Власник “Укрлендфармінгу” Олег Бахматюк: Сподіваюся, що новий керівник НБУ сяде з нами за стіл переговорів

23 травня 2017 р.

Ексклюзивне інтерв’ю власника і керівника агрохолдингу “Укрлендфармінг” Олега Бахматюка агентству “Інтерфакс-Україна”

Запитання: У своєму останньому інтерв`ю на посаді голови НБУ Валерія Гонтарєва знову згадала про ваші непрості, м’яко кажучи, стосунки. Що ви очікуєте від нового голови Нацбанку?

Відповідь: Ми сподіваємося, що новий керівник Нацбанку не матиме такої “особистої любові” до Бахматюка і сяде за стіл переговорів для того, щоб мати можливість повернути гроші за 5-7 років. Я сподіваюся, що моїй компанії дадуть спокій і перейдуть до конкретних речей, які називаються логікою повернення коштів і збільшенням українського виробництва. Поки що голова Нацбанку Валерія Гонтарєва продовжує кампанію проти мене особисто і проти моєї компанії, говорить речі, які нічим не підтверджуються.

Всі розслідування щодо так званої “недостачі в касі банку” “Фінансова ініціатива” показують, що нашої вини немає, а є вина працівників київського відділення Нацбанку. Я ще в часи прем’єра Арсенія Яценюка викупив 2 млрд грн державних облігацій. Ці облігації ми далі поставили проти рефінансування Нацбанку один до одного. Фактично, я зробив послугу уряду, але Валерія Гонтарєва, коли ввела тимчасову адміністрацію в банк, уцінила ці облігації на третину – сформувала нестачу ліквідності банку. Вищий адміністративний суд України 13 квітня цього року підтвердив незаконність рішення НБУ про визнання неплатоспроможним банк “Фінансова ініціатива” і введення в нього тимчасової адміністрації. Але Нацбанк не збирається виконувати це рішення.

На мою думку, Валерія Гонтарєва – це друга загроза для української економіки після військової агресії: вона знищила все, що можна в банківській системі. І питання не в Бахматюку. В Україні знищена банківська подушка як така. Хто зараз може кредитуватися? Україна перетворилися в базу постачання металу, кукурудзи, олії… ЄБРР і IFC говорять, що економіка України ростиме на 1-2% в рік, тоді щоб повернутися до рівня, який був при Януковичі, нам треба 17-18 років! – Це повний провал. Ніхто не каже, що не потрібно чистити організм від певних проблем, але відрізати руки, ноги і робити тіло банківської системи безпомічним – це повна дурниця.

Запитання: Ви підтверджуєте свою готовність запропонувати Нацбанку розстрочку вашого боргу та боргу пов‘язаних з вами осіб перед НБУ та Фондом гарантування вкладів фізичних осіб на 7 років?

Відповідь: Так, ми від цієї пропозиції не відмовляємося. Але, на жаль, протягом цього часу (ми неодноразово зверталися і до президента, прем’єр-міністра з проханням втрутитися в ситуацію) позиція регулятора не змінилася і стала радикальнішою. Коли прийде новий керівник, я сподіваюся, що відновиться конструктивний діалог.

Якщо ставити питання повернення коштів Нацбанку, треба усвідомлювати, що компанія “Укрлендфармінг” жива і три з половиною роки працює без залучення кредитів. Більше того, за останні три роки вона заплатила понад $470 млн кредиторам! Але ми працюємо весь цей час в умовах повної бойової готовності, тоді як нам потрібна нормальна спокійна атмосфера для того, щоб вести подальший діалог з усіма іншими кредиторами. Завдяки старанням пані Гонтарєвої ці переговори йдуть дуже складно: люди змучилися від її “токсичних” заяв.

Я впевнений, що ми письмово звернемося до нового голови Нацбанку з пропозицією забезпечити певний потік ресурсу за 7 років з урахуванням того, який cash fllow зможемо генерувати. Я навіть готовий не брати участь у зустрічі особисто, ми делегуємо групу людей. Можна найняти компанію, яка діятиме в рамках економічного інтересу обох сторін.

Запитання: Як ви оцінюєте ймовірність поновлення роботи банків VAB та “Фінансова ініціатива” після останніх рішень суду?

Відповідь: Ми виграли суд, і Нацбанк має відновити ліцензію “Фінансовій ініціативі”, але вони цього робити не мають наміру.

