Юлія Марушевська: Після затримання Насірова на Одеській митниці сталася пожежа

17 березня 2017 р.

Здавалося б, відставка Юлії Марушевської, очільниці Одеської митниці часів губернаторства в Одесі Міхеіла Саакашвілі, відійшла в історію. Однак гучний арешт з подальшим відправленням до СІЗО головного фіскала країни Романа Насірова знову додав цій темі актуальності. Своє бачення ситуації громадський активіст (як тепер титрується урядовець-екс-чиновник) виклала в ексклюзивному інтерв’ю DT.UA перебуваючи в США. 

Здавалося б, відставка Юлії Марушевської, очільниці Одеської митниці часів губернаторства в Одесі Міхеіла Саакашвілі, відійшла в історію. Тим більше що за чотири місяці на цій посаді змінилося три керівники. 

Однак гучний арешт з подальшим відправленням до СІЗО головного фіскала країни Романа Насірова знову додав цій темі актуальності. Зокрема й тому, що паралельно з обвинуваченням Насірова в корупції у цьому ж звинуватили й Марушевську. Щоправда, розмах різний. Насірову, як відомо, поки що інкримінують завдання збитків бюджету на два мільярди гривень, а Марушевській — на неповні сім мільйонів. Своє бачення ситуації громадський активіст (як тепер титрується урядовець-екс-чиновник) виклала в ексклюзивному інтерв’ю DT.UA перебуваючи в США.

— Юліє, 3 березня затримано вашого колишнього шефа Романа Насірова. І цього ж дня ГПУ й СБУ спробували провести обшук у вас удома. Це випадковий збіг?

— У нинішній Україні стара корумпована система й нові громадянські інститути перебувають у затяжному клінчі. І те, що відразу відбувається і суд над Насіровим, і обшук у мене вдома, є дуже символічним. Тому ніяких випадкових збігів немає.

— І все ж таки, чому саме в один день? Це повільна робота громіздкої державної машини, запущеної Насіровим, — чи оперативна робота, запущена з інших, більш високих кабінетів?

— Це однозначно не Насіров. Бо це не його рівень. Адже до мене прийшли десять озброєних співробітників СБУ — представники одного з її серйозних підрозділів. Так що це вищий політичний рівень.

— Ви опублікували авторську колонку в газеті The Wall Street Journal, де позначили і президента Порошенка, і лідерів держави, уряд як корумповану еліту. Це особиста образа чи політична заява? 

— Ну, по-перше, я не збираюся займатися політикою. Мені було цікаво брати участь у проведенні реформ як людині, яка прийшла у владу з громадянського суспільства. Мені було цікаво показати результат і довести, що можна щось міняти, якщо в тебе є бажання. Але коли я ще працювала в Одесі, то неодноразово зверталася до президента з приводу виконання обіцянок, які він узяв на себе при реалізації проекту Одеської митниці. Адже виходячи саме з його обіцянок, ми формували нашу стратегію. Нам було обіцяно підтримку на політичному рівні стосовно того ж таки голосування за законопроекти, необхідні для реалізації митної реформи. Тобто коли я була призначена на посаду, реформа ініціювалася президентом. Але через чотири місяці після місцевих виборів курс повністю змінився. Лідер президентської фракції у парламенті сказав мені, що ніякої підтримки більше не буде. І цього ж дня про те, що президент у реформі не зацікавлений, мені дуже чітко заявила голова митного комітету (Ніна Южаніна. — Ред.)…

— А що, на ваш погляд, могло статися? Такі щедрі аванси, ви — обличчя митних реформ, і раптом в одну мить усе впало…

— Після місцевих виборів тріснув політичний альянс Саакашвілі—Порошенко. Що спричинило згортання всіх проектів, над якими ми спільно працювали… Мене дивує, що найняті народом менеджери вищої ланки не мають відчуття того, що в нас можуть бути спільні перемоги. Тобто цілковита відсутність державного мислення.

— Ви написали в WSJ, що Юрій Луценко звинуватив вас у шахрайстві і зловживанні владою (15 березня Луценко заявив, що не бачить доказів незаконної діяльності Марушевської.А.К.). У вас з ним давня ворожнеча, як і з Насіровим?

— Ніякої ворожнечі немає. Ми кілька разів зустрічалися, коли я вже працювала в Одесі. Знаєте, обшук, який спробували провести в мене, це ж один з шістдесяти обшуків, проведених цього дня. Тому не думаю, що це кампанія виключно проти мене. Це політичне замовлення проти Саакашвілі. Щоб знищити будь-яку можливу мотивацію в людей, які нам довіряють. Щоб затягати по судах і прокуратурах. Типові кучмівсько-януковичівські методи. І є людина, призначена президентом для виконання цього завдання…

— Як ви можете пояснити, що, незважаючи на відеозйомку, і СБУ, і ГПУ заперечують факт проведення обшуку у вас удома?

