Олена Зеркаль, заступник міністра закордонних справ України: Міжнародний суд ООН уникатиме політизації процесу

10 березня 2017 р.

У Міжнародному суді ООН завершився перший етап слухань у справі за позовом України проти Росії. У Гаазі Україна обвинувачує Росію у порушенні двох міжнародних конвенцій – про боротьбу з фінансуванням тероризму та про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.

Ці слухання були присвячені не розгляду справи по суті, а тимчасовим запобіжним заходам, які просить негайно запровадити Україна. Мета цих заходів – не допустити погіршення ситуації та продовження порушень міжнародного законодавства з боку Росії на сході України та в Криму.

Тепер суд переходить до вироблення рішення. За різними оцінками, розгляд питання може потребувати від кількох тижнів до кількох місяців.

Після завершення чотириденних слухань Укрінформ поговорив із главою української делегації у Міжнародному суді ООН, заступником міністра закордонних справ України Оленою Зеркаль про те, чого Україна сподівається досягти у цьому суді, яку тактику застосовує у процесі Росія і якими можуть бути наступні етапи у справі.

ТАКТИКА РОСІЇ ЩОДО ДИСКРИМІНАЦІЇ В КРИМУ БУЛА ЯК У СУДІ  ГРУЗІЇ ПРОТИ РФ

– Олено Володимирівно, як ви оцінюєте ці слухання? Які у вас враження від слухань?

– У мене залишилося дуже багато вражень. Для мене особисто це було дуже хвилююче. Тому що коли я була ще студенткою, я дуже хотіла потрапити до цього суду, але я не могла собі уявити, що я сюди потраплю як представник від України. Це, з одного боку, дуже висока планка і велика відповідальність, а, з іншого боку, ти розумієш, скільки за цими слуханнями стоїть людей і скільки життів.

Я думаю, що ми доволі добре попрацювали. У нас була і гарна попередня підготовка, і робота тут, в Гаазі, і ми гідно представляли Україну. Я цим пишаюся.

– Якщо проаналізувати два виступи Росії на цих слуханнях, ви вже вбачаєте якусь тактику, яку вони застосовуватимуть у цьому процесі?

– Тактику ми вбачали ще під час переговорів. Ми, в принципі, усвідомлювали більшість питань, які вони поставлять перед судом. Тому і готувалися відповідно. Я думаю, що наша підготовка на високому рівні була помітною.

Ми розуміли, що вони ставитимуть питання про відсутність юрисдикції суду. Тому що зазвичай вони ставили це в своєму нотному листуванні. Також що вони будуть ставити питання про відсутність спору як такого і загалом питання про відповідальність країни за фінансування тероризму.

Але щодо всіх питань, які були поставлені росіянами, в нас були готові відповіді. Звичайно, про зброю в шахтах і про те, що Волноваха – це був обстріл військового об’єкту, а не автобуса, це вже треба було накладати на карти, дивитись, і всі працювали дуже добре.

– Ви маєте на увазі – знаходити аргументи, щоб спростовувати російські фейки?

– Так.

– Грузія свого часу зверталася до Міжнародного суду ООН із позовом проти Росії щодо порушення конвенції про расову дискримінацію, однак суд прийняв рішення, що не має юрисдикції. Росіяни, так само як і в грузинській справі, використовують аргумент юрисдикції суду.

У випадку з Грузією аргумент щодо юрисдикції для суду спрацював. Готуючись до нашої справи, ви вивчали грузинський досвід? (Справа “Грузія проти Росії” перебувала на розгляді у Міжнародному суді ООН з 2008 по 2011 рік. У результаті суд постановив, що не має юрисдикції у цій справі на підставі того, що не було виконано передумови, передбачені статтею 22 Конвенції – спроби розв’язання спору шляхом переговорів або процедур, спеціально передбачених документом, – ред).

– Звичайно. Ми не лише врахували грузинський досвід. Якщо почитати грузинський скрипт і почитати скрипт, який буде за результатом наших слухань, то ви побачите велику різницю у самій справі. І щодо складу справи, і щодо юрисдикції, і у всіх інших питаннях. У нас дещо інша претензія щодо порушення Росією конвенції. У грузин була дуже непроста ситуація з осетинами та абхазами ще до початку конфлікту. Там було дуже багато взаємних претензій.