Запитання: Валерія Гонтарєва в своєму прощальному інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна” заявила, що взагалі не знає, що відбувається з банком “Фінансова ініціатива”, куди йде через нього валютна виручка та як отримується повернення ПДВ…

Відповідь: У нас Нацбанк вже займається і поверненням ПДВ… Повірте, в нас перевірок Державної фіскальної служби з цього питання за останні два роки було 80 чи 90 – нема державного органу в цій країні, який би нас не перевіряв. Якщо всіх зібрати, то можна книжку написати: ми маємо 450 юросіб в 22 областях, і їх всіх перевіряли.

Банком “Фінансова ініціатива” повністю управляє Фонд гарантування. Зараз тривають судові процеси: Фонд гарантування бореться за те, що відібрав Нацбанк. І таке відбувається не тільки по “Фінансовій ініціативі”: я думаю, що приблизно в 40-ка банках ідуть судові спори між Фондом гарантування і НБУ.

Це “брєд сумасшедшого”: одна держустанова виграла суд в іншої, а винен Бахматюк! Голова Нацбанку розказує, що через мене держбюджет недоотримав кошти, бо у Гонтарєвої Фонд гарантування вкладів виграв суд. Ми довели, що гроші не вкрали. Я, як власник, готовий нести відповідальність за банк, але ж Гонтарєва, яка його вбила, ніякої відповідальності не несе.

Для нас це болючий процес, бо він впливає на нашу репутацію і платоспроможність, можливості і т. д. Злочинні дії працівників Нацбанку, які штучно знизили цінність державних паперів і довели банк до банкрутства, мають бути покарані.

Запитання: Пов‘язані з вами юридичні особи обслуговуються в “Фінансовій ініціативі” чи в інших банках?

Відповідь: Вони обслуговуються в різних банках, в тому числі і в “Фінансовій ініціативі”. Я в цей банк вклав більше $400 млн. Несправедливо, що пані Гонтарєва його знищила за своїм власним бажанням. Це їй довів суд, в який вона їздила сама і здійснювала тиск на суддю. Якби голова Нацбанку була в судах у (справах проти – ІФ) Миколи Лагуна, у Костянтина Жеваго, наприклад чи інших, то це було б закономірне явище, а оскільки вона була лише в судах (у справі) Бахматюка, то в мене виникають запитання. Я готовий платити та прошу реструктуризацію на 7 років. Відносьтеся до мене так само, як до всіх інших. Коли в “Фінансовій ініціативі” сидів куратор, я не міг взяти $1 млн на дизпаливо, бо куратор блокував коррахунок. А ПриватБанку Гонтарєва дала можливість з ринку зняти депозитів, наростити борги на 80 млрд грн.

Вона звинувачувала в проблемах всіх держбанків Олега Бахматюка, тоді хай опублікує список боржників Укрексімбанку і Ощадбанку” – все одразу стане зрозумілим. Ми завжди претендуємо на об’єктивність і конструктив.

Запитання: З держбанками у вас є діалог щодо боргів?

Відповідь: Звичайно, після виступу голови Нацбанку вони нервуються, бо Нацбанк хоч їх і непрямий керівник, але досить впливовий орган і регулятор. Діалог з держбанками (Укрексімбанком і Ощадбанком) у нас є, але вони не можуть виступати проти слів регулятора і не можуть агітувати за мене. Разом з тим, держбанки не хочуть втрачати клієнта, який платить їм відсотки. Ми обслуговуємо їх кредити, хоча в Укрексімбанку у нас вони були у валюті – близько $60 млн, і вони по нам болісно вдарили.

Наше основне завдання – домовитися з Нацбанком і Фондом гарантування. Але той шлях, який пропонує Валерія Гонтарєва, приведе до втрати компанії, а, відповідно, і втрат кредиторів та держави. В такому сценарії можуть бути зацікавлені лише ті, хто хоче нажитися на цій ситуації. Якщо компанія впаде, то першими будуть тримачі забезпечених єврооблігацій, тримачі синдикату, експортно-імпортні агентства, маса інших кредиторів, почнеться війна інтересів, яку ми бачимо на прикладі агрохолдінга “Мрія”, тільки більша. Кращого дістрес-активу, як “Укрлендфармінг”, на сьогодні немає, бо за таких розмірів – це цікава компанія, щоб пошакалити і заробити на цьому грошей. Тоді як ми 3,5 роки бережемо “Укрлендфармінг”: збираємо урожай, сіємо… В цьому році посіяли без копійки сторонніх грошей в умовах чергової інформаційної атаки з боку НБУ!

