Роман Безсмертний: Лукашенко давно вже не керує своєю країною

27 квітня 2017 р.

Учора відбулася зустріч Петра Порошенка та Олександра Лукашенка. Запевняння у взаємній дружбі та недоторканності кордонів звучали так настійливо, що змусили журналістів стривожитися. Білорусь була та залишається слабким місцем українського кордону, і чи не стане вона другим фронтом у випадку загострення ситуації? Як розуміти вчорашню зустріч? Про це ми поговорили з Романом Безсмертним, міжнародним експертом, колишнім Надзвичайним і Повноважним послом України в Білорусі.

– Романе Петровичу, вчора під час зустрічі президента Порошенка та Лукашенка звучало багато обіцянок та сподівань, мовляв, кордон Білорусі залишиться кордоном миру та добросусідства, і що білорус приїде сюди хіба що на тракторі. Ви вважаєте, що президенту Білорусі можна вірити?

– Я дивився фрагменти прямої трансляції, але я не буду опонувати президенту України. Він просто робить свою роботу. Кожен із тих, хто був би на тому місці, чинив би аналогічно. Але, на жаль, Лукашенко лише умовно числиться президентом, він давно вже не керує країною. Він напідписував договорів про Євразійський союз, про Союз Білорусі та РФ, він не впливає на рішення, пов’язані з використанням військових баз на території республіки, використанням самої території. І це все виглядає, як обман.

24 години на добу в республіці Білорусь російське телебачення веде російську пропаганду. 24 години. І ніякої різниці між поглядами «русскаго міра» та поглядами рядового білоруса немає. І це в ситуації, коли Україна більш як 15 років просить Лукашенка випустити в свій ефір кілька українських телеканалів, які давали б альтернативну позицію.

Можливо, Лукашенко не пускає наші канали із побоювань, що білоруський народ почне розуміти, яку роль там відіграє бацька? Але якщо нормальному українцю з демократичними поглядами приїхати та послухати їхнє телебачення, то кришу зірве за кілька хвилин. Я собі уявляю ці запевнення і дивлюся російське телебачення.

Зараз почнуться літні табори, «Зарніца» та інші, й тренерами та викладачами у тих таборах будуть ті, хто воював на боці Росії на Донбасі. А сім’я Михайла Жизневського, яка допомагає Україні відстояти незалежність та територіальну цілісність, там гонима кадебешною системою.

Це неправильно було у цей день запрошувати сюди Лукашенка!

І ще одна річ, яка звертає на себе увагу. У Білорусі ніяких зон немає, ніякого радіаційного контролю, немає ніякої допомоги людям, які постраждали від наслідків аварії на ЧАЕС. Більше того, Україна весь час наводнюється товарами, які йдуть із заражених зон. А вже в перші місяці після ЧАЕС на Білорусь упала величезна кількість радіоактивних опадів (Гомельська та Вітебська області), вона у кілька разів перевищує те, що опинилося на території України й Західної Європи. Це все розуміють, і тим не менше, восени ми будемо бачити, як Папієв буде стояти біля ларків із білоруською картоплею та говорити блудними словами про «совєтську якість» товару. Тому вчорашні висловлювання викликають певну внутрішню огиду.

Є моменти, від яких нікуди не дінешся. Між нами та Білоруссю була військово-технічна співпраця. І компоненти для багатьох видів озброєнь ми мусимо брати там. Можливо, це все пояснює.

– Турчинов говорив, що Росія може використати спільні з Білоруссю навчання «Запад-2017», які відбудуться восени. Кажуть, що зайшовши у Білорусь, російська армія вже нікуди з неї не піде.

– Ці війська заходили ще до початку річниці оголошення Білоруської державності в березні. Лукашенко боявся, що Білорусь підніметься, йому потрібні були каральні загони російських десантних угрупувань. А навчання «Запад-2017» – це ніщо інше, як відпрацювання операції проти України, проти Європи, проти балтійських країн. З точки зору континентальної безпеки Білорусь – це дірка. Якщо ви звернете увагу на Варшавський меморандум річної давності, то там чітко відчувається, як колеться пояс безпеки. Спочатку Скандинавські країни, Балтійські країни, Польща. І тут виникає проблема європейської безпеки, пов’язана з Білоруссю, і воююча Україна, яка не може знайти своє місце через військово-політичну ситуацію.

– Був момент, коли нам здалося, що Лукашенко поглядає в бік Європи, ми навіть обговорювали – чи варто адвокатувати Білорусь перед ЄС чи просто виконувати ритуали.

– Треба розрізняти простого білоруса та Лукашенка. Білорус ладен бути в ЄС. І ця єдність Литви, Білорусі, України, Польщі – великий шанс для всіх цих народів стати європейцями. Знайти відповіді між собою і разом увійти в ЄС. А Лукашенку Європа не потрібна. Він живе з комплексом голови колгоспу і вважає, що статус-кво – найкраще для його народу існування.

 

 

 

Розмовляла Лана Самохвалова, Київ

Фото: Петрасюк Олег

 

 

Джерело: Укрінформ

Advertisements

Залишити коментар

Filed under Uncategorized

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s