Марк Фейгін, адвокат: Питання по Сущенку зараз на тій “висоті”, де воно може вирішитися позитивно

28 березня 2017 р.

Адвокат Романа Сущенка, відомий російський правозахисник Марк Фейгін у США. Як пояснив він сам, для того, щоб обговорити питання з представниками американської влади щодо долі його підзахисних – Романа Сущенка та кримських татар.

На переконання адвоката, Вашингтон може зіграти ключову роль у тиску на Кремль з цих та інших справ, а успішне вирішення цих питань здатне створити прецедент для звільнення інших українських політв’язнів у Росії. Більш докладно про це, а також про перспективи судових процесів, і про те, як на них можуть вплинути нещодавні масові протести в Росії, Марк Фейгін розповів в ексклюзивному інтерв’ю Укрінформу у Вашингтоні.

КРЕМЛЬ СИЛЬНО ПОСТАРАВСЯ, ЩОБ НАВ’ЯЗАТИ США СВОЮ ВЕРСІЮ ПО СУЩЕНКУ

– Марку, чому ви вирішили приїхати в США саме зараз, і як це повинно допомогти у справах, які ви ведете?

– Річ у тому, що мене дещо насторожило – хочу підкреслити, це сталося у період виборів (президента США – ред.), – що у щорічну доповідь Держдепу США з прав людини в світі не була включена справа Романа Сущенка. На мій погляд, це пояснюється навіяною деякими кремлівськими пропагандистами, телебаченням, а також на дипломатичному рівні інформацією про те, що Роман Сущенко не журналіст, а шпигун. Я думаю, на це були витрачені величезні сили. І тому, коли Романа затримали, суд його заарештував, було кілька заяв. Ми не беремо до уваги заяву ФСБ, яка була поширена через Інтерфакс. Тоді, зокрема, Держдепартамент виступив із заявою, в якій висловив заклопотаність і підкреслив, що стежить за справою Сущенка. Але, водночас, не було вимог звільнити Романа.

І я вважав, що рано чи пізно мені доведеться поїхати в Сполучені Штати, щоб роз’яснити позицію по Роману, що це не зовсім правильно – бути такими обережними у цій ситуації. З моєї точки зору, справа Романа – найочевидніша. Сьогодні я був у Держдепі, зустрічався близько з п’ятнадцятьма представниками, які працюють і по напрямку України, і Росії, і у питаннях права. Мені здається, я був переконливим у поясненнях того, що президент Порошенко взяв на себе відповідальність, що Роман Сущенко є журналістом, а не шпигуном. Він також публічно заявив, що Роман є політв’язнем. І це, на мій погляд, повинно бути підставою для того, щоб Держдеп зробив такий висновок, а не покладався б на заяви Кремля, ФСБ тощо.

Крім Держдепу я планую також провести зустрічі в Раді національної безпеки, у Сенаті і Палаті представників – із законодавцями з Українського кокусу, який теж відіграє важливу роль.

– Але все ж таки, чому, на ваш погляд, у справі Романа представники американської влади вирішили довіритися аргументам Кремля?

– Справа носить гриф секретності, є держтаємницею, і тому публічно все розповісти не можна. Наприклад, я не можу пред’явити документи, оскільки мене негайно посадять за зраду батьківщині і по низці інших статей. І цим, звичайно, Кремль буде користуватися в своїх аргументах, мовляв, ми вам говоримо, що він (Сущенко – ред.) збирав розвідувальну інформацію, а іншого джерела для спростування немає.

Я ж кажу тут про зворотнє, і тепер виникає питання, кому довіряться США – тим чи іншим. Але в даній ситуації ми розуміємо, що йдеться конкретно про Україну, з якою Росія веде бойові дії на Донбасі. Тому справа Сущенка є фоном цієї війни, і тут США повинні зайняти або одну, або іншу позицію. Нам зараз потрібна підтримка, а не міркування і дискусії з приводу того, вважати Романа політичним в’язням чи ні.

– Ви бачитеся з Романом, як він взагалі себе почуває?

