Уляна Супрун: Чи пішла б я з посади під тиском ЗМІ, які не перевіряють фактів і хочуть говорити лише про скандал? Ні

2 Березня 2017 р.

Виконувачка обов’язків міністра охорони здоров’я вважає, що кампанія в українських ЗМІ, яка розгорнулася в січні-лютому цього року, має ознаки замовної.

Одним із найбільших публічних конфліктів останнього часу, який буквально поділив українські ЗМІ на табори прихильників та противників, було протистояння директора Інституту серця Бориса Тодурова та в.о. міністра охорони здоров’я Уляни Супрун, яку Тодуров звинуватив у непрофесіоналізмі. Усе почалося з його посту в Фейсбуку, який дуже швидко підхопили ЗМІ, зокрема телеканали. Вони кілька тижнів активно висвітлювали конфлікт, причому симпатії журналістів часто були на боці Тодурова. Принаймні, так здавалося, бо саме його точка зору транслювалася безліччю медіа. Тим часом важливо зауважити, що Супрун запрошували в ефіри каналів, але в багатьох випадках, особливо на початку конфлікту, вона озвучувала свою думку лише через сайт МОЗ та на його сторінках у соціальних мережах, не з’являючись у програмах.

Під час найгарячішої стадії конфлікту «Детектор медіа» проаналізував подачу новин про нього на телебаченні та дійшов висновку, що спочатку міністерство дещо спізнювалося з донесенням своєї позиції, принаймні в цьому інформаційному каналі. Редакція «ДМ» звернулася до пані Супрун із проханням відповісти на запитання про те, наскільки ефективно, на її думку, працювали українські ЗМІ й команда самої Супрун, щоби глядачі отримали об’єктивну інформацію про суть конфлікту. В.о. міністра відповіла на наші запитання письмово. Ми готові надати слово й іншій стороні конфлікту.

— Пані Уляно, чи вважаєте ви, що українські ЗМІ об’єктивно висвітлювали конфлікт меж МОЗ та Тодуровим? Якщо ні, то в чому ви бачите їхню ангажованість або неадекватність?

— Ситуація з Тодуровим стала своєрідним лакмусовим папірцем для розуміння мотивації багатьох українських ЗМІ. Тут мова вже навіть не про поділ на дружні чи недружні ЗМІ, а на видання, яким по своїй суті цікавий лише скандал; і той, хто більше скандалить, матиме більше «ефірного часу». Багато журналістів, які мали би давати читачам можливість почути різні сторони і зробити власний висновок, позбавили своїх читачів права на інформацію.

У перші дні ми спостерігали справжню хвилю передруків зі сторінки Тодурова, часом зі ще емоційнішими та критичнішими коментарями чи заголовками. В основному ці видання є наближеними до проросійських та опозиційних сил. Як на мене, це вказує на спланований та проплачений характер цілої ситуації. Прикро, що багато загальноукраїнських ЗМІ також піддалися на емоційність закликів Тодурова, і зосередилися лише на «скандалі» як такому, а не чому він міг виникнути, чи мають підґрунтя звинувачення, а головне – кому це вигідно.

Коли факти підміняють емоціями та інтерпретаціями, програють люди.

— Чи вважаєте ви матеріали, які робили наші ЗМІ з приводу роботи МОЗ, частиною замовної кампанії, і якщо так, то ким вона могла бути замовлена? 

— Деякі матеріали дійсно виглядали замовними, адже представляли лише позицію Тодурова та аргументи його захисників, зовсім ігноруючи МОЗ та інформацію, яку ми публікували.

Крім того, ми спостерігали ефект снігової кулі щодо поширення новин, коли статті на підтримку Тодурова просто передруковувалися з сайту на сайт та активно поширювалися на Фейсбуці.

Те ж саме стосується і Фейсбука: протягом трьох днів у нас була величезна атака критичних коментарів під кожним постом. Чому вона виглядала замовною? Повторювалися одні й ті ж меседжі, часто коментатори мали сторінки без приватної інформації та фото профілю, багато хто мав вказану локалізацію в Росії.

— Які обвинувачення, висунуті вам Тодуровим або іншими політиками, депутатами, чиновниками, ви вважаєте справедливими, а які — ні?

— Основна дискусія розгорілася навколо міжнародних закупівель. Критиканам було важливо не лише зняти хвилю проти мене, а й допровадити до скасування закупівель ліків через міжнародні організації. При цьому абсолютно не подавалося порівняння, як проходили закупівлі до цього, як виглядає календарний план закупівель, коли наша команда прийшла в МОЗ і що ми зробили, щоб розблокувати саботований процес. Тому вирвані з контексту звинувачення важко сприймати серйозно.

