Сергій Броневицький, начальник КО «Київгенплан»: Практика, коли забудовникам дозволяли грати у «планування забудови», припиняється

29 травня 2107 р.

Мер української столиці днями знову заявив про необхідність прийняти новий Генеральний план Києва і провести восени перепис населення в місті. За його даними, у столиці проживає близько 4 мільйонів громадян.

Точні дані дуже важливі для планування розвитку міста. Нагадаємо: останній перепис проводився у 2002 році, а над новим Генпланом робота почалася у 2009-му. У 2010 році була прийнята концепція, внесено близько 700 зауважень і пропозицій, проведені громадські слухання та державна експертиза. Чому так довго не приймають основний містобудівний документ, що передбачено на найближчі десятиліття в місті, де кількість жителів постійно зростає, про це Укрінформу розповів начальник комунальної організації «Київгенплан» Сергій Броневицький.

ПЕРЕПИС НАСЕЛЕННЯ, ШВИДШЕ ЗА ВСЕ, ПРОВЕДУТЬ ВОСЕНИ

– Потрібно, щоб Міністерство культури заново затвердило складову частину Генплану – «Історико-архітектурний опорний план». Фахівці НДІ пам’яткоохоронних досліджень Мінкульту наприкінці 2014 року почали знову оновлювати його, щоб розширити межі та режими охоронних зон біля головних святинь – Національних заповідників «Софія Київська» та Києво-Печерська лавра, – говорить Сергій Броневицький. – У цій справі брали участь історики та громадськість, які всіма силами прагнули довести документ до досконалості. Але робота завершена, узгоджена з адміністрацією, і у червні цей розділ буде вже переданий в Мінкульт для затвердження, після якого проект Генплану можна буде передавати у Київраду.

– Перепис населення, що проходив у місті 15 років тому, показав, що в місті постійно проживає 2,8 мільйона чоловік…

– Проблема коректного визначення кількості населення виходить за рамки Генплану, уточнювати цифру потрібно ще й для планування всього міського господарства, щоб знати потреби у транспорті, дитячих садах і школах, лікувальних та соціальних закладах. Це важливо і для проекту Генплану.

За нашим замовленням Інститут демографії НАН України використовував непрямі методи для визначення кількості населення Києва. Вони з’ясували, що в місті постійних мешканців 3,2 мільйона. Якщо дані перепису будуть сильно відрізнятися від наявних у нас, наприклад, виявиться, що проживають 4,5-5 мільйонів, тоді нам доведеться вносити корективи.

Але, думаю, уточнення піл час перепису буде в межах 10 відсотків. У Генплан, навіть затверджений, взагалі, належить вносити комплексні зміни кожні 5 років, як того вимагає закон.

Нагадаю, що Генплан покликаний відповісти на питання: що і де можна будувати, а на питання «коли?» – ні. У проекті Генплану уточнено перелік об’єктів соціальної сфери, транспортно-інженерної інфраструктури, запланованих до створення в найближчі 7 років. Оновлено техніко-економічні показники сучасного стану та зроблений прогноз до 2036 року.

Але його можна не реалізувати і за 30 років, якщо не буде фінансування. Так сталося з прийнятим у 2002 році Генеральним планом, який у розділі будівництва інженерних споруд, мостів, доріг і дитячих освітніх установ реалізували всього на 20 відсотків, зате у розділі «житло» – більш ніж на 100 відсотків.

А тому в нинішньому проекті у нас є розділ «Зведений перелік об’єктів будівництва на 7 років», погоджений з управлінськими структурами міста. Це – завершення Подільського мостового переходу, реконструкція розв’язки на Шулявці, Нивках та Дарницькій площі, будівництво дитячих садочків та шкіл. Дані плани вже почали активно втілювати. Навіть на добудову ділянки від Великої кільцевої дороги до вулиці Богатирської, будівництво якої зупинилося у 2007 році в районі площі Шевченка, цього року теж передбачили фінансування.

ДЕТАЛЬНІ ПЛАНИ ТЕРИТОРІЙ МІСТО БУДЕ РОЗРОБЛЯТИ В ІНТЕРЕСАХ МІСЬКОЇ ГРОМАДИ

– Але Генплан не дає відповіді на питання, де має бути побудована школа чи дитсадок, це завдання для детальних планів територій (ДПТ), які вивчають проблематику конкретних кварталів…

– Практика показує, що розробка ДПТ інвесторами-забудовниками повністю себе дискредитувала. Архітекторам, яким надходять замовлення на такі розробки, дуже складно пов’язати інтереси інвестора з інтересами міської громади. Часто компанії-забудовники диктують розробнику: не ставте школу на моїй ділянці, мені потрібно більше житла. Влада столиці тепер просто зупиняє такі ДПТ. Подібні документи, до речі, у всьому світі створюють за кошти бюджету.

