Валерій Соколов – Перша скрипка. Як український смичок увесь світ підкорив

7 квітня 2017 р.

Українця Валерія Соколова сьогодні називають одним з найкращих скрипалів світу, він входить до ТОП-10 усесвітньо відомих українських музикантів. В інтерв’ю DT.UA пан Соколов розповів про свої творчі плани і про співпрацю з оркестром “Київські солісти”.

Українця Валерія Соколова сьогодні називають одним з найкращих скрипалів світу, він входить до ТОП-10 усесвітньо відомих українських музикантів. 

Він співпрацює з прославленими оркестрами й диригентами, багато гастролює, не обриває зв’язків і з рідною Україною — зокрема з Харковом і Києвом (у столиці в нього активна співпраця з “Київськими солістами”). Саме про цього музиканта знаменитий Бруно Монсенжон сказав: “Це чудовий скрипаль, він поступово стає помітною постаттю в сучасній скрипковій музиці”. В інтерв’ю DT.UA пан Соколов розповів про свої творчі плани і про співпрацю з оркестром “Київські солісти”.

— Валерію, у вас дуже насичені гастрольні графіки, чи залишається в них місце для Батьківщини, для України?

— Так, звичайно! Я регулярно виступаю вдома, а віднедавна уклав творчий союз із чудовим оркестром “Київські солісти”. Завдяки цьому кількість виступів в Україні зросла.

— А з ким з українських диригентів у вас найтісніші творчі контакти?

— У мене склалися теплі стосунки з усіма основними українськими диригентами. Найбільше виступав з оркестром під управлінням В.Сіренка. Володимир Федорович доклав чимало зусиль для просування молодих музикантів, надаючи можливість з дитинства виступати під його управлінням з таким серйозним колективом як Держоркестр України.

Останнім часом тісно співпрацюю з оркестром Національної філармонії України і Віталієм Протасовим.

З великою повагою ставлюся до М.Дядюри, Г.Ерла, Н.Пономарчук, В.Плоскіни — видатних диригентів і музикантів.

На Заході іноді виступаю під управлінням К.Карабиця — одного з найяскравіших представників української культури за кордоном, який домігся там величезних успіхів.

— Кілька слів про ваш репертуар… Як часто вдається його урізноманітнювати? Чи є принципи, за якими ви його формуєте?

— Основу мого сезонного репертуару становлять “стандартні” скрипкові концерти Брамса, Сібеліуса, Бетховена та ін.

Репертуар поповнюю регулярно, хоча дуже вимогливо ставлюся до виконання нових речей на великих сценах.

— Композитор Євген Станкович саме вам присвятив свій Третій концерт для скрипки. Пам’ятаєте передісторію?

— Історія створення Третього концерту Є.Станковича тісно пов’язана з моєю любов’ю до композитора та його музики.

Прослухавши і виконавши кілька років тому Другий концерт майстра, я настільки пройнявся красою скрипкового тембру й розмаїттям барв, що не втримався і вирішив попросити Станковича написати наступний опус.

До 75-річчя композитора у вересні планую випустити диск із записом трьох скрипкових концертів Євгена Станковича.

Цей проект ми здійснимо з В.Сіренком та його оркестром.

— Якщо говорити про ваші поточні гастрольні графіки, де відбудуться найближчі концерти?

— У новій Філармонії на Ельбі, в Гамбурзі, у країнах Азії — Гонконгу й Японії, а також у Швейцарії з Женевським філармонічним оркестром.

Разом із “Київськими солістами” виступимо на фестивалі в Анкарі, а вдома продовжимо радувати киян концертами в Національній філармонії вже цієї весни. У цих концертах ми будемо музикувати разом з альтистом Жераром Коссе (спеціально для нього сучасні композитори написали 20 альтових концертів) і віолончелістом з Квартету Шимановського Марчіном Сенявські.

— У київському оркестрі ви працюєте як запрошений соліст?

— З “Київськими солістами” я працюю як творчий союзник. Це означає, що я повністю беру участь у новій долі колективу і намагаюся поділитися своїм досвідом і можливостями для досягнення спільної мети — творчого розвитку — у західному розумінні цього слова

— А з чого почалося ваше захоплення скрипкою?

— Вчитися грати на скрипці я почав з 5 років, і захопленням це назвати було складно. Радше, за цим стоїть важка праця батьків і педагогів. З педагогами мені поталанило: у Харкові я займався з С.Євдокимовим, учнем Б.Которовича. А пізніше, на Заході, —з чудовими педагогами радянської школи, і не тільки.

— Крім творів Євгена Станковича, музика яких українських композиторів є у вашому репертуарі?

— Наступного року в Німеччині заплановано прем’єру концерту Валентина Сильвестрова.

Виконання української музики, у моєму розумінні, взаємозалежне з тими проектами, які реалізуються в нас у культурному світі. Буду цікавитися й збагачувати свій український репертуар.

— Все-таки, де сьогодні ваш дім — у Європі, в Україні?

— Уже з 14 років я переїхав навчатися на Захід. Відтоді там і живу. Часто буваю вдома.

Останні 7 років живу в Мюнхені, який і став моїм другим домом.

— Яке ваше улюблене місто?

