Керівник порту Южний : Сьогодні для забезпечення енергобезпеки держави альтернативи, крім як завозити вугілля морем, немає

27 квітня 2017 р.

У минулому році морські порти України обробили 132 млн тонн вантажів.

Цей показник знизився на 9% порівняно з 2015-м роком. За цей період перевалка експортних вантажів впала на 3,3%, імпортних – на 10,8%, а транзитних – і зовсім на 35%.

Про те, що стоїть за зниженням перевалки в портах, як можна повернути вантажі, які “попливли”, що робити з високими портовими зборами і хто з інвесторів відвідує українські порти. Про це та багато чого іншого НВ Бізнес поспілкувався з виконувачем обов’язків директора ДП Морський торговельний порт Южний Віталієм Жуковським.

– Торік обсяги перевалки вантажів через українські порти істотно знизилися. З чим це пов’язано?

– Це проблема комплексна. По-перше, різко знизився транзит російських вантажів. По-друге, є певне охолодження економіки Китаю та Південно-Східної Азії. Якщо ми говоримо про вантажі, з якими ми працюємо через ДП МТП Южний – це залізорудний концентрат і окатиші, то основним покупцем цієї сировини є Китай і Південно-Східна Азія.

– А що конкретно треба зробити для того, щоб повернути нам цей обсяг?

– Обсяг здобувають гірничо-збагачувальні комбінати. Для того, щоб вони здобували більше, їм потрібен збут. Якщо економіка Китаю буде відновлюватися, якщо вони будуть випускати більше автомобілів, будуть купувати українське залізорудну сировину, значить виготовлятимуть більше продукції. А це значить, що ми будемо більше перевалювати вантажів.

– А яку частку в загальному обсязі перевалки становила втрата з боку Росії?

– Транзитний обсяг за останні три роки і так досить сильно зменшився. За великим рахунком, у падінні вантажопотоків кінця 2016 року транзит вже не зіграв значну роль. Він знижувався поступово всі три роки. Не було якогось різкого падіння. Безумовно, були роки, коли частка російського транзиту доходила до 15-20%. Але це було давно.

– Можливо нам відновити втрачені обсяги транзиту? Чи можна це зробити за рахунок нових напрямків?

– Новий перспективний напрямок зараз у нас – це імпортне вугілля. На сьогоднішній день для забезпечення енергобезпеки держави альтернативи, крім як завозити вугілля морем, немає. Вугілля завозиться двох основних типів: енергетичні для наших ТЕЦ і коксівне для металургійних комбінатів. Ось цей імпорт зараз може нам заповнити пробіл, який вийшов через втрати транзиту. Міністерство інфраструктури проводило нараду на цю тему в минулому місяці. Нам і Чорноморському морському торговельному порту було поставлено завдання бути готовими до перевалки до кінця року близько 4,8 млн тонн імпортного вугілля.

– А ви маєте потужності?

– Безумовно, коли будувався і розвивався наш порт, він в основному працював на експорт. Однак ми можемо працювати і на імпорт. Ринок весь час змінюється і нам треба бути готовими. Якщо ми розуміємо, що енергетичне та коксівне вугілля підеь через наші порти, значить ми частину своїх внутрішніх інвестицій будемо направляти на придбання відповідної техніки. Це і крани, і грейфери, і перевантажувачі тощо. І складські площі під імпорт будемо робити. Безумовно, дуже важливий момент вивезення. Зараз є проблема залізниці. Вона працює в порту Южний на межі своїх можливостей. Її потрібно розвивати. Це і будівництво нових шляхів, і купівля рухомого складу, зокрема тепловозів. Але з урахуванням зростання попиту на перевалку вугільно-рудних вантажів, у порту необхідно будувати спеціалізований термінал, який дасть і швидкість і якість перевалки.

– Кажуть, в Україні одні з найвищих портових зборів. Це більше стосується Адміністрації морських портів, ніж вас. Але вам не здається, що це реально гальмує нашу перевалку?

– Я б сказав, що тут є комплексна проблема. Портові збори – це одна із складових собівартості перевалки. Якщо в якому-небудь румунському порту собівартість формує – портові збори, фонд оплати праці, земельний податок. Якщо у них ці всі складові менше, то вони можуть дати нижчуе ставку і вантажовласник йде до них. Безумовно, високі портові збори теж є однією із складових собівартості, вони теж впливають на ставку. На жаль, це не залежить від нас. Ми це питання порушували неодноразово. Але воно перебуває під управлінням Адміністрації морських портів України. Зараз це відомство очолила людина з європейським мисленням, людина прогресивна, яка працювала у Ризі, знає, як це робиться. Я сподіваюся, що це питання буде розглянуте і вони приймуть правильні управлінські рішення. Нам же залишається працювати в тих умовах, які є.

Порт Южний минулого року вийшов у прибуток чи ні?

– Минулого року загальний дохід у нас був близько 2 млрд. гривень. Близько мільярда гривень ми заплатили в усі бюджети, за дивідендами тощо. Прибуток у нас становив близько півмільйона гривень.

– А які були інвестиції в розвиток порту минулого року?

– З найбільш серйозних інвестицій за останні кілька років була покупка трьох портальних кранів типу Tukan, який може у грейферному режимі перевалювати одночасно до 40 тонн. І винос стріли у нього до 50 метрів. Один мах Тукана – це кілька махів Кондора або Сокола. З ними були певні проблеми, що стосуються поломок. Але ми працюємо дуже ретельно з заводом-виробником. Вони здійснювали гарантійний ремонт. І ми зараз з ними активно працюємо в цьому напрямку. При всіх проблемах, які були з цими кранами, безумовно, це ривок вперед.

