Це говорить про те, що люди дуже добре платять за дрібні транзакції: за кефір і молоко в супермаркеті.

Знаєте, є дуже цікаве спостереження: як тільки людина розрахувалася в метро один раз і пройшла через турнікет, вона вдвічі більше починає “транзактити” в торговій точці. Тому що подолано всі страхи і у неї з’являється звичка.

– Але як збільшити обороти?

– Це головний біль всіх банкірів і центрального банку. Звісно, міняти потрібно законодавство. На сьогодні, згідно з законом, сума оплати більше 50 тис. мрн має проходити по картці. І потрібно знижувати цю планку, десь до 5 тис. грн. Тому що 50 тисяч – досить високий ліміт, і дуже мало операцій потрапляє під нього. А треба виводити економіку з “сірої” зони.

Потрібно знижувати планку суми готівкових розрахунків з 50 тис. грн до 5 тис. грн

Треба допомагати ще іншому тренду, який зараз дуже активний – Smart City. Зараз це шалено модна тема. Всі міста, всі мери, всі чиновники, які будь-яким чином торкаються соціальних тем, активно хочуть розвивати цю концепцію. Це транспорт, це пільги, лікарні, аптеки тощо.

– Тобто можливість об’єднати це все в платіжній картці?

– Так, можливість обліку всіх пільг за допомогою картки, тому що на сьогодні це практично не контрольований процес. Всі пенсіонери їздять безкоштовно і незрозуміло, скільки цих пенсіонерів у містечку, як часто вони їздять. Якщо це перевести на безконтактну картку (людина повинна притулити картку до терміналу), то буде статистика. А якщо ми говоримо про фіскалізацію пільг, то коли падає на картку певна сума, це все контролюється.

– Що гальмує впровадження безготівкової оплати в транспорті?

– Існує низка законодавчих обмежень. І основне – це вимоги в транспорті фізично роздруковувати фіскальний чек. Якщо ми говоримо про безконтактної картки, про швидкий, миттєвий прохід, ніякої мови про фізични чек бути не може. Зараз вже прийнятий законопроект, який нам дозволить вирішити питання електронного квитка. Є велика проблема, пов’язана з законом про розрахунково-касове обслуговування. Треба прийняти положення про те, що банківська виписка може вважатися аналогом фіскального чека. Без цього Smart City не розвиватиметься.

– Якщо порівнювати Україну з іншими країнами, які вже пройшли етап переходу на безготівкові розрахунки, якою ви бачите стратегію розвитку безготівкової економіки?

– Зараз найважливіше, щоб безготівкові платежі досягли найвіддаленіших точок нашої країни, і щоб вони зайшли в ті сегменти, де на сьогодні курсує суцільний кеш. А це державні послуги, це дрібні торговці, базари, малий і середній бізнес. І в наступні 2-3 роки ми будемо спостерігати саме агресивний розвиток інфраструктури, якої нам на сьогодні не вистачає.

У наступні 2-3 роки будемо спостерігати агресивний розвиток інфраструктури в регіонах

Україна йде за сценарієм розвитку cashless-економіки, і навіть швидше за Європу. Україна краще сприймає всі інновації, ніж в Європі. Якщо кількість карток зростає на 5% за рік, то кількість безконтактних карт росте з шаленою швидкістю, на 37% збільшилася.

У Польщі безконтактна картка приживалася 5 років, у нас 2 роки. NFC-технологія, оплата телефоном ще тільки з’являється в Європі, а у нас вже три банки підключені на сьогодні до так званої платформи NFC – Ощадбанк, Приватбанк і Кредобанк. У нас вже більше 40 тис. транзакцій на місяць відбувається за допомогою телефонів, хоча запустили сервіс тільки кілька місяців тому.

– А інтернет-торгівля має такі ж успіхи?

– Це величезний ринок, який в Україні поки дуже мало розвинений. Він становить близько 4% від загального обсягу операцій з карткою, але зростає десь на 35% за рік. Все тому, що роками існував величезний “стопер” – українці боялися платити в інтернеті. Банки говорили, щоб клієнти замовляли додаткові картки для інтернет-розрахунків, тому що “не можна, вас обдурять”.

І зараз ми намагаємося привернути український ринок за допомогою технології Masterpass, це гаманець, де можна зберігати свої карткові дані, щоб люди нічого не боялися і нормально розраховувалися. Тобто, коли заходимо на сайт Портмоне, наприклад, там просто натискаємо кнопочку “оплатити Masterpass” і вводимо тільки свій пароль. І вже не треба вводити свої особисті дані.

Ми всі звикли, що при кожній транзакції приходить sms, а в Штатах це супер-інновація

– Якщо говорити про безпеку щодо використання нових технологій, які заходи ви передбачаєте, щоб платежі були більш безпечними?

