Власник “Першої приватної броварні”: Нам нескладно конкурувати з транснаціональними компаніями. І це доводять наші продажі

26 квітня 2017 р.

Ексклюзивне інтерв’ю власника і CEO компанії “Перша приватна броварня” Андрія Мацоли агентству “Інтерфакс-Україна”.

Запитання: Андрію Миколайовичу, виробництво пива – це справа вашого життя. Але чи готові Ви як бізнесмен інвестувати й в інші напрямки?

Відповідь: Я вважаю, що кожен має робити те, що йому вдається найкраще. Якщо ти вмієш варити пиво – вари пиво. У світі є компанії, які варять пиво вже понад сто років і нічим іншим не займаються. Вони – дуже успішні, а їхня практика слугує прикладом для нас.

Запитання: Як ви потрапили в пивоварну галузь?

Відповідь: Спершу я займався дистрибуцією міцних алкогольних напоїв. 1998 року почався розвиток пивного виробництва в Україні. Ми спробували себе в дистрибуції пива, і нам усе вдалося. До 2003 року ми продавали на Західній Україні продукцію компанії BBH (Baltic Beverages Holding). 2003 року я вирішив створити власний експериментальний пивзавод для Львова. Невдовзі з’явився попит на нашу продукцію і в інших західних областях, а ми стали нарощувати потужності. 2007 року наша компанія взяла участь у проекті з енергозбереження для малого і середнього бізнесу UKEEP від ЄБРР і отримала кредит у $17,6 млн. А вже 2011 року ми спільно придбали завод у Житомирській області.

Запитання: Яким ви бачите розвиток ринку пива в Україні? Чи відновлюється він після різкого скорочення в 2015–2016 роках?

Відповідь: Минулого року ринок втратив 7,5%, за три місяці цього року – ще 5%, а з урахуванням погоди у квітні, я думаю, що падіння буде ще більшим, і вже за підсумками чотирьох місяців ми отримаємо інакшу картину. Перший квартал для нас не найкращий, якщо говорити про продаж, але показовий. На ринок пива впливає й економічна складова, він не може показувати дива на тлі складної ситуації в економіці.

Крім цього, актуальним є питання створення культури споживання пива, адже в нас до пива ставляться, як до безликої рідини з певним відсотком алкоголю. Виробники-гіганти пропонують споживачеві пластикову тару великих ємностей за низькими цінами. Складається враження, що продукт під назвою “пиво” потрібен лише для одного – наповнити організм покупця бажаною кількістю алкоголю. Образно кажучи, йдеться про перерахунок наявних у гаманці грошей на необхідний стан сп’яніння. На основі цього приймається рішення: купити пляшку чогось міцнішого чи пластиковий бутель дешевого пива. Звісно, продаючи великі обсяги, найняті менеджери великих компаній виконують свої тактичні завдання, але на стратегічному рівні вони вбивають ринок. Ще раз повторю, що у споживання пива має бути своя культура, як це бачимо у Європі. Потрібно поважати продукт, який виробляєш, і тоді можна розраховувати на повагу з боку споживачів.

Запитання: Чи сидри і хард-лимонад нині витісняють традиційне пиво?

Відповідь: Частково. Навіть не стільки витісняють пиво, скільки замінюють категорію слабоалкогольних напоїв, з якої пиво теж конкурує.

Запитання: В Україні на ринку пива конкурують переважно чотири великі компанії – дві транснаціональні та дві з українським капіталом. Наскільки вам складно працювати на ринку з міжнародними гравцями?

Відповідь: Зовсім нескладно, і це доводять наші показники. За 14 років свого існування жодного разу не знизилися обсяги або частка ринку. Сьогодні наша частка на ринку пива – близько 15%.

Запитання: Чи плануєте ви й далі її нарощувати?