Давайте говорити відверто: нам прострелили дві ноги, дали в руки гирю і сказали – “біжи і темп не знижуй”. Наше завдання – домовитися про конструктив, щоб до нас могли зайти якісь інвестори. Ми дійшли вже до того, що уступаємо мажоритарну частку, хоча раніше цього навіть близько не розглядали. Але гроші люблять тишу: тільки по ринку піде мова, що Бахматюк починає переговори, одразу виходить зі звинуваченнями у ЗМІ голова Нацбанку. Валерія Гонтраєва у нас генпрокурор, головний фіскал і голова Нацбанку, але вона повторює помилку тих людей, яких ми вже бачили, – оцінку її діям дасть і суспільство, і час, бо не можна на чорне казати біле.

Запитання: Як ідуть переговори щодо реструктуризації євробондів “Укрлендфармінгу” та “Авангарду”?

Відповідь: Завдяки постійним прес-супровідам голови Нацбанку ми маємо в переговорах постійні припливи, коли приходимо до точки розуміння, і відпливи, коли кредитори займають вичікувальну позицію. Ми в діалозі. Якщо оцінити по п’ятибальній системі, то зараз ми на чотири з мінусом, хоча вже могли б уже домовитися, якби не фактор Валерії Гонтарєвої.

Запитання: Тим не менше, є факт затримки у сплаті відсотків по облігаціях.

Відповідь: Я скажу відверто, для нас першочергово було завершити посівну. В цьому випадку кредитори нас розуміють, бо якщо ми не проведемо посівну, то будемо говорити не про сплату відсотків, а про основний борг. Для того, щоб у нас була хоч якась фінансова подушка, ми пішли на такі умови. Суть не в питанні $10 чи 15 млн – це не така велика сума, щоб іти в конфліктну зону. Ми всі кошти направили на посівну.

Запитання: Ці дії були узгоджені з комітетом кредиторів?

Відповідь: Вони знають про нашу тактику. За три роки постійного конфлікту з Нацбанком, який не має рішення, люди змучилися. Поки що ми бережемо компанію для кредиторів, навіть всупереч діям, які проводяться проти нас. Я вірю, що за місяць-півтора ми вийдемо на якийсь діалог і з кредиторами, і з регулятором, якщо ситуація з Нацбанком стабілізується.

Запитання: Деякі українські компанії, наприклад, ДТЕК та “Метінвест”, які вже пройшли шлях реструктуризації, спочатку домовлялися з кредиторами щодо мораторію на виплати за єврооблігаціями, а потім вже близько року вели переговори про реструктуризацію. Ви розглядаєте такий варіант?

Відповідь: Приблизно такий самий механізм ми і зараз використовуємо. Паралельно ведемо переговори про залучення мажоритарного акціонера. Насправді, є близько 10-ти гравців у світі, які можуть зайти в таку компанію, як наша. Ми з ними усіма поговорили, і вони про нас знають. Спочатку ми маємо навести порядок тут з Нацбанком, бо ніхто не ввійде у війну ні під які гроші.

Запитання: Хто виступає радником від вашої компанії в цих переговорах з кредиторами?

Відповідь: Така компанія є, ми не маємо права розголошувати її назву. Радник потрібен обом сторонам, він має знайти для них компроміс.

Щодо можливості залучення такого радника до перемовин з Нацбанком, то їм може бути будь-яка компанія з “великої четвірки”, може бути навіть ICU (інвестгрупа, де раніше працювала В.Гонтарєва – ІФ), якщо вони підходять НБУ.

Запитання: Коли ви говорите про продаж мажоритарної частки, то мова йде про власне вашу частку чи це про збільшення статутного капіталу і залучення грошей у компанію?

Відповідь: Це можливо лише через збільшення капіталу, тільки cash in, який закриває питання з Нацбанком, вирішує проблему з фінансуванням портового терміналу. Ми за півтора роки провели багато переговорів щодо фінансування цього проекту, купили майданчик у порту “Южний”, але зараз він заморожений: європейські компанії зараз з нами не працюють, американські теж, Азія трохи ще працює.

Запитання: Ваші кредитори очікують приходу мажоритарного акціонера?

Відповідь: Вони були б зовсім не проти, бо він принесе додаткові гроші. Півтора-два місяці нам потрібно для знаходження спільного розуміння, куди рухатиметься компанія.