– Masterpass – це взагалі еволюція безпечного рішення, ще не було в світі жодного фроду. Це найбезпечніший спосіб оплати, абсолютно захищений. Щодо нових безконтактних карток зараз теж немає статистики шахрайства: злому цих карт, або зчитування інформації. Тому ті технології, які ми даємо банкам, на сьогодні дозволяють максимально захистити населення. В Україні рівень фроду навіть нижчий за європейський.

Та й у банків тут сильно розвинена система захисту. Наприклад, ми вже всі звикли, що при кожній транзакції приходить sms. А в Штатах це супер-інновація. У нас банки стежать за транзакціями, дзвонять, якщо щось не те відбувається. Тому, з безпекою в нашій країні все добре і буде ще краще.

– Ці жахливі історії про те, що шахраї ходять з терміналами в вагонах метро і знімають гроші з карток?..

– Це все казки. Навіть якщо уявити, що ви десь так довго стояли, що до вас хтось тулився і зчитував дані терміналом з вашої картки, то все одно треба картку притулити навіть не через гаманець і не через сумку. Зняти без pin-коду можна тільки до 100 грн, і все одно на третій транзакції запросить pin-код.

Крім того, термінал буде десь зареєстрований. Це ж як зі своїм паспортом стояти і зчитувати дані.

– А ось те, що безконтактні платежі і ноу-хау у нас проходять значно швидше, аніж у більш розвинених країнах, це пов’язано з тим, що населення на Заході більш консервативне? Або, можливо, користується картками більше молоде населення, більш відкрите до технологій?

– Тут комплекс. Європа більш консервативна, однозначно. Але і у нас народ більш сприйнятливий, більш готовий до змін і нововведень.

– Напевно, просто більший запит на зміни, зважаючи на нижчий рівень життя?

– Так, це теж. Плюс грають велику роль банки. В Європі банки вже усталені, великі, менш повороткі. В Україні постійна боротьба за частку ринку, за клієнта. Тому дуже добре у нас розвинені системи лояльності, тобто мотивація клієнта за безготівкову оплату.


аа

Україна стоїть на порозі нового буму кредитних карток, – Віра Платонова

 


– Ми стоїмо на початку відродження інтересу до кредитних карток, можете спрогнозувати, які продукти зараз банки почнуть пропонувати?

– Вони вже почали. У нас завжди дуже добре кредитні картки розвивалися. Хвилями, бо у нас постійні кризи, але зараз ми дійсно стоїмо на початку нового буму кредитних карток. І тут теж банки набагато активніші, ніж європейські і набагато технологічніші. Хоча по безконтакту Грузія попереду нас.

– Так які зараз результати?

– Ми на початку. У багатьох банків на сьогодні дуже великі запаси депозитів і залишків по рахунках. Вже є позитивні тренди в економіці, зростає ВВП. І комерційні банки активно пішли в кредитування – Альфа, Укрсиб, Аваль традиційно були з кредитними продуктами – і державні банки теж дивляться сюди, хоча раніше вони мало займалися кредитуванням. У найближчі 3-4 місяці 90% банківської системи вийде на ринок з кредитними продуктами.

– Ви згадували, що в найближчі 2-3 роки безготівкові розрахунки будуть ширше проникати в регіони. Як сьогодні розподіляються в географії ці платежі? Що допоможе розвиватися регіонам, крім згаданого Smart City?

– На сьогодні вся інфраструктура торгових терміналів України досить неоднорідна. Більше 40% всіх терміналів розташовані в Київській, Харківській і Дніпропетровській областях. Завдання і можливість банківського сектора – це захід у ті регіони, які досі не користувалися такою популярністю. У нас є три основних екваєра – Приват, Ощад і Аваль. Конкуренція зростає, і конкуренція дуже сильна щодо захоплення інших територій. Сподіваюся, що буде можливість в Укрпошти стати екваєром, а якщо й ні, то буде співпрацювати з банком-великим екваєром і оснастить свої відділення терміналами. Тоді ми на 100%, напевно, приростемо в регіонах одразу.

Є ще одна цікава ніша – QR-платежі, які теж дозволяють якісно збільшити інфраструктуру. Це можливість платити за допомогою банківської картки, але через QR-код. Ідеально ця технологія лягає на маленьких торговців, у яких немає можливості платити банку за установку терміналу. Тому що термінал для банку в середньому $200 коштує. Але якщо обороти у торговця маленькі, то немає сенсу, напевно, ні банку інвестувати, ні торговцю платити [комісію]. Сподіваємося, що до кінця року будь-який клієнт у будь-якого торговця за допомогою будь-якої картки і нашого додатку на своєму телефоні або ж просто роздрукованого QR-коду на листочку зможе провести цю оплату.

 

 

 

 

Розмовляла Леся Виговська

 

 

 

Джерело: НВ

Advertisements

Залишити коментар

Filed under Uncategorized

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s