– Якщо говорити про рівень інвестицій, скільки вам потрібно грошей для того, щоб ви значно розвивалися? І могли освоїти перевалку нових видів продукції.

– У нас зараз стельові можливості перевалки – це 15 млн тонн на рік. Для того, щоб зробити 20-25 млн тонн, нам необхідні нові перевалочні потужності. Це і складські площі, нові стакери, вагоноперекидачі, додаткові розморожувальні пристрої тощо. Який має бути розмір інвестицій, інвестор може визначити, виходячи із власних завдань.

– Ви говорили про якихось інвесторів, які зацікавлені в тому, щоб розвивати спільні проекти з портом Южний. Про кого йде мова і про які проекти?

– 18 квітня я був на зустрічі в Міністерстві інфраструктури за участю міністра та представників DP World. Це великий міжнародний портовий оператор з Дубая. Вони зацікавилися концесією в порту Южний. Я це знав з відкритих джерел. Там, у Дубаї, нещодавно проходив форум, де був присутній заступник міністра інфраструктура Віктор Довгань. Він проводив переговори з представниками DP World. Зараз вони приїхали сюди, провели зустрічі на рівні міністерства. Їхній технічний працівник побував у нас на підприємстві. Йому провели екскурсію по підприємству, були показані наявні потужності. Потім йому надали презентацію і дали цифри. Все, що ми можемо зробити, це повністю відкрити двері інвесторам, надати всі можливості для проведення якісного аудиту і для того, щоб інвестори могли визначити, скільки їм потрібно інвестувати, чи готові вони інвестувати, у що саме будуть інвестувати, у який термін і що конкретно вони хочуть від цього отримати.

– У яких напрямках інвестори можуть працювати в порту Южний? Це вугілля, зерно чи контейнери?

– Сьогодні ті потужності в Україні, які перевалюють контейнери, завантажені на 30%. Чи будуть конкретно ці інвестори будувати контейнерний термінал, я не знаю. Але наше підприємство повністю заточене під навалочні вантажі і немає сенсу його перепрофілювати. Адже у нас в Україні портів, які можуть перевалювати такого роду вантажі, всього два – Чорноморський порт і ми. До того ж ДП МТП Южний розташований за межами міста. Екологічні норми не порушуються.

– З приводу Укрзалізниці. Вам не здається, що всі плани, які вони робили, вони впираються в те, що підприємство намагається більше підняти тариф, а потім грошей все одно бракує. Де вони візьмуть ці гроші?

– Мені складно коментувати, що робить Укрзалізниця. На сьогоднішній день робота з нею відбувається непросто. Буває так, що ми дуже непогано провели вивантаження з судна на причал, на склад, але не вистачає потужностей для вивезення. То вагони не дають, то ще якісь проблеми з’являються. Ми пишемо листи голові Укрзалізниці, пишемо міністру. Треба визнати, що як тільки ми звертаємося, у них вмикається “форсаж” і вони починають завозити. Не можу коментувати їхні плани.

– З приводу днопоглиблювальних робіт. В якому обсязі вони вам потрібні, що це дасть і чому з цим є певні затримки?

– Затримки у нас відбувалися на тому етапі, коли АМПУ не вдалося провести тендер на днопоглиблення. Це закінчилося якоюсь незрозумілою ситуацією. Зараз проведено новий тендер і будемо сподіватися, що все вийде без заминок. Днопоглиблення однозначно потрібно. Скажімо, у нас є 38-й причал, так званий піщаний комплекс. Там глибина 5 метрів. Що з глибиною 5 метрів можна перевантажувати? Якісь баржі в маленьких кількостях. Які вийдуть портові збори з заходу цієї баржі? Мізерні. Інша річ, коли до нас заходить вантажне судно Сapesize. Портові збори з одного Сapesizeоколо $360 тисяч. Якщо ж зайде судно Newcastle Max, то це вже може бути за $400 тисяч. Простими словами – чим більший корабель, тим більші портові збори.

Чому ми сьогодні так успішно конкуруємо не тільки з державними стивідорними компаніями, але і з приватними. Це за рахунок того, що у нас біля 5-го і 6-го причалу завантажуються до повного оснащення Сapesize. І навіть у нас є сусіди і конкуренти – група компаній ТІС. Вони завантажують біля своїх причалів до 125 тисяч тонн, потім переставляють судно до нас, і ми догружаем його до 175 тисяч тонн. Навіть якщо ТІС якимись ставками перевалки забрав у нас якісь обсяги, то все одно без нас вони не обійдуться. Тому глибина – це запорука успіху.

– Які у вас плани на найближчий рік? Що ви плануєте зробити для того, щоб розширити можливості порту?

– На сьогоднішній день головним для нас є затвердження фінансового плану. Це складне питання, оскільки нам його вже кілька разів “завертали”. Ми виконуємо всі рекомендації, які нам дає Міністерство фінансів і Міністерство економіки. Виходить, що ми безкінечно урізаємо всі наші плани і сподіваємося, що врешті-решт його приймуть. Якщо говорити про стратегічні завдання, то для нас зараз – це перевантаження енергетичних імпортного вугілля для українських ТЕЦ. Треба підготуватися до майбутньої зими. На сьогоднішній день альтернативи підвезення вугілля морем немає. І є у нас плани з розвитку внутріпортової механізації. Ми плануємо провести тендер, закупити кілька портальних кранів і плануємо побудувати дві залізничні колії всередині нашого підприємства. Також у нас є плани побудувати нову електропідстанцію. Не знаю, чи впораємося ми в цьому році або доведеться відкласти на наступний рік через затримку узгодження фінплану.

 

 

 

Розмовляли Вадим Макеєв, Олег Гавриш

 

 

 

Джерело: НЧ

Advertisements

Залишити коментар

Filed under Uncategorized

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s