Топ-менеджер АрселорМіттал Кривий Ріг: Українському уряду потрібно агресивніше відстоювати інтереси експортних галузей

5 квітня 2017 р.

Володимир Ткаченко розповідає, що очікують українські експортери від держави в рамках діяльності СОТ.

Україна в рамках експортної стратегії збирається створити Раду з міжнародної торгівлі при Кабінеті міністрів. Це допоможе краще розуміти і захищати українських експортерів в рамках діяльності Світової організації торгівлі.

В цілому Україна робить ставку на експорт продукції з високою доданою вартістю. Наприклад, набагато правильніше експортувати готові меблі, а не ліс-кругляк. Абсолютно точно, що експорт готової металопродукції має пріоритет в порівнянні з експортом металобрухту. І таких прикладів безліч.

Але, наша країна є членом СОТ. І країни, які зацікавлені в тому, щоб отримувати від нас не готову продукцію, а дешеву сировину, часто використовують СОТ як інструмент для лобіювання своїх інтересів.

За більш ніж 20 років СОТ отримала декілька сотен запитів на розгляд суперечок, які виникають між країнами-членами. Половина з цих спорів була ініційована розвиваючими країнами. Найбільш активні – США, ЄС, Канада, Мексика, Індія та Таїланд. Починаючи з 2008 року, Україна виступала в СОТ як позивач п’ять разів, як відповідач – тричі.

Як бачимо, Україна вкрай слабо використовує свої можливості врамках СОТ. Але ми можемо відстояти фактично будь-яку ініціативу щодо захисту своїх інтересів, від введення мит на експорт брухту, до, наприклад, захисту внутрішніх виробників добрив.

Чому Україні так важливо використовувати весь свій потенціал в СОТ, НВ Бізнес розповідає Володимир Ткаченко, заступник генерального директора АрселорМіттал Кривий Ріг.

Чи відчувають українські виробники нестачу лому чорних металів? І як це взагалі впливає на виробників?

– Українська металургійна галузь завжди відчувала дефіцит забезпечення сировинними матеріалами, особливо металобрухтом. Це завжди було проблемою. Тому що існують зовнішні ринки. Найближча Туреччина, металургійна галузь якої побудована на електродугових печах. І вона потребує саме металобрухту. Це для них переважно імпортна сировина. Безумовно, така ситуація впливає на внутрішню ситуацію із забезпеченням сировинними матеріалами України, яка, на жаль, погіршилась. Дефіцит вугілля, окуповані території. І такий елемент, який є дуже важливим для металургійної галузі, як вапняк. Ми його завозили весь час з Криму.

Зараз такої можливості немає. Дещо знаходимо в Україні, інші речі імпортуємо. Зрозуміло, що це впливає на собівартість, це впливає на нашу конкурентоздатність за межами України. Майже 90% нашого виробництва – це експорт. Український ринок, на жаль, не зростає. І тому ми вимушені і надалі працювати на експорт. Для країни це добре, ми заробляємо валюту. І ми переконані, що Україна має підтримувати власних виробників.

Інші ж країни знаходять можливості для того, щоб утримати брухт. Я знаю, як це відбувалося в Південній Африці. Вони теж готують внутрішні акти, які майже унеможливлюють експорт цього продукту. Ми не проти експорту. Ми розуміємо, що Україна є членом СОТ і ми маємо слідувати певним правилам. Ми також пам’ятаємо, як свого часу робили наші сусіди. Наприклад, Росія, коли вони вирішили обмежити експорт металолому з країни, то вони прийняли рішення, що він може відбуватись лише з одного російського порту. Зрозуміло, що експорт там був нуль. Таким чином вони підсилили можливості власних металургів, які і без того є достатньо сильними.

В кінці року очікується зняття всіх обмежень з точки зору експорту металобрухту. До чого це призведе?

– Це просто погіршить нашу ситуацію, погіршить рентабельність українських металургів, а з нею конкурентоздатність на експортних ринках. Це зменшить надходження валюти до нашої держави. Тому це таке вольове рішення. Ми ж бачимо, що відбувається у світі, бачимо, що відбувається у США. Уже не всі їхні політики є апологетами вільної торгівлі. Ми за вільну торгівлю. Якщо подивитесь на митні тарифи по імпорту металопродукції до України, ви кругом побачите нулі. Коли ми приєднувались до СОТ, Україна погодилась, що імпорт має відбуватись і ми можемо дати можливість імпортувати нашим конкурентам до України за нульовим тарифом. Але тоді були інші часи.

