Співзасновники Чернівецького громадського ТБ: Ми, можливо, ефективніші за багатомільйонні проекти

7 червня 2017 р.

Infokey — це громадська ініціатива, заснована за день до початку Євромайдану. Згодом із цієї ініціативи виросло Чернівецьке громадське телебачення, а також з’явився сайт Infokey. Наразі Чернівецьке громадське ТБ стало громадською організацією. Засновники Infokey вважають, що їхньою перевагою є молодий колектив із журналістів та політологів, із яких троє (зокрема й Максим Волошин, головний редактор Infokey) уже стали кандидатами наук.

«Все почалося масово з соцмереж, — розповідає співзасновниця Infokey Ольга Гришин-Грищук. — Наша діяльність розпочалася з того, що ми зробили Школу громадської журналістики — проект для людей із районів нашої області, які хотіли займатися громадською журналістикою. Ми запрошували лекторів із усієї України, й активісти проходили цей курс. Потім найкращі залишилися з нами в газеті. Бо розпочинали ми свою діяльність із газети Infokey (що означає з англ. “інфоключ”). У нас із Максимом після Євромайдану була мрія — випускати газету, ми знайшли кошти на друк, а все решта нам допомагали люди. Потім нас зацікавив формат “Громадського ТБ”, в якому ми могли багато робити, не орієнтуючись на якісь політичні сили чи власника».

Протягом деякого часу Infokey співпрацював із київським офісом «Громадського ТБ», зокрема виробляв для них сюжети. Але після скандального виключення Романа Скрипіна з членів ГО «Громадське ТБ» та зміни керівництва, Infokey прийняв рішення припинити цю співпрацю, почав діяти автономно, шукаючи грантове фінансування для своїх проектів.

Максиме, Ольго, розкажіть, який медіаланшафт у Чернівцях.

Максим: У нас десь 7-8 сайтів і кілька телерадіоканалів: «Буковина», ТВА, «Чернівецький промінь», «Чернівці». Є ще проекти «Думай» і «Віче» (формат дуже схожий на наш).

Де можна побачити Чернівецьке громадське телебачення Infokey?

Ольга: У нас є ютуб-канал, сайт, сторінка у «Фейсбуку». Певний час ми співпрацювали з нашим телебаченням «Буковина» (Чернівецька регіональна філія ПАТ «НСТУ». — Авт.), але це були окремі проекти та сюжети. Тоді нас дивилися в аналогу й цифрі. Наприклад, ми з ними випускали проект «Реформи зблизька». Це були аналітичні програми, в яких ми хотіли детальніше розповісти телеглядачам про реформи, надаючи слово різноманітним експертам. Ми розвіювали деякі міфи, бо слово «реформа» на слуху, але не всі знають його суть, не розуміють, яким чином реформи впливають на буденне життя громадян.

Яке у вас фінансування?

Максим: Фінансування у нас грантове. Ми пробували залучати кошти людей, які нас дивляться, але це мінімальні суми. Часто борюся з думкою, що ти тут ніколи в житті не заробиш. Це надзвичайно важко. Ми не беремо реклами. І все залежить від того, чи виграємо грант. Деякі друзі підкидають петличку або диктофон. Із грантів інколи купуємо комп’ютер чи камеру.

Чи сподіваєтеся на подальшу співпрацю з філією Суспільного?

Ольга: Так, сподіваємося, бо в них не такий великий обсяг контенту, і є ще простір для новин і проектів. Нам хотілося би деякі свої проекти поширювати на більшу кількість глядачів. Тим паче, якщо брати канал «Буковина», то в них дуже багато літніх глядачів, до яких нам важче достукатися, бо ми більше мовимо в інтернеті. Ми готові до співпраці й готові запропонувати свої просвітницькі та аналітичні проекти.

Ми робили дебати між кандидатами в депутати під час місцевих виборів на каналі «Буковина» в 2015 році, я тоді була координаторкою руху «Чесно»; ми досліджували декларації депутатів облради і шукали конфлікт інтересів. Наприклад, у нас викрито потенційно два гучних конфлікти інтересів, коли син голосував за призначення батька на солодку посаду керівника БТІ, і ще до появи електронних декларацій ми зробили свій сайт, де можна було дослідити конфлікт інтересів наших посадовців.

Скільки у вас у штаті людей?

Ольга: Загалом працює чотирнадцять, але на постійній основі — шість-сім. У нас багато журналістів із нашої кафедри журналістики, які хочуть опановувати професію на практиці. Є такі журналісти, які в нас учаться, а потім або залишаються з нами, або йдуть в інші ЗМІ. Оскільки в нас робота не постійно оплачувана, фінансування дещо стихійне, й частково треба й на ентузіазмі попрацювати, то в нас є такі, хто співпрацює час від часу.

