Ігор Артюшенко: Боротьба з корупцією – це горизонт, до якого треба йти

10 квітня 2017 р.

Виявляється, подолання корупції зможе вирішити й екологічні питання в Україні, які, на жаль, зараз з урахування воєнних дій на сході, економічної блокади і, як результат, економічно-політичної нестабільності, не є пріоритетними. Про те, чи варто найближчим часом очікувати на позитивні зміни в нашій державі, говорили з народним депутатом, членом Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції Ігорем АРТЮШЕНКОМ.

– Згідно рейтингу, який був складений на підставі компонентів індексу проекту IMORE, ви увійшли в десятку депутатів-реформаторів. Чи багато зараз висувається на голосування у Верховну Раду екологічних реформаторських законів?

– Якщо дивитися на цей рейтинг, то перші позиції займають депутати, яких рідко бачиш на екранах телеканалів. Виходить так, що одні займаються, можливо, рутинною роботою, яка не така помітна в публічній площині, але результати якої, можливо, проявляться потім у житті суспільства, а інша частина ходить по ефірах. Скажу жартома, щоб бути реформатором в нашому парламенті, як мінімум треба ходити на засідання і підтримувати революційні реформаторські зміни. Ми маємо проблему з явкою, і це ні для кого не секрет. Щодо екології, то на сьогоднішній день, на жаль, це не є тема, яку підтримують реформістськими законами, постановами, про яку говорять. Проблема є, але вона не настільки турбує суспільство. Все-таки на першому місці питання війни, друге – питання комунальних тарифів, заробітної плати. І екологія залишається десь за десятим місцем. Хоча з іншого боку, скажу як медик: за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, на здоров’я людини медицина впливає на 10%, а екологія – на 25%, генетика – на 15% і 51% – це спосіб життя.

Екологічне питання для промислового сходу і півдня України дуже болюче. І Запоріжжя, і Кривий Ріг, і Кам’янське (бувший Дніпродзержинськ) – відверто, це зони екологічного лиха.

– Але після ситуації, яка склалася із львівським сміттям, розмов на екологічні теми побільшало.

– Якщо про Львів говорити, то це питання стало популярним через політичний чинник. Тому що питання екології, питання внутрішніх місцевих проблем через дійсно трагічну ситуацію, коли загинули громадяни України, перевелося в політичну площину. І на мою особисту думку, це було зроблено окремим політиком, який замість того, щоб вирішувати свої проблеми самостійно, вирішив зробити всіх винними, окрім себе. Тому що це ж ні для кого не секрет, аварійним це сміттєзвалище було визнане ще в 2006 році. Проблема в місті вже довго. На жаль, місцевою владою вона не дуже й вирішувалася за всіх президентів. Бо зараз в політичній площині говорять, що Президент України заважає це вирішити. Ну був Ющенко президентом, потім Янукович, тепер Порошенко. Але чомусь президенти міняються, а проблема сміття залишається.

А якщо загалом, то сміттєвий бізнес може бути дуже прибутковим, тому що насправді цивілізований світ вже давно сміття переробляє, реалізовує вторинне сміття, сортує, навіть закуповує. А у нас немає високотехнологічних виробництв, які б займалися переробкою вторинного пластика, виготовлення з нього якихось меблів. Доречно було говорити про спалення сміття, особливо для опалення квартир. Це дуже вигідно. Однак питання інвестицій в цей бізнес дуже залежить від питання стабільності політичної влади. Що я маю на увазі? Європейський інвестор розуміє, що якщо він вкладе свої кошти в розбудову спіттєпереробного заводу в Україні, то він два-три роки тільки буде його будувати, років сім «відбивати», а потім тільки отримувати прибутки. Тому перше, що інвестор спитає – це що буде через 10 років? На жаль, в Україні ситуація така, що не несе політичної стабільності. Тим паче, якщо говорити про промислові регіони, які знаходяться близько до фронту. Насправді ми дуже сильно відстали в цих питаннях економічно. До того ж, це питання не тільки політичної стабільності, а й питання корупції на місцях. Я не можу говорити про всю країну, але можу сказати про своє рідне місто Запоріжжя, коли до нас, починаючи з 90-х років, приїжджали японці, голанці з пропозицією побудувати завод. Їм треба вільна земля і документи для розуміння, що вони можуть три роки вкладати, потім працювати в мінус, щоб «відбити» ці кошти, а потім тільки заробляти. На що наші українські чиновники відповідали, а що мені з того буде? Звичайно міжнародний бізнес таких запитань не розуміє. У вас будуть нові робочі місця, вам будуть сплачені податки, вам буде чисте місто.

img 9768 1030x687

– Тобто питання екології і корупції переплітаються?

– Звичайно. От якщо ми досягнемо політичної стабільності і подолаємо корупцію, то матимемо нормальну країну, яка розвиватиметься. І це не тільки в смітті – це в усьому.

– Якщо говорити про побудову заводу з переробки сміття, то треба розглядати лише іноземних інвесторів?

– Може бути й внутрішній інвестор. Це українець у якого є 20 мільйонів доларів на будівництво заводу. Вже після чергової революції привели українську владу до влади, вже ідуть реформи. Тому саме зараз треба стабілізувати ситуацію для того, щоб доказувати і внутрішнім, і зовнішнім інвесторам те, що з нами можна дружити. Звідки ще можна брати гроші? Це комунальні підприємства. Наприклад, саме місто може створити комунальне підприємство, вкласти у нього гроші з міського бюджету і таким чином побудувати завод.

