Банки будуть охочіше кредитувати, правда, для бізнесу мало що зміниться – керівник великого комерційного банку

10 квітня 2017 р.

Керівник Альфа-Банку в Україні Іван Свитек, пояснює чому складно відновлюється вітчизняний іпотечний ринок і на чому будуть заробляти банки в найближчі роки.

Торік Національний банк України завершив масштабну чистку українських фінансових установ. В результаті трьох років роботи НБУ ринок покинуло 90 банків.

Зараз ліквідність банків перебуває на досить високому рівні. А рівень надійності банківської системи максимальний за весь час її існування.

Тому якщо будуть сприятливі умови, а це насамперед економічне зростання і верховенство права, то банки зможуть знову займаєтися своєю основною справою – кредитувати. Сьогодні кредитування стримується саме через відсутність гарантій прав кредиторів та передбачуваності, звідси великі ризики і висока вартість позикових коштів.

Як можна заробляти навіть за таких умов і куди взагалі рухається україський банківський ринок. На ці питання НВ Бізнес відповідає генеральний менеджер Альфа-Банку України Іван Свитек.

– Де ви працювали до того, як приїхали в Україну?

– Я народився в Чехословаччині, потім жив і навчався в США, де закінчив університет, потім повернувся назад. Працював радником Міністерства фінансів, брав участь у трансформації центрального планування. Також під час розділу Чехії та Словаччини відповідав за відносини з Міжнародним валютним фондом якийсь час. Потім поїхав вчитися і отримувати МВА у Францію. Ну а потім працював в Австрії, Ірландії, Бразилії і Росії.

– Як влаштовані банківські ринки в тих країнах, де ви були? І в чому відмінність цих ринків від українського?

– Ринок України досить волатильний. Є нестабільність гривні, інфляції, існують обмеження капіталу. І взагілі проблеми, з якими бізнесмен зустрічається, їх багато. Але з іншої точки зору, це навчає вас, це вас розвиває. Через це банки стають більш динамічними. Зрештою, ви швидко розвиваєтеся.

– У нас була велика чистка банків, 90 банків вивели з ринку. Кажуть, що ті, що залишилися, вони вже надійні. А ви як вважаєте?

– Українська банківська система дуже покращилася. Дійсно велика кількість ненадійних банків пішла зовсім. А ті, що залишилися, було докапіталізовані. Плюс, банки самі почали розбиратися з тими поганими боргами, які у них є. Я б не сказав, що ситуація повністю вирішена. Вона тільки десь посередині, але вона набагато краща, ніж це було 1-2 роки тому.

– Зараз багато підприємців скаржаться на те, що дуже складно отримати кредит під прийнятну ставку. Тому багато проектів неможливо рухати, і економіка не розвивається. Як ви оцінюєте цю проблему? І що треба робити, щоб кредити стали дешевшими?

– Очевидно, що країні бракує стабільності. Якщо є стабільність, якщо є передбачуваність – почне стабілізуватися курс, почне знижуватися інфляція. Якщо знижується інфляція – знижується вартість фондування грошей. Знижується фондування грошей – знижуються ризики і знижується вартість кредиту, як для підприємця, так і для звичайних громадян. Тому вся ця політична нестабільність дуже погано впливає на привабливість країни для всіх інвесторів.

– В Україні є підприємці, які кажуть, що борги сплачують лише боягузи. Як ви оцінюєте порядність українських позичальників і підприємців?

– Я не можу сказати, що українські позичальники якось відрізняються від інших. Одна з моїх цінностей – це те, що борги мають повертатися. Звичайно, в Україні сталася складна ситуація. Тому треба домовлятися. Але ніколи не треба намагатися від своїх боргів втекти або вдавати, що вони тебе не стосуються. Люди не повертають гроші банку. А банк – такий жирний кіт, нехай він несе ці збитки. Але вони не розуміють, що кредити населенню і підприємствам – це депозити інших громадян. Банк як посередник, який в одного бере, а другому дає. Якщо боягуз не сплачує свої борги, то хтось інший заплатить. Це або вкладник, який недоотримає свої гроші, або це платник податків, який потім має цей банк санувати. Тому нічого іншого, ніж розподіл багатства між населенням.

– В Україні зараз склалася парадоксальна ситуація, коли більше 50% ринку контролюють державні банки. Чи вважаєте ви таку ситуацію прийнятною і нормальною?

– 50% державної участі – це дуже багато. Українська держава повинна в терміновому порядку ці банки продати. Або через IPO, або через продаж, або за допомогою розподілу їх на дрібні частини. Просто вони мають повернутися в приватні руки. Україна просто зобов’язана відокремити управління банками від політичного впливу. У цих банках має бути незалежна наглядова рада, і, щоб чиновники не могли впливати на менеджмент.