Однак справедливою і потрібною вважаю саму дискусію про майбутнє закупівель медичних засобів та ліків в Україні. Адже ухвалений Верховною Радою закон, який зобов’язує МОЗ передати закупівлі міжнародним організаціям, має термін дії і насправді є лише перервою, щоб Україна могла перевести подих і добре очистити цю сферу від корупції. Це спільне завдання уряду, депутатів і суспільства – розробити ефективний і чесний механізм закупівель. Про це потрібно пам’ятати і разом працювати над хорошою моделлю.

На жаль, є політики, яким вигідно здіймати хвилю, не договорюючи фактів або умисно їх не перевіряючи. Яскравим прикладом може служити епопея з моїм дипломом. Олег Мусій заявляв, що на його депутатське звернення в МОЗ відповіли, що  диплом про освіту є таємницею. Насправді весь цей час диплом був у відкритому доступі в інтернеті. Будь-хто міг знайти його, доклавши мінімальних зусиль, скориставшись своїм смартфоном.

— Чи маніпулювали ЗМІ, на ваш погляд, і якщо так, то як саме? Які методи вони при цьому використовували? 

— Відрізняти факт від точки зору — одна з основоположних засад стандартів журналістики. Утім, багато публікацій вражали незбалансованістю викладення, що є прямою ознакою заангажованості. Досить часто в публікаціях була представлена одна точка зору, однобоко подане висвітлення подій, що суперечить стандартам журналістики.

Також використовувалася відкрита маніпуляція, вигадана інформація подавалася як фактаж. Активно використовувалися маніпулятивні заголовки з негативними алюзіями, які підсвідомо впливають на людей.

Зосередженість на скандалі як такому, його розбурхування та протиставляння Міністерства охорони здоров’я та Інституту серця.

Громадянам, які не є фахівцями, вкрай складно було скласти власне судження щодо ситуації, емоційність переважала над фактажем. Фактично людям нав’язували думку, оперуючи гучними заявами, які не мали підґрунтя.

— Чи донесли медіа до суспільства справді важливу інформацію щодо діяльності МОЗ у зв’язку з цим конфліктом? Якщо ні — то що саме не розказали аудиторії?

— Думаю, тепер набагато більше українців знають, що таке стенти і для чого вони потрібні 🙂

А якщо серйозно, то в медіа фокус був більше на особистому конфлікті, якого, по суті, й не було. Були емоційні пости та маніпуляція інформацією з одного боку та виважена позиція з фактами з іншої. Звісно ж, були журналісти і друкованих, і телевізійних медіа, які намагалися донести раціональне зерно, писали загалом про закупівлі і про стан забезпечення препаратами і медикаментами, говорили про ширший контекст ситуації. Однак у певний момент емоцій навколо цієї теми було так багато, що на раціональні статті мало вже хто реагував. Відчувалося, що від журналістів з’явився запит – на емоційні закиди вони хотіли емоційні відповіді. Ми ж прийняли рішення не піддаватися цьому, бо у нас були факти, нам не треба було вигадувати маніпулятивні закиди.

— Чи домігся, з вашої точки зору, Тодуров мети, яку переслідував публічнім скандалом? Якою вона була, на ваш погляд?

— Не добився, адже, переконана, метою Тодурова й тих, хто його підтримує та фінансує, було усунення команди МОЗ від роботи. Усе дуже просто: у більшості змін, які впроваджує МОЗ, є глибока антикорупційна складова. Ми дійсно перекрили багато корупційних каналів, і мова тут про десятки і сотні мільйонів гривень. На даний час закупівлі через міжнародні організації є найбільш чесною та дієвою системою, яка дозволяє забезпечувати українців ліками і при цьому використовувати їхні гроші ефективно, а не задля збагачення. Команда МОЗ є corruption free. І саме це не влаштовує багатьох представників старої системи, які звикли красти, а не працювати для людей.

Медійний скандал був способом створити публічний тиск, зокрема, і на прем’єр-міністра та інших впливових політиків в Україні.

Ми далі працюємо в МОЗ з іще більш згуртованою підтримкою громадянського суспільства, а отже. Тодуров програв.

— Чи допомогла вам реакція громадянського суспільства? 

— Громадянське суспільство є нашим постійним партнером не лише у кризових ситуаціях. Ми маємо постійний режим співпраці. Це тому, що більшість нашої команди є вихідцями з громадських та волонтерських організацій і ми розуміємо, наскільки важливо працювати прозоро та злагоджено з громадянським суспільством.