Запитання: Які гарантії ви даєте кредиторам, що гроші не підуть з компанії?

Відповідь: Вони мають повний доступ до наших активів і фінансових ресурсів. У компанії немає надлишкових коштів, кредитори самі бачать, куди вони спрямовуються.

Запитання: Чи розглядали ви можливість конвертації боргів у капітал?

Відповідь: Це призведе до конфлікту між захищеними і незахищеними кредиторами. До чого призвів у “Мрії” подібний конфлікт кредиторів? – До сьогодні у цієї компанії немає стратегії. Хтось тягне своє – конструкція падає. Один продав за 10 копійок, а інші втратили всі 90%. Це ж не будова в центрі Києва: вона створена людьми, є комунікації, логістика – воно жива. Коли завтра заб’ють худобу, продадуть за 100 млн техніку, яка коштує 600 млн, ще хтось щось вкраде по дорозі, то воно втрачає свою цінність, особливо для незахищених кредиторів. Адже у одних під заставовою майнові права, а у інших – акціонерний капітал, який має цінність тільки коли підприємство живе. Я так само акціонер, можу оперувати акціонерним капіталом і більше нічим – це найбільша цінність, яка у мене є. І будь-який захід інвестора – це тільки cash in, бо мені потрібна згода всіх кредиторів, щоб частково ці гроші пішли на борги, частково – на компанію. Мені це дасть можливість її зберегти та реалізувати стратегію, на яку я витратив 2,5 роки і тільки відступаю, відступаю… Це програш, який суттєво б`є по капіталізації і по фінансових показниках.

Запитання: Американський Cargill вийшов з капіталу “Укрлендфармінгу”, чому?

Відповідь: З цією компанією у нас була певна покроковість стосунків. Вони не втручалися в управління і фінансували поставки нашого зерна, а наступний крок у співпраці мав полягати у збільшенні їх частки. Зрозуміло, що у такій ситуації, як сьогодні, вони відмовилися це робити.

Запитання: Чи зберігається можливість їх повернення як інвестора у капітал?

Відповідь: Ми б хотіли, щоб вони залишилися акціонерами, але й не дуже їх стримували, коли вони вирішили піти. Сама стратегія нашої співпраці передбачала подальші кроки, але ми прекрасно розуміємо, що в таких умовах вони б не наважилися їх робити, тому ми закінчили співпрацю в 2016 році. Умови угоди з ними я не можу коментувати, але і Cargill, і “Укрлендфармінг” задоволені.

Ми, як постачальник, дуже привабливі: можемо відвантажувати в рік 2-2,5 млн тонн зерна. Зараз працюватимемо з усіма трейдерами – і на внутрішньому, і на зовнішньому ринках.

Запитання: Були звинувачення з боку деяких власників євробондів, що комітет кредиторів відмовляється від розширення. Були навіть підозри, що частину облігацій викупили ви самі.

Відповідь: Компанія не викупила жодної облігації. Я не буду говорити, хто провокує тих власників, бо ви самі добре розумієте. Один купив облігацій на $4 млн на низькому старті за $1 млн і качає ситуацію. А ще купив дехто з наших місцевих “товаріщей”, щоб трішки крові попити. Всі чекають: один позаду йде, інший – збоку, дехто – за кущами зачаївся. По крові йдуть і думають, коли він вже впаде? Зараз вони ще бояться, бо можна й копитом по голові отримати, бо компанія та акціонер ще мають якісь можливості. Але як тільки ти станеш на коліно, то накинуться як вовча зграя, побачимо й тих, кого й близько не очікували.

Бо на $2 млрд є активів, хто б що мені не говорив, та ще плюс 600 тис. га землі. Ти піди збери тих 600 тис. га землі, побудуй інфраструктуру, знайди людей – це коштує мінімум $3 млрд та 10 років життя ще, щоб з усіма можливостями і вдачею таке збудувати. Чого ті всі кредитори зі мною говорять? Бо облігації “Мрії” коштують 3%, і то їх ніхто не купляє. Звичайно, ми не “Мрія”, але навіть якщо це буде 15% – навіщо? Візьміть 100%, тільки дайте 5-7 років компанії вийти з цієї ситуації. Я вважаю, що ця компанія коштує мінімум $5 млрд і в нормальний час вона буде жити нормальним життям, за якого зможе розрахуватись з усіма і лишити собі для розвитку.

