Влад Ляшенко: Ми закладаємо цеглинки в фундамент нормальної рок-індустрії

28 березня 2017 р.

В день народження інтернет-радіостанції Radio Submarina її співзасновник напророкував світле майбутнє української альтернативної музики.

Хтось назве Влада Ляшенка сірим кардиналом української альтернативної музики, хтось – Гендальфом Білим. Головне, що він в цій сфері велика постать і не менший авторитет. Який зробив собі ім’я як менеджер групи «ТОЛ» – головної альтернативної групи України 2000-х. Сьогодні Влад Ляшенко відомий ще як арт-директор клубу Bingo – свого часу основного рок-майданчика Києва, клубу MonteRay Live Stage – одного з провідних концертних залів столиці, а також як співзасновник (разом із культовим кліпмейкером Віктором Придуваловим) і керуючий справами лейблу «ІншаМузика», який ось уже 10 років рухає українську альт-культуру до світових стандартів.

23 березня свій перший день народження відзначило нове дітище тандему Ляшенко-Придувалов – інтернет-радіостанція Radio Submarina – перший і поки єдиний в країні подібний ресурс, повністю присвячений альтернативній музиці. У лайн-апі святкового Live Concert Radio Show, яке пройшло в дружній залі MonteRay Live Stage і транслювалося в прямому ефірі станції-іменинниці, були заявлені групи Sinoptik, Esquizet, Fazzer, Edwin Hubble, On The Wane, Radio Plush і Mindstone.
Напередодні співзасновник і керманич «Субмарини» поспілкувався з Cultprostir, поділившись досягнутими за рік успіхами і поміркувавши про перемоги, проблеми та перспективи української альтернативної музики.

  • Розкажи, чому і як народився цей проект?

Мене завжди цікавило радіо. Ще в дитинстві я робив різні збірники улюблених треків, в 80-х працював діджеєм – це все наклало свій відбиток. А на початку 90-х потрапив до Таллінна, і там в той час вже було 30 радіостанцій! Тоді як у нас люди, крім радіо «Промінь», нічого не слухали. В 1993 році у мене була перша спроба зробити радіостанцію. Тоді це було в рази простіше в плані ліцензій тощо, все можна було зробити красиво і швидко. Але мої тодішні партнери мене не почули, і цей проект прокотився повз.

Потім більше часу стала займати робота з групами, організація концертів, лейбл, але в якийсь момент ми стали розуміти, що нам не вистачає медіапростору. Ми живемо в століття швидкостей. Дивитися телевізор, навіть дивитися відео на ютьюбі – потрібен час. Радіостанція ж може бути фоном. І слухати радіо ми можемо скрізь, де дозволяє мережа. В кожній машині зараз можна через шнур підключити телефон і слухати в 3G радіо.

Тобто час настав. Звичайно, народилося все не відразу. Зараз ми святкуємо рік офіційного ефіру Radio Submarina, до цього ще рік тривав підготовчий період. Ми все повільно і ретельно готували. Пробно віщати ми почали в кінці 2015 року, провели тести, все перевірили і 23 березня 2016-го офіційно оголосили про мовлення. Я тоді вийшов в ефір, і ми почали з пісні «Earth Rocker» групи Clutch.

Придумування назви – це був окремий етап. Придувалов склав цілий перелік, і ми по ньому проходили, поки не натрапили на «Submarina». Це ж воно! Скільки значень: андеграунд, хвиля!.. Все зійшлося. І ми були дуже здивовані, що цієї назви досі ні в кого не було. Ми тут же купили цей домен, забили поштову скриньку і так далі. Над логотипом теж кілька місяців йшла робота. Ми не поспішали, нам була важлива якість у всьому.

 

 

  • Чим можете похвалитися за рік роботи?

Ми все ще на початку шляху. Повторюся, ми нікуди не поспішаємо, нам важлива якість. Ми поважаємо нашого слухача. Він крутий, просунутий, перебірливий, він хоче вибирати сам, тому ми дуже акуратно з ним обходимося і намагаємося не нав’язуватися, не лізти в кожну дірку і світитися, де тільки можна. Ми хочемо, щоб нас вибирали. Звичайно, нас дещо гальмує і технічний аспект – не скрізь є належний трафік, що дозволяє слухати нас постійно. Але «точку неповернення» ми вже пройшли. Проект відбувся і працює, аудиторія є. Попереду розвиток.