– Роман – добре. Минулого тижня йому дозволили зустріч з дружиною Анжелою Сущенко. Це стало результатом розмови Петра Порошенка з Путіним телефоном та подальшої роботи на рівні міністрів Клімкіна і Лаврова. Після цього дружина Романа їздила до Москви, все пройшло добре.

Чому так складно усе це вирішувалося? Тому що справа – про державну таємницю, і Роман нібито може передати якісь секретні відомості при зустрічі. Тому там вважають, що мають місце чисто формальні підстави для того, щоб слідчий вирішував питання – надавати гарантоване раз на місяць побачення близькому родичу, чи не надавати. Увесь цей час слідчий не давав. І тільки після дипломатичних зусиль і розмов на найвищому рівні з гуманних міркувань цю можливість надали.

ПЕРСПЕКТИВИ ОСТАТОЧНОГО ВИРІШЕННЯ

– Ви говорили про те, що є перспективи на обмін Романа Сущенка. Які вони зараз?

– Вони безперечно продовжують зберігатися, тому що про долю Романа йде діалог на рівні перших осіб держав. Я завжди говорив про те, що перспектива обміну велика, тільки коли питання виходить на найвищий рівень, у тому числі із залученням міжнародних структур ОБСЄ, Ради Європи та інших подібних інституцій. Простіше кажучи, питання “підкинули” на ту висоту, де воно може вирішитися.

Стосовно термінів і прогнозів, коли ситуація може бути вирішена – це справа невдячна. З моєї точки зору, головне – досягти принципової остаточної згоди шляхом непроцесуальних домовленостей. У такій ситуації питання стоїть не в тому, щоб виграти або не виграти суд, а, щоб звільнити людину. Ця принципова сторона питання, на мій погляд, зараз серйозно обговорюється, до неї залучене певне коло політичних, дипломатичних осіб і спецслужб.

Як багато знадобиться часу для того, щоб домовитися, я не беруся сказати, це не моя компетенція. Моє завдання полягає в тому, щоб обговорення питання зберігалося на нинішній висоті. Я думаю, з цим завданням впораюся, в тому числі, тому що приїхав сюди, в Сполучені Штати. Коли коло залучених сторін у справі розширюється, сама Москва захоче це питання зняти. Я знаю це зі свого власного досвіду.

– Наскільки принципово до цього питання підходить керівництво РФ?

– Для Кремля Роман абсолютно не принциповий, він їм ні для чого не потрібен. По-перше, він з ними взагалі не спілкується з першого дня. Він не визнає провину, не дає свідчень, він просто там сидить. З грудня ніяких слідчих дій не було, а зараз вже березень закінчується. Судіть самі, наскільки він цікавий для органів.

Тому я вважаю, що повинна відбутися політична домовленість, а от як вона буде процесуально оформлена – не принципово. Але нам потрібно зберігати міжнародний тиск, щоб витрати перевищували вигоду, і тоді звичайно Москва його позбавиться.

Водночас, я вважаю, якщо Романа Сущенка звільнять (обміняють або так далі), то це призведе до позитивного зрушення щодо інших справ. Тобто ті люди, які засуджені і відбувають покарання, отримають шанс за цією самою методологію виїхати додому. Чому Сущенко має високі шанси вийти на свободу відносно скоро – наприклад, до кінця року? Тому що його справа – свіжа і не пов’язана ні з яким насильством, чого не було і поряд. Тому він не такий вже й дорогий Москві – його можна віддати і отримати свої дивіденди. Це не якийсь там чоловік, на який накручений величезний пропагандистський маховик, як у випадку з Сенцовим, або зі справою диверсантів, де ми бачили, як показували побитого Панова, який нібито визнавав провину. Тому у справі Романа простіше добитися результату, і тут ми ставимо перед собою ту мету, що, звільнивши його, ми дамо надію іншим.

РЕПРЕСІЇ В КРИМУ – ВИБІРКОВІ

– Перед приїздом сюди ви написали у Фейсбуці, що будете обговорювати в США питання кримських татар. Про кого конкретно йдеться, і які питання плануєте вирішити?