Відповідь: Ми плануємо, і будемо нарощувати частку. Наприклад, у кожного з наших основних конкурентів кількість холодильного обладнання в торговельних точках становить близько 100 тис. одиниць. З них активно використовуються близько 70 тис. У нас поки що встановлено й активно використовується 30 тис. одиниць холодильного обладнання – ось і полічіть.

Запитання: Ви співпрацюєте з UBC Group щодо закупівлі холодильників?

Відповідь: Цього року ні. За підсумками тендера ми уклали угоду з компанією Klimasan.

Запитання: Які обсяги виробництва компанії за 2016 рік порівняно з 2015 роком?

Відповідь: У 2015 році ми виготовили 1,75 млн гл, у 2016 – 2 млн гл пива та квасу.

Запитання: Яка структура власності вашої компанії?

Відповідь: Мені належить найбільший пакет акцій у нашій компанії. Партнери у статутному капіталі – Європейський банк реконструкції та розвитку, компанія OeTTINGER (виробник пива №1 в Німеччині) та фізичні особи – громадяни США, Ізраїлю, Бельгії, Великої Британії.

Запитання: У вас два заводи – у Львові та в Радомишлі. Чи доводиться вам конкурувати з Carlsberg у Львові?

Відповідь: Нам по всій Україні доводиться конкурувати з ними, ми – національний виробник. У нас особливі відносини із “Львівським” у Львові. У них зараз там частка ринку приблизно 38%, у нас – близько 30%. Щойно ми станемо у Львові №1, ми точно про це напишемо, і вони це розуміють. Ми робимо свою роботу планомірно, системно і не ставимо за мета будь-що досягати лідерських позицій. За сьогоднішньої динаміки ринку, якщо нічого не зміниться, найближчим часом ми будемо конкурувати з компанією Carlsberg, і не лише у Львові, а й по всій Україні.

Запитання: Ваша компанія також виробляє квас. Наскільки приваблива ця категорія для інвестицій?

Відповідь: Із квасом усе просто: економіка зростає – категорія квасу зростає, економіка в мінусі – квас теж. Цей продукт купують переважно жінки, а вони зазвичай більш ощадливі, ніж чоловіки. Наша частка ринку 18-20%. Ми робимо квас за класичною технологією на нашому виробничому майданчику у Львові.

Запитання: Чи продаєте ви пиво ресторанам в бочках? Наскільки цікавий цей сегмент?

Відповідь: Він дуже впав, починаючи з 2014 року. Ми розвиваємося в ньому стабільно, але поки що не ставимо мети нарощувати там частку. Сьогодні продаж у цьому сегменті – близько 10% від загального обсягу ринку.

Запитання: Наскільки завантажені були ваші заводи в 2016 році?

Відповідь: У нас 2016 року, як і в попередні роки, потужності завантажені практично на 100%. Щороку ми ростемо. Минулого року потужності нашого заводу у Львові зросли на 30%, в цьому році ми плануємо додати ще 15%. В результаті загальна потужність заводів компанії становитиме 2,5 млн гл на рік.

Запитання: Це будуть нові лінії? на яких підприємствах?

Відповідь: Минулого року ми купили в німецької компанії KHS обладнання, і тепер будемо розливати нашу продукцію в банку 0,44 і 0,5 л. Ринок пива в банці в Україні становить лише 6% від загального обсягу. Ми оцінюємо нашу частку на ньому в 10%, оскільки працюємо у верхньому мейнстрімі та преміум-класі. Ми давно хотіли поставити банкову лінію, але раніше цей проект був би вкрай невигідним. Зараз саме час для цього.

Ми також запускаємо виробництво хард-лимонаду в Радомишлі та заходимо в категорію сидрів. Цього року ми отримали ліцензію від концерну Heineken на виробництво Krusovice і через місяць почнемо випуск цього легендарного чеського пива.

Запитання: Наскільки тривалим був процес отримання ліцензії на виробництво пива від Heineken для вашої компанії?