Які проекти виробляє Громадське телебачення Infokey?

Максим: За три роки в нас була низка проектів, за які нам не соромно. Якщо бачили потребу в продовженні якогось проекту, то ми це робили, в інтернеті це без проблем. Наприклад, програми «Реформи зблизька» або «Наш двір» — надзвичайно цікава програма, коли ми заходимо в прекрасні чернівецькі дворики, спілкуємося з мешканцями, говоримо про проблеми цих дворів, а потім намагаємося проводити адвокатські компанії і вирішувати ці проблеми.

У нас багато громадських активістів, які не бояться спілкуватися з владою. Є кілька успішних прикладів, коли наш сюжет вирішив проблему, яка не вирішувалася протягом 20 років. Тобто завдяки зусиллям журналістів та громадських активістів нам вдається впливати і на місцеву політику. Ми допомагаємо громадським активістам виконувати їхню функцію.

Починали ми свою діяльність із такого проекту, як «Небайдужі». Розповідали історії про чернівецьких волонтерів, які були на Євромайдані, а потім активно допомагали під час війни. Також надзвичайно цікавим було проведення соціальних експериментів. Наша велика перевага є в тому, що ми можемо виходити за рамки телевізійного формату і бути цікавими, особливо для молоді. Хоч Євромайдан і був на початку молодіжним, але здебільшого молодь політично дуже пасивна, зазвичай не дивиться телебачення. Традиційне ТБ — це точно не формат для молодих людей.

А журналістські розслідування ви робите?

Максим: Так, звісно. Роблячи розслідування, ми не затиснені часовими рамками, тому намагаємося дійти до кінця і зробити якісний продукт. Такі розслідування ми публікуємо і на своєму сайті, завжди викриваємо конкретні суми бюджетних зловживань.

Ольга: Максим, наприклад, зробив цікаве розслідування щодо обсягів піску, яким у нас посипають вулиці взимку. Тією кількістю тонн піску, яку вони, відповідно до документів, використали, можна було би засипати все місто.

Максим: Ми бомбимо владу інформаційними запитами, всі їхні відповіді складаємо, а потім аналізуємо. Ми з Ольгою за освітою політологи, це нам надзвичайно допомагає. Ми стажувалися в місцевих органах влади, крім того, на 3-му курсі я ще стажувався на «Буковині», й тоді не взяли мене на роботу.

Ви робите розслідування, поки маєте фінансування? У чому специфіка саме ваших журналістських розслідувань?

Максим: Ми не робимо їх від гранту до гранту, це наша власна ініціатива. Під розслідування ми, звісно, шукаємо фінансування, бо там потрібні ресурси, на «Реформи зблизька» теж знайшли фінансування, і тепер будемо продовжувати цей цикл. Мені надзвичайно хотілося б, щоби на Суспільному мовленні в нас у регіоні з’явилися журналістські розслідування.

Ольга: На «Буковині» поки їх немає. У Чернівцях є лише один телеканал, який займається розслідуваннями, — це ТВА. Але ми аналізували їхні розслідування, то, на нашу думку, вони все ж трохи на догоду владі. На ТВА досить цікаві журналісти, але загалом власник все одно впливає на розслідування. Це навіть видно по темах. Наприклад, ми порівняли розслідування журналістки, яка раніше працювала з нами (зараз вона створила власне ЗМІ) про вивіз буковинських лісів із тими матеріалами з цієї теми, які виходили на ТВА, й побачили, що вони дійшли абсолютно протилежних висновків. І в цій ситуації видно, чому варто бути незалежним. Можливо, деякі проекти в нас перериваються, а потім продовжуються, але якщо наша людина зацікавилась якоюсь темою, то постійно над нею працює. Ми даємо їй вільний формат, і враховуючи, що в нас дві камери, два комп’ютери й фінансування вимірюється не в сотнях тисяч, то за такої кількості ресурсу в нас виходить доволі ефективне телебачення, можливо, навіть ефективніше за багатомільйонні проекти.

Максим: Ще однією нашою перевагою є те, що в нас дуже молодий колектив. Це або люди, які щойно закінчили виш, або студенти. Вони є надзвичайно мобільні, із задоволенням їдуть на тренінги. Наприклад, четверо наших людей стали учасниками програми MYMEDIA з обміну між редакціями. Зокрема, я був на Черкаському громадському телебаченні, це надзвичайний досвід, шкода, що в них тепер проблеми. Наша журналістка Аліна Вавринюк була на Полтавському, Настя Павлюк — на «Слідство.інфо», Христина Гаврилюк — на «Радіо Свобода» і в Білорусі, робила матеріал про чеченців, які живуть у Білорусі. Ми весь час прагнемо розвиватися, знаходити можливість учитися.