— Це справді фантастична історія. Коли є відео десяти озброєних людей перед моєю квартирою… Там була така ситуація: прийшли озброєні люди, мій чоловік запросив адвоката і журналістів, і коли він поцікавився в “гостей” метою візиту, наявністю судового рішення і т.д., то вони сказали, що рішення суду в них немає, а прийшли вони, щоб запросити мене до прокуратури… Хоча насправді прийшли для проведення саме обшуку. Бо в них були з собою і поняті, і рішення суду, яке я потім бачила… Але чомусь його не показали… Тож відповіді на запитання, чому вони так повелися, у мене немає. Хоча — дуже цікаво…

— А оці шістдесят обшукуваних — це частина тієї команди нової української митниці, яку за вашого перебування в Одесі готували з допомогою фахівців зі США?

— Частково обшуки були проведені й у цих людей. Але були і бізнесмени, і експедитори, і колишні працівники митниці…І мені здається, що вони хотіли знайти хоч щось, навіть не пов’язане з роботою моєї команди… А потім усе звалити в одну загальну купу. Це така путінська політтехнологія, коли потрібно показати, що немає священних корів. Тому нікого не треба підтримувати, бо крадуть усі… Така деморалізація суспільства, коли обвинувачують усіх — і старих митників, і нових, і Насірова, і Марушевську…

— Я згадав про американську підготовку нових українських митників, бо йдеться про гроші американських платників податків…

— Підрозділ готувався спільно з фахівцями Бюро митної служби та прикордонної охорони міністерства внутрішньої безпеки США (U.S. Customs and Border Protection — CBP). Вони проводили тренінги, брали участь у відборі кандидатів. Тобто закладалася нова формація сучасної української митниці. Але Насіров наприкінці минулого року підписав розпорядження про ліквідацію Відкритого митного простору як окремого структурного підрозділу Одеської митниці. Це викликало на Заході обурення й нерозуміння. І зрештою призвело до того, що зараз фінансування реформ української митниці скоротили. І всі домовленості між прем’єр-міністром України й американською стороною про реформування митниці заморожені. Хоча йдеться про дуже серйозні кошти.

— Це остаточне рішення?

— Ні, оскільки гроші вже виділено. Але американці не поновлять фінансування, поки не побачать, що гроші йдуть на реальні реформи. Вони уважно вивчили ситуацію, виробили рекомендації і попросили прем’єр-міністра Гройсмана підготувати план дій. Але ніхто нічого не зробив, і бюджет заморозили.

— Вас звинуватили в тому, що ви завдали збитків бюджету на суму майже сім мільйонів гривень. Ви їх таки вкрали?

— Дивіться. Насправді гроші, ними нараховані, — це сума, яка була недонарахована в бюджет від бізнесменів, які оформляли свій товар за контрактною ціною. Що це означає? Світова практика така, що митниця зазвичай працює з бізнесом за заявленими документами, а контроль здійснюється шляхом перевірки чесності документації аудитом. Але в Україні діє інша практика: будь-який рядовий митник може змусити бізнесмена платити податок з ціни в три—п’ять—десять разів вищої, ніж вона була заявлена. І ця корупціогенна практика йде врозріз з тими ж таки зобов’язаннями України перед СОТ. І, щоб почати цього позбуватися, я підписала доручення, згідно з яким більшість оформлень має відбуватися за ціною, зазначеною в договорі, якщо компанія не входить до “групи ризику”. І це позбавляло митників можливості як вимагати гроші, так і самостійно вирішувати, скільки повинен заплатити той чи інший бізнесмен. Про це, власне, й казав Насіров. Що якби ми, скажімо, не оформляли товар однієї конкретної фірми за ціною контракту, а завищили б її вдвічі, то ми зібрали б на сім мільйонів гривень більше… Хоча ця фірма до цього вже виграла близько десяти судів при спробах збити з неї зайві гроші… Оцю конкретну справу ДФС і передала до ГПУ… Після чого й почалися обшуки…

— Проте в середу прем’єр Гройсман заявив, що Одеська митниця виконала місячний план за п’ять днів… 

— Це завжди було якимось маразмом. Дивіться — у нас 20 митниць. І план виставляється на кожну митницю окремо. Але в підсумку гроші все одно надходять у держбюджет. А що стосується таких успіхів з перевиконанням плану, про які раніше казав Насіров, а тепер розповів Гройсман, то це може означати, що до Одеси повернулися старі агенти, яким в Одесі зручніше працювати за старими схемами, ніж у Києві. Але на реальні надходження в бюджет це абсолютно ніяк не впливає. Я вам більше скажу: останні півроку роботи нашої команди в нас щомісяця було або виконання, або невелике перевиконання плану. У нас не було якихось фантастичних перевиконань, оскільки для мене це не було показником, за яким я гналася. Адже змушувати компанії безпідставно платити більше означало ще й підвищення ціни для кінцевого споживача. Зрозумійте, що кожен хабар, кожне “перевиконання плану” закладаються в кінцеву ціну товару! І банани, які в усьому світі коштують, скажімо, десять гривень кілограм, ми купуємо по тридцять гривень. Бо туди закладено п’ять гривень на хабар Насірову, три гривні на хабар вищим зацікавленим посадовцям, ще п’ять — на “перевиконання”… А той факт, що за рік через Одеську митницю стало проходити на 600 компаній більше, значно більш показовий. Бо вони зрозуміли, що можна працювати без хабарів і в прозорому режимі. А що ж до бравурних рапортів про перевиконання плану, то відтоді, як я пішла з посади, на Одеській митниці змінилися три начальники… Бізнес стогне, розкрадання триває, хабарі на кожному кроці…

