Александр Хуг, перший заступник голови СММ ОБСЄ в Україні: Зафіксовані Місією порушення переважно залишаються без реакції

3 березня 2017 р.

Не секрет, що в українському суспільстві до Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ ставлення неоднозначне. Спостерігачам дорікають за занадто високу лояльність до терористів, не завжди всебічну та об’єктивну оцінку ситуації на сході України в умовах російської агресії. Негативними є оцінки й щодо ролі у складі Місії представників Росії (їх там 39 із 1143 осіб персоналу).

Натомість СММ має чіткий мандат, який не передбачає, що цивільні неозброєні спостерігачі мають стати щитом між російськими терористичними військами та українськими воїнами.

Колишній офіцер швейцарської армії, а нині досвідчений дипломат, перший заступник голови СММ Александр Хуг більшу частину своєї професійної кар’єри присвятив налагодженню діалогу між сторонами конфліктів.

Про особливості роботи Місії у складних умовах на сході України він розповів в ексклюзивному інтерв’ю власному кореспонденту Укрінформу в Брюсселі.

ХТО НЕ ВИЗНАЄ ПОРУШЕНЬ МІНСЬКИХ ДОМОВЛЕНОСТЕЙ, ЗАЛИШИТЬСЯ ПОЗА ПРОЦЕСОМ ВРЕГУЛЮВАННЯ

– Пане Хуг, як ви оцінили б ефективність і об’єктивність СММ ОБСЄ, яка діє у складних політичних та безпекових умовах на сході України?

– Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ в Україні, як джерело неупередженої та об’єктивної інформації, регулярно повідомляє факти про ситуацію на місцях. Таким чином, за минулий рік ми опублікували понад 300 щоденних звітів і низку оперативних звітів, а також близько 27 тисяч разів здійснювали патрулювання у районах, розташованих з обох боків лінії зіткнення. Попри те, що СММ готова здійснювати патрулювання завжди та всюди, трапляються випадки, коли сторони відмовляють Місії в забезпеченні безпечного та безперешкодного доступу. Внаслідок цього ми можемо побачити і почути далеко не все, особливо з огляду на обмеження, з якими ми стикаємося по обидва боки від лінії зіткнення, зокрема в непідконтрольних уряду України районах, де такі обмеження мають агресивний, нав’язливий та загрозливий характер. Те, що ми бачимо, є, ймовірно, лише верхівкою айсберга, за якою можна судити про реальну ситуацію в зоні конфлікту.

Одним із напрямів нашої діяльності є сприяння налагодженню діалогу на місцях. Ось, наприклад, зовсім нещодавно завдяки зусиллям із налагодження діалогу були створені умови для проведення ремонту об’єктів інфраструктури в районі Авдіївки. Упродовж понад тижня ми цілодобово намагалися допомогти сторонам домовитися про встановлення локального «вікна тиші» для відновлення електропостачання Авдіївського коксохімічного заводу та Донецької фільтрувальної станції, яка забезпечує водою населення по обидва боки від лінії зіткнення. Таким чином, налагодження діалогу принесло реальну користь 22 тисячам жителів Авдіївки та приблизно 400 тисячам людей з обох боків лінії зіткнення.

Окрім сприяння діалогу на місцях, ми також працюємо для налагодження діалогу в форматі Тристоронньої контактної групи. Ми запрошуємо всіх долучитися до діалогу та розраховуємо на добрі наміри і волю учасників досягти домовленостей та, найголовніше, виконувати їх.

– Чи зазнають міжнародні спостерігачі Місії тиску або агресії під час виконання своїх обов’язків?

– Так, свободу пересування СММ ОБСЄ обмежують, і це відображено в наших щоденних звітах. Наведу такі приклади: лише за період із 13 до 19 лютого ми зіткнулися з 33 випадками заборони доступу, 27 з яких сталися в непідконтрольних уряду районах. Іноді ці обмеження супроводжуються застосуванням сили або погрозами. І від них потерпають не лише наші колеги; обладнання Місії також зазнає пошкоджень. Такий випадок стався минулої п’ятниці, коли до нашого патруля наблизилися озброєні люди та відкрили вогонь у напрямку спостерігачів. Потім ці люди захопили наш безпілотний літальний апарат. Спостерігачі покинули місце події, проте БПЛА повернути не вдалося. Усі такі випадки застосування насильства щодо наших спостерігачів зафіксовані в наших щоденних звітах, а найбільш зухвалі інциденти описані в оперативних звітах. Минулої п’ятниці про зазначені вище події повідомлялося в окремому оперативному звіті.

Проблема полягає в тому, що сторони у своїх діях майже ніколи не зважають на наші звіти. Якщо б вони реагували на порушення Мінських домовленостей, які ми фіксуємо (зокрема на випадки застосування насильства щодо спостерігачів Місії), то ситуація би суттєво покращилася. Кожен, хто серйозно ставиться до Мінського формату, повинен і словами, і діями демонструвати абсолютну нетерпимість до порушень Мінських домовленостей і рішучість у застосуванні відповідних заходів щодо порушників. Ті, хто не в змозі або не бажає визнавати порушення Мінських домовленостей чи відповідно реагувати на них, опиняться поза процесом мирного врегулювання.