Ми продовжуємо працювати над базою – вона у нас майже 2000 треків. Для порівняння, у ФМ-станцій – до 500. Ми стежимо за новинками в нашому сегменті музики і намагаємося оперативно їх додавати. Особливо це стосується українських виконавців. А у нас чесно 50 % українського продукту. Для цього є спеціальна рубрика «Hot Track». В цьому плані у нас перевага перед попсовими станціями, тому що вітчизняна альтернатива видає на порядок більше нового матеріалу, ніж поп-музика. І взагалі ми ставимо трек на чільне місце. Саме трек, а не виконавця. У нас можуть звучати треки виконавців, які не потрапляють під визначення альтернативної музики.

 

 

У нас зараз є один лінійний діджей – Денайс Дорофєєв. Він автор текстів групи MegamasS, поет, освічена, начитана людина, і він повністю в нашій музиці – від і до. І таких ми хочемо ще. Він перший, але не останній чоловік в нашому ефірі як лінійний діджей. Ми цілеспрямовано, вдумливо шукаємо, знову ж нікуди не поспішаючи. Чи не хочемо заповнювати ефір просто якимись людьми. Ми шукаємо діаманти. Зараз у нас їх два – Денайс і Ігор Сидоренко, лідер і вокаліст групи Stoned Jesus, з програмою «LongPlay» про альбоми. Минулого року ми зробили 8 програм, і він вже почав працювати над новим циклом.

З інших проектів зазначу «Рок-дискотеку», яку ми влаштували на Новий рік. Відібрали найбільш танцювальні треки з нашої бази і врубили з 12 ночі до 6 ранку. Самі, до речі, відмінно під них потанцювали. Ще добре у нас зайшов Топ-40 за підсумками року. Він був змішаний 50 на 50 з українського і зарубіжного продукту. Топ був наш, смаковий, але ми думаємо над тим, як будувати його на основі об’єктивної популярності того чи іншого треку. Також думаємо з приводу якогось інтерактиву. Ще не визначилися, в якому вигляді це буде.

 

 

Вже в найближчі тижні ми запустимо новий проект – «Ніч довгих ножів». Нам всі говорять: «Хлопці, трек повинен бути 3,5 хвилини. Не можна давати більше – слухач йде». А у мене інші дані. І ось в ніч з понеділка на вівторок у нас будуть йти тільки довгі треки, від 8 хвилин. Думаю, в нашому медіапросторі такого ще не було. Причому буде концептуальна фішка – від заходу до світанку. Беремо, о котрій годині в цей день сонячний захід і о котрій годині схід. З приходом темряви починається «Ніч довгих ножів». На даному етапі вона буде без ведучого.

Наступний проект – мій проект. Я ніколи особливо до ефіру не прагнув, хоча розумію, що якісь речі можу розповісти. А мені все навколо говорять, що потрібно робити програму. Я люблю над усіма жартувати, причому найчастіше досить жорстко, на рівні тролінгу. З цього народився проект «Тролінг Стоун». Це буде вечірнє шоу. Вечірнє, тому що цензури там як такої не буде: ще одна принада інтернет-радіостанції. Я ретельно його готую, не хочу, щоб було сиро і нецікаво.

 

  • Хто будуть твої «жертви»? Музиканти?

Необов’язково. Музиканти теж будуть, але будуть і люди інших, абсолютно різних професій. Я буду ведучим і буду кликати гостей. Музична складова буде фоновою. Основне – сатира і навіть чорний гумор. Під роздачу потраплять всі, хто буде робити дурниці. В цьому і буде інтерес, будемо чіпляти все, що вважатимемо за потрібне. Політики – мінімум. Тому що ми тут за переконаннями всі анархісти, нам будь-яка влада – терор, максимум, зрештою, в наших краях. Та й у білямузичних колах є над чим посміятися. Я ніколи не боюся посміятися і над собою.

 

 

  • Чекаємо дебюту. Вже звучала тема частки українського продукту в контенті Radio Submarina. Як ви ставитеся до квот?

