Юрій Рибчинський: За нинішній бюджет Євробачення можна було б провести три таких конкурси

12 травня 2017 р.

До складу українського журі конкурсу Євробачення-2017 увійшло п’ятеро осіб. А очолив це журі відомий український поет Юрій Рибчинський. Його творчість, фактично, народжувала нову українську естраду, пісні на його вірші стали нетлінними національними хітами. В інтерв’ю DT.UA п. Юрій розповів про свої враження від конкурсу і конкурсантів, а також запропонував свою кандидатуру вже на Євробачення-2018.

До складу українського журі конкурсу Євробачення-2017 увійшло п’ятеро осіб. А очолив це журі відомий український поет Юрій Рибчинський. Його творчість, фактично, народжувала нову українську естраду, пісні на його вірші стали нетлінними національними хітами. В інтерв’ю DT.UA п. Юрій розповів про свої враження від конкурсу і конкурсантів, а також запропонував свою кандидатуру вже на Євробачення-2018.

— Юрію Євгеновичу, з 2009 р., за правилами Євробачення, його підсумки визначають не лише телеглядачі, а й п’ять музичних профі. Така система вам здається ефективною? Чи треба було зберегти колишній принцип — голосують лише глядачі? 

— Думаю, якби в кожній країні конкурсантів оцінювали тільки професіонали, було б краще. Але ж усе залежить від завдання, яке ставлять організатори конкурсу. Якщо ставиться завдання професійно виявити рівень тих чи інших учасників, то краще було б, аби його вирішували професіонали — композитори й продюсери, котрі працюють у шоу-бізнесі. Є тонкощі й нюанси в музиці, на які, звісно, глядач уваги не звертає. Думка професійного журі, безумовно, компетентніша.

З іншого боку, щоб демократизувати процес, у ньому, звісно ж, мають брати участь і глядачі. Глядачі — любителі музики. І якщо голосують лише глядачі, то інша складова на поверхні. З’ясовується, які смаки переважають у споживача тієї чи іншої музики. Думаю, об’єднання обох складових — глядачів і професіоналів — дає загальну картину смаків та уподобань.

— Чим у музичній площині Євробачення в Україні відрізняється від інших конкурсів в інших країнах? Є такі відмінності, на ваш суворий погляд? 

— Конкурс демонструє наслідки глобалізму, що прийшов в усі куточки світу. Розмитість “кордонів”. Це почалося з моменту, коли на Євробаченні скасували важливу умову: кожен учасник має виконувати пісню тієї країни, яку він представляє. Тобто француз має співати французьку пісню, англієць — англійську, іспанець — іспанську.

Тепер майже всі учасники співають англійською мовою, наче цей конкурс проходить в Англії, Австралії або у США. Це свідчить про те, що перемога двох провідних країн у шоу-бізнесі — США й Англії — давно відбулася. У результаті, важко визначити за піснею, яку країну той або інший учасник взагалі представляє. Най мій погляд, це погано й нецікаво. Нівелюється мова. Англосаксонський мелос домінує. І замість розмаїття поступово все зводиться до євростандарту.

Так, уже багато років існує стандарт Євробачення. Тобто форматна пісня для Євробачення. І дякувати Богові, що не завжди євростандарт перемагає. Іноді перемагає щось яскраве й незвичайне. Але загалом тенденція призвела до того, що конкурс стає менш цікавим.

У нашої Джамали була нестандартна пісня. Також — і у Вєрки Сердючки. В “Тату”. У Дани Інтернешнл, Олександра Рибака. На тлі загальної стандартизації ці пісні видалися свіжими й несхожими на 75% композицій.

— Чому далеко не всі пісні, які пролунали на цьому конкурсі, стають хітами?

— Зараз взагалі дефіцит хітів. Тобто світова криза в пісенній індустрії. Візьмімо 50—60—70—80-ті рр. Тоді в кожній країні з’являлися яскраві шлягери, самобутні твори. Епоха Beatles, Rolling Stones, Led Zeppelin, Тіни Тернер, Мірей Матьє, Патрисії Каас — це епоха хітів.

Тепер, коли слухаєш “пісні року” (або Євробачення), складається враження, що всі талановиті композитори давно померли або перестали писати.

— А хто пише пісні для сучасного Євробачення? 

— Пишуть добрі ремісники, які навчилися робити євроремонт. Усе за стандартом. Сьогодні нам не відомі американські, англійські, французькі шлягери. Не знаю, як в інших країнах, але в нас значною мірою в цьому винні радіостанції, бо поняття формату вбило все незвичне й цікаве у творчості.

