Ганна Старостенко: Черги в дитячі сади – проблема розв’язувана. Складніше боротися з поборами з батьків

24 травня 2017 р.

Протягом останніх місяців у базу електронного ресурса, створеного для онлайн-запису в дитячі садки Києва, було внесено кілька десятків тисяч малюків. Тепер в електронній черзі стоять кілька десятків тисяч дітей. Що відбувається, і чи є шанс у київських дітей потрапити в дитячі сади, а також можливо ліквідувати таке явище, як побори з батьків у дитячих установах, пояснила заступник глави столичної міськдержадміністрації Ганна Старостенко. Вона також розповіла про те, що до Дня Києва у Дарницькому районі відкриють новий дитячий садок, а потім ще один. Це вже 440 додаткових місць для діток з черги.

В ЕЛЕКТРОННУ ЧЕРГУ ЗАПИСУЮТЬ НОВОНАРОДЖЕНИХ

– Не лякайтеся. Першочергове влаштування зараз потрібно для 11 тисяч дітей, – пояснює Ганна Старостенко. – Це реальна черга. Інші дітки, в масі своїй, новонароджені. Батьки, отримавши свідоцтво про народження дитини і знаючи про проблему потрапити в дитячий сад, одразу реєструють малюків, щоб потім кілька років зберігати за собою місце. Люди перестраховуються.

Тому для нас було надзвичайно важливо, щоб перед впровадженням нової електронної системи для запису в дитсадок батьки перереєстрували дітей і зберегли за собою свої місця. Щоб інформація швидко дійшла до батьків, ми робили все, що тільки змогли придумати: електронну та смс-розсилки з покроковою інструкцією про перереєстрацію, записували відеоуроки, давали роз’яснення у ЗМІ.

Слава Богу, практично всі батьки з попередньої черги перенесли свої дані в нову базу. З 1 квітня і до сьогодні 770 дітей вже зараховані в дитсадки за новою системою запису. У найближчі дні батьки будуть все частіше отримувати смс-повідомлення про те, що звільнилися місця, і потрібно принести документи для зарахування в групи.

– Але якщо вдома немає комп’ютера, якщо батьки – переселенці, то як їм потрапити в електронну чергу?

– Потрібно прийти в управління освіти того району, де вони проживають, і модератор допоможе їм стати на електронний облік.

– Дитсадки Києва переповнені. І швидко вирішити проблему з садами не вийде. Звідки 11 тисяч дітей у черзі? Чи є якісь шанси реально вирішити проблему?

– Так, сьогодні садки приймають на 23 відсотка дітей більше, ніж належить за нормою. Це вилазять боком помилки минулого, адже в минулі десятиліття більше 50 дошкільних установ міста були продані і перепрофільовані. Минулого року вдалося повернути в комунальну власність сім садків.

Процес не швидкий, часто пов’язаний з судовими позовами. Якщо у приміщенні дитсадка розташовується дитяча спортивна школа або бібліотека, то потрібно перед відселенням підшукати їм нове приміщення. Потім ще чекають ремонт і реконструкція. Цьогоріч ремонт буде в шести дитсадках, які раніше використовувалися не за призначенням.

Є ще близько 30 дитсадків, які раніше були відомчими. Ми звернулися до всіх власників приміщень, щоб вони передали нам на баланс будівлі або самі відновили там групи. Але відгукнулося небагато підприємств.

Минулого року шість таких будівель реконструювали. А ще чотири дитсадки плануємо побудувати з нуля. Звести новий коштує близько 80 мільйонів гривень, реконструювати – мінімум 40. Але нам треба за всяку ціну за два-три роки ліквідувати чергу, щоб люди не були змушені відразу після народження записувати малюків у дитсадок, і у них був час зробити вибір. Тому для досягнення результату для нас усі способи гарні.

У 2013 році черга в дитсадки міста була близько 8 тисяч осіб. У 2014 році восени і на початку зими було вже 16 тисяч. Тому що до Києва приїхало близько 60 тисяч внутрішньо переміщених осіб з дітьми. І за минулі кілька років вдалося ж скоротити потребу в місцях на 5,5 тисячі. При тому, що дитсадки розраховані на відвідування від 120 до 260 малюків.

Це був дуже важкий період. Особливо у 2014 році – внаслідок величезного дефіциту столичного бюджету. А в бюджет на 2015 рік вже закладали великі суми, готували документи на реконструкцію приміщень, і нам вдалося відкрити чотири дитсадки, у 2016 році запустили ще сім. До кінця нинішнього року ми обіцяємо киянам відкрити ще 10 садів. Перший з них – на 160 місць – відкриється у Дарницькому районі вже наприкінці травня. А трохи пізніше у Деснянському районі прийме 280 малюків ще один сад-новобудова. До 1 вересня також відкриються дві нові школи.

У Києві працює ще й програма допомоги від уряду Німеччини, за гроші якого (а також бюджету Києва) реконструюються будівлі та окремі приміщення дитячих садочків, з яких виселяються орендарі і створюються додаткові групи для малюків. Це дуже виручає місто. Таким чином, ми за два роки отримали додатково 2000 місць у садочках.