Повторюю, ми найкращий такий дістрес-актив на ринку.

Запитання: Все ж таки останні успішні розміщення євробондів вітчизняних агрокомпаній свідчать, що інвестор вірить в український АПК.

Відповідь: Ми звичайно тільки раді за наших колег, але якби в них був на плечах такий серйозний піар-менеджер, як у нас Нацбанк, то все було б по-іншому. Ми покращили свої показники в багатьох сегментах: і з прибутку, і з інших напрямів, але це ніхто не помітив на фоні новин про начебто арешт акцій. Акції компанії вже закладені кредиторам, нащо брехати українцям? Ми говоримо Нацбанку, що у випадку арешту компанії вони не отримають гроші, бо право на акції є першочергово у заставного кредитора – це експортно-імпортні міжнародні агенції, синдикати банків. У випадку накладення арешту, згідно з договором з цими кредиторами, виникає дефолт.

Запитання: Чи очікуваними були для вас фінансові показники “Укрлендфармінгу” за 2016 рік?

Відповідь: В умовах війни я задоволений, що ми вижили – за такого обмеженого фінансування ми ще ніколи не працювали. В 2015-2016 роках ми використовували лише власні обігові кошти. Я сподіваюся, що 2017 рік буде трохи кращим. “Укрлендфармінг” і “Авангард” будувалися не як воєнні кораблі, а як компанії, які мають робити продуктивні речі. Так, я тішуся, що в мене є колектив, який може витримувати величезну кількість перевірок, кримінальних справ, переслідувань, піар-атак, але все має свою межу. Ми заплатили більше 2 млрд грн зарплати за 2016 рік, 3 млрд грн податків до бюджету, 3 млрд грн орендної плати – це важливий соціально-економічний елемент, не говорячи вже про продукцію, яку ми виробляємо. Якщо “Укрлендфармінг” впаде, то люди, як мінімум, втратять роботу. Хтось на цьому заробить якісь дивіденди, але це не є моя прерогатива. Якби я захотів, міг би збанкрутувати компанію ще три роки тому. Нащо мені було банкам платити $470 млн?

Зараз я іду на умови, на які раніше б ніколи не пішов, наприклад, на поступки постачальників тих чи інших матеріальних цінностей. Я не можу поки робити підтримуючу модернізацію, бо мушу обмежувати свою діяльність. Якби я будував порт, міг би заробляти додатково $80-90 млн, взявши кредит на 8-10 років, як планували до цього.

Чи я задоволений фінансовими результатами за 2016 рік? Звичайно ні, але я задоволений, що ми пройшли цей рік, бо були дуже складні ситуації. Найстрашніше – це партизанська війна, і коли тіло стікає кров’ю, бо постійно воює, воно слабшає, а ти стаєш всім байдужий. Мені багато колег кажуть: “Олеже, ми тебе любимо, але ми не хочемо частину твого негативу брати на себе”. Я їх по-своєму розумію. Тому ми маємо вирішити в цьому році, що нам потрібно робити з “Укрлендфармінгом”. Це розуміють кредитори, я як акціонер, цього не розуміє лише Нацбанк, бо в нього немає логіки. Якби він думав про те, як з Бахматюка отримати гроші, а не знищити, то всі б сіли за стіл переговорів.

Запитання: Які ваші очікування щодо фінансових показників за 2017 рік?

Відповідь: У 2017 році ми прогнозуємо ріст по EBITDA на 10-15 процентів. Валовий показник залежить не від нас, а від світової кон’юнктури: компанія зараз сировинна на 80%, тому все залежить від світових цін, які, ми сподіваємося, трохи виростуть.

“Авангарду” буде важче, бо пташиний грип викривив ситуацію з експортом українських яєць. Ви бачите, яка зараз ціна на яйця в Україні: 60 коп./шт за собівартості 1,4 грн/шт. Вже почали нестися кури у населення, почалися цінові гойдалки – до жовтня настає період низьких цін на промислові яйця. Паску виробники пройшли на рівні нижче собівартості. Ми думаємо, що відкриється Ізраіль і Ірак, але вони не можуть з’їсти багато. Експортна ціна на яйця зараз – $10-11 за ящик, це мізер: ціни на українські яйця на 30% нижчі за ціни інших країн-постачальників. Україна однозначно влітку вийде на рекордні обсяги експорту яєць, але ринок буде триматися внизу, бо внутрішній попит не росте.