А у творчості головне — несхожість. Щось нове.

Нічого нового на Євробаченні-2017 немає. І ця тенденція триватиме доти, доки не з’явиться покоління талановитих композиторів — Раймонда Паулса, Ніно Рота, Енніо Морріконе… Можна назвати багато імен тих, хто робив шлягери в минулі роки.

Адже до появи Beatles у світовій музиці був застій. І раптом — прорив. І тоді зовсім в іншій частині світу з’являються “Песняры”. Мені здається, скоро має статися якийсь прорив. І Євробачення це яскраво демонструє.

— Ваша думка про скандал у зв’язку з усуненням від конкурсу російської виконавиці Юлії Самойлової? Що в цій провокації все ж таки вдалося російській стороні, а що не вдалося? 

— Ця справа набула суто політичного забарвлення. Вважаю, що наші правоохоронні органи правильно зробили, тому що є закон, який діє стосовно багатьох естрадних, кіно- і театральних артистів РФ. Хочете приїжджати в Україну — то, будь ласка, не гастролюйте в Криму або Донбасі. І якщо є закон, то він має виконуватися.

— Кажуть, вас із якихось причин не запросили чи не пустили на червону доріжку під час відкриття Євробачення? Це так? 

— Мене не те що на червону доріжку не запросили, мені поки що взагалі не надійшло — як такого — навіть запрошення на сам конкурс Євробачення. Хіба мені по це треба звертатися до організаторів? Що можна казати, якщо Джамалу не пустили на червону доріжку.

У якій країні щось схоже було? Людина виграла Євробачення, і завдяки їй проходить сам конкурс. Але цього артиста не пускають на червону доріжку, на церемонію відкриття. Це ж якийсь театр абсурду. І ми, на жаль, у цьому “театрі” посідаємо поки що перше місце.

Що стосується роботи журі, то оцінюємо конкурсантів “із монітора” — у студії. І я взагалі не знаю, чи побачу “наживо” цей конкурс. Тому мене нічого не дивує. Більше дивуюся, коли в нашій країні щось відбувається нормально й правильно.

У журі п’ятеро людей: Яна Прядко, Серж Гагарін, Софія Тарасова, Сергій Грачов і я. Працюємо. Але з нами не укладено жодних договорів.

Ми не знаємо навіть, на яких засадах працюємо. Безкоштовно чи за гроші? Хоча я працюю в журі не вперше, і завжди така робота вважається оплачуваною.

— А хіба на етапі запрошення в журі не було домовленостей? 

— Мені просто зателефонували, запитали, чи згоден я бути членом журі. Я сказав, що згоден. Пізніше дізнався, що, крім усього, я ще й голова українського журі Євробачення.

Члени журі не проти працювати безкоштовно. Якщо ми патріоти своєї країни і на “суботнику” працюємо безкоштовно. Але в такому разі мають працювати безкоштовно й усі інші на цьому ж конкурсі.

І, звісно, мене обурює ще один факт. Не можу про це мовчати. Це те, що за нинішній бюджет Євробачення можна було б провести три таких конкурси.

Не знаю, куди дивиться наша прокуратура, але на поверхні — корупційна складова цього конкурсу.

Наприклад, торік у Стокгольмі аналогічний конкурс провели за 9 млн євро. І досить пристойно. В Естонії колись витратили 12 млн євро.

Але такі цифри, як у нас, багатьом країнам навіть не снилися.

Злиденний народ у Європі — і найдорожче Євробачення.

Я б ще зрозумів, якби побудували новий концертний зал, котрий залишився б в Україні. У нас же катастрофічно бракує концертних залів. А в монопольному залі “Україна” — абсолютно дика оренда.

Що це, взагалі, за європейське місто, в якому, практично, немає концертних залів?

Так, на футбольному “Євро-2012” теж, не сумніваюся, була корупційна складова. Але тоді хоча б побудували дороги, реконструювали стадіони. І це все залишилося Україні.

Таке враження, що кожна наступна влада в нашій країні хоче побити рекорд попередньої влади на ниві корупції. І я бачу це не тому, що такий Шерлок Холмс… Це все — на поверхні.

І найголовніше: чому ці люди не бояться красти відкрито? Чому вони нас усіх вважають або сліпими, або із зіпером на губах? Вони ж проводять масштабний конкурс за наші гроші, за гроші платників податків.