Що стосується кримських татар і українців у Криму, то, росіяни, дійсно, намагалися представити нашу ситуацію в такому ж світлі, як вони представляли ситуацію щодо Грузії, що грузини самі створювали етнічний конфлікт. Тоді як у нас не було жодних зауважень до цього часу від міжнародних організацій щодо становища кримських татар і українців у Криму. Тобто вони намагалися використовувати ту саму тактику, яку вони використовували у грузинській справі. Водночас ми ґрунтували свої звинувачення на звітах міжнародних організацій, а не тільки на свідченнях. А вони ґрунтували свою позицію виключно на свідченнях кримських татар, які зараз проживають в Криму і розповідають, що в них все чудово.

– Саме по собі питання юрисдикції – це питання виконання всіх попередніх умов, які передбачені конвенціями?

– Так, зараз ми говоримо не про повну юрисдикцію. Зараз суд має визначити, чи є в нього попередня юрисдикція. Також – чи наявні порушені права і чи є необхідність швидкого прийняття рішення. Це три компоненти, які суд має оцінити.

РОЗГЛЯД ПОРУШЕНЬ КОНВЕНЦІЇ ПРО БОРОТЬБУ З ФІНАНСУВАННЯМ ТЕРОРИЗМУ — ВИКЛИК ДЛЯ СУДУ ООН

– Якими процесуально будуть наступні кроки у справі?

– Звичайно, ми готуємось до продовження процесу. І наша робота не зупиняється. Треба розуміти, що ми не розраховуємо, що наші побажання щодо тимчасових заходів будуть задоволені на 100%. Ми розуміємо, що ми поставили дуже високу планку. А також, що суд, зазвичай, виходить із того, що необхідно покласти зобов’язання на обидві сторони. Але для нас будь-яке рішення суду вже буде позитивним.

Після рішення щодо тимчасових заходів прийматиметься рішення щодо процесу. Зокрема, чи буде його розділено на дві частини: на частину щодо юрисдикції та частину, яка стосується самої суті справи.

На наш погляд, немає необхідності такого розділення. Бо неможливо в даному випадку розділити юрисдикцію від розгляду справи по суті. Але це рішення прийматиме суд на підставі тих даних і тих аргументів, які нададуть сторони.

Після того буде зрозуміло, як будуть відбуватися слухання – чи буде спочатку слухання щодо юрисдикції, а потім по суті. Або суд прийме рішення, що буде розглядати ці два питання разом.

– Які зазвичай терміни таких справ?

– Це дещо важко сказати, оскільки справа складна. До того ж, щодо конвенції щодо заборони фінансування тероризму – це вперше, коли вона розглядається судом. Вчора і позавчора стало зрозуміло, що у нас кардинально різні, полярні юридичні позиції щодо тлумачення конвенції (із Росією, – ред.). Тому для суду це буде також інтелектуальним викликом. І є питання щодо того, як вони розглядатимуть за термінами. Тому що це фактично велике дослідження, яке вони мають здійснити, щоб сформулювати свою позицію.

ОСНОВНА ЦІЛЬ — ЗАХИСТ ПРАВ ЛЮДЕЙ НА ДОНБАСІ І В КРИМУ

– Тобто важко зробити прогнози, скільки може потребувати процес у цілому?

– Я не буду робити таких прогнозів. Поки навіть невідомо, скільки нам дадуть на підготовку меморандуму.

– Що саме міститиметься у цьому меморандумі?

– Меморандум – це викладення усіх претензій, про які йдеться, разом із доказовою базою та юридичними позиціями. Тобто це велика праця. Зараз, на ці слухання, в нас були готові три великі папки. При тому, що фактично зараз по суті ще не розглядали справу. Тобто ми просто констатували наявність фактів порушень, а меморандум – це буде набагато більше.

– Це вже другий суд у Гаазі, куди звертається Україна щодо російської агресії? Яку мету ставить собі Україна у цьому суді?

– Наша ціль у цьому суді – це захистити права людей у зв’язку із порушеннями Росією двох міжнародних конвенцій. Ми ставимо за мету – повернення Росії у правове поле і припинення порушень. Це наша основна мета. Ми виходимо виключно з положень конвенції і наданих конвенцією сторонам прав. Це основне, і тут немає жодної політики. І я намагаюся утримати наших шановних державних діячів від політизації цієї справи. Оскільки це є дуже чутлива площина для суду і вони намагаються уникати всіх можливих звинувачень у політизації процесу. Тому цей процес не є політичним, як його представляє Росія. Це процес юридичний. І ми хочемо юридично довести провину Росії у невиконанні двох конвенцій.

 

 

 

Розмовляла Марина Гонта, Гаага

Фото: UN Photo/ICJ-CIJ/Frank van Beek

 

 

Джерело: Укрінформ

Advertisements

Залишити коментар

Filed under Uncategorized

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s