Запитання: Як склалася ситуація з добривами для вашої компанії? Якою є заборгованість “Азотів” Дмитра Фірташа перед “Укрлендфармінгом”, і коли очікуєте її погашення?

Відповідь: Ситуація з добривами була нам як ніж у спину. У нас застрягло близько 200 млн грн як передоплати у “Азотів”. Ми втратили кошти на ціні на добрива, яка виросла в результаті дефіциту, і ми згрібали добрива з ринку за залишковим принципом. Плюс ми втратили в часі внесення цих добрив – близько 30% добрив вносимо з порушенням термінів, що теж дасть свій результат. Ми не очікували такого від українського ринку добрив, такі процеси неприпустимі: агровиробник поставлений в позу, а чиновники вирішують якісь свої питання.

Судова тяганина з цього питання триватиме 1-1,5 роки, тому ми сподіваємося, що в Ostchem прокинеться совість, і вони з нами розрахуються, бо наші партнерські відносини мають досить тривалий час. Після ситуації, що склалася, ми перейшли лише на акредитивний спосіб розрахунку. Нікому неприємно втрачати гроші, а в нашій ситуації тим більше, це був болісний удар.

Запитання: У наступному році плануєте займатися імпортом добрив?

Відповідь: Однозначно будемо, ми перейдемо на прямий імпорт, щоб не стати залежним від таких випадків. Це питання ціни. Звичайно, було б логічніше, щоб український виробник поставляв добрива. Але я – український виробник продукції АПК, який залежить від поставок мінеральних добрив. Будемо імпортувати з Росії чи Польщі – хто пропонуватиме на ринку, в того і купуватимемо.

Запитання: Відповідно до звіту за 2016 рік, ваша компанія наростила частки у більшості своїх агропідприємств. З чим це пов’язано?

Відповідь: Це було збільшення статутного капіталу – незакриті сальдо: закінчувалися будівництва елеваторів, заводів. Це потрібно було фінансово підтримувати, і лише таким чином акціонер може внести кошти.

Запитання: У 2015 році земельний банк компанії становив 654 тис. га, а 2016 року він скоротився до 605 тис. га, чому?

Відповідь: Так, частина лишилася в Криму і зоні АТО. Дуже важко проконтролювати землі за 5-6 км від лінії фронту: посіяти ми могли, але не факт, що збирали б урожай.

Крім того, ми зараз стали більш вимогливими до якості землі. На Поліссі, наприклад, вирішили відмовитися в деяких регіонах від сівби, бо результат був би по урожаю невисоким.

Ще й оптимізація, скажу чесно. Ми 10 тис. га просто віддали, бо вони не потрібні. Я кажу обирати краще, навіть взяти дорожчу оренду, але отримати при цьому хороший урожай.

Запитання: Чи отримувала ваша компанії дотації з початку 2017 року?

Відповідь: Якісь 10 млн грн наче мали отримати, сподіваємося, що “Авангард” щось отримає. Але одночасно тваринництво вимиває щорічно 400-500 млн грн з компанії. У нас є два фактори, через які ми тримаємо худобу:перший – це робочі місця і соціальна складова для наших пайовиків, другий – це робота з сільськими громадами, бо для них це важливий елемент нашого соціального життя. Держава, на жаль, цим не переймається. Поки що ми дивимося, як працюватиме механізм по дотаціях.

Запитання: З поверненням експортного ПДВ проблем немає?

Відповідь: Ми почали зараз продавати більше на внутрішньому ринку, ніж на зовнішньому. За рахунок того, що наприкінці року ринок дефіцитний, ми можемо отримати кращу ціну. Для нас важливо зараз отримати хоч 100 грн на тонні і не стояти в черзі місяць за поверненням ПДВ. Ми стали більш ефективними в економічному плані: раніше ми не віддавали свої контракти, навіть якщо ціна була на внутрішньому ринку привабливіша –ми все одно відправляли партії на Корею чи на Японію, де ми маржу зберігали протягом року, але зараз вирішили переключитися на внутрішній ринок, бо ціни привабливіші.

Запитання: Наразі активно обговорюються різні моделі запуску ринку землі. Яким має бути перший етап, на ваш думку?

