7 запитань ілюстратору: Христина Лукащук

9 березня 2017 р.

У традиційному форматі інтерв’ю «7 запитань» ми знайомимо читачів із найцікавішими українськими письменниками та ілюстраторами. Героїня сьогоднішньої розмови – художниця Христина Лукащук.  

1. Розкажіть про себе та свій творчий стиль.

О, я довго йшла до того, щоб почати займатися ілюстрацією. Почну вже зі середини. З галереї. Кілька років тому створила одну з найбільших галерей у Львові, де одночасно проводилося по три різноформатні виставки… І весь той час, поки цим усім займалася, шукала, досліджувала, організовувала, ставила собі безліч питань – чому на одні роботи цікаво дивитися й бути поруч із ними, а на інші – ні, чому одні роботи купують, а інші минають, чому одні роботи можна розглядати цілими днями, а інші – ні, і так далі….

А ще ставила питання собі – чому я сама не малюю. І от, лише прочитавши книжку «Шлях художника» Джулії Кемерон, де авторка наголошує, що галеристами, критиками, мистецтвознавцями стають ті, хто сам не наважується малювати, я все зрозуміла. Тож я взяла і… наважилася. Закрила галерею й усілася малювати. Єдиного досі не розумію – чому так пізно?)))

16295940_1262500663829046_1013960837_n

Стосовно стилю. Не впевнена, що маю конкретний і дуже впізнаваний стиль, про який можна категорично заявити – ось воно. Увесь час у пошуку, аналізі, вдосконаленні.  Люблю орнаментику, народне мистецтво й добру композицію, тож ці речі мають місце в моїх роботах. Люблю пастельність, нюансність і багато кисню…

2. Назвіть книжки, які ви проілюстрували.

2014-2016

«Казка про Майдан» (Видавництво Старого Лева, 2014)

«Таємничий обід» (Видавництво Старого Лева, 2014)

«Таке цікаве життя» Іри цілик (Видавництво Старого Лева, 2015)

Із книжки «Таємничий обід»Із книжки «Таємничий обід»

«Павлинка і пташиний брат» Михайла Слабошпицького («Ярославів Вал», 2015)

«Зайчикове щастя» Лариси Ніцой («Чорні вівці», 2015)

«У царстві Лева» Любові Відути («Чорні вівці», 2015)

«Лариса і Архімед» Оксани Думанської («Піраміда», 2016)

«Пливи, рибо, пливи»  Сергія Жадана («Чорні вівці», 2016)

1409739522_90a811569fb51bb0142d28a9449f8ee78905_bІз книжки «Казка про Майдан»

 3. Чи є улюблена техніка? Яка?

Починала працювати акварелями й кольоровими олівцями, але дуже швидко перейшла на комп’ютерну графіку.

Працюю за планшетом переважно. Люблю комбінувати, колажувати та найбільше люблю олівці. Простий. Кольорові.

Із книжки «У царстві Лева»Із книжки «У царстві Лева»

4.  Опишіть ваше робоче місце.

Це кімната в квартирі. Майстерню вона нагадує хіба тим, що в ній всюди, на підлозі теж, стоїть багато полотен з моєї колекції живопису сучасних художників. Стіл розвернутий до вікна так, що видно частину міста, дахи й багато неба.

У мене нема хаосу, творчого безладу, які дуже часто є ознакою майстерні. Єдине: біля столу стоять стосики альбомів, якими я час до часу надихаюся.

650

 

5. Що надихає вас до роботи? Що заважає?

Надихає все! Усе, що можна побачити, почути, торкнути. Це завжди спонтанні речі – уривок вірша, гарна усмішка, колір пелюстки звичайного калачика, запах моху, смак чорниці…

Заважає невміння казати «Стоп», спинитися, коли роблю й знаю, що воно мені не подобається, не цікаве, неоплачувальне).

Із книжки «Пливи, рибо, пливи»Із книжки «Пливи, рибо, пливи»

6. З якими темами для дитячої книжки вам подобається працювати? Чому? З якими темами не подобається? Чому?

Завжди по-різному. Якщо мені самій цікава тема, над якою працюю, то й ілюстрації виходять зовсім інші – енергетичніші, мабуть. Страшенно подобаються виклики. Як от зробити різдвяну книжку для дітей в парі зі співачкою Уляною Горбачевською, щоб та була і канонічна, і сучасна водночас, а ще й така, якої досі ніхто не робив.

Із книжки «Таке цікаве життя»Із книжки «Таке цікаве життя»

Тема війни не те що не подобається… ні. просто важко. Коли ілюструвала першу таку, то вкінці просто розплакалася… а не подобається – коли в мене чомусь не відбувається занурення в текст…

7. Що для вас значить термін «книжка-картинка» (книжка в малюнках)? 

Це такий проект, до якого хочеться повернутися знову й знову. Це проект, який ставить більше запитань, аніж дає відповідей. Це проект, який хочеться завжди мати перед очима. Це також  насолода. Але передусім – можливість хоч ненадовго побути «тут і зараз».

Із книжки «Лариса і Архімед»Із книжки «Лариса і Архімед»

 

 

Розмовляв Валентина Вздульська

 

 

Джерело: Читомо

Advertisements

Залишити коментар

Filed under Uncategorized

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s