Ми не боялись ніякої конкуренції і вважалось, що нам головне – це забезпечити вільний доступ на інші ринки. Зараз ситуація набагато складніша. Ми відчуваємо тиск на внутрішньому ринку. Найбільша зараз проблема – це забезпечення сировинними матеріалами. Слава Богу, поки що металобрухт ми не імпортуємо. Але це завдяки підтримці уряду, що вони змогли побудувати тимчасовий бар’єр, щоб утримати ціну і металобрухт якимось чином в Україні. Я думаю, ще на рік це треба продовжити. А потім ситуація покаже.

Чи повинна Україна захищати свої інтереси в СОТ з точки зору експорту чорних металів?

– Безсумнівно. Особливо, коли є для цього підстави. Починаються різного роду розслідування в інших країнах. Намагаються підвищити мита. І такі важливі для нашого експорту країни, як Єгипет, вони почали розслідування проти української арматури. І так як ми майже втратили російський ринок, то інші ринки для нас є ще важливішими. Особливо ринок Північної Африки, Близького Сходу, країн Перської затоки. Тому що наш експорт дуже сегментований. І кожна тонна експорту є надзвичайно важливою. Український ринок на сьогоднішній день майже не захищений від імпорту.

Інші країни шукають різні можливості і в рамках СОТ. Приймаючи якісь сумнівні рішення, вони захищають так, як вони вважають за потрібне. Тому я вважаю, що український уряд і українські представники мають бути більш агресивно відстоювати інтереси експортних галузей. Але як правило, розслідування в СОТ – це довгий шлях. А бізнес дуже швидкий і потребує моментальних рішень. Ми не маємо можливості і не хочемо зменшувати наше виробництво.

Минулого року ми виросли і ми б хотіли втримати ці позиції. Це важливо для нас, це важливо для української металургії і для нашої країни – виробляти більше, продавати більше.

А з точки зору експортних обмежень з України, ми можемо якось впливати на рівні СОТ?

– СОТ для того і створювалось, щоб було менше експортних мит. Але інколи країни обмежують експорт якихось сировинних матеріалів, які важливі для них. І при вступі в СОТ було узгоджено, що Україна протягом 10-15 років буде мати експортне мито на металобрухт. Це був такий захист української металургійної галузі. Але в той же час, в 90-ті роки, коли ще велись перші переговори з цих питань, такої ситуації не було. Був ще запас міцності в українських підприємствах, якого зараз немає. Пам’ятаєте дворічну ситуацію, коли Україна прийняла рішення обкладати весь імпорт 5% митом? Це було тимчасово. І світ з цим не погодився, але ніяких позовів проти України не було.

Тому що розуміли, що ситуація в Україні надзвичайно складна. Виходимо з того, що ситуація в металургії в силу багатьох факторів є складною. Металобрухт, по суті, це чи не єдиний сировинний компонент, яким ми забезпечуємо себе із вітчизняних ресурсів. Все інше значною мірою ми вимушені імпортувати.

Як взагалі можливо захиститись компаніям в рамках СОТ?

– Це така організація, де зустрічаються і співпрацюють чи конкурують представники різних урядів. Там немає представників компаній. Це круглий стіл, на якому знаходяться представники з написами Україна, Велика Британія, чи та ж США. Ми можемо просити уряд по якомусь питанню нас підтримати. І все.

З точки зору обмежень на ринку чорних металів, лому, як взагалі можна в рамках СОТ це зробити?

– Уряд приймає рішення. Це наше внутрішнє рішення, це не рішення СОТ. Верховна Рада приймає рішення продовжити дію цього експортного мита і все. В СОТ ніяких позовів чи справ з цього приводу Україна вносити не буде. Якщо інші країни захочуть почати якісь дії в СОТ проти України, то тоді вже буде інша ситуація. Тоді будемо думати, як захищати рішення, яке було прийнято. Відповідно до тієї ситуації, яка виникне після якихось юридичних дій інших країн. А так це майданчик не для бізнесу.

 

 

Розмовляв Андрій Леденьов

 

 

 

Джерело: НЧ

Advertisements

Залишити коментар

Filed under Uncategorized

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s