Ми не працюємо в прямому ефірі, хоча є можливість завдяки ФБ безкоштовно транслювати відео, але немає поки такої потреби. Ще з Майдану ми, як і інші «Громадські», багато стрімили, але дивилися наші стріми до 200 людей.

Чи є у вас сітка мовлення?

Максим: Коли ми з журналістами обговорюємо концепцію проекту, то вирішуємо й коли його транслюватимемо. Наприклад, ми намагаємося щодва тижні ставити проекти «Що думаєш», «Небайдужі». Дотримуємося періодичності для того, щоб заохотити нашу аудиторію постійно заходити на наш ресурс. У нас є цикл передач «Активісти», де ми разом із тим чи іншим громадським активістом проживаємо день, демонструємо, як він рухається до успіху, спілкується з владою, отримує відповіді на інформаційні запити тощо.

Ще є моя власна ініціатива з громадянської освіти. Беру камеру і знімаю проект «Громадський лекторій» (я виконую функції й оператора, й монтажера, наш оператор-монтажер пішов до армії). Намагаюся знімати цікаві лекції в нас у Чернівцях і поширювати їх в інтернеті, бо часом люди дуже прагнуть інформації, їм надзвичайно складно її отримати, якщо вони не навчаються в університеті.

Нещодавна ми завершили писати проект для British Council, у них є програма «Активні громадяни», яка полягає в поширенні медіаграмотності для старшого покоління. Люди старшого віку, які є користувачами соціальних мереж, найчастіше поширюють фейкову інформацію. Вони не мають можливості вчитися в університеті, і ми хочемо їм допомогти.

Як до вас ставиться влада?

Ольга: Теперішня влада до всіх ставиться демократично, відкрита, але іноді може уникати відповіді.

Максим: Так, нормально ставляться, але тільки починаєш критикувати… Коли ми робимо розслідування про представників влади, то з ґрунтовним бекґраундом, щоб було зрозуміло, чим вони займалися в часи Януковича. І це, звісно, не всім подобається.

Які плани у Громадського Infokey?

Максим: На середину серпня заплановано поїздку з журналісткою Христиною Гаврилюк на схід, хочемо зробити невеликий проект, присвячений людям, які живуть у тій частині нашої країни. У рамках проекту Story maker ми робили сюжет про переселенців, і вони нас запросили на тижневу поїздку. Звісно, дуже хочемо робити розслідування, нам їх в області бракує. Хочемо зробити свою невеличку студію. Прагнемо, щоб було чесне спілкування з політиками в прямому ефірі, бо в запису це не те. Приміщення, яке можна обладнати під запис, у нас є, але це не студія. Ще в Чернівцях молодим журналістам бракує місця, де можна регулярно збиратися, якогось хабу.

Мав змогу вивчати досвід суспільного мовника в Німеччині, й там мені надзвичайно сподобався проект «Новини для дітей». Ми тепер шукаємо людину, яка би могла простими словами розповідати новини дітям і вміла з ними спілкуватися.

Ольга: А то сьогодні старші люди вирішують, що цікаво дітям, заполонивши ефір переважно талант-шоу. Щоби знати, що цікаво дітям, треба їх хоча б запитати.

На мою думку, дуже не вистачає на «Буковині» якісної ранкової програми, щоб увімкнути зранку ТБ і знати всі важливі місцеві новини, бракує й журналістських розслідувань і суспільно-політичної дискусійної програми. Ніхто не ставить гострих запитань представникам влади, бракує опонентів політикам. Це ж нормально, коли є дві сторони. Навіть найменування партій не згадують у негативному ключі. Ми казали: ви якщо самі боїтеся, то запросіть громадських активістів. Тільки люди, які додзвонюються на програми, можуть щось гостре сказати.

Чи є в Чернівцях журналістська солідарність?

Ольга: Є. Тут усі один одного знають, у ФБ в політичному плані можуть один одного мочити, але коли на журналіста безпідставно подають у суд про наклеп на 1,5 млн грн або б’ють  тоді всі журналісти об’єднуються.

Фото з архіву Чернівецького громадського ТБ

 

 

 

Розмовляла Світлана Остапа

 

 

 

Джерело: Медіасапієнс

Advertisements

Залишити коментар

Filed under Uncategorized

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s