Відповідь: Зазвичай процес займає від трьох до п’яти років. Ми з ними почали спілкуватися в 2012 році й наприкінці 2015 року – початку 2016 запустили виробництво пива Heineken за ліцензією в Україні, і це ще дуже швидко. Віце-президент Heineken прилітав особисто для контролю. Перевіряли всю структуру: від хед-офісу, торгового персоналу, атмосфери і політики компанії до тестування виробничих потужностей. У 2015 році компанія “Перша приватна броварня” стала четвертою компанією у світі, яка отримала таку ліцензію від Heineken, і при цьому не будучи власністю цього концерну. Зазначу, що в США, наприклад, досі Heineken возять із Голландії.

Запитання: Один чи два ваших заводи отримали ліцензію на виробництво пива Heineken?

Відповідь: Один. На два заводи немає сенсу її отримувати, обсяг виробництва не настільки великий. Heineken – це категорія суперпреміум, наразі частка бренду на ринку становить менш ніж 1%. Я думаю, можливо, за сприятливої економічної ситуації його частка зросте до 2%.

Запитання: Чи Heineken планує заходити на український ринок в умовах вільних потужностей, наявних нині?

Відповідь: А навіщо? Їм комфортно і так. Ми з ними склали довгостроковий договір, виконуємо усі їхні вимоги і побажання. Як компанія вони присутні в Україні.

Запитання: Як ви вважаєте, чи прийдуть нові інвестори на український пивний ринок у найближчі кілька років?

Відповідь: Я не бачу на сьогодні, щоб транснаціональні компанії мали бажання заходити в Україну. Чому? Тому що в купівлі будь-якого підприємства, завантаженого на 50%, немає економіки.

Запитання: Вашій компанії – 14 років, скільки за цей час вона інвестувала в розвиток?

Відповідь: Для повноцінного запуску заводу з потужністю виробництва 1 млн гл на рік з усім необхідним обладнанням (зокрема трейд-маркетинговим) необхідні інвестиції близько $100 млн. Потужності нашого заводу в Радомишлі – 1,1 млн гл, а львівського заводу цього року сягатимуть 1, 4 млн гл.

Запитання: Наявність ЄБРР у складі акціонерів спрощує вам доступ до отримання кредитних ресурсів? Який ваш кредитний портфель?

Відповідь: ЄБРР – це бренд. Усі розуміють, що ми прозора компанія, яка щорічно проходить аудит із боку Великої четвірки. Нам дуже просто спілкуватися з банками. 75% нашого кредитного портфеля перебуває в Укрексімбанку, тому що ми продаємо пиво в гривнях і прибуток отримуємо також у гривнях. Наш кредитний портфель залежно від сезону коливається в межах 1 млрд грн. Коли ми хочемо інвестувати в новий напрям або обладнання, ми приходимо до банку, показуємо свою частку на ринку, свій потенціал і просто реструктуризуємо виплату кредиту. Це абсолютно нормальна практика, і банки йдуть нам назустріч із задоволенням, тому що видавати новий кредит банку складніше.

Запитання: Якою є частка експорту в загальній структурі ваших продажів та до яких країн ви постачаєте свою продукцію?

Відповідь: Експорт становить 1% наших продажів. Ми експортуємо своє пиво до близько десяти країн світу – це США, Польща, Німеччина, Велика Британія та ін. Наш продукт за кордоном у дев’яти випадках із десяти споживають українці, які перебувають там на заробітках або емігрували.

Також раніше за ліцензією наше пиво виробляли в Росії. Договір було підписано в 2012 році, але ми достроково розірвали цю угоду через порушення ліцензіатом правил територіальності продажів. Він продавав пиво в Криму, а це – територія України. Напевно, ми перша українська компанія, яка вирішила достроково розірвати такий договір в односторонньому порядку.

Запитання: Можливість розливу в Білорусі не розглядали?

Відповідь: У білорусів є ліцензія на “Бочкове” і “Свіжий розлив”. Також ми експортуємо туди наші ексклюзивні темні сорти пива. Цей ринок невеликий.

Наша стратегія – працювати на українському ринку, і вона однозначно виграшна.