АЛЬТЕРНАТИВИ «МІНСЬКУ» НЕМАЄ

– Минулого року ви у своєму виступі на слуханнях у Європарламенті відзначили, що не всі положення Мінських домовленостей оприлюднені у публічному доступі. Відтак, це ускладнює роботу спостерігачів СММ на місці, призводить до непорозуміння із сторонами конфлікту. Як ви сьогодні прокоментували б таку ситуацію?

– Мінські угоди мають як відкриті, так і закриті для громадськості положення. Ми продовжуємо здійснювати моніторинг ситуації на місцях і продовжуватимемо спостерігати за подіями і надалі. А от оцінювати, чи відповідають наші спостереження досягнутим сторонами домовленостям, належить іншим.

– Російська сторона і навіть деякі європейські політики, дипломати вимагають від України виконати політичну частину «Мінська-2», незважаючи на відсутність прогресу в імплементації першочергових безпекових положень. Яке ваше бачення цієї проблеми?

– У щоденних звітах Місії відображено об’єктивну картину. Ця об’єктивна інформація має використовуватися сторонами для прийняття важливих рішень. СММ не уповноважена приймати такі рішення чи оцінювати їх – цим мають займатися сторони. Вони зобов’язані виконати те, під чим підписалися. Зараз важливо, щоб сторони прийняли реалії, погодилися з тим, що вони порушують Мінські домовленості та визнали об’єктивність інформації у наших звітах. Заперечення правди – шлях в нікуди. Їхнім першочерговим завданням є припинення вогню, яке в свою чергу залежить від відведення озброєння та розведення сил і засобів. Допоки все, про що домовилися сторони, не буде виконано, навряд чи можна говорити про виконання Мінських домовленостей. СММ продовжить сприяти цьому процесу та надавати об’єктивну інформацію про стан справ. Ми, представники 57 держав-учасниць ОБСЄ, міжнародна спільнота та, що найважливіше, українці з обох боків лінії зіткнення очікуємо, що сторони діятимуть на основі наших звітів. Без зволікань.

– Продовжуючи попереднє питання, як на вашу думку, чи можливо за нинішньої ситуації провести місцеві вибори у деяких районах Донецької і Луганської областей за стандартами ОБСЄ?

– Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ, яку я представляю, відповідно до свого мандата уповноважена здійснювати моніторинг, звітувати про ситуацію з безпекою та сприяти налагодженню діалогу. Політичні питання, зокрема питання виборів, обговорюються у форматі Тристоронньої контактної групи (у Робочій групі з політичних питань, якщо зовсім точно). СММ лише надає об’єктивну інформацію про безпекову ситуацію на сході України, у тому числі в Донецькій та Луганській областях. Зазначену інформацію можна використовувати для того, щоб робити висновки та важливі рішення.

– Україна минулого року виступила з ініціативою розгорнути на Донбасі озброєну місію ОБСЄ. Наскільки реальним є втілення такого можливого рішення у життя, адже, як відомо, ОБСЄ у своїй діяльності не мала досвіду із проведення озброєних місій?

– Тут важливо усвідомлювати, що Спеціальна моніторингова місія не керує цим процесом. Це питання може обговорюватися на рівні Постійної ради ОБСЄ у Відні. Для ухвалення й виконання такого рішення потрібен консенсус усіх 57 держав-учасниць. Складно оцінювати можливий вплив такого рішення або перспективи його реалізації, оскільки самого рішення наразі немає. Зараз СММ ОБСЄ – це неозброєна цивільна спостережна місія, і вона залишатиметься такою, допоки держави-учасниці ОБСЄ не ухвалять інше рішення.

– На завершення, хочу звернутися до загального політичного питання: чи ви вірите у те, що Мінські домовленості будуть повністю виконані?

– Я переконаний, що наразі іншої альтернативи немає. Тому, так, я вірю, що домовленості можуть бути виконані, адже сторони взяли на себе відповідні зобов’язання. Завдання СММ полягає у тому, щоб фіксувати, чи виконують сторони домовленості, чи ні. Водночас, на сьогодні всі мають чітко розуміти: конфлікт може бути врегульований лише шляхом ведення діалогу, і Мінський процес надає різні платформи для цього. Місія сприяє налагодженню цього діалогу, і ми вкотре запрошуємо всіх долучитися до нього. Це має сприяти консолідації політичної волі для досягнення нових домовленостей, а також задля їхнього виконання. Реалізація Мінських домовленостей залежить від готовності політичних кіл виконувати взяті на себе зобов’язання, а також від того, яких політичних зусиль буде докладено для досягнення цієї мети.

 

 

 

Розмовляв Андрій Лавренюк, Брюссель.

Фото: Укрінформ

 

 

 

Джерело: Укрінформ

Advertisements

Залишити коментар

Filed under Uncategorized

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s