– Після Революції були гасла знищити корупцію, провести деолігархізацію. Ви як член Комітету Верховної Ради з питань запобігання і протидії корупції відчуваєте позитивні зрушення?

– Якщо говорити по-філософськи, то боротьба з корупцією – це горизонт, до якого треба йти. Тобто немає жодного суспільства в світі, де б не існувало корупції. Питання в масштабах. Коли ми розуміємо, що за часів Януковича 50% відверто розкрадалося. Я це знаю, тому що ми тоді із друзями очолювали ініціативу «Стоп-откат». Ми моніторили всі закупівлі місцевих комунальних підприємств, лікарень, садочків. Зараз змінилася ситуація. Зараз діє система «Прозоро». Достатньо зайти на сторінку Юрія Луценка, щоб побачити, що кожну ніч когось ловлять. Це добре, але й дає подвійний ефект. Який? Народ дивиться, що кожен день когось ловлять, і каже: «Ого, яка у нас корупція!» Хоча з іншого боку, при Януковичі нікого не ловили. Зараз кожен чиновник з кожної ланки, починаючи від управління райадміністрації, закінчуючи основними установами в державі, розуміє, що він не є захищеним від правоохоронних органів. Я вже не кажу про створення Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Тобто створюються механізми контролю. Гарний момент – прийняття закону про держслужбу. Я, власне, за цей законопроект голосував. Тобто динаміка позитивна. Але щоб побачити результат, треба щоб пройшло мінімум три роки. Зараз же маємо проблеми. Найбільшою проблемою правоохоронних органів є, на мою думку, суд. Справді, треба створювати антикорупційний суд. Чому? Як я вже казав, сьогодні кожен день когось ловлять, але їх ніхто не ув’язнює. Для прикладу такий випадок. Взяли на хабарі сто тисяч гривень. Підприємець був чесний, з нього вимагали хабар на митниці. Він подзвонив у поліцію, йому дали мічені коп’юри. Він віддав ці сто тисяч гривень. Одразу «маски-шоу», пов’язали. Прокуратура відзвітувала, що молодці. Суд визнав винним хабарника – і виписав штраф у сумі 25 тисяч гривень.

img 9778 1030x687

– Так ви думаєте, що спеціальні антикорупційні суди, прийматимуть більш справедливі рішення?

– В першу чергу це залежить від зрілості і розуміння самого суспільства. На жаль, суспільство звикло давати і брати хабарі. Наприклад, у нас нормально проїхати «зайцем» в трамваї і не заплатити за проїзд. А чомусь в Німеччині – це вважається соромом. На мою думку, створення НАБУ, НАЗК, антикорупційного суду, держслужби, систем «Прозоро» – це все репресивний метод боротьби з корупцією. Прихильники цього методу кажуть, що в Китаї розстрілюється тисячі чиновників в рік. І чомусь корупція нікуди не зникає. Бо воно не вирішує питання, а просто залякує. Але є й інший метод, який використовують у Європі. Він здійснюється через виховання. Це якраз питання патріотизму у виховному процесі. Скажімо, я не буду брати хабарів. Чому? Тому що це погано, тому що я дорожу своїм робочим місцем, тому що я поважаю свою професію. Яка довіра у нашого народу до суду? Нуль. Яка до депутатів? Нуль. У нас волонтерам вірять і армії.

– Зараз заговорили про кандидатуру на посаду аудитора в НАБУ. Як він змінить ситуацію? Чи залежить вирішення корупційних проблем від однієї людини?

– Ну, по-перше, їх не один, а троє. В законі прописано чітко: оскільки НАБУ є незалежним органом, то ніхто не може перевірити їхню фінансову звітність чи перевірити роботу в плані відкриття-закриття кримінальних проваджень. Єдине, що в законі прописано, це раз в рік повинен бути проведений зовнішній аудит в діяльності НАБУ, і в плані фінансової звітності, і закінчуючи розслідування кримінальних справ. Цим має займатися незалежний аудитор. Одну людину пропонує президент, одну – уряд, одну – парламент. І тут ми наштовхнулися на велику проблему, тому що за жодну принаймні з тих двох кандидатур, які двічі подавалися наприкінці лютого і вже в березні, немає 226 голосів. Найджел Браун чи Роберт Сторч – хто з них більш фаховий? В кожного є своє думка на цей рахунок, але результат плачевний. Немає 226 голосів за жодну з кандидатур. Тому кілька днів тому було засідання комітету, на якому ми вирішили, що оскільки жодна з цих кандидатур не набирає більшості, то оголошується новий конкурс до третього травня. Те, що це треба зробити, я повністю згоден.

Скажу так, Україна дуже молода держава, якщо порівнювати із державами із усталеною демократією. Ну візьмемо для прикладу Великобританію. Перша буржуазна революція у них відбулася, і от вони побудували демократичні засади. Виховували своє суспільство, виховували громадян, які розуміють, що таке контроль влади, а влада розуміє, що таке активна громада, що таке незалежні ЗМІ і так далі. Тобто це питання поколінь.

Фото: artyushenko.com.ua

 

 

 

 

Розмовляла Ольга Семиляк, УІС

 

 

 

Джерело: НП

Advertisements

Залишити коментар

Filed under Uncategorized

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s