Запитання: У вашому асортименті є імпортні бренди?

Відповідь: Ми маємо намір посилити свій портфель імпортними марками пива, сподіваємося завершити переговори з низкою дуже цікавих брендів уже цього року. При цьому обов’язково необхідно враховувати ризики, оскільки ми купуємо пиво за валюту, а супермаркет із нами розраховується через 120 днів у гривнях.

Запитання: Ви використовуєте лише українську сировину для виробництва пива?

Відповідь: Хміль ми закуповуємо у німецьких компаній “Хопштайнер” і “Джон Барт”. У 2005-2006 роках ми намагалися працювати з українськими постачальниками хмелю, але це постійна нестабільність якості: то в тебе гіркота 15 одиниць, то 22. Тому відмовилися. Решта – це українська сировина.

Запитання: Ви берете участь в обговоренні питання щодо підвищення акцизних ставок на пиво в 2018 році? Який розмір ставок очікується наступного року?

Відповідь: Ми не беремо участі в обговореннях із ДФС (Державною фіскальною службою – ІФ) та Мінфіном. Ми спілкуємося лише з податковим комітетом Ніни Южаніної. На мою думку, під її управлінням це найкращий комітет за весь час існування українського парламенту, з ним можна провадити діалог. У керівника комітету дуже високий рівень професіоналізму. Рішення про підвищення акцизу на рівень інфляції в 2017 році абсолютно адекватне, і якщо наступного року буде ухвалено аналогічне рішення, – на мою думку, для пивоварів воно буде прийнятним.

Запитання: Наскільки зросла вартість пляшки пива від початку 2017 року?

Відповідь: На рівень акцизу – це 3-4%, і ось нещодавно ще на 7%, оскільки зросли ціни на сировину.

Запитання: Як ви оцінюєте розширення повноважень місцевих органів влади та їхнє рішення обмежувати продаж алкоголю після 23:00? Це позначається на рівні продажів алкогольних компаній?

Відповідь: Необхідно спочатку запитати споживачів: наскільки для них комфортне обмеження продажів, наприклад, у Києві в нічний час. Влада робить не те, що має робити, і бореться з вітряками. Київська влада, я чув, думає про те, щоб скасувати цю заборону. Що більше людям щось забороняти, то більший буде попит. Необхідно створювати нові робочі місця, залучати інвестиції, адже коли людина знатиме, що їй на 6:00 на роботу, то вона точно не питиме після 23:00.

Запитання: Нині утилізація сміття, зокрема пластикових пляшок, є топ-темою в Україні. Як вирішити, на вашу думку, це питання?

Відповідь: Я вважаю, що будівництво заводів з утилізації сміття необхідно віддавати на аутсорс. Ніякі додаткові податки на упаковку, кошти від яких, можливо, будуть спрямовані на її утилізацію, не допоможуть. Навіть повітря можна оподаткувати, але що це змінить? В Україні є люди, які готові інвестувати в переробку відходів, необхідно просто надати їм гарантії для того, щоб вони змогли зайти на цей ринок. Культура сортування сміття вибудовується роками. Я впевнений, що українці незабаром до цього також прийдуть.

Запитання: Який відсоток оборотності вашої скляної тари?

Відповідь: Від 50 до 60%.

Запитання: Ви інвестуєте кошти в соціальні проекти? Які це інвестиції?

Відповідь: Насамперед це проекти “Вірні збірній”, “Переможці”, “AXIOS”. Минулого року ми відкрили Центр практичної допомоги захисникам України “AXIOS”, який забезпечує психологічну реабілітацію, а також працевлаштування ветеранів АТО. Ми впевнені, що соціальна реінтеграція колишніх воїнів можлива завдяки підтримці родини та зайняттю улюбленою справою. До нас звертаються люди із зони АТО по психологічну реабілітацію, у нас є угода з Генштабом, наших спеціалістів залучають для реабілітації колишніх полонених. Маючи велике коло знайомств і контактів, ми можемо спілкуватися з компаніями і рекомендувати на роботу цих людей. Основна перешкода з боку роботодавця – це страх, що людина прийде психічно неврівноважена. Ми, як центр “AXIOS”, беремо на себе відповідальність за цих людей. Багато хто з них хоче пройти перекваліфікацію, закінчити IT-курси або вивчити англійську мову, ми їм у цьому допомагаємо.