Відповідь: Я вважаю, що напівміри ніколи ні до чого не призводять, тому ринок потрібно максимально лібералізувати. Мене можна назвати одним з найменш зацікавлених гравців у відкритті ринку на сьогоднішній день через складну фінансову ситуацію в компанії, але якщо уряд хоче, щоб люди отримали достойну ціну на землю, тоді треба робити вільний ліберальний ринок. Землю в людей ніхто не забере, це все казки, бо держава може ввести будь-яку регуляцію.

Я вважаю, що функція держави – забезпечити максимальну вартість продажу землі для своїх громадян, а потім забезпечити виробництво національного продукту для сплати максимальної кількості податків у середині країни та отримання експортної виручки. Нарізати землю по 200 га – це напівкроки. Якщо у нас умовно є 30 млн га землі, то її треба продати не по $1 тис., а по $3 тис. Так, я б не купив за такі гроші землю при сьогоднішній дохідності, але зважаючи на сьогоднішній світовий ринок, такі ціни можуть стати реальними. Перші тенденції після зняття мораторію на продаж будуть негативні. Але чим більша лібералізація відбувається у всіх напрямах, тим краще для України.

Уявіть, що Україна отримала від зовнішнього світу $100 млрд, тоді ми підскочимо в економічному плані на кілька позицій. Інша справа, що прихід великих іноземних гравців треба підсилювати зобов’язаннями, як це робиться у всьому цивілізованому світі. Уряд має сказати: якщо ти приходиш в Україну і хочеш 100 тис. га, ти зобов’язаний вкласти крім ціни ще додатково по $3 тис. в один гектар.

Але, на мою думку, нічого для ринку землі зроблено не буде в цьому році, бо за рік ми виходимо знову на пік популізму перед виборами в президенти.

Запитання: Чи продовжуються переговори з інвесторами щодо будівництва портового терміналу в порту “Южний”?

Відповідь: Поки що всі стоять в стороні і дивляться, чим закінчиться ситуація з Нацбанком. По ринку пішла чутка, що “Укрлендфармінг” начебто буде падати, а на його уламках хтось щось зможе вхопити. Ми ж говоримо не про $10 млн інвестицій в термінал, і не про $50 млн, нам потрібен інвестор на $200-250 млн. мінімум. Одна з найбільш привабливих сторін “Укрлендфармінгу” – це і є цей самий порт. Люди, які можуть зайти в капітал, зможуть не просто оптимізувати фінансові можливості, а й матимуть елемент розвитку. Ця перспектива так само важлива для акціонерів, як зембанк близько 600 тис. га і обсяги виробництва 2-2,5 млн тонн сільгосппродукції. Порт – це одна з можливостей побудувати перевалку на 15 млн тонн в рік. Ми працювали над проектним фінансування від компанії OPIC. Був також американський інвестор, який був готовий зайти на умовах отримання більше 25%, але всі ці інформаційні кризи загальмували реалізацію проекту, і він поставлений на hold.

Запитання: Чи готова ваша компанія надати в оренду одну ділянку під причал компанії Allseeds?

Відповідь: Ми з цією компанією не ведемо ніяких переговорів. Зараз з Allseeds знову знаходимося в судах. Ми виграли всі інстанції до Вищого суду, ініційовані нові судові провадження через прокуратуру Одеської області.

Запитання: Сьогодні агрохолдинги посилюють трейдингові напрями, чому, на вашу думку? На які показники експорту зерна ви плануєте вийти в 2016/2017 МР?

Відповідь: Експортуємо близько 2 млн тонн – це менше ніж минулого року, і я пояснював чому. Ми наприкінці сезону почали знижувати експортні продажі, бо нам було вигідніше торгувати на внутрішньому ринку.

Для чого агрохолдинги посилюють трейдингові відділи? Бо це є певна статусність. Трейдингом раніше займались тільки міжнародні гравці, а зараз велика компанія, наприклад “Астарта”, МХП, вже сама може виробляти об’єм, який цікавий для експортного ринку. Крім того, коли у тебе є прямий контракт із зовнішніми покупцями, у тебе з`являється доступ до фінансового ресурсу. Наприклад, якщо ти вийшов на прямий контакт з Кореєю, Японією чи іншою країною, то банк може давати тобі гроші під досить низькі проценти – не під 5%, під 1,5%. Питання тільки у страховці. Це доступ до ринку капіталу, і ті компанії, які купують у тебе великі партії, в основному можуть бути інвесторами. Проте деколи дійсно вигідніше продавати на внутрішньому ринку через скорочення часу повернення відшкодування ПДВ і вищу ціну на товар.