Квоти я не підтримую, як не підтримую будь-які штучні обмеження. Будь-яке штучне регулювання не є правильним. Чи дасть це щось українській музиці? Дасть. Я розумію, що результат буде. Але будуть і побічні ефекти. З’явиться купа музикантів і груп, які почнуть підлаштовуватися, дурячи себе і слухача. Вони почнуть писати українською мовою, тільки щоб потрапити на радіо. Але більшості з них це не світитиме в будь-якому випадку. А радіостанції лаунжу, джазу – як їм бути? У нашому випадку теж хорошого мало – про вихід в ФМ нам можна забути, тому що у нас не буде стільки україномовного продукту, в нашій музиці. Поки наші ФМ-станції щосили займалися поп-музикою, українська альтернативна сцена спокійно пішла собі в бік Європи.

 

Вони давно забили на радіостанції. Респект Radio Roks, які хоч якось стежили за цією музикою, але й вони зараз потрапили в складну ситуацію. Тому що та якість світового рівня, яку зараз дає українська альтернативна сцена – це англомовний продукт. Я дивлюся на наш трек-лист: у нас відсотків 5 російсько- та україномовного. Притому, що взагалі українського продукту – 50 %. Ще й тому ми з’явилися саме зараз – тому що зараз є та кількість якісного вітчизняного продукту, з яким нам комфортно працювати. Нас пре від того, що роблять наші музиканти, і ми хочемо показати це всім. І багато хто, слухаючи Radio Submarina, відзначає для себе якийсь гурт, а потім із подивом дізнається в інтернеті, що він, виявляється, із Києва, Херсону чи Львова. І в цьому родзинки нашого ефіру. Ми показуємо сучасну українську альтернативну музику в розрізі світової. І вона не те що не поступається, а часом обігрує. Просто про цю музику мало хто знає.

 

Віктор Придувалов і Влад Ляшенко. Фото: Юрій Стефанюк

 

  • Radio Submarina – це проект для душі, просвітницький проект або розглядається як комерційне підприємство в якійсь перспективі?

Тут все. Ми з Придуваловим давно вже не розділяємо ці речі – для душі, не для душі. Ми не робимо нічого без душі. Ми давно закладаємо цеглинки в фундамент нормальної рок-індустрії в країні. І «Субмарина» – це велика цегла. Ми робимо індустрію. А комерція … Ми всі розуміємо, що для того, щоб будь-який медіаресурс працював, потрібен рекламодавець. На сьогоднішній день ми тримаємо цей проект за свій рахунок. Насправді це не дуже великі кошти, і ми можемо це собі дозволити. Але він обов’язково буде комерційним і буде успішним. Ми вже зараз це бачимо. Бачимо, як реагують люди, як ми чіпляємо нових слухачів. Успіх неминучий. Тим більше що на даний момент ми монополісти в цій музиці. Звичайно, це не означає, що можна розслаблятися.

Повторю, наша головна мета – створити в рок- та альтернативній музиці працюючу індустрію, як на Заході. Французька death-metal група Gojira заробляє на порядок більше, ніж Потап і Настя. А нам намагаються «втирати», мовляв, хлопці, там це теж все неформат, яка рок-музика? І не сказати, що ми в якомусь авангарді, все розвивається і рухається єдиним фронтом. Завжди первинний матеріал. І великий респект нашим групам, що вони стали створювати і записувати якісний продукт. Навіть якщо темп цього розвитку не буде рости, а залишиться таким, як зараз, нас чекає світле майбутнє.

 

 

  • Як тобі здається, як легше пробитися до закордонного слухача і отримати аудиторію на Заході – виконуючи якісну музику в «глобалізованих» жанрах, як, наприклад, хард-рок або метал, або просуваючи щось унікальне українське, як це роблять, наприклад, «ДахаБраха»?

Ще один з секретів успіху, крім власне якості матеріалу, – це вміння вийти за рамки стилю. Так, ті ж Stoned Jesus проїхали на хвилі стоунеру. Але вони вийшли за рамки стилю. Зараз це вже важкий прогресив-рок. Вони досі частину концертів грають для стоунер-аудиторії, особливо на фестивалях, але в Європі на них все більше приходить дуже різна публіка. І у них охоплення аудиторії від 15 до 50 років. Я завжди прагнув працювати з групою із таким охопленням публіки і ніколи з тими, хто співає для маленьких дівчаток. Завжди хотілося щось робити для думаючих людей. Ті ж «ТОЛ» теж вийшли за рамки стилю, тому й були успішні.

