Христя Венгринюк, «Чорні Вівці»: Зараз у дитячій літературі триває намацування проблемних тем, які раніше взагалі були табуйовані

22 грудня 2016 р.

2-squashed-1Різдво, Новий рік і книжкові подарунки для дітей — із ким поговорити про дитячу літературу, як не з керівницею дитячого видавництва? Ми поспілкувалися із Христею Венгринюк, співзасновницею та очільницею видавництва «Чорні Вівці»:

—2016 рік завершується — яким від був для «Чорних Овець»?

Це був перший рік нашого видавництва. Овечка тепер стала міцніша і доросліша. У нас вийшли перші книги, і ми отримали неймовірне задоволення бачити щасливими наших маленьких читачів. Багато справ, звісно, багато чому доводилось вчитися на ходу, багато чого дізнаватися вперше, Але перші результати є, і це додає сил для видання нових книг.

—За 2016 рік на ринку з’явилася низка малих видавців — як загалом оцінюєте цей тренд? Наскільки широкий ринок у інді-видавництв?

Насправді, не встигаю слідкувати за всіма маленькими видавництвами, бо роботи на своїй «кухні» невимовно багато. Намагаємось, навпаки, дивитися на видавництва-монстрів і брати з них приклад. Дуже хочемо в швидкому майбутньому називатися не маленьким видавництвом, а дуже великим видавництвом. 🙂

—Арт-буки чи віммельбухи — хто переможе, на ваш погляд, у 2017-му? У якому форматі плануєте випускати власні новинки наступного року?

Арт-буки та віммельбухи – це те, на чому розвивається зараз видавнича Європа. Там це дуже популярно, а от Україна дивно дивиться на книги без тексту чи на книги з одним лише віршем. Нашим читачам складно пояснити, в чому є кайф такого видання, бо його або відчуваєш одразу, або привити його штучно не можливо. Ми видаємо далі арт-буки, але не з такими сподіваннями, бо знаємо, як наш читач реагує на них. Досвіду з віммельбухами ми не мали ще, але знаю точно, що «Рік у лісі» («Видавництво Старого Лева») є неймовірно популярним, сама його маю — цю книгу можна розглядати вічно.

—Завершилася Київська міжнародна книжкова виставка, і наскільки знаємо, «Чорні Вівці» там теж були…

Ми дуже незадоволені цим ярмарком: організація та реклама була настільки поганою, що мені не вдалося поговорити з маленькими читачами, бо їх просто не було. Я привезла майстер-класи на ярмарок, ми довго узгоджували програми, але все було скасовано через жахливе розміщення в підвалі біля туалету «святкової» сцени для дітей. Звісно, туди ніхто не хотів підходити.

—Одне із найбільш обговорюваних питань 2016-го — це квотування книжкового ринку. Ваша позиція з цього питання — і чи допоможуть протекціоністські квоти розвиткові ринку дитячої літератури, а чи навпаки зашкодять?

Квотування по кількості ввезених книг, наприклад, за рік ні до чого доброго не призведе, тільки скоротиться загальний книжковий ринок. Непоганим здається хід квотування кількості імпортних книг в книгарнях (тобто щоб української книги в книгарні було не менше, наприклад, 50%).

Звісно, наразі цієї пропорції досягти важко, бо українських видань немає стільки, щоби заповнити всі сектори хоча б на половину. Але зважаючи на те, як рвонуло українське книговидання за 2016 рік, впевнений, що за рік-два ми будемо мати достатньо видань.

Найбільш вдалим варіантом квотування імпортної книги може бути збільшення мита. Наприклад, щоби мито складало мінімум 30%. Це одночасно і зробить імпортну книгу дорожчою, і відсіче неконкурентні позиції. А кошти, виручені таким чином, варто направляти на розвиток власного книговидання:

  • популяризацію читання та українських авторів,
  • створення грантових фондів для оплати перекладів українських книг за кордоном,
  • формування та підтримка мережі презентацій книг,
  • пільгове кредитування видавництв,
  • розширення та прозора закупівля книг для сільських та районних бібліотек напряму у видавців тощо.

Але й тут є свої рифи. Не секрет, що російські видавництва вже давно продукують в Україні україномовні книги низької якості. Ми можемо зарадити цьому, тільки видаючи якісну книгу.

—Які три головних тренди ви могли би виокремити щодо дитячої літератури в Україні? В якому напрямку все рухається?

Красиві та якісні видання. Намацування проблемних тем, які раніше взагалі були табуйовані. Глибоке прочитання тексту перед тим, як він йтиме в друк, щоби жоден із аспектів книги не нашкодив маленькому читачу.

—Який із експериментів / починань свого видавництва ви вважаєте найбільш вдалим, а який був найменш успішним?

Нашою першою перекладною книгою є збірка найкращих оповідань відомого австрійського письменника Ервіна Мозера «Фантастичні історії на добраніч». Це — книга, яка продавалася фантастично швидко, і ми щодня отримували подяки від батьків. Не уявляли такого успіху від нашої першої перекладної книги. На жаль, найменш популярною є поезія для дітей, ці проекти стали для нас збитковими, але це не означає, що ми не видаватимемо дитячих віршів.

—Якби ви починали запуск «Чорних Овець» зараз, чи змінили би щось?

Звісно :). Це і є досвід, процес та розвиток.

—Оскільки розмова вийде напередодні різдвяно-новорічних свят, завершимо на святковій ноті — ваші новорічні побажання читачам 5Books

Я бажаю лише Миру. Якщо буде Мир у всій нашій країні, то значить ми рухаємось вперед, а не живемо у стані війни, не латаємо діри країни та серця. Сил нам пережити складний час, бо, як би всі не намагалися жити з цим та абстрагуватися, воно все одно дуже сильно впливає на підсвідоме і не дає жити у гармонії та щасті. Миру! Спокою! Господньої благодаті!

Фото Василя Салиги

 

 

 

Розмовляв Олександр Мельник

 

 

Джерело: 5 book

Advertisements

Залишити коментар

Filed under Uncategorized

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s