Для Києва потрібно розробити майже 160 детальних планів територій. Зараз Київрадою прийнято вже більше 20 ДПТ, які створені за замовленням інвесторів для конкретних територій. Наш інститут працює над створенням ще 75, і в першу чергу над тими, на території яких є інтереси міста: школа, дитсадок, транспортна розв’язка. А на ділянках, де громадських інтересів немає, детальні плани територій зараз ще створюють за кошти забудовника.

У найближчому майбутньому потрібно вишукувати гроші, і всі плани для конкретних кварталів створювати за кошти бюджету. Я переконаний, що інвестори не повинні впливати на процеси створення ДПТ. Вони просто гравці на будівельному ринку, які будуть купувати ділянку, і розвивати її у відповідності до тією документацією, яку розробило місто. І все.

У 2013 році влада міста дозволили грати забудовникам у розробку ДПТ. Ця практика припиняється. Ми не підписуємо договори з компаніями на розробку детальних планів. Вони (плани) будуть виготовлятися або на замовлення комунальних підприємств КМДА, або за кошти міськбюджету. Це дозволить вивести інтереси міської громади на перше місце. Але ми не говоримо, що будемо повністю ігнорувати інтереси забудовників. Нам необхідно забезпечити присутність будівельників на ринку, але не ставати на їхній бік.

– Кияни можуть бачити містобудівні документи, зокрема ДПТ?

– Вони повинні з’явитися у відкритому доступі на сайті Київради, наприклад. І, за законом, повинні також своєчасно розміщуватися у містобудівному кадастрі. Після прийняття нового Генплану у відкритий доступ буде викладений і він, і зонінг територій. Світова практика показує, що після цього на 70-90 відсотків знижується кількість конфліктів навколо об’єктів, що зводяться. Контролювати виконання Генплану зобов’язаний Департамент містобудування та архітектури.

– А якщо при комплексній забудові великої ділянки відповідно до вже нового Генплану і ДПТ, забудовник знову в першу чергу набудує будинків, а метро, тролейбусів і шкіл доведеться чекати по п’ять років? Адже у світі спочатку будують дороги та інженерію, а потім будинкм. У Києві тільки станції метро «Червоний хутір» і досі законсервовану станцію «Теличка» побудували свого часу «на перспективу». Але поки ніхто з будівельників житла цю перспективу не бажає наближати.

– Ось тому Києву знову обов’язково потрібні правила забудови, які регламентують черговість будівництва. Вони існували для місцевих громад до 2010 року, а потім були скасовані у зв’язку з прийнятим тоді законом, який заборонив місцевим громадам мати такі правила.

КИЇВ ТЕПЕР БУДЕ БУДУВАТИ ЖИТЛО НА ПРАВОБЕРЕЖЖІ

– У якому напрямку буде розвиватися Київ відповідно до нового Генплану?

– Ущільнювати існуючу забудову більше неможливо. Цього не дозволяють ні жителі, ні будівельні норми. Будувати житло в найближчі 20 років планується на правому березі, на наявних вільних територіях, у тому числі, зайнятих закинутими промисловими підприємствами. Це, наприклад, території на Теремках-3, вулиці Північній, Виноградарі.

Щоб ліквідувати дисбаланс, який склався у місті, коли 40 відсотків населення проживає на лівому березі Дніпра, а їздить на роботу на правий, доведеться обмежити зведення житла на лівобережжі. Там можна буде звести будинки тільки на Осокорках Центральних, Південних і в промзоні вздовж вулиці Закревського. Це допоможе вирішити транспортну проблему не будівництвом мостів, а тим, що киянам не доведеться їздити на роботу через річку.

– Чи допоможе генеральний план Києва зберегти зелені зони від забудови і нові ділянки, яким щотижня Київрада присвоює назви скверів?

– Працюючи над проектом Генплану, наші фахівці переглянули всі скандальні рішення Київради про виділення землі в зелених зонах. На тих територіях, де будівництво ще не почалося, ми пропонуємо Київраді скасувати рішення про відвід землі.

Щодо 163 скверів, за які голосували останнім часом депутати, то потрібно ці ділянки відвести в установленому законом порядку, потрібно видати землевпорядну документацію, передати на баланс комунальним підприємствам на утримання. У проект Генплану вони вже потрапили, і ми актуалізуємо інформацію про них мірою отримання вищезазначених документів. Будівництво там можливо, але не капітальне – павільйони кафе, прокату велосипедів, човнових станцій, тощо.

У проекті Генплану заповідник «Дніпровські острови», водні об’єкти, як-от річки Почайна і Либідь, зберегли свій статус, і активістам, які працюють над очищенням, збереженням і розвитком по берегах рекреаційних зон, гарантована недоторканність їхніх підшефних водойм від забудовників згідно з законодавством.

 

 

 

 

Розмовляла Катерина Новосвітняя.Київ

 

 

 

Джерело: Укрінформ

Advertisements

Залишити коментар

Filed under Uncategorized

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s