А грати треба те, від чого тебе пре. Ми вже бачимо просування українських команд на Заході за різними категоріями слухачів. Там нішевість дуже розвинена: є любителі екстремального металу, є любителі хард-року і стоунеру, є поціновувачі етно і ворлд-мьюзік на кшталт «ДахаБрахи». Просто треба робити свою музику, те, що тобі подобається. А намагатися прорахувати… Це з ряду «давайте писати українською мовою, тому що зараз квоти». Та пишіть так, як вас пре! Грайте те, від чого вас пре! Головне не заганяти себе в якісь межі, вони заважають розкритися. Слухач прийде на того, хто «вставляє» в запису і на концерті.

 

  • Гордість каталогу «ІншаМузика» – команда Stoned Jesus, одна з найбільш затребуваних українських груп в Європі. Прикро за державу, що SJ, так само як і цілий ряд подібних їм гідних представників України в світовому альт-ком’юніті на кшталт Jinjer, Atomic Simao, тих же Sinoptik, на батьківщині не особливо відомі. Що, по-твоєму, може змінити ситуацію, і чи потрібно її міняти?

Але в своїй ніші всі вони максимально відомі в Україні. В своїй ніші вони королі. У сегменті альтернативної музики вони по максимуму збирають зали – всіх, хто є. А те, що вони не можуть поки що змагатися за популярністю з попсою – це тому що у нас медіапростору немає. Люди мало знають про цю музику, і звідки вони можуть про неї дізнатися? Так ми знову повертаємося до Radio Submarina.

 

 

  • Втім, зрушення є – під час останньої церемонії вручення музичної премії YUNA Сергій Кузін, що оголошував переможців в рок-номінації, поскаржився зі сцени, що в числі претендентів немає таких груп, як Stoned Jesus і Sinoptik. Це якось підбадьорює…

Я був там, і для мене це було приємним шоком.

 

  • Як думаєш, варто чекати, що наш офіційний шоубіз доросте до якісної української альтернативи? Це взагалі реально?

А їм нікуди не дітися, їм доведеться нас прийняти. Тій же YUNA, щоб претендувати на «главність», доведеться розширити рамки і збільшити кількість номінацій. Допустити справжніх рок-музикантів, переглянути своїх експертів. Мене цього року запросили експертом, але ми із Кузіним, напевно, були єдині з сотні, хто щось знає про українську рок-музику в широкому сенсі. Але як ми можемо вплинути на результат? Якщо ми орієнтуємося на світові стандарти, то й у нас повинно бути, як там: та ж «Греммі» відрізняє, наприклад, метал- від рок-сегменту. Те ж стосується і YUNA: нелогічно в рок-номінації Stoned Jesus або Sinoptik змагатися з «Бумбоксом» та Pianoбоєм.

 

 

  • Лейбл «ІншаМузика» проводить щорічну премію The Best Ukrainian Metal Act. У світлі вищесказаного, чи не здається вам, що настав час розширити «покриття» своєї премії до всієї альтернативної музики, зачепивши «неформатну» електроніку, міжжанрові експерименти на кшталт ансамблю DZ’OB, Каті Chilly? .. Може, це правильніше, ніж чекати розширення YUNA до формату «Греммі»?

Премія від Radio Submarina могла б стати в нашому сегменті об’єднавчою. Єдине, що зараз премій розвелося … Тому ми з цим будемо дуже акуратно. Але, з іншого боку, мене більше цікавить, щоб це у YUNA вийшло. Ми ж нішевих премій можемо наклепати купу – у нас, слава Богу, і талантів, і умінь вистачає. Що стосується The Best Ukrainian Metal Act, то метал досить специфічний жанр, і саме він, на нашу думку, мав потребу в підтримці. І премія дала свій ефект. Переможці, ті ж Jinjer, Morphine Suffering, «Пространство Вариантов», – сьогодні головні команди на нашій метал-сцені. Вони реально групи, що збирають публіку. І знову ж якість. Взагалі, в найближчому майбутньому українські виконавці будуть в Європі, а потім і в світі, асоціюватися із якістю. Флагмани – Jinjer, Stoned Jesus, «ДахаБраха», що йдуть міцним строєм, – це мега-якість. Це продукт, який не може не збирати, і він збирає, все більше й більше. І навіть у них це тільки початок шляху. Це групи світового масштабу. І Radio Submarina – теж частина цієї експансії. Протягом цього року нас слухали в 70 країнах!

 

 

 

Фото: Артем Пронов

Розмовляв Макс Віхоть

 

 

 

Джерело: Культпростір

Advertisements

Залишити коментар

Filed under Uncategorized

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s