– Не секрет, що я з літа займаюся справою Ільмі Умерова. Звичайно, його справа не виникла б, якби російська влада не переслідувала б Меджліс кримськотатарського народу. Його в Росії після так званих “виборів до Держдуми” заборонили остаточно і внесли в список екстремістських організацій, членство в яких карається законом. Ільмі Умеров був притягнутий до кримінальної відповідальності у 2016 році, коли виступив у Києві на телеканалі АТР, і його звинуватили за ст. 280 – це заклики до порушення територіальної цілісності Російської Федерації. Вони спеціально ввели таку статтю, щоб переслідувати людей, які не визнають Крим частиною Росії.

Це справа важка, тому що Ільмі Умеров, перш за все, хвора людина, якого садити просто не можна – він в тюрмі без ліків і процедур проживе один день. Я думаю, садити вони його не хочуть, але він їм потрібен для того, щоб подати приклад усім іншим кримським татарам, як себе треба поводити. І як не сумно, це працює. Репресії в Криму носять вибірковий характер. Судове переслідування там зараз застосовується по двом напрямкам: один – Хізб ут-Тахрір, другий – це Меджліс кримськотатарського народу.

– Як можна вирішити цю проблему зі Сполучених Штатів?

– Треба чесно визнати, що при адміністрації Обами у Вашингтоні ставилися до питання кримських татар більш ретельно і уважно, ніж це відбувається зараз. Можливо, щось зміниться в найближчому майбутньому.

По-перше, зараз кремлівське лобі в США через низку причин має набагато більш слабкі позиції, ніж раніше. По-друге, американська адміністрація поступово поповнюється людьми, які мають чітку позицію щодо кримського питання. Коли всі такі призначення відбудуться, я думаю, з’явиться більше інтенсивності. Але зараз я буквально сьогодні (27 березня – ред.) на зустрічах у Конгресі розмовляв про це  – необхідні резолюції по Криму і кримським політв’язням. На мій погляд, і в Палаті представників, і в Сенаті розуміння в належній мірі присутнє. Але всі ці речі вимагають гігантських зусиль, щоб утримувати українське питання, в тому числі по Криму, у фокусі американських інтересів.

– Давайте торкнемося ще одного важливого аспекту – останні події в Росії. Адже йдеться про протестний рух проти російської влади, і ви протистоїте в суді цій владі у справах Сущенка, кримських татар та інших. На ваш погляд, чи може це все якось вплинути на хід судового процесу?

Заходу потрібно триматися не вигоди та інтересів, а демократичних принципів, які відстоює західне суспільство

– Так, і я вам розповім, як. Це – найбільші виступи в Росії. Якщо у 2011-12 роках протести були локалізовані в Москві на обмеженому “п’ятачку”, скажімо кілометр на кілометр, то зараз – це протести у 80-ти містах, у тому числі досить великі акції в Єкатеринбурзі, Владивостоку, Новосибірську. Крім того, важливо, що на вулиці вийшла в основному молодь, і жорсткий розгін у деяких містах лише підкреслює, що головний винуватець усіх цих маніфестацій, прем’єр-міністр Медведєв, який абсолютно точно причетний до корупційних справ, повинен поплатитися за це. Вважаю, його треба внести в санкційний список – не важливо, в список Магнітського, або в окремий документ, але потрібно, щоб Сполучені Штати почали цю роботу.

Ось як це пов’язано зі справами, про які ми говорили: якщо нинішня система російської влади буде нестабільною, то куди швидше вона буде позбавлятися від головного болю у вигляді українських політв’язнів і кримських татар, ніж якщо вона буде залишатися без внутрішніх викликів і хвилювань.

До цього плюсується міжнародний тиск. І тут Заходу потрібно триматися не вигоди та інтересів, а демократичних принципів, які відстоює західне суспільство. Коли путінська система стикається з ідеологією вільного світу, вони не знають, як на це реагувати.

 

 

 

Розмовляв Ярослав Довгопол, Вашингтон

 

 

Джерело: Укрінформ

Advertisements

Залишити коментар

Filed under Uncategorized

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s