Інша річ, якби всі олігархи України скинулися й провели Євробачення. Тоді це їхня особиста справа, “скільки витрачати”: хочете — 30 млн, а хочете — 300 млн. Але тут забирають останнє. І це страшно обурює.

— Оскільки Україна не має права сама за себе голосувати, то, можливо, поділитеся думкою стосовно українських конкурсантів — групи O.Torvald. Чи вписується ця команда у формат конкурсу?

— Може, у формат Євробачення вони й уписуються, але репертуар у них нецікавий, співають вони погано. Це моя професійна думка.

Якби ми хотіли, щоб після Євробачення залишився європейський шлягер, який крутили б по всій Європі, то треба було вибрати, приміром, Арсена Мірзояна з піснею “Джеральдіна”.

Але вибрали те, що вибрали. Голосували глядачі. А, як відомо, одна людина могла голосувати і 50 разів. Хтось голосував один раз, а хтось не пошкодував грошей і проголосував усі 50.

Якщо це конкурс пісні, а не виконавця, то треба проводити відбір на Євробачення заздалегідь. І оголошувати конкурс саме на пісню. Конкурс має бути серед авторів — композиторів, поетів. А потім має бути конкурс — хто цю пісню краще виконає.

А так виходить конкурс виконавців, а не пісні. І так не тільки в Україні, а й в інших країнах.

Тому рік у рік Євробачення і стає дедалі менш цікавим. Якщо через кілька років цей конкурс взагалі зникне, то жодним чином на музичному процесі це не позначиться.

Цей конкурс був цікавим перші 12—15 років. Тепер він перетворився на конкурс хорошої самодіяльності. Повторюю — все дуже стандартно. Уже на п’ятій або шостій пісні складається враження, що слухаєш різні варіації однієї й тієї ж пісні.

Проходить чергове Євробачення, і хіба ви чуєте звучання цих пісень по радіо? Більшість їх помирають до закінчення конкурсу. Ці пісні — що метелики, які прилетіли на яскраве світло, і все. Хоча в умовах проведення конкурсу зазначено: Євробачення — конкурс, створений для того, аби виявляти нові течії в європейській естрадній музиці.

Можна на пальцях перелічити пісні попередніх конкурсів, які стали популярними. Пісні ABBA, Селін Діон, Дани Інтернешнл, Олександра Рибака…

— Але ж існує варіант вибору кандидатури на Євробачення — не тільки народним голосуванням, а й рішенням тієї чи іншої телекомпанії. 

— Так, був і такий формат відбору. Наприклад, коли від України на Євробачення-2004 поїхала Руслана, то була умова: всі кандидати мали надіслати своє відео з пісень. Я тоді також був у журі. Ми зібралися, переглянули відео із записами різних пісень — і вибрали Руслану. І вона перемогла.

Я не проти, щоб із відбору робити шоу. Але уявіть: грає Каспаров у шахи, йому треба зробити хід, і він запитує думку глядачів (які спостерігають за ним): який же йому зробити наступний хід? Це стосується і музичної, і навіть політичної складової. Непрофесіонали завжди помиляються. Як може не помилитися людина, котра в деяких сферах нічого не тямить?

— Якби була можливість цільового вибору на наступний рік, то хто з українських виконавців міг представити свою пісню 2018-го? 

— Я запропонував би Катю Chilly. Це було б несподівано, цікаво. Ця виконавиця ні на кого не схожа. Вона яскрава, національна. У неї глибоке мистецтво, що корениться в нашій українській історії.

Хіба пісня групи O.Torvald стосується безпосередньо України? Виконавець будь-якої країни міг би заспівати таку композицію.

— Що скажете про організацію самого конкурсу? У чому переваги такої організації і в чому недоліки? 

— Я не дуже заглиблююсь в організацію, оскільки не вхожий всередину. У мене така ж інформація, як і в усіх. Принаймні мені подобаються ведучі —Олександр Скічко, Тимур Мірошниченко, Володимир Остапчук. У мене навіть якась гордість за це покоління, коли наші пацани говорять вільно і англійською і французькою. Ось вони — європейці! Їм безвіз можна давати зразу.

Достойна телевізійна картинка, це дуже навіть гарний вигляд має. Тож зовні все нормально.

Одне слово, я вдячний Джамалі за цю перемогу. І чудово, що в Києві проходить такий гучний музичний захід.

Розиовляла Катерина Константинова

Джерело: ДТ

Advertisements

Залишити коментар

Filed under Uncategorized

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s