— Дуже подобається Мюнхен. Ще Відень — у цьому місті я вчився, мені там дуже комфортно. Надаю перевагу маленьким або середнім містам — не мегаполісам. Подобаються Швейцарія, Італія, Австрія.

— Що для вас важливіше — майстерність чи натхнення? Що первинне перед тим чи іншим концертом?

— Обидва елементи важливі, але я надаю перевагу майстерності: мене набагато більше тішить наявність майстерності з елементами натхнення, а не навпаки.

— Які у вас захоплення, крім музики?

— Моя щоденна діяльність вимагає серйозної організації і багато часу. Дозвілля присвячую рідним, люблю природу, спілкуюся з близькими, друзями, ходжу в галереї, у кіно. Словом, просто насолоджуюся життям.

Факти

Валерій Соколов — один з найбільш затребуваних у світі молодих скрипалів, лауреат міжнародних конкурсів. Народився у Харкові 1986 року. Грає на скрипці з п’яти років. Початкову музичну освіту здобув у ДМШ №9 м. Харкова (клас викладача Н.Кравецької) і Харківській середній спеціальній музичній школі-інтернаті (клас доцента С.Євдокимова).

У велике музичне плавання Валерій Соколов вирушив 12-річним: 1999-го юний скрипаль побував на конкурсі в Іспанії і як наймолодший учасник виборов спецприз — стипендію В.Співакова. Навчання продовжив у Великій Британії, куди переїжджає 2001 року.

У Лондоні Валерій спершу навчається в школі ім. Ієгуді Менухіна (клас професора Наталі Боярської), а з 2005-го  — в Королівському коледжі музики (клас професора Фелікса Андрієвського). Паралельно стажується в Марка Лубоцького в Гамбургу.

Цього ж року Валерій стає володарем Гран-прі міжнародного конкурсу ім. Джордже Енеску (Бухарест, Румунія).

Згодом закінчує аспірантуру в музичній академії в Кронбергу (Франкфурт, Німеччина) по класу Гідона Кремера і Ганни Чумаченко, а 2014-го  завершує стажування у Віденській консерваторії в Бориса Кушніра.

Скрипаль регулярно гастролює з європейськими (Лондон, Стокгольм, Брюссель, Женева, Цюрих, Мюнхен), азійськими (Сеул, Токіо, Куала-Лумпур, Пекін, Сінгапур) й американськими (Оттава, Клівленд, Сіетл) симфонічними оркестрами. 

Валерія Соколова запрошують до співпраці відомі симфонічні колективи світу. Він грав з Національним оркестром Франції, оркестром “Філармонія” (Лондон), Стокгольмським філармонічним оркестром, Симфонічним оркестром Роттердама (Нідерланди), Клівленда й Токіо, Цюрихським філармонічним оркестром “Тонхалле” і Зальцбурзьким “Моцартеумом”, Оркестром Північно-Німецького радіо (Ганновер) і багатьма іншими. 

Сольні концерти музиканта відбулися в паризькому театрі “Шатле” й Театрі на Єлисейських полях, Лондонському Вігмор-холі, Театрі “Олімпіко” в Римі, а також у Лінкольн-центрі, залі Маріїнського театру в Санкт-Петербурзі, Фестивальному залі Баден-Бадена, у залах Ванкувера, Гонконгу, Ліона й Ессена.

Кожного концертного сезону Валерій Соколов виступає на батьківщині разом із провідними українськими колективами: Державним академічним оркестром України й оркестром Національної філармонії України.

Нині живе в Німеччині й грає з найвідомішими симфонічними колективами світу. Співпрацював з оркестрами Бі-Бі-Сі, Оркестром де Парі, камерним оркестром Європи й оркестром ім. Густава Малера, оркестром радіо Франції, Баварського радіо й NDR у Гамбургу, здійснив турне з Королівським Стокгольмським філармонічним оркестром і Брюссельським філармонічним оркестром, гастролював у США з Сіетлським симфонічним оркестром і в Кореї з Симфонічним оркестром Сеульської філармонії.

Про 18-річного Валерія Соколова знято фільм “Скрипка в душі”, режисером якого став Бруно Монсенжон — автор документальних стрічок про Святослава Ріхтера, Дитріха Фішера-Діскау, Глена Гульда, Давида Ойстраха й Ієгуді Менухіна. У фільмі Валерій грає на скрипці, яку колись тримав у руках сам Ієгуді Менухін. Цей інструмент люб’язно надав молодому музикантові для творчої роботи Бруно Монсенжон. Фільм мав багато схвальних відгуків і транслювався на телеканалі ARTE.

Багаторічна дружба й тісна співпраця пов’язують музиканта з легендарним режисером Бруно Монсенжоном. Результатом творчого тандема скрипаля і режисера стали три фільми‑концерти: Violon dans l’aime (EMI classics, DVD, 2004 р.), “Сибеліус у Паризькій консерваторії” з Володимиром Ашкеназі (Euroarts, DVD, 2009 р.), а також “Концерти Бартока і Чайковського в Цюриху” з Девідом Цинманом (2010 р.).

 

 

 

 

Розмовляла Катерина Константинова

 

 

 

Джерело: ДТ

Advertisements

Залишити коментар

Filed under Uncategorized

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s