Запитання: Пташиний грип торкнувся вашої компанії?

Відповідь: Однозначно, торкнувся перевірками: у нас разів п’ять була комісія через те, що у домашньому господарстві поряд знайшли пташиний грип. Ми пройшли комісію, є висновок про те, що наше поголів’я здорове. У нас 5 млн птиці на фабриці в Херсонській області , тому ми самі зацікавлені, щоб не було ніякого пташиного грипу.

Запитання: Коли, на вашу думку, Україна може отримати доступ на ринок Ізраїлю по яйцю?

Відповідь: Україна сама закрила свій ринок після повідомлення Ізраїлю про випадок з сальмонелою. Для нас це був прецедент. Ізраїль досі не надав підтвердження і жодного зразка щодо сальмонели. Нас змусили вибити половину птиці, ми тоді знову оновили стадо. Це такий нонсенс: адмінметодами, ветеринарними перевірками нас підвели до того, що ми були змушені оновити стадо, на що витратили близько 200 млн грн. Та птиця могла жити ще 400 днів, але ми замінили її. Репутаційно для нас архіважливо бути в супер чистому сегменті. Хоча ні комісії, ні експертиз з боку Ізраїля не було. Ми перший раз з таким зіткнулися, щоб Україна так не вміла обороняти свого виробника, втратила експортної виручки на $80-90 млн в рік.

Думаю, що Ірак і Ізраїль також скоро відкриються. Ми по ціні нижче на світовому ринку на 40%, архіліквідні. Та сама Туреччина, яка є основним постачальником яєць в Ірак, має ціну ящика зараз $18, або на 80% дорожча за Україну. А різниця у транспорті до Іраку нехай $3 становить. До нас по яйця зараз черга буде стояти. Влітку буде великий об’єм експорту, але він не натягне ціну, можливо, під осінь вона вирівняється.

Запитання: В 2016 році – на початку цього року ми бачимо, що ряд агрокомпаній провели злиття і поглинання, ринок угод активізувався, АМКУ постійно видає якісь рішення, це свідчить про покращання економічної ситуації в секторі?

Відповідь: Нічого не можу сказати. Єдиний, хто росте – це “Кернел”. У них зараз 560 тис. га землі, а після злиття з УАІ вони матимуть більше 700 тис. га землі. За розмірами земельного банку вони стануть п‘ятою чи шостою компанією у світі.

Запитання: Чи може агрохолдинг таких розмірів ефективно управлятися?

Відповідь: Однозначно. І “Кернел”, і МХП, і “Укрлендфармінг”, і “Астарта” можуть керувати тими об’ємами, які виробляють, і грошовими потоками, що в них є.

Запитання: Наскільки ви можете делегувати свої повноваження на місця?

Відповідь: Зараз буду ще більше делегувати, але не всі готові їх брати.

Запитання: Ви відчуваєте децентралізацію на місцях?

Відповідь: Децентралізація – це дуже хороша річ, яку ще місцева громада до кінця не розуміє. Громада і села ще не розуміють, що у них є. Ми ще не відчуваємо, що реформа дає результат, але переконані, що вона має йти знизу. Якщо громада зацікавлена в процесі роботи на результат, то ти наче знаходиш спільників. Хто до тебе прийде, що побудує, який вид податків залишиться – залежить від місцевої влади. Мені здається, що ця реформа почне давати результат через 3-4 роки. Впевнений, що потік коштів в місцеві бюджети збільшиться в рази. Децентралізація – це дуже правильне рішення для України в цілому.

Запитання: На чому побудована стратегія захисту вашого бізнесу, можливо, у планах є купівля медіа чи політична кар’єра?

Відповідь: Медіа навряд чи ми зараз прикупимо, активно співпрацюємо з політичними силами, наскільки це можливо. Але це невдячна справа, бо ти для них наче піддослідний. Наша стратегія захисту будується на наших реаліях. Ми намагаємось до когось достукатись, йдемо до суду і сподіваємось на логічне завершення процесу. У суспільстві, політичному і економічному бомонді по-різному ставляться до мене як до акціонера і власника, але логіка всім підказує, що бажано вийти на якийсь діалог. Ми використовуємо всі наші можливості, комунікації, наскільки це дозволяє мені, як акціонеру, і нам, як компанії, впливати на поліпшення її роботи.

 

 

 

Джерело: Інтерфакс

Advertisements

Залишити коментар

Filed under Uncategorized

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s