Тому сильна реакція громадянського суспільства була послідовною, адже в цьому випадку вони стали на захист не просто команди МОЗ чи мене особисто, а на захист змін. Проведення закупівель через міжнародні організації є одним з найбільш прогресивних рішень пост-майданівської влади та найдієвіших антикорупційних запобіжників.

Активна позиція громадянських організацій показала справжню суть цілої ситуації – чи ми хочемо йти вперед і захищати напрацьоване, чи ми повертаємося до старих механізмів та старих схем. Ми захищаємо спільний здобуток. Залучення громадськості показало, що справа набагато глибша і важливіша, ніж персоналії і особистісні образи.

— Яку роль зіграли при цьому соціальні медіа? Ваш погляд на те, яким чином можуть допомагати або заважати соціальні медіа у  таких конфліктах – справжніх або спровокованих навмисно? 

— У цьому випадку соцмедіа стали хорошим майданчиком для початку нових тем та швидкого розповсюдження інформації. В соціальних мережах інформація поширюється блискавично.

Широкого резонансу набули висловлення підтримки Тодурова та нищівної критики команди МОЗ в соціальних мережах депутатів Опозиційного блоку, Віктора Медведчука та навіть Миколи Азарова, який, здавалося б, уже давно оселився на звалищі історії.

Все це викликало реакцію користувачів Фейсбуку. Люди почали перейматися питанням: кому це вигідно? Чому така бурхлива реакція з боку одіозних політиків? Що направду робить команда МОЗ, що спричиняє такий опір старої системи?

Усвідомивши хибність такої тактики, в деяких ЗМІ намагалися подати підтримку Медведчука, Азарова як інсинуацію команди піарників МОЗ.

З іншого боку саме в соцмедіа було оприлюднено розслідування щодо закупівель Інституту серця через Прозорро. Інформація поширилася дуже швидко і ця тема дійсно допомогла багатьом повернутися до реальності і побачити, що деяким публічним особам болить не так Україна, як власний гаманець.

— Чи були, на ваш погляд, помилки у спілкуванні представників прес-служби МОЗ при роботі зі ЗМІ? 

— Ми проаналізували нашу внутрішню роботу. Беззаперечно, є речі, які ми зробили правильно, але й такі, які можна було організувати краще. Це була школа життя для всіх у МОЗ, ми зробили висновки.

— У вас є піарник, спічрайтер? Чи зверталися ви під час конфлікту за допомогою до зовнішніх, комерційних структур, щоб покращити імідж МОЗ серед населення або в ЗМІ?

— У нас у міністерстві немає ні піарника, ні спічрайтера. Є лише комунікаційна команда МОЗ, яка складається з працівників прес-служби МОЗ та прес-секретарів заступників міністра.

За весь час роботи у міністерстві ми жодного разу не зверталися до комерційних структур для того, щоб вони працювали над покращенням іміджу МОЗ чи нашої команди. Я вірю, що про людину мають говорити її справи, а не просто велика присутність у медіа. Так само і з міністерством: ми багато працюємо, але для того, щоб рухати зміни, а не щоб мати багато заголовків. Водночас, у нас дуже багато друзів та прихильників і серед журналістів, і серед блогерів, і громадських активістів. Про нас багато пишуть, але не тому, що ми про це просимо, чи домовляємося, а тому що багато дійсно щиро підтримують нашу команду та курс реформ, який ми пропонуємо.

— Як, на вашу думку, відіб’ється цей скандал взагалі на роботі МОЗ, на  довірі жителів України до міністерства та на вашій особистій кар’єрі? Чи пішли б ви з посади під тиском ЗМІ, якщо точка зору Тодурова на вашу діяльність виявилася би прийнятною для більшості читачів або глядачів України? Чи боролися б до кінця?

— У МОЗ ми завжди боремося до кінця. Не лише у ситуації з Тодуровим, а з кожного питання. Якби не ця боротьба, ми б не могли впровадити жодної зміни, бо опір системи і старої гвардії колосальний. Чи пішла б я з посади під тиском ЗМІ, які не перевіряють фактів і хочуть говорити лише про один скандал? Ні. Я не працюю для Тодурова чи для рейтингів, я працюю для українців.

Фото: УНІАН

 

 

 

Розмовляла Гала Скляревська

 

 

Джерело: ДМ

Advertisements

Залишити коментар

Filed under Супрун Уляна

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s