Цього року ми долучилися до мультимедійного проекту “Переможці-2”. 19 квітня разом з організаторами презентували оновлену виставку на НСК “Олімпійський”, а далі поїдемо у виставковий тур усією Україною і не тільки. Героїв проекту возимо на матчі української збірної за кордон, нещодавно одному з учасників проекту – Олександру Бабченку – презентували протез для занять кросфітом.

Запитання: У 2017 році ваша компанія стала новим спонсором збірної України з футболу? Які переваги відкриває перед компанією спонсорство та наскільки це витратний напрям для компанії?

Відповідь: У другій половині 2016 року наша компанія отримала пропозицію від Федерації футболу України взяти участь у тендері. А в мене давно народилася ідея щодо формування футбольної фан-культури в нашій країні, я навіть намагався її реалізувати на локальному рівні у Львові. У 2008 році ми були одночасно спонсорами двох львівських команд – ФК “Карпати” та ФК “Львів”. Я запропонував свою модель – бути активними у формуванні культури вболівальників. На європейських футбольних матчах я бачив лікарів, менеджерів середнього класу, вчителів, загалом, звичайних людей, які йдуть на стадіон після роботи. Там немає фанів із фаєрами, уболівальники – звичайні люди, які прийшли отримати задоволення від футболу і які 90 хвилин співають, незалежно від того, як їхня команда грає.

Нам цікаво брати участь у створенні фан-руху, тому що, на жаль, на сьогодні в нашій країні немає достатньо досягнень, щоб представити себе на міжнародній арені. Там знають, що у нас корупція, війна, дівчата гарні і більше нічого. Після матчу в Хорватії та першого виїзду учасників фан-руху “Вірні збірній”, після їх колосальної та яскравої підтримки нашої команди, незважаючи на результат гри, хорватські газети писали, що українці – це європейська, культурна, відкрита нація. Тому “Вірні збірній” – наш соціальний проект.

Запитання: Підтримка української збірної, на вашу думку, якось вплине на капіталізацію бренда “Перша приватна броварня” та в якій перспективі?

Відповідь: Без сумніву, футбол – це спорт номер один у нашій країні, і той, хто підтримує його, має великі шанси в найближчому майбутньому боротися за позицію номер один на ринку. Я думаю, що капіталізація бренда точно збільшиться в найближчі кілька років.

Запитання: Ви братимете участь у наступному тендері на спонсорство української футбольної збірної?

Відповідь: Ми подаватимемо заявку обов’язково. І наше завдання отримати підтримку не лише Федерації футболу України, а й усього українського народу.

Запитання: Ваш брат – депутат Верховної Ради. Як часто ви спілкуєтеся і стежите за його політичною кар’єрою?

Відповідь: Так, мій брат – член комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. Раніше ми спілкувалися значно частіше, нині зустрічаємося переважно на свята. Він мажоритарник, пройшов в окрузі з підтримкою в 30,18%, зараз у нього підтримка в 52%. Він постійно їздить у села, спілкується з людьми, він цим живе. В окрузі Роман (брат – Роман Мацола) постійно організовує якісь програми допомоги, гранти на підтримку регіону. До речі, в лютому він очолив рейтинг депутатської активності за результатами моніторингового проекту Громадянської мережі ОПОРА. Він на своєму місці, і якби такий рівень бажання працювати був у всіх депутатів, то в Україні багато змінилося б на краще значно швидше.

 

 

 

Джерело: Інтерфакс

Advertisements

Залишити коментар

Filed under Uncategorized

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s