— Юліє, які були ваші перші відчуття, коли ви дізналися, що Насірова заарештували?

— Якщо чесно, перше, про що я подумала, — чому так довго чекали? Це треба було зробити ще рік тому…

— А з огляду на знання системи зсередини, як ви бачите подальший розвиток подій. Бо не встиг Насіров скуштувати в СІЗО макаронів по-лук’янівськи, як у черговому корупційному скандалі виявився замішаним його наступник… Гідра якась…

— Мирослав Продан, призначений в.о. голови ДФС, це Насіровський клон. Представник вінницького клану. Цілком ручна людина Гройсмана. Досить сказати, що особисто мені він якось заявив: мовляв, в українців такий менталітет, що вони просто не можуть не давати хабарів, тому митні реформи в Україні неможливі… Після чого ми перестали спілкуватися… І якщо така людина, як Продан, стане керівником ДФС, то це означатиме, що в кріслі опинився черговий “регулювальник потоків”. Оскільки ця посада в її нинішньому вигляді — це переганяння фінансових потоків з точки “А” у точку “Б”… Ну ось вони змінили регулювальника. І що? Хіба що може виникнути суперечка, чия людина, міцно, а не як в.о., сяде в крісло — Гройсмана чи Порошенка…

— Що сталося з проектом, який презентував іще Яценюк, — передача в аутсорсинг британцям західноукраїнських митниць як найбільш корумпованих? Ця ідея свого часу озвучувалася навіть екс-віце-прем’єром Колесніковим. До речі, Гройсман у квітні минулого року сказав, що корупція на митниці має бути ліквідована за три місяці…

— Справді йшлося про те, щоб запросити британську компанію, яка взяла б чотири митниці в зовнішнє управління. Але якось дуже швидко від розмов про зовнішнє управління всі відійшли. Вирішили: нехай краще англійці пишуть стратегії і допомагають у розробці реформ. Але у підсумку все скінчилося тим, що Насіров їх не пустив, як кажуть, навіть на поріг. Відмовивши в доступі й до програмного забезпечення. І проект заморозили.

— Що відбувається зараз на Одеській митниці? У вас же має бути якийсь інсайд?

— Після затримання Насірова на Одеській митниці сталася пожежа в будівлі, де встановлені всі комп’ютери. І пожежники залили всю техніку водою. Як я розумію, таким чином знищувалися якісь докази й бази даних. Вони зрозуміли, що НАБУ вирішило взятися за Насірова всерйоз. А один з його промислів — робота з майданчиками. Тобто з ринками, куди йдуть товари за заниженою ціною й без сплати внутрішніх податків. Включаючи той-таки “7 кілометр”. Насіров із цими компаніями дуже щільно “працював”. Це дуже великі обсяги кешу й потужні корупційні потоки.

— Як після вашого відходу почувається одеський бізнес? Стало гірше? Стало краще?

— Бізнесменам погано. Знову відродилися тарифи й побори, від яких вони за рік устигли відвикнути. Пишуть… Скаржаться… І для того щоб допомогти, причому не тільки одеським бізнесменам, ми зараз запустили на національний рівень проект “Гаряча лінія”, аналогічний тому, який був в Одесі. Ми приймаємо скарги від бізнесу, забезпечуємо і юридичну підтримку, і публічний супровід…

— Ви збираєтеся повертатися в Україну чи якийсь час будете спостерігати за тим, що відбувається, з іншого берега океану? 

— Звичайно, збираюся. Але зараз я у Вашингтоні…

— Що ви там робите?

— Проводжу зустрічі з конгресменами і сенаторами “українського корпусу”, представниками недержавних організацій. Вони зацікавлені в додатковій інформації і дуже стурбовані політичним тиском на суспільство, тим, на що перетворюються МВС, СБУ і прокуратура.

— Ви не боїтеся після повернення до Києва опинитися в Печерському суді? 

— Я думаю, що саме так і станеться. Державну машину просто так не зупинити. Але в картату ковдрочку кутатися не буду, морально я до суду готова. Шкода часу й енергії, які доведеться на це витратити… Але Україна — це мій дім… Місце, де я хочу жити…

Розмовляв Андрій Капустін

Джерело: ДТ

Advertisements

Залишити коментар

Filed under Uncategorized

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s