ВЗИМКУ БУЛО І ХОЛОДНО, І ТІСНО

– Деякі дитячі садки міста «відселені» і довгий час знаходяться на термомодернізації, а тим часом дітки відвідують сусідні садки. Чому процес затягується?

– Ми планували, що сама термомодернізація – утеплення фасаду та даху – займе три літніх місяці. Але всі знають: варто тільки почати ремонт… У середньому утеплення триває 5-6 місяців, якщо всередині будівлі усе в порядку. Часто буває, що доводиться зміцнювати фундамент, ще частіше міняти всі труби та сантехніку, буває, потрібно закуповувати нові меблі. В одному дитсадку в Оболонському районі так все застаріло, що після завершення утеплення фасаду довелося зараз ще терміново виділяти додаткових 4 мільйони гривень на внутрішні роботи.

– Протягом минулої зими були скарги на холод у деяких школах і дитсадках. Їх потрібно терміново утеплювати…

– Є така проблема. Вони увійшли в список на термомодернізацію, і готова проектно-кошторисна документація для їхнього ремонту. Школи і дитсадки, побудовані за типовим проектом, утеплюємо також за типовим проектом, щоб заощадити час. Частину коштів на ці цілі виділяє місто, частина – інвестиції за програмою NEFCO (Північна екологічна фінансова корпорація, створена у 1990 році країнами Північної Європи. Її діяльність пов’язана з фінансуванням практичних дій, що сприяють захисту екології і енергоефективним заходам – ред.). Це фактично кредити під невеликі проценти, які виплачуються за рахунок коштів, зекономлених на опаленні модернізованих об’єктів.

ЗДАЮЧИ ГРОШІ АБО КУПУЮЧИ ЩО-НЕБУДЬ У САДОК АБО ШКОЛУ, РОБІТЬ ЦЕ ЗАКОННО

– З 1 вересня знову почнеться стара пісня: здайте гроші в дитсадок на миючі засоби та канцелярію. Або ж батьки побіжать все купувати за виданим списком…

– Вона скоро закінчиться.

– Ви навчили директорів правильно складати бюджетні запити?

– Навчили, і постійно даємо додаткові кошти на побутові дрібниці – «малоцінку». У 2014 році ще була реальна проблема виділити кошти на дрібниці. Цьогоріч її вже немає. Ще минулого року почали виділяти гроші на ганчірки, швабри, мило, канцелярію.

Ми зобов’язали вивішувати у кожному саду при вході списки закуплених за бюджетні кошти речей, щоб батьки бачили, що придбано, на що витрачені суми. Батьки можуть стежити за цим. Ось список з дитсадка №21. Купили махрові рушники, миючі засоби і так далі, і повідомили про це батькам. Але дуже важливо продовжувати працювати з керівниками дитячих закладів. Тому що найскладніше – змінити психологію людини, спосіб мислення. Люди за багато років звикли жити без бюджетних коштів на найнеобхідніше. Тепер їх потрібно привчити жити з розумінням, що гроші є, і як потрібно їх правильно замовити, правильно використовувати, а потім відзвітувати за них. Тут робота триває, адже ніхто не говорив, що ми зможемо швидко подолати проблему поборів.

– Як контролювати використання коштів, які батьки здають на потреби школи?

– Та сама історія. На сьогодні механізм один: уся допомога, яку батьки надають або мають намір надавати школі, повинна здійснюватися у рамках закону про благодійну діяльність. Вчителі або директори не мають права збирати з батьків або вимагати гроші. Якщо батьки хочуть допомогти, то повинні самі прийняти рішення. Якщо вирішують купити, наприклад, чайник або інтерактивну дошку, то правильний варіант – створити благодійний фонд, придбати речі і передати школі за актом приймання-передачі, а школа повинна прийняти предмети на свій баланс. Обов’язково, щоб школа оприбуткувала подарунок, щоб не було потім проблем, свідком яких я вже була. Батьки купували телевізор Samsung, а в школі раптом з’являвся Saturn.

У мене прохання до батьків: хочете допомогти – допомагайте у рамках закону, і в жодному разі – ніякої готівки вчителям і директорам. Якщо є негативні приклади, потрібно звертатися на гарячу лінію департаменту освіти і науки КМДА за допомогою електронної пошти або по телефону. Наше завдання – спільно з батьками створити фронт проти «сірої зони» поборів, які існують, але їх не повинно бути. Чекаємо і закону «Про освіту», який розглянули лише у першому читанні. Сподіваємося, що там буде прописаний сучасний регламент фінансових відносин батьків і школи.

– Зараз завершується вступна кампанія у перші класи. У багатьох школах є платні класи з власними назвами, наприклад, «Росток», «Інтелект»…

– Це назви державних експериментальних програм, які підтримуються комунальними школами, але коштів на них держава не виділяє. Віддаючи дітей у такі класи, батьки повинні знати, що їхні гроші – це не зарплата вчителям. Вони підуть на закупівлю підручників та спеціальних навчальних матеріалів для їхніх дітей, і ні на що інше витрачені бути не можуть.

 

 

 

Розмовляла Катерина Новосвітня. Київ

Фото: Олена Худякова, Юрій Іллєнко, Євген Любимов

 

 

 

Джерело: Укрінформ

Advertisements

Залишити коментар

Filed under Uncategorized

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s