– А хто їх купить? Кому вони потрібні?

– Попит завжди в якійсь точці зустрічається з пропозицією. Тому треба цим займатися. Поки я бачу мало руху в цьому напрямку. І причин багато. Я вважаю, що держава – поганий керівник. Держава не повинна керувати приватними активами. І у державних банків багато переваг і переважає нерівна конкуренція.

– Якщо говорити про технологічну просуненість українських банків, наскільки вона відрізняється від того, що ми бачимо в Європі?

– Я в цьому сенсі financial freak. Завжди слідкую за останніми розробками. Всі приклади, які мені цікаві, які я хочу частково перейняти, вони всі перебувають поза Європою або США. Це бразильські приклади, турецькі приклади, російський приклад.

– То Європа відстає в цьому сенсі?

– Так, безумовно. В Європі багато нових стартапів. Але якщо говоримо про більш дорослі бізнес-моделі, вони цікавіші за її межами.

– Як ви оцінюєте ставки за депозитами сьогодні в Україні?

– Вони високі.

– Я чув, що в Швейцарії за депозити треба навіть доплачувати.

– Але Україна не Швейцарія.

– Але все-таки, яка зараз розумна ставка за депозитами?

– Ринкова. Це нескінченна розмова. Якщо візьмемо пляшку води і я вам скажу: скільки вона коштує? 10 гривень. Це багато чи мало? Ви не знаєте насправді. Тому що у вас немає розуміння, скільки реально ця пляшка коштує. Начебто всередині вода, яка нічого не коштує. Можливо, вона коштує лише одну гривню на виробництві та 9 гривень – це чийсь прибуток. Але з грошима інша історія. Всі вважають, що гроші завжди дорогі. Якщо це 1%, або 10%, або 12%, – це завжди дорого. Будь-яка ціна завжди на 1% вище, ніж повинна була б бути.

– Банки по ідеї повинні заробляти на кредитах і залучати гроші за рахунок розміщення депозитів. А як ви заробляєте, якщо зараз дуже складно кредитувати?

– Це важко. Це постійна робота. У вас повинна бути маржа між ставкою депозиту і ставкою кредиту.

– Вам взагалі є кого кредитувати?

– Звісно. Але ви повинні це робити ефективно, ви повинні покрити свої витрати. Ви повинні покрити витрати на видатки або неповернення кредитів. Тому це важка робота. Люди вважають, що це просто працювати з грошима. Ні, насправді треба багато чого вміти, треба розумітися на ризиках. Віддати гроші – це просто. Але їх повернути – це дещо складніше.

– Якщо говорити про український банківський ринок, які сегменти найближчим часом будуть зростати? Це іпотечне кредитування чи споживчі кредити?

– Безумовно, це будуть більш короткі кредити. Я бачив це в Чехії, коли іпотека почала зростати, коли депозитна ставка наблизилася до 5%. Україні дуже далеко до цього. Чим більш нестабільна країна, тим ставка вища і тим привабливішi короткі кредити. Це всякі споживчі кредити, це овердрафти. Але це не інвестиції на 10-20 років. На жаль, зараз це неможливо. Це теж погано для розвитку країни. Тому що є дуже багато проектів, які могли би бути цікавими. Але коли немає джерела фондування на 5-10 років, просто ці проекти не робляться.

– А якщо говорити про законодавче забезпечення. Як ви оцінюєте те правове поле, в якому доводиться працювати банкам в Україні?

– Воно складне. Хотілось би, щоб було більше передбачуваності та більше ефективності.

– Яким ви бачите майбутнє банківського сектору України?

– Я очікую, що ситуація буде поліпшуватися. Не швидко, але буде поліпшуватися. У мене є таке переконання, що ми досягли дна. Що навіть невелике зростання буде дуже на користь банкам. У мене велика надія, що українська фінансова система динамічна. Насправді без здорової фінансової системи ніяка країна не може розвиватися. Без того, щоб банки реально працювали ефективно, розподіляли заощадження населення на розвиток економіки, просто розвитку не може бути. Тому я маю переконання, що цей процес трансформації йде. Я просто бачу, що в України є майбутнє. Тому я тут. І я хочу допомогти в цьому процесі трансформації країни і побудови нормальної європейської демократичної ринкової економіки.

Розмовляв Андрій Леденьов

Джерело: НЧ

Advertisements

Залишити коментар

Filed under Uncategorized

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s